41/246пн
донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
23.02.2009 р. справа №41/246пн
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого:Калантай М.В.
суддів:
Алєєвої І.В.Старовойтової Г.Я.
за участю представників сторін:
від позивача:Нікітін В.В. –директор, Маншиліна Г.О. –дов. від 24.09.08.
від відповідача:Сичова І.О. –дов. від 26.12.08.
від 3-ї особи:не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
Малого приватного підприємства “Енергія” м. Донецьк
на рішення господарського суду
Донецької області
від08.01.2009 року
у справі№41/246пн
за позовом:до відповідача:Малого приватного підприємства “Енергія” м. ДонецькДержавної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька
3-тя особа без самостійних вимог на предмет спору:
Управління Держкомзему у місті Донецьку Донецької області
про
зобов'язання усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою площею 24 кв.м
Рішенням господарського суду Донецької області від 08.01.2009 року у справі №41/246пн (головуючий суддя Склярук О.І., судді Татенко В.М., Чернота Л.Ф.) відмовлено в задоволенні позову Малого приватного підприємства “Енергія” м. Донецьк до Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька, за участю третьої особи, Управління Держкомзему у місті Донецьку Донецької області, про зобов'язання усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою площею 24 кв.м.
Рішення господарського суду мотивоване безпідставністю та необґрунтованістю заявлених позовних вимог.
Не погоджуючись з рішенням господарського суду, позивач, Мале приватне підприємство “Енергія” м. Донецьк, звернувся з апеляційною скаргою про скасування рішення місцевого суду, оскільки вважає, що воно прийняте з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, з недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, з невідповідністю висновків, викладених у рішенні, обставинам справи та неправильним застосуванням норм матеріального і процесуального права. Позивач просить скасувати рішення господарського суду та прийняти нове, яким позов задовольнити.
Відповідач, Державна податкова інспекція у Куйбишевському районі м. Донецька, проти апеляційної скарги заперечує, вважає рішення господарського суду законним та обґрунтованим. На його думку, місцевий господарський суд повністю з'ясував обставини, що мають значення для справи та правильно застосував норми матеріального права відповідно до чинного законодавства. Просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення господарського суду –без змін.
Третя особа, Управління Держкомзему у місті Донецьку Донецької області, наданим їй правом не скористалась, представників в судове засідання не направила відзив не надала.
Заявником апеляційної скарги заявлене клопотання про залучення доказів, які не були подані до суду першої інстанції.
Відповідно до частини 1 статті 101 Господарського процесуального кодексу України додаткові докази приймаються апеляційним господарським судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.
Позивач зазначив, що надані ним докази не були подані під час розгляду справи у суді першої інстанції, оскільки не ставилось під сумнів питання щодо дії договору оренди земельної ділянки, а відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції послався також на відсутність доказів поновлення цього договору.
Відповідач проти задоволення вказаного клопотання позивача не заперечував.
Судова колегія вважає можливим прийняття до розгляду надані позивачем документи в якості доказів.
Господарський суд Донецької області ухвалою від 17.10.2008 року у справі №41/246пн, на підставі статті 27 Господарського процесуального кодексу України, залучив до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору, Донецьке міське управління земельних ресурсів м. Донецьк.
Як вбачається із матеріалів справи, Управління Держкомзему у м. Донецьку Донецької області направило свого представника в засідання суду, про свідчить довіреність від 08.12.2008 року, та надало пояснення, в яких зазначено, що Донецьке міське управління земельних ресурсів м. Донецьк з 27.12.2007 року реорганізовано (шляхом перетворення) в Управління земельних ресурсів в місті Донецьку Донецької області.
У 2008 році також відбулась реорганізація, у відповідності до якої 01.09.2008 року припинена державна реєстрація юридичної особи - Управління земельних ресурсів в місті Донецьку Донецької області та зареєстрована нова юридична особа –Управління Держкомзема в місті Донецьку Донецької області. Нова юридична особа є правонаступником попередньої юридичної особи. В підтвердження наведеного Управлінням Держкомзему у місті Донецьку Донецької області надані копії Свідоцтв про державну реєстрацію юридичної особи з відповідними відмітками про проведення державної реєстрації юридичної особи та її припинення.
У відповідності до частини 1 статті 25 Господарського процесуального кодексу України в разі вибуття однієї з сторін у спірному або встановленому рішенням господарського суду правовідношенні внаслідок реорганізації підприємства чи організації господарський суд здійснює заміну цієї сторони її правонаступником, вказуючи про це в рішенні або ухвалі. Усі дії, вчинені в процесі до вступу правонаступника, є обов'язковими для нього в такій же мірі, в якій вони були б обов'язковими для особи, яку він замінив.
Враховуючи наведене, судова колегія вважає за необхідне здійснити заміну третьої особи без самостійних вимог на предмет спору, Донецьке міське управління земельних ресурсів м. Донецьк на Управління Держкомзему у місті Донецьку Донецької області.
Вивчивши матеріали справи, доводи заявника скарги, вислухавши представників сторін, які прибули в судове засідання, перевіривши повноту встановлених судом обставин справи та їх юридичну оцінку, судова колегія встановила наступне.
Позивач, Мале приватне підприємство “Енергія” м. Донецьк, звернувся з позовом до Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька про зобов'язання усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою площею 24 кв.м.
Рішенням від 30.10.2007 року, залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду 09.01.2008 року, в задоволені позовних вимог позивачу відмовлено. Поставною Вищого господарського суду України від 19.03.2008 року дане рішення господарського суду Донецької області та постанова Донецького апеляційного господарського суду скасовані. Справу передано на новий розгляд. На виконання вказівок Вищого господарського суду України господарським судом була призначена експертиза.
Рішенням виконавчого комітету Донецької міської ради №393/1 від 20.10.1999 року “Про надання в постійне користування земельної ділянки Державній податковій інспекції у Куйбишевському районі під розміщення існуючих будівель та споруд” Державній податковій інспекції в Куйбишевському районі м. Донецька у постійне користування була передана земельна ділянка загальною площею 0,3088 га по вул. Куйбишева, 143 а.
Державна податкова інспекція у Куйбишевському районі м. Донецька отримала акт на право постійного користування землею № 6-134 від 27.01.2000 року .
Як вбачається з опису меж належної податковому органу земельної ділянки, приведеного у плані зовнішніх меж землекористування, станом на 27.01.2000 року, суміжними землекористувачами відповідача були: від А до Б –Донецька міська рада, від Б до В –Відкрите акціонерне товариство “Донецький комбінат меблевих деталей “КАСКАД”, від В до А –Відкрите акціонерне товариство “Донвуглеводоканал”.
Матеріали справи також містять Акт встановлення меж земельної ділянки ДПІ у Куйбишевському районі під розміщення існуючих будівель та споруд по вул. Куйбишева, 143“а” від 20.10.1999 року, яким погоджено межі виділеної Державній податковій інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька земельної ділянки площею 0,3088 га з суміжними землекористувачами.
У акті від 05.12.2001 року ТОВ “Донецький комбінат меблевих деталей “Каскад” зазначено, що комісією цього підприємства проведено огляд будівлі будівельного цеху та автомайстерень, які знаходяться на балансі підприємства. Відповідно до даних бухгалтерського обліку, автомайстерні (інв.№1132) введено в експлуатацію у 1979 році та мають знос 66%, будівля будівельного цеху (інв. № 962) має знос 70 %.
Комісія прийшла до висновку, що зазначені вище приміщення можуть використовуватися тільки в якості допоміжних приміщень. У зв'язку з чим, комісія вважає за необхідне перевести їх у розряд допоміжних ( підсобних приміщень гаража (сарай гаражу).
Між ТОВ “Донецький комбінат меблевих деталей “Каскад” (продавець) та Філією будівельно-монтажного кооперативу “Енергія” (покупець) (на базі якого в подальшому було створено мале приватне підприємство “Енергія”) 20.12.2001 року був укладений договір купівлі-продажу, згідно з яким продавець продав, а покупець купив гараж, який знаходиться на вул. Куйбишева в місті Донецьку, б.143а та зазначено на плані під літ.Л-1, загальною площею 692,60 кв.м. У даному договорі, а саме у п. 1 міститься дописка “з сараями літ. С, Р”. Ця дописка також посвідчена приватним нотаріусом. При цьому, площа названих сараїв договором не визначена.
На зворотному боці вказаного договору купівлі–продажу, реєстраційний напис, зроблений Комунальним підприємством “Бюро технічної інвентаризації” м. Донецька 05.02.2002 року, містить відмітку про реєстрацію права власності лише на гараж літ. Л-1 загальною площею 692,60 кв.м.
03.01.2001 року між сторонами договору був підписаний акт прийому-передачі гаража з двома сараями. При цьому площа сараїв в акті прийому-передачі також не вказана.
22.10.2002 року позивачем був отриманий акт узгодження меж земельної ділянки, зі змісту якого вбачається, що земельна ділянка для експлуатації існуючого будинку гаражу, розташованого у Куйбишевському районі міста Донецька по вул. Куйбишева, 143 а, і межа її на місцевості проходить: з півночі - по лінії, що проходить паралельно північній стіні складу на відстані 13,80 кв.м; зі сходу - по бетонній огорожі та східній стіні будівлі; з півдня - на відстані 1,15 м від південної стіни зруйнованої будівлі, далі по лінії яка проходить на відстані 1,40 м від північної західної стіни двоповерхового будинку; з заходу - по лінії яка проходить паралельно західній стіні будівлі на відстані 5,30 м по краю асфальту до південно-західного кута будівлі гаражу, уздовж західної стіни гаражу, далі у створі з цією стіною та по прямій лінії, яка іде на північний схід довжиною 13,60 м і потім паралельно західній стіні складу на відстані 7,10 м. Площа земельної ділянки складає 0,3558 га.
Територія земельної ділянки розташована у Куйбишевському районі міста Донецька за адресою: вул. Куйбишева,143а.
Суміжні користувачі: Державне комунальне підприємство “Донецькміськводоканал”; Відкрите акціонерне товариство “Донвуглеводоканал”; Державна податкова інспекцій у Куйбишевському районі; Донецька міська рада.
Як вбачається із зворотного боку даного акту узгодження меж земельної ділянки Філії будівельно-монтажного кооперативу “Енергія” від імені всіх перелічених вище суміжних землекористувачів (крім Донецького міського управління земельних ресурсів по Куйбишевському району) підписано інженером-геодезистом Дяченко О.І.
Копія акту, яка додана позивачем (т.1,арк.9), відрізняється від копії акту, який надав представник землевпорядної організації (т.1 арк.76), в частині визначення меж з півдня, а саме замість 1,15 м та 1,40 м, міститься виправлення 6,15 м та 6,40 м відповідно.
У відповідності до висновку будівельно-технічної експертизи №3142/23, наданого Донецьким науково-дослідним інститутом судових експертиз, візуальним обстеженням встановлено наявність фундаментів на спірній земельній ділянці площею 24 кв.м, можливо стверджувати, що на місці цих фундаментів існувала конструкція будівлі, встановити межу між ділянкою МПП “Енергія” за адресою м. Донецьк, вул.Куйбишева,143а в натурі згідно акту узгодження земельних ділянок між суміжними землекористувачами від 22.10.2002 року (т.1, арк.9) - можливо.
Виконавчий комітет Донецької міської ради 18.06.2003 року прийняв рішення №294/6 “Про передачу земельної ділянки в оренду малому приватному підприємству “Енергія” для експлуатації існуючого будинку гаражу в Куйбишевському районі. Вказаним рішенням затверджено проект відведення земельної ділянки площею 0,3558 га Малому приватному підприємству “Енергія” для експлуатації існуючого будинку гаражу по вул. Куйбищева,143а у Куйбишевському районі. Передано Малому приватному підприємству “Енергія” земельну ділянку (кадастровий номер 1410137400:00:023:0035) площею 0,3558 га в оренду строком на 5 років для експлуатації існуючого будинку гаражу по вул. Куйбишева,143 “а” в Куйбишевському районі, із земель запасу транспорту.
На виконання вказаного рішення виконкому Донецької міської ради між Виконавчим комітетом Донецької міської ради (орендодавець) та Малим приватним підприємством “Енергія” (орендар) був укладений договір оренди земельної ділянки від 24.07.2003 року. У відповідності до умов вказаного договору орендодавець надав, а орендар прийняв в строкове платне користування земельну ділянку, кадастровий номер 1410137400:00:023:0035, що знаходиться на території Куйбишевського району м. Донецька, по вул. Куйбишева б.143 “а”, загальною площею 3558 кв. м. із земель запасу транспорту. Пунктом 1.2 цього договору встановлено, що земельна ділянка виділена в натурі на місцевості, план якої є невід'ємною частиною договору. На земельній ділянці знаходиться існуючий будинок гаражу.
Згідно з пунктом 2.1 цього договору, він укладається на термін до 18 червня 2008 року. По закінченню терміну договору орендар має переважне право на поновлення договору на новий термін при умові, що він письмово повідомить про це не пізніше ніж за три місяці до його закінчення.
23.04.2007 року позивач звернувся до відповідача з листом, в якому просив уточними межи між точками ВГ ситуаційного плану у зв'язку з тим, що він має інформацію щодо відведення однієї і тієї ж земельної ділянки площею 24 кв.м як МПП “Енергія”, так і Куйбишевській ДПІ (т.1, арк.27).
Оцінюючи правильність застосування місцевим господарським судом норм чинного законодавства, судова колегія дійшла висновку, що рішення господарського суду у справі відповідає вимогам норм матеріального і процесуального права та не підлягає скасуванню з наступних підстав.
У відповідності до статей 22, 23 Земельного кодексу України від 18.12.1990 року, який діяв на час оформлення відповідачем документів на земельну ділянку, право власності на землю, або право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право.
Право власності або право постійного користування землею, посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими районними радами народних депутатів.
Такі ж положення містяться і в статтях 125, 126 Земельного кодексу України від 25.10.2001 року.
Як вбачається із наданих до матеріалів справи доказів відповідач, ДПІ у Куйбишевському районі м. Донецька, користується земельною ділянкою, в тому числі і спірною частиною, на підставі державного акту на право постійного користування землею 1-ДН № 000264, зареєстрованого в книзі записів державних актів на право постійного користування від 27.01.2000 року за №6-134
Підставою для оформлення та видачі відповідачеві акту на право постійного користування землею є рішення виконавчого комітету Донецької міської ради від 20.10.1999 року №393/1, яке на цей час є чинним.
Матеріали справи містять акт від 20.10.1999 року встановлення меж земельної ділянки Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі під розміщення існуючих будівель та споруд по вул. Куйбишева,143а м. Доненька, відповідно до якого на підставі рішення виконкому Донецької міської ради №393/1 від 20.10.1999 року представники Донецького міського управління земельних ресурсів та представники Донецького міського центру земельного кадастру встановили в натурі межі земельної ділянки площею 0,3088 га, під розміщення існуючих будівель та споруд у Куйбишевському районі із земель Донецької міської ради.
Межа її на місцевості проходить:
з півночі - по північній стіні адмінбудинку, далі по створу з цієї стіною, по південній стіні будцеху, по західній стіні гаражу АТВТ “Донвуглеводоканал”, далі по південній стіні цього гаражу; по кам'яній огорожі АТВТ “Донвуглеводоканал”;
зі сходу - по кам'яній огорожі та по її створу довжиною 6,67 м;
з півдня - по північному бордюру пішохідної доріжки;
з заходу - по лінії, яка іде паралельно складу комбінату меблевих деталей на відстані 1 м на схід від неї, по бетонній огорожі та по західний стіні адмінбудівлі.
Межі земельної ділянки закріплені в натурі твердими контурами і закоординовані (т.1 арк.78).
Вказаний акт підписано представником землекористувача та представником
Донецького міського центру земельного кадастру та погоджено з суміжними землекористувачами, одним із яких було ВАТ “Донецький комбінат меблевих деталей “Каскад”.
Земельна ділянка площею 0,3558 га, яка надана позивачу в оренду строком нам 5 років на підставі рішення виконкому Донецької міської Ради від 18.06.2003 року №294/6, має суміжні межі з земельною ділянкою, яка раніше вже була надана ДПІ у Куйбишевському районі. При цьому межі земельної ділянки з ДПІ Куйбишевського району не узгоджувалися, так як податкова інспекція мала правовстановлюючі документи на землю та її межі закріплені в натурі (на місцевості). Фахівцями землевпорядної організації, яка займалася розробкою проекту землевідведення, межі земельної ділянки були зведені по геодезичним координатам.
Матеріали справи містять пояснення ДП “Центр Державного земельного кадастру при державному комітеті України по земельних ресурсів (Донецький міський відділ), із яких вбачається, що позивачеві дозволено реконструкцію об'єкту на відведеній раніше території, тобто в межах земельної ділянки, на яку був одержаний договір оренди, однак в наданих позивачем матеріалах реконструкції конфігурація меж ділянки не відповідає межам земельної ділянки, показаним в договорі оренди.
Крім того, в поясненнях Управління Держкомзему у м. Донецьку Донецької області зазначено, що акт узгодження меж земельної ділянки, яка надавалась позивачу, в першому варіанті (примірник, що остався у позивача) був складений помилково –без урахування меж ділянки, наданій податковому органу. Після виявлення даної помилки був підготовлений новий акт узгодження меж, який складений з урахуванням правовстановлюючих документів суміжних землекористувачів, та є остаточним варіантом. Попередній (помилковий) акт повинен був бути повернений та знищений, що здійснено позивачем не було та призвело до виникнення даної спірної ситуації.
Статтею 141 Земельного кодексу України визначені підстави припинення права користування земельною ділянкою, зокрема, добровільна відмова від права користування земельною ділянкою та вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом.
Як вбачається з матеріалів справи, податковий орган від наданої йому у постійне користування земельної ділянки, в тому числі від спірних 24 кв. м., в добровільному порядку не відмовлявся, примусово ця земельна ділянка у нього не вилучалась, рішення Виконавчого комітету Донецької міської ради від 20.10.1999 р. № 393/1 на теперішній час є чинним, зміни до Державного акту на право постійного користування земельною ділянкою І-ДН № 000264, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування від 27.01.2000 р. № 6-134, не вносились, тобто спірна земельна ділянка виділена податковому органу в установленому чинним законодавством порядку, тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Крім того, строк договору оренди земельної ділянки від 24.07.2003 року закінчився 18.06.2008 року, тобто під час розгляду даної справи. Позивачем надані докази, в підтвердження здійснення ним дій щодо поновлення договору на новий термін, однак доказів поновлення на новий термін договору оренди земельної ділянки в межах, встановлених договором, в тому числі і спірної частини, на теперішній час позивачем суду не надано.
А у відповідності до статті 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю.
Позивачем, всупереч зазначеної норми, своє право вимоги не наведене.
Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що норми чинного законодавства місцевим господарським судом застосовані правильно, рішення відповідає приписам матеріального права, а також фактичним обставинам справи, а мотиви, з яких подана апеляційна скарга, не є підставою для скасування рішення, оскільки спростовуються вищевикладеним.
Керуючись статтями 25, 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Здійснити процесуальне правонаступництво і замінити третю особу без самостійних вимог на предмет спору, Донецьке міське управління земельних ресурсів м. Донецьк на Управління Держкомзему у місті Донецьку Донецької області.
Апеляційну скаргу Малого приватного підприємства “Енергія” м. Донецьк на рішення господарського суду Донецької області від 08.01.2009 року у справі №41/246пн –залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Донецької області від 08.01.2009 року у справі №41/246пн –залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у встановленому законодавством порядку в касаційну інстанцію.
Повний текст постанови підписаний 02.03.09.
Головуючий М.В. Калантай
Судді: І.В. Алєєва
Г.Я. Старовойтова
Надруковано 7 прим.:
1 прим. –у справу; 2 прим. - сторонам;
1 прим. –3-й особі; 1 прим. –ГСДО;
2 прим. –ДАГС.
Суд | Донецький апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 27.02.2009 |
Оприлюднено | 07.05.2009 |
Номер документу | 3500674 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Донецький апеляційний господарський суд
Калантай М.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні