Рішення

від 30.03.2011 по справі 2-118/11

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРИВОГО РОГУ

Справа № 2-118/11

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"30" березня 2011 р.

Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області

в складі:

головуючого Костенко В. В.

при секретарі Абрамян Н. Л., за участю представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Кривому Розі цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Приватного акціонерного товариства „ Страхова компанія „ГарантіксВ» , третя особа на боці позивача ОСОБА_4 акціонерне товариство „ Державний Експортно-Імпортний банк УкраїниВ» про стягнення страхових виплат, пені та моральної шкоди,-

В С Т А Н О В И В:

Звернувшись до суду із вищеназваним позовом та, уточнивши в остаточній редакції 18.02.2011 року заявлені позовні вимоги, ОСОБА_3 посилається на ті обставини, що між ним та ЗАТ „ Страхова компанія „ ГарантіксВ» був укладений 21.11.08 року договір № НВ-118/08 добровільного страхування здоровВ»я внаслідок нещасного випадку . За страхову послугу він сплатив відповідачу 661, 51 грн., що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордеру № 957 від 25.11.2008 року.

За умовами договору, відповідач при настанні страхового випадку повинен виплатити страхову виплату ВАТ „ УкрексімбанкВ» .

13.01.2009 року з позивачем стався нещасний випадок на виробництві в результаті якого після чотирьох місяців лікування медико- соціальна експертна комісія ( далі МСЕК) встановила йому третю групу інвалідності.

Він звернувся до відповідача із заявою № 80 від 15 січня 2009 року про настання страхового випадку.

Відповідач листом № 476 від 09.07.2009 року відмовив йому у страховій виплаті, посилаючись на те, що позивач порушив умови п.7.11 Договору та не подав в термін 30 робочих днів з дня настання страхового випадку документи , необхідні для страхової виплати, які зазначені в розділі 7 договору та не виконав свої зобовВ»язання відповідно до п.8.1.5 договору.

Між тим, він вважає надану йому відмову незаконною , оскільки відповідач в односторонньому порядку змінив умови договору, яким передбачений перелік підстав, з яких можлива відмова у здійсненні страхової виплати, а саме: у своїй відмові вказав причини, які не вказані у цьому переліку.

Крім того, відповідач свідомо на свою користь вніс до умов договору окремі положення, які є нечіткими , двозначними, неможливими для виконання, чим грубо порушив , його права, передбачені ч.8 ст.18 Закону України „ Про захист прав споживачівВ» , а саме у п. 7.3 договору вказано, що у разі одержання страхувальником травми внаслідок нещасного випадку і встановлення групи інвалідності вигодонабувачу виплачується: 1 група- 100% страхової суми, 2 група- 75% страхової суми, 3 група-50% страхової суми.

Група інвалідності не встановлюється одразу після настання страхового випадку , він тривалий час знаходився на лікуванні на стаціонарі та амбулаторно, група інвалідності йому була встановлена за направленням лікувального закладу до МСЕК 12.05.2009 року, тобто з незалежних від нього причин, він не міг у строк 30 днів, як це вказано в договорі страхування, надати всі необхідні документи, у першу чергу довідку МСЕК, яка підтверджує факт інвалідності.

Відповідач також порушив розроблені ним самим Правила страхування, в яких зазначено, що страхова виплата проводиться за трьома варіантами. Він вважає, що на правовідносини, які склалися між сторонами, розповсюджується варіант 1, згідно до якого страхова компанія повинна була йому сплачувати 0,5% страхової суми після 7 днів втрати працездатності, що складає по 826 грн.88 коп. за кожну добу перебування на листку непрацездатності, але не більше 50% страхової суми. Тобто за 119 діб знаходження на лікарняному йому потрібно було бути виплачено 98398 грн.72 коп., але оскільки ця сума більша за 50% страхової суми ( 82688 грн.), то страхова виплата у повному обсязі повинна бути йому виплачена ще до встановлення інвалідності.

Також, на підставі п.6.4.3 Договору відповідач, який порушив терміни страхової виплати повинен сплачувати позивачу пеню в розмірі 0,1 % простроченого платежу за кожен день прострочення , але не більше ніж подвійна ставка НБУ, яка діяла в період,за який нарахована пеня. Строк початку нарахування пені починається із 30 квітня 2009 року, коли сплив останній день страхової виплати і складає за 657 днів прострочення платежу в сумі 54326 грн.

Неправомірними діями відповідача йому заподіяна і моральна шкода , яка полягає в тому, що відповідач , запропонувавши договір на умовах, які за відомо не можуть бути виконані у встановленому в ньому строки, здійснює нечесну підприємницьку діяльність та порушує його права, принижує його честь та гідність , вважаючи за людину другого сорту. Після отримання відмови у здійсненні страхових виплат, він отримав психологічний стрес, оскільки у звВ»язку із хворобою потребував значних матеріальних витрат на відновлення втраченого здоровВ»я, різко знизився його рівень життя. Для розвВ»язання суперечок, які виникли між ним та відповідачем , він повинен був багато разів навідуватись до офісу відповідача, звертатись по юридичну допомогу, тривалою ходою навантажувалися його хворі ноги, він випробував фізичний біль,заподіяну моральну шкоду він оцінює у 21000 грн.

Позивач просить стягнути з відповідача на його користь страхову виплату в сумі 82688 грн., пеню у сумі 54326 грн. , моральну шкоду в сумі 21000 грн.

У судовому засіданні позивач підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник позивача ОСОБА_3- ОСОБА_1 підтримав думку свого довірителя та вважає, що при укладенні договору відповідач порушив вимоги ст.1, 9 Закону України „ Про страхуванняВ» , оскільки цей договір не передбачає захисту майнових прав позивача та вимоги ч.12 ст.10 Закону України „ Про захист прав споживачівВ» , оскільки не повідомив ОСОБА_3 про те, що укладений договір не зможе задовольнити його інтереси і не забезпечує очікуваний страховий захист. Він також уточнив розмір пені , яка на день винесення рішення 30.03.2011 року складає 57716 грн. Просив задовольнити позов у повному обсязі.

Представник ПАТ „ Державного експортно- Імпортного банку УкраїниВ» - третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на боці позивача ОСОБА_5, який був присутній у судовому засіданні 18.02.2011 року, підтримав заявлені вимоги у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача ПАТ „ Страхова компанія „ ГарантіксВ» ,яка є правонаступником ЗАТ „ Страхова компанія „ ГарантіксВ» ОСОБА_2 позов не визнав у повному обсязі та вважає, що позивач не довів заявлені позовні вимоги. Договір добровільного страхування між страховою компанією та ОСОБА_3 укладений відповідно до Закону України „ Про страхуванняВ» та Правил страхування, а також на підставі абз.16 ч.3 ст.16 вищеназваного Закону, якою передбачено внесення інших умов за згодою сторін. Позивач був ознайомлений із правилами страхування, про що на заяві на добровільне страхування поставив свій підпис. При підписанні договору він також не робив ніяких зауважень. Позивачеві було відмовлено у страховій виплаті у звВ»язку із порушенням ним своїх зобовВ»язань за договором, а саме: ненаданням зазначених в п.7.10.1 документів у термін не більше 30 робочих днів. Страховий випадок стався 15.01.2009 року, а повний пакет документів був наданий страховій компанії тільки 22.06.2009 року. При настанні страхового випадку , позивач міг надати спочатку листок непрацездатності та інші передбачені договором документи, а після встановлення інвалідності надати довідку МСЕК. Причини, з яких він пропустив встановлений договором термін подачі документів, а саме: начебто внаслідок отриманої травми є надуманими. Таким чином, позивач сам порушив вимоги договору. Крім того, ним безпідставно та арифметично невірно обрахована пеня і не доведений ні факт заподіяння йому моральної шкоди, ні її розмір.

Вислухавши думку сторін, дослідивши письмові докази, суд вважає, що заявлені позовні вимоги ОСОБА_3 підлягають частковому задоволенню за наступними підставами.

Судом встановлено, що між ЗАТ „ Страхова компанія „ ГарантіксВ» ( правонаступником якої є ПАТ „ Страхова компанія „ ГарантіксВ» ) та ОСОБА_3 був укладений договір № НВ-118/08 добровільного страхування здоровВ»я внаслідок нещасного випадку від 21.11.08 року ( а.с.17-18).

За страхову послугу ОСОБА_3 сплатив відповідачу 661, 51 грн., що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордеру № 957 від 25.11.2008 року ( а.с19).

За умовами укладеного договору ( п.3.7), відповідач при настанні страхового випадку та за наявності заборгованості за кредитним договором повинен здійснити страхову виплату ВАТ „ УкрексімбанкВ» .

13.01.2009 року з позивачем стався нещасний випадок на виробництві в результаті якого, після чотирьох місяців лікування, медико- соціальна експертна комісія ( далі МСЕК) встановила йому 12.05.2009 року третю групу інвалідності, зазначений факт підтверджений довідкою серії ДНА-02 № 026146 ( а.с.20).

Позивач звернувся до відповідача із заявою № 80 від 15 січня 2009 року про настання страхового випадку ( а.с.21)

Відповідач листом № 476 від 09.07.2009 року відмовив ОСОБА_3 у страховій виплаті, посилаючись на те, що позивач порушив умови п.7.11 Договору та не подав в термін 30 робочих днів з дня настання страхового випадку документи , необхідні для страхової виплати, які зазначені в розділі 7 договору та не виконав свої зобовВ»язання відповідно до п.8.1.5 договору ( а.с.22).

Суд вважає, що відповідач неправомірно відмовив позивачеві у здійсненні страхової виплати.

Так, відповідно до п.3.3 Правил добровільного страхування від нещасних випадків № 23 ,затверджених головою правління ЗАТ „ СК „ ГарантіксВ» 19.11.2008 року( надалі Правила) страховими випадками , згідно з даними Правилами є наступні події..., які сталися внаслідок нещасного випадку, що мав місце під час дії договору страхування та підтверджені документами, виданими компетентними органами у встановленому законодавством України порядку ( медичними закладами, комісією МСЕК, судом тощо), тобто для підтвердження факту страхового випадку потребуються певні документи,які видаються компетентними органами у встановленому законом порядку.

Згідно із п.п.3.3.1, 3.3.2 та 3.3.3 цих Правил визначні три самостійних види страхування: від тимчасової втрати застрахованої особою загальної працездатності не менше, ніж на 7 днів внаслідок нещасного випадку; від стійкої втрати застрахованою особою загальної працездатності ( встановлення групи інвалідності ) внаслідок нещасного випадку; смерть застрахованої особи.

Як убачається із п.4.1 та 4.2 договору добровільного страхування, укладеного 21.11.2008 року між позивачем та відповідачем, він обрав два види страхових випадків: смерть страхувальника, що настала внаслідок нещасного випадку в період дії договору страхування та стійка втрата застрахованою особою загальної працездатності ( встановлення групи інвалідності- інвалідність) внаслідок нещасного випадку. Таким чином , ОСОБА_3 не обирався при укладанні договору такий страховий випадок як тимчасова втрата працездатності.

13.01.2009 року з позивачем стався нещасний випадок на виробництві , про що він на підставі п.6.2.5 договору добровільного страхування повідомив страхову компанію 15.01.2009 року, не порушивши передбачений цим пунктом трьох денний строк.

Між тим, у здійсненні страхової виплати йому було відмовлено за підставами п.8.1.5 договору, тобто у звВ»язку із невиконанням позивачем своїх обовВ»язків за договором, які , як зазначає відповідач, виразились у порушенні п.7.11 договору, згідно яких страхувальник повинен надати всі визначені у п.7.10 договору документи страхувальнику у термін не більше тридцяти робочих днів з дня настання страхового випадку.

Відповідач не заперечує факт подання позивачем повного пакету документів , необхідних для здійснення страхової виплати, але зазначає несвоєчасність їх подачі , з порушенням 30 денного терміну встановленого договором.

Відповідно до ст.627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, а також вимог розумності та справедливості.

В укладеному договорі добровільного страхування і у своїх Правилах відповідач зазначає , що страхова виплата можлива тільки за умови надання компетентними органами в установленому законом порядку необхідних для здійснення виплати документів.

Як убачається із наданої позивачем картки по особового обліку захворювань медичної частини НКГЗК ОСОБА_3 знаходився на лікуванні у звВ»язку із отриманою внаслідок нещасного випадку на виробництві травмою з 13.01.2009 року по 11.05.2009 року включно. Рішенням МСЕК від 12.05.2009 року йому була встановлена 3-я група інвалідності.

У Правилах тлумачиться поняття тимчасової втрати працездатності, яка виражається у втраті загальної працездатності не менше, ніж на 7 днів внаслідок нещасного випадку; але що стосується стійкої втрати застрахованою особою загальної працездатності , від якої був застрахований позивач , то в п.п. 3.3.2 та п. 4.2 договорі добровільного страхування вона визначається моментом встановлення групи інвалідності внаслідок нещасного випадку. Факт встановлення інвалідності може бути підтверджений тільки довідкою МСЕК.

Лікувальні заклади для направлення громадян до МСЕК керуються „ Інструкцією про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадянВ» . Затвердженої наказом № 45555 від 13.11.2001 року Міністерством охорони здоровВ»я України, в п.4.1 якої вказано, що направлення хворого для огляду до МСЕК здійснюють лікарсько- консультаційні комісії. Таким чином, отримання документу про встановлення інвалідності передбачає проходження встановленої діючим законодавством процедури і не залежить безпосередньо від особи.

В п.7.3 договору добровільного страхування вказано, що у разі одержання страхувальником травми внаслідок нещасного випадку і встановлення групи інвалідності вигодонабувачу виплачується при 3-тій групі інвалідності 50% страхової суми, що у даному випадку складає 82688,00 грн., тобто сам страховик знову визначає залежність виплати від встановлення групи інвалідності.

У п.7.10.1 договору ,на який посилається відповідач , визначений загальний перелік документів, який подається у звВ»язку із встановленням інвалідності або при тимчасовій втраті працездатності страхувальником, до речі, не розмежований по видах страхування, в якому також серед необхідних документів вказана довідка МСЕК.

Пояснення представника відповідача про те, що позивач повинен був надати листки непрацездатності одразу після їх оформлення, а потім надати довіку МСЕК не ґрунтується на умовах договору, ч.2 п.7.3 не можливо застосувати до даних правовідносин, оскільки позивач не страхувався від тимчасової втрати працездатності внаслідок нещасного випадку.

Таким чином, передбачений в умовах договору п.7.11, в якому визначений обовВ»язок страхувальника у разі настання страхового випадку надати всі необхідні для здійснення страхової виплати документи у 30 денний термін, є у даному випадку несправедливим та не розумним , зачіпає права та інтереси позивача.

Відповідно до ч.8 ст.18 Закону України „ Про захист прав споживачівВ» нечіткі або двозначні положення договорів із споживачами тлумачаться на користь споживача.

Крім того, відмова відповідача у здійсненні страхової виплати позивачеві за підставами , вказаними у ній, суперечить і його власним Правилам, в яких в пункті 3.4 вказано, що випадки визнаються також страховими при умові, що вони сталися на протязі шести місяців з моменту настання нещасного випадку, який мав місце під час дії Договору страхування, є безпосередніми його наслідками та підтверджені документами, виданими компетентними органами у встановленому законодавством України порядку. Слід відмітити , що в цьому пункті не міститься будь-яких застережень щодо порядку дій страхувальника у таких випадках.

Відповідно до ст.979 ЦК України, ст.16 Закону України „ Про страхуванняВ» та умов договору добровільного страхування страховик зобовВ»язаний у разі настання страхового випадку виплатити іншій стороні суму грошового відшкодування.

Факт повідомлення позивачем страховика про настання страхового випадку та сам факт страхового випадку не заперечувався представником відповідача.

На підставі викладеного, суд вважає доведеними позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь ОСОБА_3 страхової виплати в сумі 82688,00 грн.

Згідно із ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та законодавства. Відповідно до ст.992 ЦК України у разі несплати страховиком страхувальникові або іншій особі страхової виплати страховик зобов'язаний сплатити неустойку в розмірі, встановленому договором або законом.

На підставі п.6.4.3 договору страхування страховик несе відповідальність за несвоєчасну виплату страхового відшкодування шляхом оплати страхувальнику крім страхового відшкодування пені у розмірі 0,1 % від суми страхового відшкодування за кожний день прострочення виплати але не більше ніж подвійна ставка НБУ, яка діяла в період, за який нарахована пеня. Розмір страхового відшкодування складає 82688 грн.. тобто при визначенні розміру пені у даному випадку необхідно застосовувати подвійну ставку НБУ, оскільки її розмір менший, ніж договірний. Відповідно до п.7.5 страховик зобовВ»язаний при надходженні письмової заяви від страхувальника на виплату страхової суми в термін не більше 15 робочих днів з дня одержанні всіх документів, що підтверджують факт настання страхового випадку, прийняти рішення про виплату чи відмову у виплаті страхової суми. Після прийняття рішення про здійснення страхової виплати, відповідно до п.7.2 її безпосередня виплата здійснюється в термін не більше трьох робочих днів). Таким чином , останній день коли повинна бути проведена страхова виплата є 15.07.2009 року (22.06.2007 року подані документи +15 робочих днів + 3 робочих дня), тобто затримка простроченого платежу починається з 16.07.2009 року і по 30.03.2011 року (день винесення рішення) та складає 624 дні, а пеня за прострочення страхового відшкодування становить: з 16.07.2009 року по 11.08.2009 року - прострочка 28 днів, при ставці НБУ% 11- 1395,50 грн., з 12.08.2009 року по 07.06.2010 року - прострочка 300 днів при ставці НБУ % 10,25 - 13932,36 грн., з 08.06.2010 року по 07.07.2010 року - прострочка 30 днів при ставці НБУ % 9,5 - 1291,29 грн., з 08.07.2010 року по 09.08.2010 року - прострочка 33 дні при ставці НБУ % 8,5- 1270,90 грн., з 10.08.2010 року по 30.03.2011 року - прострочка 233 дні при ставці НБУ % 7,75- 8181,58 грн., що у загальній сумі 26071,63 грн. Оскільки судом не прийняти до уваги доводи позивача щодо виникнення прострочення платежу з 30.04.2009 року, а також враховуючи, що запропонований ним розрахунок пені зроблений арифметично невірно, суд задовольняє його позовні вимоги в частині стягнення з відповідача пені в сумі 26071.63 грн.

Що стосується вимог про відшкодування моральної шкоди, суд виходить з наступного.

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів" від 12.04.1996 р. № 5 до відносин , які регулюються Законом України "Про захист прав споживачів" належать , зокрема, ті, що виникають з договорів страхування. Відносини щодо захисту прав споживачів можуть виникати також з актів законодавства або з інших угод, які не суперечать Закону. Стаття 22 Закону України "Про захист прав споживачів" в редакції від 01.12.2005 року вказує, що захист прав споживачів, передбачених законодавством, здійснюється судом. При задоволенні вимог споживача суд одночасно вирішує питання щодо відшкодування моральної (немайнової) шкоди. Згідно з положеннями ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Суд вважає, що відповідач не виконав свої зобовВ»язання за договором, не провів своєчасно страхову виплату, тобто його дії в цій частині є неправомірними.

Позивач, на думку суду, ніс певні душевні страждання щодо несправедливого відношення до нього з боку відповідача. якому він довірився і, сподівався на його порядність у ділових відносинах та на своєчасну виплату матеріального відшкодування у разі ушкодження здоровВ»я .

Між тим, посилаючись на душевні переживання, позивач на підставі ст.60 ЦПК України не надав суду належних доказів наявності причинно - наслідкового звВ»язку між неправомірними діями відповідача та погіршенням його стану здоровВ»я, не довів суму заявленої у позові немайнової шкоди.

Виходячи із принципів розумності та справедливості, суд вважає за необхідне зменшити розмір заявленої моральної шкоди з 21000 грн. до 2000 грн., зазначена сума підлягає відшкодуванню з відповідача.

В іншій частині заявлені позовні вимоги не підлягають задоволенню.

На підставі ст.88 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягають стягненню витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в суді в сумі 120 грн., а також судовий збір в сумі 1087грн. 60 коп. та 8 грн.50 коп. за вимоги про стягнення моральної шкоди.

Керуючись ст.ст.15, 23, 526, 627, 979, 988, 990, 992 ЦК України, ст.ст.16 Закону України „ Про страхування, ст.22 Закону України „ Про захист прав споживачівВ» , ст.ст. 3,11, 60, 88, 212,215 ЦПК України, суд-

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_3 до Приватного акціонерного товариства „ Страхова компанія „ГарантіксВ» , третя особа на боці позивача ОСОБА_4 акціонерне товариство „ Державний Експортно-Імпортний банк УкраїниВ» про стягнення страхових виплат, пені та моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства „ Страхова компанія „ ГарантіксВ» ( ідентифікаційний код 32692931,юридична адреса згідно витягу з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб- підприємців: 50027, АДРЕСА_1) на користь ОСОБА_3 страхову виплату за договором № НВ-118/08 добровільного страхування здоровВ»я внаслідок нещасного випадку від 21.11.2008 року в сумі 82688,00 грн. ( вісімдесят дві тисячі шістсот вісімдесят вісім гривен 00 коп.), пеню за затримку виплати страхової суми в розмірі - 26071,63 грн. ( двадцять шість тисяч сімдесят одна гривня 63 коп.) та моральну шкоду в сумі 2000 грн.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства „ Страхова компанія „ ГарантіксВ» ( ідентифікаційний код 32692931,юридична адреса згідно витягу з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб- підприємців: 50027, АДРЕСА_2) на користь держави судовий збір в сумі 1087,60 грн. і 8 грн.50 коп. та на користь ТУ ДСА України в Дніпропетровській області витрати на інформаційно- технічне забезпечення розгляду справи в суді в сумі 120 грн.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Дніпропетровської області шляхом подачі через Дзержинський районний суд м.Кривого Рогу апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення, а особами, які не були присутні при його проголошенні у той же строк із дня отримання копії рішення.

Повне рішення суду виготовлено на протязі пВ»яти днів із дня проголошення його вступної та резолютивної частини.

Суддя:

ОСОБА_6