Ухвала

від 21.04.2009 по справі 15/10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

15/10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

 У Х В А Л А

21.04.09                                                                                 Справа № 15/10.

За позовом

товариства з обмеженою відповідальністю “Торгівельний дім “Афіна-Ко”, м. Луганськ

до товариства з обмеженою відповідальністю “Атлант-ЛТД”, м. Луганськ

про стягнення 7 745 грн. 53 коп.

Суддя Пономаренко Є.Ю.

за участю:

від позивача -  представник не прибув;

від відповідача –Обухова А.М., представник за довіреністю № б/н від 21.04.09.

До початку слухання справи по суті не заявлено вимогу про фіксування  судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу, у зв'язку з чим відповідно до ст. ст. 4-4, 81-1 Господарського процесуального кодексу України таке фіксування судом не здійснювалося.

Від відповідача надійшла заява від 08.04.2009р. № 219 про розстрочку виконання рішення суду у даній справі, в якій він просить:

- в порядку ст. 121 Господарського процесуального кодексу України затвердити графік погашення заборгованості по даній справі у зв'язку з тяжким фінансовим станом, який склався у зв'язку з призначенням Акціонерному комерційному промислово-інвестиційному банку тимчасової адміністрації.

Представник відповідача вимоги за заявою підтримав.

Від представника позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю прийняття участі в судовому засіданні.

Дане клопотання судом відхилено через сплив десятиденного строку встановленого ст. 121 Господарського процесуального кодексу України для розгляду даної заяви.

Розглянувши заяву про розстрочення та матеріали справи суд дійшов висновку про відсутність правових підстав задоволення даної заяви.

Рішенням від 03.02.2009 р. у даній справі суд постановив стягнути з 2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Атлант-ЛТД», м. Луганськ, кв. Олексієва, б. 10, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 21763334, на користь  товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний дім «Афіна-К», м. Луганськ, кв. Комарова, б. 30/12, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 33351995: борг у сумі 6 283 грн. 62 коп., інфляційні втрати у сумі 99 грн. 54 коп., 3% річних у сумі 36 грн. 79 коп., пеню у сумі 293 грн. 55 коп., витрати зі сплати державного мита у сумі 101 грн. 97 коп. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі  117 грн. 96 коп. Наказ видати позивачу.

Постановою Луганського апеляційного господарського суду від 10.03.2009р. вказане рішення змінено в частині розміру пені та постановлено до стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Атлант-ЛТД»на користь  товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний дім «Афіна-К»борг у сумі 6 283 грн. 62 коп., інфляційні втрати у сумі 99 грн. 54 коп., 3% річних у сумі 36 грн. 79 коп., пеню у сумі 259 грн. 44 коп., державне мито у сумі 87 грн. 96 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі  101 грн. 76 коп.

При розгляді спору по суті судом було встановлено, що строк виконання відповідачем грошового зобов'язання визначено правочином, на підставі якого заявлено вимоги наступив на день звернення до суду з позовом. Проте відповідач до цього часу не виконує взяті на себе грошові зобов'язання.

Згідно ч. 1 ст. 121 Господарського процесуального кодексу України при  наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять  його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за  поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський  суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора  чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин   справи,  може  відстрочити  або  розстрочити  виконання рішення,   ухвали,   постанови,   змінити  спосіб  та  порядок  їх виконання.

У п.1.2. Роз'яснення президії Вищого господарського суду України від 12.09.1996р. №02-5/333 зазначено, що розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом.

Відповідно до п.2 вказаного роз'яснення підставою для відстрочки,  розстрочки,  зміни  способу  та порядку  виконання  рішення  можуть  бути  конкретні обставини, що ускладнюють  виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом.

Крім того, стаття 121 Господарського процесуального кодексу України не обмежує право господарського суду певними обставинами, при наявності яких господарський суд може відстрочити виконання прийнятого ним рішення, проте визначальним фактором при наданні відстрочки є винятковість цих випадків та їх об'єктивний вплив на виконання судового рішення.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства. Аналогічна за змістом норма міститься у п.1 ст. 193 Господарського кодексу України.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 610 Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених  змістом  зобов'язання  (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України зобов'язання повинно виконуватися у встановлений строк.

Згідно п.2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів,  необхідних  для належного  виконання нею зобов'язання,  враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Вирішуючи питання про відстрочку або розстрочку виконання рішення, суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи. Також, господарський суд повинен враховувати негативні наслідки для стягувача при затримці виконання рішення та не допускати їх настання.

Невиконання відповідачем взятих на  себе договірних зобов'язань та рішення суду створює негативні наслідки для позивача.

Щодо призначення Акціонерному комерційному промислово-інвестиційному банку тимчасової адміністрації, то слід зазначити, що дана обставина не ускладнює та не унеможливлює виконання рішення суду з наступних підстав.

По-перше: слід зазначити, що заявником не доведено що мін має єдиний поточний рахунок, який відкритий у відділенні Промінвестбанку в м. Луганську.

При цьому, на бланку підприємства відповідача вказано інший поточний рахунок підприємства у АК «Укрсоцбанк».

По-друге:

Тимчасова адміністрація в Акціонерному комерційному промислово-інвестиційному банку призначена постановою Правління НБУ від 07.10.2008р.  №308 починаючи з 07.10.2008р.  

Рішення суду набрало законної сили з 10.03.2009р., тобто після призначення тимчасової адміністрації в банку.

Згідно ч. 1 ст. 85 Закону України «Про банки та банківську діяльність»з метою створення сприятливих умов для відновлення фінансового стану банку, який відповідав би встановленим цим Законом та нормативно-правовими актами Національного банку України вимогам, Національний банк України має право введення мораторію на задоволення вимог кредиторів під час здійснення тимчасової адміністрації, але на строк не більше шести місяців.

При цьому, частиною другою вказаної статті встановлено, що мораторій на задоволення вимог кредиторів поширюється на зобов'язання, строки виконання яких настали до призначення тимчасової адміністрації.

Відповідно до ч. 4 зазначеної статті мораторій не поширюється на обслуговування поточних операцій, здійснюваних тимчасовим адміністратором.

Виконання рішення суду є поточною операцією, яка повинна бути виконана тимчасовим адміністраторм, оскільки рішення суду набрало законної сили після введення тимчасової адміністрації, тобто обов'язок перерахування коштів на підставі рішення суду настав у банку після введення мораторію.

Не надано заявником і доказів намагання здійснити перерахування коштів до винесення рішення. Так, не надано доказів надання банку платіжного доручення та доказів невиконання такої операції банком.

Таким чином, відсутні обставини, що дійсно могли б свідчити про винятковість випадку, яким ускладнюється виконання рішення або робиться неможливим та відповідно заяву про розстрочення слід відхилити.

Крім того, предмет заяви не відповідає положенням ст. 121 Господарського процесуального кодексу України.

Так, відповідач просить затвердити графік погашення заборгованості.

Проте, норми ст. 121 Господарського процесуального кодексу України не передбачають повноважень суду по затвердженню графіків погашення заборгованості. При розгляді даного питання суд ухвалює: розстрочити виконання рішення певним чином, а не затвердити графік.

Тому, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви про розстрочення виконання рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 86,  121 Господарського процесуального кодексу України,  суд

у х в а л и в:

У задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю «Атлант-ЛТД»від 08.04.2009р. № 219 про надання розстрочки виконання рішення суду відмовити.

Суддя

Є.Ю.Пономаренко