Постанова

від 01.04.2009 по справі 1/191пн

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

1/191пн

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

31.03.2009 р.                                                                          справа №1/191пн

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Діброви  Г.І.

суддів Стойка  О.В. , Шевкової  Т.А.

за участю представників сторін:

від позивача:Ставратій О.А. – за дов. № юр-366 від 09.10.07 р.,

від відповідача:від третьої особи:Люта О.В. –за дов. № 4/8 від 06.01.09 р., не з"явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуАкціонерного банку «Експрес-банк», м. Київ в особі Донецької філії, м. Донецьк

на рішення господарського суду

Донецької області

від28.01.2009 року

по справі№1/191пн (Азарова З.П.)

за позовомАкціонерного банку «Експрес-банк», м. Київ в особі Донецької філії, м. Донецьк

до

За участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачаТовариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельна компанія «Кристал», м. Костянтинівка Донецької областіТовариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-промисловий дім «Кристал», м. Костянтинівка Донецької області

проЗобов»язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

У 2008 році  позивач, Акціонерний банк «Експрес-банк», м. Київ в особі Донецької філії, м. Донецьк, звернувся до господарського  суду  Донецької  області з  позовною  заявою до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельна компанія «Кристал»,  м. Костянтинівка Донецької області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача,  Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-промисловий дім «Кристал»,  м. Костянтинівка Донецької області, про зобов»язання відповідача вчинити дії щодо надання доступу АБ «Експрес-Банк»на територію Костянтинівського заводу скловиробів ім. 13 розстріляних робітників за адресою: Донецька область, м. Костянтинівка, вул. Шмідта, буд. 3, для перевірки наявності, стану, умов збереження та використання заставленого майна ТОВ «Торгівельна компанія «Кристал» згідно договору застави від 28.10.05 р. № 04-09/39-05 та заставленого майна ТОВ «Торгово-промисловий дім «Кристал»згідно договорів застави рухомого майна від 07.11.05 р. № 04-09/40-05 та від 26.02.06 р. № 04-09/07-06.

Рішенням господарського суду Донецької області від 28.01.09 р. у задоволенні позовних вимог Акціонерного банку «Експрес-банк»в особі Донецької філії,                    м. Донецьк, до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельна компанія «Кристал»,  м. Костянтинівка Донецької області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача,  Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-промисловий дім «Кристал»,       м. Костянтинівка Донецької області, про зобов»язання відповідача вчинити дії щодо надання доступу АБ «Експрес-Банк»на територію Костянтинівського заводу скловиробів ім. 13 розстріляних робітників за адресою: Донецька область,                     м. Костянтинівка, вул. Шмідта, буд. 3, для перевірки наявності, стану, умов збереження та використання заставленого майна ТОВ «Торгівельна компанія «Кристал»згідно договору застави від 28.10.05 р. № 04-09/39-05 та заставленого майна ТОВ «Торгово-промисловий дім «Кристал»згідно договорів застави рухомого майна від 07.11.05 р. № 04-09/40-05 та від 26.02.06 р. № 04-09/07-06. було відмовлено.

Позивач, Акціонерний банк «Експрес-банк»в особі Донецької філії,                    м. Донецьк, з прийнятим рішенням не згоден, вважає, що рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права України, з неповним з»ясуванням обставин, що мають значення для справи. Тому він звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить Донецький апеляційний господарський суд рішення господарського суду Донецької області від 28.01.2009р. скасувати та прийняти рішення, яким задовольнити  позовні вимоги позивача.

Відповідач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгівельна компанія «Кристал»,  м. Костянтинівка Донецької області, надав відзив на апеляційну скаргу, яким просив суд апеляційної інстанції залишити апеляційну скаргу  без задоволення, а рішення –без змін.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-промисловий дім «Кристал»,  м. Костянтинівка Донецької області, до  судового засідання не з'явилася, про час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення 16.02.09р. уповноваженій особі підприємства поштового відправлення ухвали суду від 12.02.09р. Про причину неявки суд не повідомила, своїм процесуальним правом, передбаченими статтями 22, 27 Господарського процесуального кодексу України, не скористалася, ніяких клопотань з цього приводу судовій колегії не надала, явка сторін  та третьої особи ухвалою суду від 12.02.09р. не була визнана обов'язковою, неявка  без поважних причин у судове засідання представників сторін та третіх осіб не тягне за собою перенесення розгляду справи на інші строки, тому справу розглянуто за наявними в ній матеріалами, а повний текст постанови направляється сторонам та третій особі по справі в установленому порядку.

В судовому засіданні представники сторін підтримали свої вимоги та заперечення щодо апеляційної скарги.

Судова колегія Донецького апеляційного господарського суду вважає за необхідне розглянути апеляційну скаргу, оскільки відповідно до ст. 129 Конституції України одним з основних принципів судочинства є забезпечення апеляційного оскарження, ч. 2 ст. ст. 124 Конституції України передбачає право особи на захист судом її прав, юрисдикція судів розповсюджується на всі правовідносини, які виникають у державі. Згідно ст. 2 Закону України «Про судоустрій», суд здійснює правосуддя у відповідності із принципом верховенства права, забезпечує захист гарантованих Конституцією України і законами прав і законних інтересів юридичних осіб. Частиною 3 Закону України «Про судоустрій» встановлено, що судова система забезпечує доступність правосуддя для кожної особи в порядку, встановленому Конституцією України та законами.

Відповідно до пункту 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1976 року №5 “Про судове рішення”, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності  - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображено обставини, що мають значення для даної справи,  висновки суду про встановлені обставини справи і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються двосторонніми доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду у відповідності до ст.ст. 28-29 Закону Україну “Про судоустрій” та ст.101 Господарського процесуального кодексу України, на підставі встановлених фактичних обставин, переглядає справу та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді справи норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи. Додаткові  докази   приймаються   судом,   якщо   заявник обгрунтував  неможливість  їх  подання  суду  першої  інстанції  з причин, що не залежали від нього.

Заявник апеляційної скарги надав додаткові докази по справі, які не були предметом розгляду суду першої інстанції. Ніяких клопотань в порядку вимог               ст. 101 Господарського процесуального кодексу України не надав, не обгрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього, тому надані до апеляційної скарги матеріали повертаються на адресу скаржника.

Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення представників сторін, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції відповідає вищезазначеним вимогам, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 05.10.05 р. Акціонерний банк “Експрес-банк”, м. Київ в особі Донецької філії уклав договір про відкриття кредитної лінії          № 04-01/18-05 з Товариством з обмеженою відповідальністю “Торгово-промисловий дім “Кристал”.

Відповідно до умов п. 1.1 зазначеного договору, банк прийняв обов'язки відкрити товариству кредитну лінію на три роки з 05.10.05 р. в сумі 8 000 000 грн.   00 коп. на умовах забезпеченості виконання строків погашення.

З метою виконання вказаного договору 28.10.05 р. для його забезпечення, банком був укладений договір застави з ТОВ “Торгівельна компанія “Кристал”, згідно з яким в заставу передано рухоме майно за описом ринковою вартістю               11 236 302 грн. 95 коп. Вказане майно було зареєстровано в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна. Згідно з п. 3.1.8 договору, заставодавець прийняв обов'язки вільно допускати представників банку для здійснення перевірок наявності, стану, умов збереження та використання предмета застави.

26.11.07 р. було складено акт перевірки заставленого майна робітниками банку у присутності керівника ТОВ “Торгівельна компанія “Кристал”.

В матеріалах справи є наявними акти перевірки наявності та стану заставленого майна від 13.11.08 р. та 18.11.08 р., відповідно до яких банк нібито зафіксував факт відмови заставодавця від допуску представників банку на територію Костянтинівського заводу скловиробів ім. 13 розстріляних робітників для здійснення перевірки заставленого майна за договором № № 04-09/40-05 від 07.11.05р.,                 04-09/07-06 від 23.02.06р.,  04-09/39-05 від 28.10.05 р.

      Банк, вважачи, що вказаними діями відповідача порушені його права, звернувся до господарського суду Донецької області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельна компанія «Кристал»,  м. Костянтинівка Донецької області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача,  Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-промисловий дім «Кристал»,  м. Костянтинівка Донецької області, про зобов»язання відповідача вчинити дії щодо надання доступу АБ «Експрес-Банк»на територію Костянтинівського заводу скловиробів ім. 13 розстріляних робітників за адресою: Донецька область, м. Костянтинівка, вул. Шмідта, буд. 3, для перевірки наявності, стану, умов збереження та використання заставленого майна ТОВ «Торгівельна компанія «Кристал»згідно договору застави від 28.10.05 р. № 04-09/39-05 та заставленого майна ТОВ «Торгово-промисловий дім «Кристал»згідно договорів застави рухомого майна від 07.11.05 р. № 04-09/40-05 та від 26.02.06 р. № 04-09/07-06.

Дослідивши фактичні обставини справи, оцінивши докази на їх підтвердження, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правові норми, які підлягають застосуванню, матеріали справи, судова колегія дійшла висновку, що:

Згідно з п.4 ст. 129 Конституції України, ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Обов»язок доказування визначається предметом спору. За загальним правилом тягар доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач посилається на  перелік заставленого майна згідно з договорами застави №№ 04-09/40-05 від 07.11.05р.,            04-09/07-06 від 23.02.06 р., 04-09/39-05 від  28.10.05 р. та акти від 13.11.08 р.,             18.11.08 р.  

Позивач в своєму позові в якості відповідача залучив Товариство з обмеженою відповідальністю “Торгівельна компанія “Кристал”, але договори застави                  №№ 04-09/40-05 від 07.11.05 р. та № 04-09/07-06 від 23.02.06 р. були укладені з Товариством з обмеженою відповідальністю “Торгово-промисловий дім “Кристал”, яке він залучив в якості третьої особи.

З наявних матеріалів справи вбачається, що тільки договір застави № 04-09/39-05 від 28.10.05р. був укладений з відповідачем. За вказаним договором заставлене майно знаходиться за адресою: м. Костянтинівка, вул. Шмідта, 3.

З актів від 13.11.08 р. та 18.11.08р. вбачається, що перевірка заставленого майна здійснювалася на Костянтинівському заводі скловиробів ім. 13 розстріляних робітників, адреса якого відсутня, тому суд першої інстанції правомірно дійшов висновку про неможливе встановлення місця перевірки майна. Акти підписані робітниками банку одноособово, без представників заставодавця або незацікавлених організацій, підприємств тощо. Докази направлення зазначених актів на адресу відповідача в матеріалах справи відсутні. Крім того, в матеріалах справи взагалі відсутні будь-які належні та допустимі письмові докази, оформлені належним чином, які б свідчили про неправомірні дії відповідача щодо недопуску робітників банку перевірити заставлене рухоме майно.

Ствердження заявника апеляційної скарги про наявність відміток канцелярії відповідача  на листі № 15/463 від 17.11.08 р. та наявності відповіді відповідача              № 93/8 від 22.07.08 р., які нібито свідчать про відмову відповідача від допуску робітників банку до перевірки, не приймаються судовою колегією до уваги, оскільки зміст зазначених листів не стосується питань відмови у допуску до перевірки заставленного майна, а тільки свідчить про врегулювання сторонами питань щодо вжиття заходів до збереження заставленного майна.

 Отже, судова колегія вважає, що місцевим господарським судом  правомірно було відмовлено у задоволенні позовних вимог позивача в зв»язку з їх недоведеністю.  

Доводи апеляційної скарги не прийняті судовою колегією до уваги, оскільки не підтверджені матеріалами справи та не впливають на правомірність прийнятого господарським судом рішення.

З урахуванням вищевикладеного, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що відповідно до вимог статті 43 Господарського процесуального кодексу України  рішення господарського суду Донецької області від 28.01.2009 року у справі № 1/191пн ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права України, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду.

Отже, відповідно до статті 47 Господарського процесуального кодексу України, судове рішення прийняте суддею за результатами дослідження усіх обставин справи.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита по апеляційній скарзі покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Акціонерного банку «Експрес-банк», м. Київ в особі Донецької філії, м. Донецьк на рішення господарського суду Донецької області від                 28.01.2009 року у справі № 1/191пн залишити без задоволення, рішення господарського суду Донецької області від 28.01.2009 року у справі № 1/191пн   – без змін.

          Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, направляється сторонам по справі в п'ятиденний строк  та може бути оскаржена  до Вищого господарського суду України через Донецький апеляційний господарський суд у місячний строк.

Головуючий          Г.І.  Діброва

Судді:          О.В.  Стойка

          Т.А.  Шевкова

Надр.6 прим:

1 –у справу;

2 –позивачу;

3 –відповідачу;

4- третій особі;

5 –ДАГС;

6 –ГС Дон. обл.;

Ложка Н.Л.