Ухвала

від 16.09.2008 по справі 22а-337/08

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ  АПЕЛЯЦІЙНИЙ  АДМІНІСТРАТИВНИЙ  СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

16 вересня 2008 року                                     

м.Львів                               

справа № 22а-337/08

Колегія суддів

Львівського апеляційного адміністративного суду, у складі:

головуючого у

справі судді    Любашевського В.П.

суддів                                        Довгополов

О.М.

Яворський І.О.

При секретарі

судового засідання Каблак Т.П.

осіб, які

взяли участь у справі:

від позивача

-  ОСОБА_1 - апелянт, ОСОБА_2. -

представник (адвокат);

від

відповідача - не прибув;

розглянувши у

відкритому судовому засіданні справу за

апеляційною скаргою гр.ОСОБА_1

на постанову  Великоберезнянського районного суду Закарпатської області

від 08.02.2007 року у справі № 2-а-2/07

за позовом ОСОБА_4

до Костринської

сільської ради

про визнання неправомірною 

відмови у внесенні до Єдиного реєстру заповітів та спадкових справ

заповіту, -

В С Т А Н О В И Л А:

Постановою Великоберезнянського районного суду Закарпатської області

від 08.02.2007 року у справі № 2-а-2/07 адміністративний позовОСОБА_4  до Костринської сільської ради задоволено.

Визнано неправомірною бездіяльність Костринської сільської ради та зобов'язано

Костринську сільську раду зареєструвати в Єдиному реєстрі спадкових справ

заповіт від 9 березня 1992 року, вчинений ОСОБА_3. на імя ОСОБА_4 та

зареєстрований в реєстрі № 1 Костринської сільської ради.

Постанова суду першої інстанції з посиланням на Закон

України «Про нотаріат» та Інструкцію про порядок вчинення нотаріальних дій

посадовими особами виконавчих комітетів сільських, селищних, міських рад

народних депутатів України, мотивована тим, що спадкодавцем не дотриману

порядку скасування заповіту, а тому такий повинен реєструватися у реєстрі.

Не погодившись із постановою Великоберезнянського

районного суду Закарпатської області від 08.02.2007 року у справі № 2-а-2/07,

апелянт ОСОБА_1 оскаржив її в апеляційному порядку. У апеляційній скарзі

просить визнати постанову суду першої інстанції нечинною і закрити провадження

у справі. Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, апелянт зазначає, що дана

справа не може розглядатися за правилами адміністративного судочинства України.

Головуючий у

1-й інст.суддя Цибик І.Й.                                          ряд.

ст. зв. № 48          22-а-337-08.doc                                                                                         

Великоберезнянський

районний суд Закарпатської області,       

справа № 2а- 2/07         Справа №

22а-337/08                                                                                                                                                     

Доповідач у 2-й інст.суддя Любашевський В.П.                                                                        

реєстр 16.09.2008 р.      

За вказаних обставин справи, колегія суддів вважає, що

апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувана ухвала -

без змін, з таких підстав:

Згідно п. 38 Наказу Міністерства юстиції

України,  «Про  затвердження Інструкції про порядок

вчинення  нотаріальних  дій  

посадовими особами виконавчих 

комітетів сільських,селищних, міських Рад народних депутатів України»,

заповіти, посвідчені посадовими особами виконавчих комітетів, записуються до

алфавітної книги обліку заповітів.

Заповідач може в будь-який час змінити або скасувати

заповіт, подавши про це заяву до виконавчого комітету відповідної Ради народних

депутатів.

Пунктом 39 вказаного Наказу передбачено,

що у випадку одержання посадовою особою виконавчого комітету заяви про

скасування чи зміну заповіту, так само як і одержання нового заповіту, який

відміняє чи змінює раніше посвідчений заповіт, посадова особа виконавчого

комітету робить про це відмітку в реєстрі для реєстрації нотаріальних дій, в

алфавітній книзі обліку заповітів і відповідний напис на примірнику заповіту,

який зберігається у виконавчому комітеті Ради народних депутатів.

Якщо заповідач подасть примірник заповіту, який

знаходиться у нього, то відповідний напис про скасування чи зміну заповіту

робиться і на цьому примірнику, після чого він разом із заявою (якщо заповіт

скасовано заявою) приєднується до примірника, який зберігається у виконавчому

комітеті відповідної Ради народних депутатів. Справжність підпису на заяві про

скасування чи зміну заповіту повинна бути нотаріально засвідченою.

Відповідач

у справі, відмовляючи позивачу у реєстрації заповіту, послався на те, що

спадкодавець відмовився від заповіту, а тому останній реєстрації не підлягає.

Протее, із таими доводами погодитися неможна, оскільки судом встановлено, що 9 березня 1992 року ОСОБА_3. видав заповіт

на ім'я позивачки, яким заповідав їй свій житловий будинок в с. Кострино №164. Заповіт

посвідчено секретарем виконкому сільської Ради , скріплено гербовою печаткою та

зареєстровано в журналі реєстрації нотаріальних дій виконкому Костринської сільської

Ради 9 березня 1992 року, реєстр № 1.

14 вересня 2001 року

ОСОБА_3. подав до цієї ж сільської Ради заяву про відмову від заповіту, однак дана

заява не скріплена печаткою сільської Ради, а підпис заявника нотаріально не

посвідчений .

Судом першої інстанції

вірно встановлено, що правовідносини між сторонами врегульовані Законом України

«Про нотаріат» від 2 вересня 1993 року. Відповідно до ст. 54

нотаріуси та посадові особи виконавчих комітетів сільських, селищних, міських Рад

народних депутатів, які вчиняють нотаріальні дії, посвідчують угоди, щодо яких

законодавством встановлено обов'язкову нотаріальну форму.

Справжність підпису на

заяві про скасування чи зміну заповіту повинна бути нотаріально засвідчена.

Тому, судом першої інстанції із дотриманням норм матеріального та

процесуального права встановлено факт неправомірності відмови відповідача

зареєструвати заповіт.

На думку колегії суддів,

необґрунтованими є доводи апелянта, щодо наявності підстав для скасування

оскаржуваної постанови та закриття провадження у справі. Так, згідно п. 1 ч. 1 ст. 17 КАС України,

спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо

оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів

індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Пунктом 7 ч. 1 ст. 3 КАС України передбачено, що суб'єкт

владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування,

їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних

управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання

делегованих повноважень.

Отже, у справі, що розглядається спір виник з приводу

оскарження бездіяльності субєкта владних повноважень в особі органу місцевого

самоврядування, а тому такий підлягає розгляду в порядку встановленому Кодексом

адміністративного судочинства України.

З огляду на викладене, колегія суддів прийшла до

висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та

ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права,

а тому постанова Великоберезнянського районного суду Закарпатськї області від

08.02.2007 року у справі № 2-а-2/07 підлягає залишенню без змін.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст.160, 198, 200,

206 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційною скаргою гр.ОСОБА_1 на постанову  Великоберезнянського районного суду

Закарпатської області від 08.02.2007 року у справі № 2-а-2/07 залишити без

задоволення, а постанову суду - без змін.

Ухвала набирає законної сили з

моменту її проголошення і може бути оскаржена, шляхом подання касаційної

скарги, безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом

одного місяця після набрання нею законної сили.

   Судді                                                                                                            

В.П. Любашевський                           

     О.М.

Довгополов

                                                                                                                         І.О.

Яворський