Постанова

від 16.04.2009 по справі 2-8/13253-2007

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

2-8/13253-2007

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 16 квітня 2009 р.                                                                                    № 2-8/13253-2007  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого, суддісуддівКота О.В.,Владимиренко С.В.,Шевчук С.Р.

розглянувши касаційну скаргуПриватного підприємства "Восход-Інвест"

на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 17.09.2008 р. та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 18.12.2008 р.

у справі                                       № 2-8/13253-2007

за позовом Приватного підприємства "Восход-Інвест"

до1) Виконавчого комітету Алуштинської міської ради2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Алафітон"3) Відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим

3-тя особаВідкрите акціонерне товариство "Виробниче монтажно-будівельне підприємство "Електрон"

провизнання права власності

за участю представників:

позивача: Полетаєва Г.І., Федоренко М.П.;

відповідачів: не з'явилися;

третьої особи: не з'явилися

в с т а н о в и в :

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 17 вересня 2008 року (суддя Чумаченко С.А.), залишеним без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 18 грудня 2008 року (судді Гоголь Ю.М., Голик В.С., Борисова Ю.В.), в позові відмовлено повністю.

Не погоджуючись із прийнятими судовими актами Приватне підприємство "Восход-Інвест" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення місцевого та постанову апеляційного господарських судів, та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Сторони, згідно з приписами ст. 1114 ГПК України, були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак відповідачі та третя особа не скористались передбаченим законом правом на участь у розгляді справи касаційною інстанцією.

Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши повноту встановлення господарськими судами обставин справи та правильність застосування норм процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що 25 лютого 1992 року між відділом капітального будівництва виконавчого комітету Алуштинської міської ради (Замовник) та Кам'янець-Подільським НПО "Електроприбор" Хмельницької області Міністерства оборони України (Генеральний замовник) укладений договорів про будівництво 130-квартирного житлового будинку в 4-му мікрорайоні м. Алушти (надалі –"Договір").

За умовами Договору, Кам'янець-Подільське НПО "Електроприбор" зобов'язалось фінансувати будівництво 130-ти квартирного житлового будинку в 4-му мікрорайоні м. Алушти (надалі за текстом –"Об'єкт"), а відділення капітального будівництва виконавчого комітету Алуштинської міської ради зобов'язувалось замовити проект дому і побудувати його.

10 вересня 1992 року Генеральний замовник за Договором уклав контракт (надалі –"Контракт") з Малим підприємством "Восход" на пайову участь у фінансуванні будівництва Об'єкту. Згідно умов Контракту Генеральний замовник виділяє в 130-ти квартирному будинку долеучаснику 15 квартир, в т.ч.: однокімнатних –5 шт., двокімнатних –6 шт., трикімнатних –4 шт.

Відповідно до пункту 7.3 контракту долеучасник (інвестор) зобов'язаний перераховувати на пайовий рахунок відділення капітального будівництва виконавчого комітету Алуштинської міської ради засоби на будівництво дому у розмірах та строках, виходячи з технологічного циклу будівництва дому.

На виконання вказаних обов'язків мале підприємство "Восход" перерахувало на рахунок відділення капітального будівництва виконавчого комітету Алуштинської міської ради грошові кошти згідно платіжних доручень на загальну суму 18 500 000,00 крб.

14 січня 1994 року між малим підприємством "Восход", НВО "Верес", НПСО "Аист", Асоціації "Таврія", об'єднанням "Алуштастрой" (долеучасники) і відділом капітального будівництва виконавчого комітету Алуштинської міської ради був кладений договір з будівництва 130-ти квартирного житлового будинку (А-610) у мікрорайоні № 4 м. Алушти.

Згідно умов зазначеного договору мале підприємство "Восход" зобов'язалося профінансувати будівництво і отримати 10 квартир, в тому числі 4 - однокімнатних,               4 - двокімнатних і 2 - трикімнатних. На виконання вказаних умов договору мале підприємство "Восход" перерахувало на розрахунковий рахунок відділу капітального будівництва виконавчого комітету Алуштинської міської ради грошові кошти у розмірі         150 000 000,00 крб.

Позивачем у даній справі є приватне підприємство "Восход-Інвест", яке, посилаючись на пункт 1.2. свого статуту, вважає себе правонаступником малого підприємства "Восход". Проте, як вірно встановлено апеляційним господарським судом, вказані положення статуту не можуть бути належним доказом факту правонаступництва.

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 26 травня 2003 року у справі № 2-9/8021-2003 був задоволений позов Державної податкової інспекції у      м. Сімферополі до малого підприємства "Восход" про скасування державної реєстрації. Відповідно до пункту 3 цього рішення, засновника малого підприємства "Восход" - Федоренко Н.П. було зобов'язано провести ліквідацію підприємства.

Згідно правил статті 37 Цивільного кодексу УРСР 1963 року, який діяв на час прийняття вказаного рішення, юридична особа припиняється шляхом ліквідації або реорганізації (злиття, поділу або приєднання). При злитті і поділі юридичних осіб майно (права і обов'язки) переходить до нововиниклих юридичних осіб. При приєднанні юридичної особи до іншої юридичної особи її майно (права і обов'язки) переходить до останньої. Майно переходить в день підписання передаточного балансу, якщо інше не передбачене законом або постановою про реорганізацію.

Таким чином, ліквідація юридичної особи, на відміну від реорганізації, не передбачає перехід прав і обов'язків до інших юридичних осіб (зокрема новостворених).

Матеріали справи свідчать про те, що господарським судом в порядку        ст. 43 ГПК України всебічно, повно і об'єктивно досліджено матеріали справи в їх сукупності і вірно застосовано норми процесуального та матеріального права.

Відповідно до п. 1 ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що рішення місцевого та постанова апеляційного господарських судів прийняті з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.

Твердження скаржника про порушення і неправильне застосування господарськими судами норм законодавства при прийнятті рішення і постанови не знайшли свого підтвердження, в зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законних та обґрунтованих судових актів колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 - 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В :

Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 17 вересня 2008 року та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 18 грудня 2008 року у справі № 2-8/13253-2007 залишити без змін, а касаційну скаргу Приватного підприємства "Восход-Інвест" –без задоволення.

Головуючий суддя                                                               О. Кот

                              судді                                                                        С. Владимиренко

                                                                                                       С. Шевчук