Постанова

від 03.03.2009 по справі 8/509

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01025, м

   ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  міста КИЄВА 01025,  м. Київ, 

вул. Десятинна,  4/6, тел.

278-43-43

П О С Т А Н О

В А

І М Е Н Е

М   У К Р А Ї Н И

м. Київ

 03.03.2009

р.                                                                                

№ 8/509

Окружний адміністративний суд міста

Києва в особі судді  Пилипенко О.Є.,  при секретарі Коваль А.В.

За результатами розгляду у

відкритому судовому засіданні адміністративної справи

За позовом

ОСОБА_1

До

Комунального підприємства

«Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності

на об'єкти нерухомого майна»

Про

Визнання дій протиправними та

зобов'язання вчинити певні дії

За участю представників сторін

від позивача: ОСОБА_2. за дов. від

17.02.2009 р.

від

відповідача: ОСОБА_3 за дов. № 21891 від 24.06.2008 р.

ВСТАНОВИВ:

          ОСОБА_1 звернувся до Окружного

адміністративного суду з позовом до Комунального підприємства «Київське міське

бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти

нерухомого майна»про визнання бездіяльності протиправною; зобов`язання вчинити

певні дії, а саме надати рішення реєстратора про відмову в реєстрації права

власності на об'єкт нерухомого майна, квартиру АДРЕСА_1в Печерському районі м.

Києва, провести державну реєстрацію права власності на об'єкт нерухомого майна,

квартиру АДРЕСА_1в Печерському районі м. Києва на підставі рішення суду та у

відповідності до Тимчасового положення.

          В судовому засіданні 03.03.2009 р.

позивач звернувся до суду з заявою про уточнення позовних вимог, просив суд

визнати відмову Комунального підприємства «Київське міське бюро технічної

інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна»в

реєстрації права власності на підставі рішення Печерського районного суду м.

Києва нечинною; зобов'язати відповідача вчинити дії, а саме: надати рішення

реєстратора про відмову в реєстрації права власності на об'єкт нерухомого

майна, квартиру АДРЕСА_1в Печерському районі м. Києва, провести державну

реєстрацію права власності на об'єкт нерухомого майна, квартиру АДРЕСА_1в

Печерському районі м. Києва на підставі рішення суду та у відповідності до

Тимчасового положення.

          Позовні вимоги мотивує тим, що

відповідач безпідставно відмовив позивачу у реєстрації права власності на об'єкт

нерухомого майна, оскільки як передбачає п. 10 Додатку 1 до п. 2.1 Тимчасового

положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно

визначено, що рішення судів, третейських судів про визнання права власності на

об'єкти нерухомого майна, про встановлення факту права власності на об'єкти

нерухомого майна, про передачу безхазяйного нерухомого майна до комунальної

власності є правовстановлювальним документом, а отже, БТІ не виконало свого

обов'язку щодо реєстрації права власності на об'єкт нерухомого майна на

підставі рішення суду.

          Відповідач проти позову заперечував,

просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування своєї

позиції посилався на Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на

нерухоме майно та їх обмежень», Тимчасове положення про порядок державної

реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства

юстиції України від 07.02.2002 р. № 7/5, 

Розпорядження КМДА № 1820 від 31.08.2001 р. «Про затвердження Положення

про порядок оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна». Письмових

пояснень по суті адміністративного позову не надав.

Проаналізувавши матеріали справи та

пояснення представників сторін, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 104 Кодексу

адміністративного судочинства України особа, яка вважає, що порушено її права,

свободи чи інтереси у сфері публічно -правових відносин, має право на звернення

до адміністративного суду з адміністративним позовом.

Згідно ч. 1 ст. 71 Кодексу

адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті

обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з ч. 1 ст. 6 Кодексу

адміністративного судочинства України, кожному гарантується право на захист

його прав, свобод та інтересів незалежним і неупередженим судом.

Відповідно до ч.1 ст.11 Кодексу

адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в

адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в

наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Отже, згідно з вищенаведеними

нормами права, позивач має право звернутись до адміністративного суду з позовом

лише у разі, якщо він вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача (суб'єкта

владних повноважень) порушено його права, свободи чи інтереси у сфері

публічно-правових відносин. При цьому, обставину дійсного (фактичного)

порушення відповідачем прав, свобод чи інтересів позивача має довести належними

та допустимими доказами саме позивач.

Тарковський Володимир Анатолійович

звернувся до Комунального підприємства «Київське міське бюро технічної

інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна»з

заявою про реєстрацію прав власності на нерухоме майно, а саме просив

зареєструвати право власності на об'єкт нерухомого майна -переплановані та

об'єднані квартири № 71 та № 72 за адресоюАДРЕСА_1

Комунальне підприємство «Київське

міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти

нерухомого майна»відмовило позивачу у реєстрації права власності на об'єкт

нерухомого майна, оскільки заявлене позивачем право на майно, яке не прийнято в

експлуатацію, а також, БТІ зауважило, що матиме змогу провести державну

реєстрацію права власності лише після надання належним чином оформленого акту

про прийняття в експлуатацію.

Рішенням Печерського районного суду

міста Києва від 03.11.2008 р. у справі № 2-1714/08 позовні вимогиОСОБА_1 до

Головного управління житлового забезпечення Київської міської державної адміністрації

задоволено, визнано заОСОБА_1 право власності на переплановані квартири № 71 та

№ 72, об'єднані в одну, загальною площею 165,2 кв. м. під єдиним номером №

АДРЕСА_1

До Печерського районного суду міста

Києва позивач звернувся з тих підстав, що Головне управління житлового

забезпечення КМДА відмовило у реєстрації права власності на переплановану

квартиру з підстав не надання останнім переліку документів, визначеного

Розпорядженням КМДА № 1820 «Про затвердження Положення про порядок оформлення

права власності на об'єкти нерухомого майна».

Крім того, позивач звернувся до

Окружного адміністративного суду міста Києва з вимогою зобов'язати БТІ

зареєструвати за ним право власності на об'єкт нерухомого майна на підставі

рішення Печерського районного суду міста Києва від 03.11.2008 р. у справі №

2-1714/08, оскільки БТІ  відмовило йому у

реєстрації права власності.

Суд вважає, за необхідне зазначити,

що БТІ не було учасником судового процесу у справі № 2-1714/08.

Суд вважає позовні вимоги

необґрунтованими, недоведеними та такими, що задоволенню не підлягають,

виходячи з наступного.

Відповідно до п. 1.6. Тимчасового

положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, реєстрації

підлягають права власності тільки на об'єкти нерухомого майна, будівництво яких

закінчено та які прийняті в експлуатацію у встановленому порядку, за наявності

матеріалів технічної інвентаризації, підготовлених тим БТІ, яке проводить

реєстрацію права власності на ці об'єкти. Не підлягають реєстрації тимчасові

споруди, а також споруди, не пов'язані фундаментом із землею.

Згідно ч. 2 ст. 17 Закону України

«Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» (далі

-Закон), державна реєстрація речових прав на нерухоме майно проводиться за

наявності кадастрового плану земельної ділянки та даних технічної

інвентаризації інших об'єктів нерухомого майна, речові права стосовно яких

підлягають державній реєстрації.

Державній реєстрації підлягають

заявлені речові права на нерухоме майно за наявності документів, що підтверджують

вчинення правочинів щодо таких об'єктів, посвідчених відповідно до закону, або

свідчать про наявність інших, передбачених законом підстав (ч. 3 ст. 17

Закону).

Статтею 19 Закону однією з підстав

для державної реєстрації прав, що посвідчують виникнення, перехід, припинення

речових прав на нерухоме майно, обмежень цих прав передбачено -акти прийому

нерухомого майна до експлуатації.

Відповідно до ч. 2 п. 2 ст. 331

Цивільного кодексу України, якщо договором або законом передбачено прийняття

нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його

прийняття до експлуатації.

Крім того, відповідно до п. 12.1

Розпорядження КМДА № 1820 від 31.08.2001 р. «Про затвердження Положення про

порядок оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна», одним із

документів на підставі якого здійснюється оформлення права власності на

перебудовані або реконструйовані квартири (в тому числі у випадках об'єднання

квартир) багатоквартирних будинків є акт приймальної комісії про прийняття

об'єкта в експлуатацію після перебудови або реконструкції, оформлений в

установленому порядку.

З огляду на вищенаведене, суд

приходить до висновку про правомірність відмови БТІ позивачу у реєстрації права

власності на об'єкт нерухомого майна, адже позивачем не було надано належним

чином оформленого акту про прийняття в експлуатацію, а відповідно до ст. 24

Закону, у державній реєстрації права може бути відмовлено в разі, якщо подані

документи не відповідають вимогам, установленим цим Законом та іншими

нормативно-правовими актами, або не дають змоги установити відповідність

заявлених прав документам, що їх посвідчують.

Також, суд вважає за необхідне

зауважити, що позивачем і суду не було надано належним чином оформленого акту

про прийняття об'єкта в експлуатацію.

Суд не вбачає підстав для

задоволення позовної вимоги щодо надання рішення реєстратора про відмову в

реєстрації права власності на об'єкт нерухомого майна, квартиру АДРЕСА_1в

Печерському районі           м. Києва,

оскільки, в матеріалах справи міститься копія відмови Комунального підприємства

«Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на

об'єкти нерухомого майна»за № 41983 від 03.11.2008 р. за підписом Начальника В.

Сенчук. Щодо відсутності у відмові реєстраційного номера об'єкта нерухомого

майна, то відповідачем в судовому засіданні було зазначено, що такий номер є

конфіденційною інформацією.

Відповідно до ст. 19 Конституції

України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові

особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що

передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 1 ст. 9 Кодексу

адміністративного судочинства, суд при вирішенні справи керується принципом

законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого

самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на

підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та

законами України.

Згідно з ст. 2 Кодексу

адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є

захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних

осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної

влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших

суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі

законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно з ч. 3 ст. 2 Кодексу

адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи

бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють,

чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у

спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;  з використанням повноваження з метою, з якою

це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що

мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо

(неупереджено); добросовісно; 

розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи

несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного

балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів

особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням

права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом

розумного строку.

Згідно частини першої  статті 

71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна

довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Враховуючи, що обставини справи,

які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними конкретними

засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування,

судом визнається, що позивачем у позовній заяві не були наведені обставини, які

б підтверджувались достатніми доказами, 

які б свідчили про обґрунтованість позовних вимог. Докази, подані

позивачем, не підтверджують обставини, на які позивач посилається в

обґрунтування позовних вимог, та були спростовані доводами відповідача.

Проаналізувавши матеріали справи,

суд дійшов висновку, що у задоволенні вимог позивача щодо визнання відмови

Комунального підприємства «Київське міське бюро технічної інвентаризації та

реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна»в реєстрації права

власності на підставі рішення Печерського районного суду м. Києва нечинною;

зобов'язання відповідача вчинити дії, а саме: надати рішення реєстратора про

відмову в реєстрації права власності на об'єкт нерухомого майна, квартиру

АДРЕСА_1в Печерському районі м. Києва, провести державну реєстрацію права

власності на об'єкт нерухомого майна, квартиру АДРЕСА_1в Печерському районі м.

Києва на підставі рішення суду та у відповідності до Тимчасового положення,

належить відмовити.

На підставі ч. 2 ст. 94 Кодексу

адміністративного судочинства України, судові витрати по сплаті судового збору

покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 71, 86, 94, ст.

105, ст. 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний

адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

          В задоволенні адміністративного

позову ОСОБА_1відмовити повністю.

Постанова відповідно до ч. 1 ст.

254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після

закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим

Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова може бути оскаржена до

суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складання в повному

обсязі за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного

судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про

апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної

скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про

апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання

заяви про апеляційне оскарження.

Суддя

О.Є. Пилипенко

Дата

підписання повного тексту постанови: 27.03.2009 р.