Рішення

від 27.04.2009 по справі 10/189

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

10/189

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

27.04.09 р.                                                                                                       Справа № 10/189                               

Господарський суд Донецької області  у складі:      головуючого судді -  Приходько І. В.;

при секретарі судового засідання – Ярош В.В.;

за участю представники сторін:

                           від позивача –  Кабанова Л.О. – довіреність;                                                

                           від відповідача –    Єфремова А.А. - довіреність;

                           посадова   особа - не  з'явився;

розглянув у відкритому судовому засіданні суду справу  

за позовом Відкритого  акціонерного  товариства «Донецькобленерго»  в  особі  Приазовських  електричних  мереж  м. Маріуполь,      

до  Державного  управління  охорони  навколишнього  природного  середовища в Донецькій  області м. Донецьк  

про  стягнення   6 921,48   грн.,  -

В С Т А Н О В И В :

        До господарського суду звернувся позивач,  Відкрите  акціонерне  товариство «Донецькобленерго»  в  особі  Приазовських  електричних  мереж  м.Маріуполь,    з  позовом  до  відповідача,  Державного  управління  охорони  навколишнього  природного  середовища в Донецькій  області м.Донецьк  (далі  Управління)   про  стягнення  заборгованості  у  розмірі  6 921,48   грн. за  договором № 11/1959  від  12.03.2002 р.

     В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на договір  користування   електричною  енергією № 11/1959  від  29.05.2002 р., копії рахунків  за  період лютий – листопад 2005 р., розрахунок  суми  позову,  невиконання  відповідачем  зобов'язань  за  договором.  

       Представник  відповідача  у  відзиві  на  позовну  заяву № 02-9137  від  20.11.2008 р. (арк.48)  та  в  судових  засіданнях  позовні  вимоги  не  визнав у  зв'язку  з  тим,  що  заборгованість  за  актом  звірки  взаємних  рахунків  станом  на  01.05.2006 р. перед  позивачем  відсутня.  Крім  того,  за  рішенням  суду  за  вказаним  договором  вже  була  стягнута  заборгованість  за  спожиту  електричну  енергію.

     Також,  звертав  увагу  суду  на  сплив  строку  позовної  давності  за  заявлений  період  позовних  вимог.

     У  додаткових поясненнях  до  суду    № 02-9842  від 15.12.2008 р.  позивач  повідомив,  що  фактичним  споживачем  електричної  енергії  за  адресою вул.Семенішина, 49 у м.Маріуполі,  був  його  структурний  підрозділ   -  Приазовська  регіональна  екологічна  інспекція,  який  за  наказом  Міністерства  охорони  навколишнього  природного  середовища  України  № 540  від  19.12.2006 р.  шляхом  виділення  з  Управління  увійшов  до  складу  створеної  Державної  екологічної  інспекції  в  Донецькій  області (далі  Інспекція). Положення  про  Інспекцію  було  затверджено  19.02.2007 р.  наказом  Міністерства  охорони  навколишнього  природного  середовища  України № 55,  за  розподільчим  балансом  Інспекції  були  передані    майнові  права  та  обов'язки.

      У  зв'язку  з  вказаною  реорганізацією  представник  Управління  клопотав  про  залучення   в якості  іншого  відповідачу Державної  екологічної   інспекції  в  Донецькій  області.

       Представник  позивача   проти  клопотання  про  залучення в  якості  іншого  відповідача Державної  екологічної  інспекції  в  Донецькій  області  заперечував, посилаючись  при  цьому  на  утворення заборгованості,  яка заявлена  до  стягнення, за  той  період  коли  ще  не  було  створено  Інспекцію  як  юридичну  особу (наказ  Міністерства № 540).

      27.01.2009 р.  від  позивач  надійшло  уточнення позовних  вимог,  в  якому  він  підтримував  заявлену  суму  до стягнення у  розмірі 6 921,48  грн.  за  період лютий-листопад 2005 р.  та  додатково  обґрунтовував  заявлений  обсяг спожитої  електричної  енергії  у  період  лютий-листопад 2005 р., у  підтвердження  своїх  пояснень  надав  додаткові  документи (арк.76-83).

   Уточнення  прийнято  в  порядку у передбаченому  статтею 22  Господарського  процесуального  кодексу  України.

      Представник  відповідача проти  уточнених  позовних  вимог  заперечував з  підстав   викладених раніше  у  відзиві,  посилався  на  сплив  строку  позовної  давності,  неотримання  від  позивача  будь-яких  вимог  щодо  сплати  утвореної  заборгованості. (арк.100).

     27.01.2009 р.  ухвалою  суду  на  підставі  положень  статті  30 Господарського  процесуального  кодексу України   суд  залучив  для  надання  пояснень  з  приводу реорганізації  установи посадову  особу Державної  екологічної  інспекції  в  Донецькій  області.

    Представник  Інспекції  в  письмових  поясненнях  до  суду  № 02-1156  від 22.04.2009 р. підтвердив  реорганізацію  Управління на  підставі  наказу  Міністерства  № 540  від 12.12.2006 р. та  наказу  Управління  № 141  від 20.12.2006 р., створення  Інспекції  як   юридичної  особи  лише 05.03.2007 р.

    Згідно положень статті  69  Господарського  процесуального  кодексу  України,  строк  розгляду  справи  неодноразово  продовжувався  за  клопотанням  сторін.

 Розглянув  матеріали  справи,  додатково  представлені  документи,  заслухав  пояснення   сторін,  оцінив  докази за своїм внутрішнім переконанням, суд  приходить  до  висновку,  що  позовні    вимоги  підлягають  задоволенню   з  наступних  підстав.

  Як  убачається  з наданих  до  суду  документів,   між   позивачем (постачальником)  та  відповідачем (споживачем)  був  укладений  договір  № 11/1959  про  користування  електричної  енергії  (арк.8-9).

  Термін  дії  договору сторони  встановили до 31.12.2004 р.  та  передбачили (п.10.),  що  договір  вважається  продовженим на  наступний  календарний  рік,  якщо  за  місяць  до  закінчення  терміну  дії  договору  однією  із  сторін не  буде  заявлено  про  припинення  дії  договору  або  його перегляд.

  Обґрунтовуючи   позовні  вимоги,  позивач  посилався  на несплату  відповідачем спожитої електричної  енергії  у  період  лютий - листопад  2005 р.  та  наявність  заборгованості  за вказаний  період  у  розмірі  6 921,48  грн.

       Приймаючи  рішення,  суд  враховує  наступне.

          Відповідно до статті 174  Господарського  кодексу  України,  підставами  виникнення  господарських  зобов'язань    є  зокрема господарські  договори  та  інші  угоди, передбачені  законом,  а  також  угоди,  не  передбачені  законом,  але  такі ,  які  йому  не  суперечать.

      Відповідно ст. 26 Закону України „Про електроенергетику”, споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником.

       Як  убачається  з  договору  № 11/1959   з березня 2002 р.   на  об'єкт  по  вул.Семенішина, 49 у м.Маріуполі,  який знаходився  у  відповідача  у  користуванні  на  підставі  договору  оренди  № 3633-Ж (арк.101- 102) , позивач  здійснював  енергопостачання  за  потужністю, визначеною у  Додатку 3.1. – 2 395,80 кВт/год.

      Відповідно  до протоколу  10.07.2007 р.,  об'єкт по вул.Семенішина, 49 у м.Маріуполі  був  відключений  від  енергопостачання  у  зв'язку  з  наявною  заборгованість  (арк.105).

       Стаття  193 Господарського  кодексу  України  встановлює,  що  суб'єкти  господарювання  та  інші  учасники  господарських  відносин повинні  виконувати  господарські  зобов'язання   належним  чином  відповідно   до  закону,  інших  правових  актів,  договору,  а  за  відсутності  конкретних  вимог  щодо  виконання  зобов'язання –відповідно  до  вимог,  що  у  певних  умовах  звичайно  ставляться.

      Відповідно  до  пункту  5.1 Правил  користування  електричною  енергією,  затверджених  Постановою  НКРЕУ  № 28,   договір  про  постачання  електричної  енергії  є  основним  документом,  який  регулює відносини  між  постачальником  електричної  енергії за  регульованими  тарифами,  що  здійснює  свою  діяльність  за  закріпленій  території,  і  споживачем  та  визначає  зміст  правових  відносин,  прав  та  обов'язків  сторін.  

     За  умовами  Додатку № 4 до  договору № 11/1959, споживач  зобов'язувався в  термін  до 12  години  16 числа попереднього  до  сплати,  знімати показники  лічильника    та  надавати  їх  до  електропостачальної організації.

     Пунктом 3  цього ж  Додатку сторони  встановили порядок   розрахунків  за  спожиту  електричну  енергію  у  випадку  відсутності  даних про обсяг спожитої  електричної  енергії. (арк.11).    

    Потужність  постачання  електричної  енергії  на  вказаний  об'єкт  складала 2 395, 80 кВт/год (Додаток 3.1. арк.10).

     Як  убачається  з  Акту  технічної  перевірки № 0020184 та Акту контрольного огляду  засобу  обліку  № 016299  (арк.81-82)  в термін  з березня  2005 р.  до  липня 2007 р. прилад обліку  електричної  енергії  знаходився  в  розпломбованому  стані.

    Аналіз  наданих  до  суду  документів  свідчить про  те,  що  в  термін з  лютого 2005 р.  по  липень 2007 р.  на об'єкті  у м.Маріуполі по  вул.  Семенішина, 49,  відповідач  здійснював  споживання  електричної енергії.

     Суд  вважає  вірним  та  таким,  що відповідає  умовам  договору № 11/1959,  розрахунок  позивача  щодо  обсягу  спожитої електричної  енергії,  тим  більш,  що  відповідач  не  надав  до  суду  будь-яких  документів,  які б свідчили  про  виконання  останнім  пункту 2  Додатку №  4   до  Договору № 11/1959.

           Пунктом 10  Договору № 11/1959 сторони  встановили  порядок  розрахунків  за  спожиту  електричну  енергію. За  умовами вказаного  пункту  остаточний  розрахунок   за  спожиту  електричну  енергію  здійснюється  споживачем  протягом 5-денного  строку  після  дати, вказаній  у платіжному  документі.

         Позивач  не  надав  до  суду  будь-яких  розрахункових  документів,  які б в  період  2005 р.  надавались  відповідачу  для  сплати  спожитої  електричної енергії.

         Не  надходили  до  суду  вказані доказі  і з боку  відповідача.

         В  той  же  час,  як  убачається  з    копії  листа  № 2324,    копії   рахунків  за  період  лютий-листопад  2005 р.  разом   з  актом  звірки  були  направлені  на  адресу  відповідача   22.08.2008 р. (арк.12-18).

          Таким  чином,  суд  не  приймає  до  уваги   заперечення  відповідача  щодо  спливу  строку  позовної  давності,  оскільки  лише  у  серпні  2007 р.  позивач  звернувся  до відповідача  з  вимогою  щодо  сплати  заборгованості  за  спожиту  електричну  енергію  у  період  лютого-листопада 2005 р.  та  надіслав  відповідні  рахунки.

       Заперечення  відповідача  щодо  неотримання  у  серпні  2008 р.  вказаної  вимоги  спростовуються  матеріалами  справи,  а  саме  копією  квитанції  № 2362  від 22.08.2008 р.  та  печаткою  поштового  відділення  на  Реєстри  рекомендованої  пошти (арк.19).

      Як  убачається  з  Реєстру  рекомендованої  кореспонденції   вказані  документи  були  надіслані  відповідачу   за  адресою пр.Мира, 2 б м.Донецьк.

      Також суд  вважає  юридично неспроможним посилання    відповідача  на рішення  суду  по  справі № 10/60,  оскільки  позовні  вимоги  по  цій  справі  стосуються  іншого  періоду  існування  договірних  зобов'язань.

      Що  стосується  посилань  відповідача на  Акт звірки взаємних розрахунків, складений    сторонами у 2006 р., в якому  відсутнє  будь-яке  посилання  на   заборгованість (арк.49),  суд  вважає,  що  вказаний  документ  не  є  документом  первинного  обліку  та  має  похідний  характер. Крім  того,  як  зазначено  у вказаному  акті,  він  стосується зобов'язань  за  якими  сплив  строк  позовної давності.

     Що  стосується  посилань  відповідача  про  реорганізації  Управління  та  передачу  зобов'язань  по  сплаті  спожитої  електричної  енергії  Інспекції,  суд  приходить  до  висновку, що  в  матеріалах  справи  відсутні  будь-які  докази  які  підтверджують правомірність  вказаних заперечень,  тим  більше,  що  заборгованість,  яка  заявлена  до  стягнення,  утворилась  у  період  2005 р.,  в  той  час,  як  реорганізація  Управління   сталась  за  наказом  Міністерства № 540 в  грудні  2006 р.  

     Відповідно  до  статті  32  Господарського  процесуального  кодексу  України,  доказами  у  справі  є  будь-які  фактичні  дані,  на  підставі  яких  господарський  суд  у  визначеному   законодавством  порядку  встановлює  наявність  чи  відсутність  обставин,  на  яких  ґрунтуються   вимоги  і  заперечення  сторін.

      Положеннями  статті  36  цього ж  кодексу  передбачено,  що  письмовими  доказами  є  документи  і  матеріали,  які  містять  дані  про  обставини,  що  мають  значення  для  правильного вирішення  спору.

      На  вимогу  суду,  позивач  надав    копії  постанов  НКРЕ,  якими  затверджені  тарифи  електричної  енергії  у  період  заявлених  позовних  вимог (арк.31-37).

      Враховуючи  викладене,  суд  приходить  до висновку,  що позовні  вимоги,  заявлені позивачем  щодо  стягнення  заборгованості  за  спожиту  електричну  енергію  у  період лютий-листопад 2005 р.,  обґрунтовані,  доведені  належним  чином  та  підлягають  задоволенню.

    Судові  витрати  підлягають  віднесенню  у  порядку  передбаченому  ст.49  Господарського  процесуального  кодексу  України  на  відповідача.

 На   підставі   статей 174, 193  Господарського  кодексу України,  статті  26 Закону України „Про електроенергетику”, керуючись статтями   32,  33,  36,  43,  49,  82, 83, 84, 85 Господарського  процесуального  кодексу  України,  господарський  суд, -

В И Р І Ш И В :

        Задовольнити  позовні  вимоги  Відкритого  акціонерного  товариства  «Донецькобленерго»  в  особі  Приазовських  електричних  мереж  м.Маріуполь,    заявлені  до   Державного  управління  охорони  навколишнього  природного  середовища в Донецькій  області м.Донецьк    про  стягнення  заборгованості  у  розмірі  6 921,48   грн. за  договором № 11/1959  від  12.03.2002р.

      Стягнути  з  Державного  управління  охорони  навколишнього  природного  середовища в Донецькій  області (83050, м. Донецьк, пр. Миру, 2-б, ЄДРПОУ 05523955) на користь відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго” в особі структурної одиниці Приазовських електричних мереж (87528, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Войнич, 2, ЄДРПОУ 00131096, р/р 260373011294 в ОПЕРВ філії ДОУ ВАТ „Ощадбанк”, МФО 335106) заборгованість  у  розмірі  6 921,48грн. за  договором № 11/1959 від  12.03.2002 р.  

      Стягнути  з  Державного  управління  охорони  навколишнього  природного  середовища в Донецькій  області (83050, м. Донецьк, пр. Миру, 2-б, ЄДРПОУ 05523955)на користь відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго” в особі структурної одиниці Приазовських електричних мереж (87528, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Войнич, 2, ЄДРПОУ 00131096, р/р 2600301715048 у Жовтневому відділенні АК ПІБ м. Маріуполя, МФО 334475)  витрати  по  сплаті  державного  мита в сумі 102грн. та витрати по сплаті витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118грн

      В  судовому  засіданні  оголошено вступну  та  резолютивну  частину  рішення. Повний  текст  рішення підписано 28.04.2009 р.

               Суддя                                                                                                            Приходько І.В.                               

Надруковано 3  прим.:

1 прим. – позивачу;

1 прим. – відповідачу;

1прим. – у справу.