14/40
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 2-57-62
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 квітня 2009 р. Справа № 14/40
за позовом ТзОВ "ТВП"
пр. Лесі Українки,15А, оф.6,м.Калуш, Івано-Франківська область,77300
до відповідача Виконавчого комітету Івано-Франківської міськради
вул.Грушевського,21, м.Івано-Франківськ, 76000
Представники:
Від позивача: Квасній В.М., (довіреність № 46 від 14.04.09 юрисконсульт )
Від відповідача: не з"явились
Представнику позивача роз"яснено права та обов"язки на підставі ст.ст.20,22 ГПК України.
СУТЬ СПОРУ: заявлено позов про визнання права власності на нерухоме майно.
Позивач позовні вимоги підтримує, просить позов задоволити, свої обгрунтування виклав у позовній заяві, при цьому вказує на:
-договір оренди землі №040529600055 від 22.02.05 та додаток №2 від 27.03.08 до договору оренди землі;
-довідку №104/21 від 06.03.09 Калуського міського відділу архітектури та містобудівного кадастру, технічні паспорти на будівлі.
Відповідач в засідання суду не з"явився, проте представив суду відзив на позов №914/2-23/04 від 01.04.09, в котрому зазначає, що не заперечує проти позову та просить розглядати справу без участі представників відповідача.
За наведених обставин та в силу ст.75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами без участі відповідача, якого належно повідомлено про час, дату та місце проведення засідання суду.
Відповідач не скористався своїми правами наданим йому ст.22 ГПК України, а саме: знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги, знімати копії, брати участь в господарських засіданнях, подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, заявляти клопотання, давати усні та письмові пояснення господарському суду, наводити свої доводи і міркування з усіх питань, що виникають у ході судового процесу.
Заслухавши представника позивача та розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.
У 2003 році позивач самочинно збудував склад (складське пориміщення і комору) та гаражі (3 шт. і майстерню) на земельній ділянці, розташованій в м.Калуші по вул.Фабричній,2.
Між сторонами 22.02.05 укладено договір оренди землі №040529600055 від 22.02.05, яка знаходиться в м.Калуші по вул.Фабричній,2 розміром 0,3888га.
Як вбачається з матеріалів справи, додатком №2 від 27.03.08 до договору оренди землі, договір пролонговано до 28.12.13 (п.8 договору).
В засіданні суду позивач зазначив, що самочинно збудовані приміщення складу та гаражів відображені у плані земельної ділянки, який є невід"ємною його частиною, що підтверджується п.41 вищевказаного договору.
Слід зазначити, що відобразивши будівлю складу у плані земельної ділянки, сторони у тексті договору не зазначили, що на земельній ділянці, яка передана в оренду, знаходиться склад, а вказали - майстерня та гаражі. Даний факт позивач пояснює тим, що на час укладення договору він остаточно не визначив призначення цього приміщення.
Як вбачається з довідки №104/21 від 06.03.09 Калуського міського відділу архітектури та містобудівного кадастру, самочинне будівництво гаражів та складу проведене без порушень будівельних, санітарних та протипожежних норм і правил та не порушує права інших осіб. Як наслідок, Івано-Франківським ОБТІ виготовлено технічні паспорти на будівлю.
Вищевказані будівлі знаходяться на балансі позивача, а саме:
-склад (складське приміщення і комора) інвентарний номер 00018, балансова вартість
7 856,67грн.;
-гаражі (3шт. і майстерня) інвентарний номер 00023, балансова вартість 3 554,12грн.
Беручи до уваги вищевикладене, суд приходить до висновку про задоволення позову і виходить з наступних підстав.
Відповідно до п.1 ст.16 Цивільного кодексу України, одним із способів захисту цивільного права є визнання права, в тому числі права власності.
Відповідно до п.6.1"а" "Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно", оформлення права власності на об"єкти нерухомого майна проводиться органами місцевого самоврядування - Виконавчим комітетом Калуської міської ради.
Стаття 376 Цивільного кодексу України передбачає негативні наслідки для тих, хто порушує правила будівництва, правила належного оформлення земельної ділянки під будівництво, здійснює будівництво без належного дозволу та затвердженого проекту. Проте, є певний виняток - на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.
Пунктом 3 ст.376 Цивільного кодексу України передбачено, що право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно або на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб (п. 5). Як наслідок, позивачем заявлено вимогу про визнання права власності на спірне майно.
Враховуючи приписи п.6.1"а" "Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно" та ст.376 Цивільного кодексу України, суд вважає позовні вимоги позивача обгрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.
Відповідно до ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Позивачем доведено обставини, на які він посилався. Отже, вимога позивача правомірна та підлягає задоволенню.
Викладені вище обставини підтверджуються матеріалами справи, зокрема, договором оренди землі №040529600055 від 22.02.05 та додатком №2 від 27.03.08 до договору оренди землі, довідкою №104/21 від 06.03.09 Калуського міського відділу архітектури та містобудівного кадастру, технічними паспортами на будівлі, і є обгрунтованими, тому суд приходить до висновку про задоволення позову.
Судові витрати відповідно до ст.49 ГПК України слід покласти на відповідача.
Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст.376 Цивільного кодексу України, ст.ст.33, 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
позов задоволити.
Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю "ТВП" (Івано-Франківська обл., м.Калуш, проспект.Лесі Українки,15А,офіс 6, ідент код 30544931) право власності на самочинно збудовані об"кти нерухомості, що знаходяться за адресою м.Калуш, вул.Фабрична,2, а саме:
-будівлю складу (складське приміщення і комора) - рік будівництва - 2003, площа 252,2м2;
-будівлю гаражів (3шт. і майстерня) - рік будівництва - 2003, площа 102,6м2.
Стягнути з Виконавчого комітету Калуської міської ради, Івано-Франківстка обл., м.Калуш, вул.І.Франка,1 (ідент. код 20568961) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТВП", Івано-Франківська обл., м.Калуш, проспект.Лесі Українки,15А,офіс 6 (ідент код 30544931) 85,00грн. держмита та 118,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, у разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання повного рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Булка Володимир Ігорович
Рішення підписане 21.04.09.
Виготовлено в АС "Діловодство суду"
Помічник судді Гандера М.В.
Суд | Господарський суд Івано-Франківської області |
Дата ухвалення рішення | 16.04.2009 |
Оприлюднено | 07.05.2009 |
Номер документу | 3502397 |
Судочинство | Господарське |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні