Постанова

від 21.04.2009 по справі 8/303

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

8/303

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 21.04.2009                                                                                           № 8/303

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:          Шипка  В.В.

 суддів:             

 при секретарі:            

 За участю представників:

 від позивача - Лисенко Т.М. – директор

Лисенко О.С. – (дов. № 7-8/303-2 від 01.09.2008р.)

 від відповідача - Баклан О.В. – (дов. № б/н від 22.05.2008р.)

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "РДЦ "Ексмо-Україна"

 на рішення Господарського суду м.Києва від 12.12.2008

 у справі № 8/303 (суддя  

 за позовом                               Товариство з обмеженою відповіадльністю "Тір"

 до                                                   Товариство з обмеженою відповідальністю "РДЦ "Ексмо-Україна"

 про                                                   стягнення 82078,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

 Товариство з обмеженою відповідальністю “Тір” звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “РДЦ “Ексмо - Україна” про стягнення 82078,00 грн.

          Рішенням Господарського суду м. Києва від 12.12.2008р. у справі № 8/303 позовні вимоги задоволені повністю.

          Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю “РДЦ “Ексмо - Україна” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Тір” 53800,00 грн. основного боргу, 28278,00 грн. пені, 820,78 грн. державного мита, 118 грн. витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу.

Не погоджуючись з зазначеним рішенням, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення повністю та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову повністю.

В судовому засіданні 24.03.2009р. від представника позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу в якому він просить рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Через відділ документального забезпечення 30.03.2009р. від представника відповідача надійшов розрахунок пені.

В судовому засіданні 31.03.2009р. від представника позивача надійшов розрахунок штрафних санкцій у вигляді пені до відзиву на апеляційну скаргу.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу.

Представник позивача проти апеляційної скарги заперечував.

Заслухавши представника позивача та відповідача, розглянувши доводи скарги, перевіривши матеріали справи та зібрані у ній докази, колегія апеляційного господарського суду встановила наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю “Тір” звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “РДЦ “Ексмо - Україна” про стягнення 82078,00 грн.

Місцевим судом  задоволенні позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Тір” про стягнення 82078,00 грн. з Товариства з обмеженою відповідальністю “РДЦ Ексмо - Україна” повністю.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов не вірного висновку, щодо задоволення позовних вимог в повному обсязі, враховуючи наступне.

10.01.2008р. між позивачем та відповідачем був укладений договір доручення № а7 про транспортне-експедиційне обслуговування на перевезення вантажів автомобільним транспортом в міжнародному та внутрішньо українському сполученнях (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1Договору “експедитор” зобов'язався в інтересах та від імені, за дорученням та за рахунок коштів “замовника” здійснити організацію доставки вантажу в міжнародному, регіональному та міському автомобільному сполученнях у відповідності з діючим законодавством України, вимогами міжнародних Конвенцій та угод в області міжнародних перевезень.

Умови здійснення перевезення вантажів обумовлюються в письмових заявках, які є невід'ємною частиною даного договору (п. 1.2 договору).

Згідно заявок відповідача № а294 від 06.05.2008р., № а295 від 06.05.2008р., № а305 від 12.05.2008р.. № а319 від 19.05.2008р., № а330 від 23.05.2008р. № а334 від 26.05.2008р., № а343 від 27.05.2008р., № а345 від 28.05.2008р., № а353 від 29.05.2008р. позивач здійснив перевезення вантажу.

Факт виконання позивачем власних зобов'язань підтверджується міжнародними товарно-транспортними накладними та товарно-транспортними накладними (копії в матеріалах справи).

Спірний вантаж за вищевказаними заявками був отриманий відповідачем, про що свідчить штемпель відповідача у графі 24 “вантаж одержано”.

Пунктом 4.1 договору передбачено, що “замовник” здійснює оплату повністю узгодженої вартості послуг “перевізника” та послуги “експедитора” шляхом переказу грошових коштів на рахунок “експедитора”.

За взаємною згодою сторін вид валюти та ціна обумовлюються в заявках, які є невід'ємною частиною даного договору (п.4.2 договору).

Згідно з п.4.3 договору, розрахунки за послуги по даному договору можуть здійснюватись як на умовах оплати по факту надання послуг (виконання робіт) в триденний строк згідно наданої факсової копії СМR, якщо інше не передбачено в заявці, так і на умовах попередньої оплати згідно виставлених рахунків “експедитора”.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Позивачем були виставлені відповідачу рахунки-фактури (копії в матеріалах справи) на загальну суму 53 800.00 грн.

Оскільки, відповідачем не надано жодних письмових пояснень не підписання вищевказаних актів, а також не вказано будь-яких претензій та зауважень до наданих позивачем послуг з перевезення за заявками № а305 від 28.05.2008р., № а330 від 02.06.2008р., № а334 від 27.05.2008р.. № а343 від 02.06.2008р.. № а 345 від 06.06.2008р.. № а 353 від 09.06.2008р. та враховуючи те, що надання позивачем послуг з перевезення за вказаними заявками підтверджено міжнародними товарно-транспортними накладними та товарно-транспортними накладними в цій частині, а тому на думку колегії суддів позивач виконав власні зобов'язання належним чином.

Відповідач в свою чергу не виконав власні зобов'язання по спірному договору належним чином, за надані послуги з перевезення за заявками № а294 від 06.05.2008р., № а295 від 06.05.2008р., № а305 від 12.05.2008р., № а319 від 19.05.2008р.. № а330 від 23.05.2008р, № а334 від 26.05.2008р., № а343 від 27.05.2008р.. № а345 від 28.05.2008р., № а353 від 29.05.2008р. не розрахувався.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах зазвичай ставляться.

Згідно з ч. 2 ч. 3 ст. 193 ГК України кожна сторона має вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. За ч.  1  ст.  193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 629 ЦК  України   передбачено,  що  договір  є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, заборгованість відповідача перед позивачем не погашена та становить 53 800,00 грн.

З матеріалів справи вбачається, що позивач звертався до відповідача з вимогою перерахувати на його рахунок у триденний строк з моменту отримання цієї претензії заборгованість за надані послуги в розмірі 53 800,00 грн.(копія претензії вих. № а-7/1 від 26.06.2008р. та докази її направлення в матеріалах справи).

Колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду, що вимога позивача про стягнення з відповідача 53 800,00 грн. заборгованості, за надані послуги з перевезення за заявками № а294 від 06.05.2008р., № а295 від 06.05.2008р., № а305 від 12.05.2008р., № а319 від 19.05.2008р., № а 330 від 23.05.2008р, № а334 від 26.05.2008р., № а343 від 27.05.2008р., № а345 від 28.05.2008р., № а353 від 29.05.2008р., правомірна та підлягає задоволенню.

Але колегія суддів не може погодитись з висновком місцевого суду з розрахунком штрафних санкцій в сумі 28278,00 грн. враховуючи наступне.

Статтею 1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” від 22.11.1996р. № 543/96 встановлено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Пунктом 7.3 Договору встановлено, що у випадку порушення порядку та строків оплати, передбачених в заявках, які є невід'ємною частиною даного договору, “замовник” сплачує “експедитору” пеню в розмірі 1 відсотку від суми боргу за кожен день прострочки оплати.

Як бачимо, згідно з умовами даного пункту Договору Сторони домовились про стягнення пені лише за порушення порядку та строків оплати, передбачених у заявках. Але ж в жодній заявці (копії є в матеріалах справи) не зазначено строків оплати. Ніяких інших домовленостей (згоди) стосовно сплати пені між сторонами не було.

Якщо ж суд дійшов висновку, що пеня все ж таки підлягає стягненню, то він повинен був застосувати положення, передбачені статтею 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” від 22.11.1996р. № 543/96, згідно якої встановлено, що розмір пені передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до інформаційного листа № 01-8/211 від 07.04.2008р. Вищого Господарського суду України “Про деякі питання практики застосування норм Цивільного та Господарського кодексів України” у п. 49 зазначено, а саме: “Згідно з ч.2 ст. 343 ГК України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня”.

Положення Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”  не встановлюють обмежень щодо визначення розміру пені, а передбачають обмеження розміру пені, що підлягає стягненню.

Таким чином, судова колегія дійшла висновку про стягнення з відповідача на користь позивача пеня в розмірі 1859,38 грн. вказана обставина відповідачем не заперечується.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю “РДЦ Ексмо - Україна” підлягає частковому задоволенню, отже рішення суду першої інстанції повинно бути частково скасовано.

Керуючись ст. 101- 105  ГПК України, колегія, -

ПОСТАНОВИВ:

 Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “РДЦ Ексмо - Україна” задовольнити частково.

Рішення Господарського суду м. Києва у справі  № 8/303 від 12.12.2008р. скасувати частково.

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Тір” до Товариства з обмеженою відповідальністю “РДЦ Ексмо - Україна” про стягнення 82078,00 грн. задовольнити частково.

Стягнути з  Товариства з обмеженою відповідальністю “РДЦ “Ексмо - Україна” (01010, м. Київ, вул. Січневого Повстання, 26; поштова адреса: 04074, м. Київ, вул. Лугова,9; код 34809566) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Тір” (04127, м. Київ, пр-т. 40-річч Жовтня, 120; код 30971763) 1859,38 грн. пені.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Тір” (04127, м. Київ, пр-т. 40-річч Жовтня, 120; код 30971763) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “РДЦ “Ексмо - Україна” (01010, м. Київ, вул. Січневого Повстання, 26; поштова адреса: 04074, м. Київ, вул. Лугова,9; код 34809566) 287,30 грн. державного мита за розгляд апеляційної скарги.

В іншій частині рішення залишити без змін.

Доручити Господарському суду м. Києва видати відповідні накази.

Матеріали справи № 8/303 повернути до Господарського суду м. Києва.

 Головуючий суддя                                                                      

 Судді