Постанова

від 15.04.2009 по справі 25/222-08

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

25/222-08

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 15 квітня 2009 р.                                                                                    № 25/222-08  

Вищий господарський суд України у складі колегії:

головуючого - судді      Гончарука П.А.,

суддів:                             Вовка І.В.,

                                        Малетича М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Верітас Омега” на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 21.01.2009р. у справі № 25/222-08 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Верітас Омега” до Відкритого акціонерного товариства “Енергопостачальна компанія “Дніпрообленерго” про тлумачення договору,

за участю представників:

позивача: не  з'явились,

відповідача: Коптєлова Н.Л., довіреність б/н від 06.10.2008р.

В с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю “Верітас Омега” (далі – ТОВ “Верітас Омега”, Позивач) звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Відкритого акціонерного товариства “Енергопостачальна компанія “Дніпрообленерго” (далі –ВАТ “Дніпрообленерго”, Відповідач) про тлумачення п.п. 1.1. та 5.1. договору про надання правової допомоги за № 2534-І від 10.01.2005р.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 07.10.2008р., спірні пункти договору про надання правової допомоги № 2534-І від 10.01.2005р. було витлумачено наступним чином.

Предметом договору № 2534-І є надання позивачем на користь Відповідача правових послуг у формі надання консультацій, складання документів, представлення інтересів відповідача в господарських судах України всіх інстанцій при розгляді справи № 39/212 про стягнення Державним підприємством “Енергоринок” з відповідача 225 614 207,5 грн. заборгованості, направлених на повну або часткову відмову суду у задоволенні заявленого ДП “Енергоринок” позову, які включають в себе вивчення матеріалів, що мають відношення до предмету договору, розробку правової позиції та надання Замовнику рекомендацій правового характеру; підготовку необхідних процесуальних документів та представництво інтересів Замовника у господарському суді Дніпропетровської області, Дніпропетровському апеляційному господарському суді, Вищому господарському суді України та Верховному Суді України. Вартість збереження активу у вигляді грошових коштів у сумі 225 614 207,50 грн. заборгованості, як контрольованого Замовником ресурсу є складовою частиною ціни спірного договору, яка складається з вартості окремих послуг в тому числі і послуги щодо збереження активу. Зазначена послуга є наслідком надання інших послуг, що надаються по договору та визначені у ст. 1 договору, знаходиться у невід'ємному причинному зв'язку з предметом договору та не може становити окремий предмет договору, тобто, з огляду на зміст спірного договору, наміри сторін та мету укладення договору, включається до предмету договору № 2534-І.

Пункт 5.1. договору визначає умови виконання позивачем своїх зобов'язань по договору та підстави припинення його зобов'язань та не встановлює порядку проведення розрахунку між сторонами, а наведені у цьому пункті умови щодо моменту надання послуг не впливають на момент виникнення у відповідача зобов'язань по оплаті наданих позивачем послуг згідно з п. 2.1.1., 2.1.2., 3.1. та 3.2. договору, тобто не настання встановлених п. 5.1. договору випадків надання послуг не звільняє відповідача від виконання своїх грошових зобов'язань.

Також, рішення суду першої інстанції по даній справі було стягнуто з Відповідача на користь Позивача, понесені останнім судові витрати.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 21.01.2009р. рішення господарського суду Дніпропетровської області від 07.10.2008р. змінено і його резолютивну частину викладено в наступній редакції.

Витлумачити спірні пункти договору про надання правової допомоги № 2534-І від 10.01.2005р. наступним чином.

Предметом договору № 2534-І є  надання позивачем на користь відповідача правових послуг у формі надання консультацій, складання документів, представлення інтересів відповідача в господарських судах України всіх інстанцій при розгляді справи № 39/212 про стягнення Державним підприємством “Енергоринок” з відповідача 225614207,5 грн. заборгованості, направлених на повну або часткову відмову суду у задоволенні заявленого ДП “Енергоринок” позову, які включають в себе вивчення матеріалів, які мають відношення до предмету договору, розробку правової позиції та надання замовнику рекомендацій правового характеру; підготовку необхідних процесуальних документів та представництво інтересів замовника у господарському суді Дніпропетровської області, Дніпропетровському апеляційному господарському суді, Вищому господарському суді України та Верховному Суді України.

Вартість збереження активу у вигляді грошових коштів у сумі 225614207,50 грн. заборгованості, як контрольованого замовником ресурсу, є складовою частиною ціни спірного договору та наслідком надання інших послуг, що надаються за договором і визначені у розділі 1 договору, грошове зобов'язання, що передбачене п.п. 2.1.2., до предмету договору № 2534-І не входить.

Пункт 5.1. договору визначає умови виконання позивачем своїх зобов'язань за договором і підстави припинення його зобов'язань та не встановлює порядок проведення розрахунку між сторонами, а наведені у цьому пункті умови щодо моменту надання послуг не впливають на момент виникнення у відповідача грошових зобов'язань, встановлених п.п. 2.1.1., 2.1.2. та порядок і строки їх виконання, встановлені п.п. 3.1., 3.2. договору. Тобто, ненастання встановлених п. 5.1. договору № 2435-І подій не звільняє відповідача від виконання своїх грошових зобов'язань.

Також, постановою суду апеляційної інстанції було стягнуто з Позивача на користь Відповідача, понесені судові витрати.

У поданій касаційній скарзі Позивач, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, просить скасувати постанову апеляційного господарського суду та залишити без змін рішення суду першої інстанції.

Представник Відповідача, у своєму відзиві на касаційну скаргу, вважаючи доводи Позивача безпідставними, просив залишити таку без задоволення, а оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції –без змін.

Заслухавши пояснення представника Відповідача, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не  підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Як видно з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, 10.01.2005р. між ТОВ “Верітас Омега” (Виконавець) та ВАТ “Дніпрообленерго” (Замовник) було укладено договір про надання правової допомоги № 2534-І (далі –Договір), згідно умов якого (п. 1.1.), Виконавець зобов'язувався надати Замовнику правові послуги у формі надання консультацій, складання документів, представництва інтересів Замовника в господарських судах України всіх інстанцій про розгляді справи № 39/212 про стягнення Державним підприємством “Енергоринок” із Замовника 225614207,50 грн. заборгованості, спрямованих на повну або часткову відмову судом у задоволенні пред'явленого Державним підприємством “Енергоринок” позову.

Згідно п. 1.2. Договору послуги, що надаються, включають в себе: вивчення матеріалів, які мають відношення до предмету договору, розробку правової позиції та надання Замовнику рекомендацій правового характеру; підготовку необхідних процесуальних документів та представництво інтересів Замовника в господарському суді Дніпропетровської області, Дніпропетровському апеляційному господарському суді, Вищому господарському суді України, Верховному Суді України.

Тобто, метою спірного Договору, було досягнення позитивного для ВАТ “Дніпрообленерго” судового рішення про стягнення боргу у справі № 39/212 (повна або часткова відмова в позові ДП “Енергоринок”).

Згідно п 5.1. Договору № 2534-І послуги, передбачені розділом 1, вважаються наданими з моменту настання однієї із наступних подій: винесення господарським судом Дніпропетровської області, Дніпропетровським апеляційним господарським судом або Вищим господарським судом України рішення по предмету спору та неоскарження цього рішення у передбачений законом строк; припинення провадження по справі; залишення позову без розгляду; затвердження судом мирової угоди між Замовником та Позивачем; винесення Верховним Судом України остаточного рішення по предмету спору, крім випадку направлення справи на новий розгляд в суд першої інстанції.

Згідно п. 5.2. Договору, у разі настання однієї з подій, вказаних у його п. 5.1., Виконавець направляє Замовнику Акт прийому-здавання послуг з відображенням підстав припинення зобов'язань Виконавцем по договору.

Як вказувалось вище, суд першої інстанції встановивши, що сторони, укладаючи зазначений правочин, чітко виразили своє волевиявлення щодо предмету договору та переліку послуг, які надаються за ним, дійшов висновку про тлумачення п. 1.1. Договору таким чином: предметом договору є надання правових послуг у формі надання консультацій, складання документів, представництва інтересів в господарських судах України всіх інстанцій про розгляді справи № 39/212 про стягнення ДП “Енергоринок” із Замовника 225614207,50 грн., спрямованих на повну або часткову відмову судом у задоволенні пред'явленого ДП “Енергоринок” позову, які включають в себе: вивчення матеріалів, які мають відношення до предмету договору, розробку правової позиції та надання Замовнику рекомендацій правового характеру; підготовку необхідних процесуальних документів та представництво інтересів Замовника в господарському суді Дніпропетровської області, Дніпропетровському апеляційному господарському суді, Вищому господарському суді України, Верховному Суді України і, ненастання встановлених пунктом 5.1. Договору подій не звільняє Відповідача від виконання своїх грошових зобов'язань, передбачених п.п. 2.1., 2.1.2. в порядку та строки, встановлені п. 3.1., 3.2, з яким, в цій частині, погодився і суд апеляційної інстанції.

Разом з тим, апеляційний господарський суд, посилаючись на те, що місцевим господарським судом було помилково віднесено вартість збереження грошового активу Відповідача до окремої послуги, що включається до предмету Договору, дійшов висновку про необхідність  зміни рішення суду першої інстанції в цій частині і тлумачення Договору в цій частині наступним чином: вартість збереження активу у вигляді грошових коштів у сумі 225614207,50 грн. заборгованості, як контрольованого Замовником ресурсу, є складовою частиною ціни спірного договору та наслідком надання інших послуг, що надаються за Договором і визначені у його розділі, грошове зобов'язання, що передбачене п.п.2.1.2., до предмету договору № 2534-І не входить.

Вказані висновки суду апеляційної інстанції, відповідають фактичним обставинам справи та наявним матеріалам і ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального права, з дотриманням процесуальних норм.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду апеляційної інстанції, а тому підстав для зміни чи скасування прийнятого у справі цією інстанцією судового рішення, не вбачається.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117 –1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, –

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Верітас Омега” залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 21.01.2009р. у справі № 25/222-08 –без змін.

Головуючий - суддя                                                            Гончарук П.А.

судді:                                                                                      Вовк І.В.

                                                                                               Малетич М.М.