Постанова

від 16.10.2006 по справі 10/170

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" жовтня 2006 р.                                                                                 

м.Рівне                            

             дата прийняття

постанови                                                                                                                                                                                     

місце прийняття

12:55 год.                                                                                                           Справа

№  10/170

  час прийняття постанови                                                                                                                          

номер справи

Господарський суд Рівненської області в складі головуючого судді

Юрчука М.І. за участю  секретаря судового

засідання  помічника судді  Крейбух О.Г.

За участю представників сторін: 

від позивача  :  представник ОСОБА_2 довіреність  нотар.посв. НОМЕР_1. 

від відповідача : представник гол.держ.под.інспектор з юрид.питань

Величко А.В. довіреність № 80/10-01  від

18.04.06 р. 

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом

підприємець ОСОБА_1    до відповідача

Державна податкова інспекція у Млинівському районі про визнання

податкових повідомлень-рішень НОМЕР_2, НОМЕР_3 нечинними

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Позивач звернувся до господарського суду Рівненської області, як суду

адміністративної юрисдикції, з позовом про визнання податкових

повідомлень-рішень НОМЕР_2, НОМЕР_3 нечинними

Обгрунтовуючи адміністративний позов, позивач зазначає, що в період з

01.04.2005р. по 01.04.2006р. він перебував на спрощеній системі оподаткування

та звітності - платником єдиного податку. А платники єдиного податку

звільняються від сплати ПДВ та податку на прибуток від доходів отриманих від

заняття  підприємницькою діяльністю в

межах  виду діяльності  охопленому єдиним податком "Оптова

торгівля" п. 6 Указу Президента "Про спрощену систему оподаткування,

обліку та звітності   суб'єктів   малого  

підприємництва" № 727/98  

від  03.07.1998.

Як вбачається з акта перевірки та фактичних обставин справи суб'єкт

підприємницької діяльності ОСОБА_1 15.03.2005р. подала до Млинівського

відділення, Дубнівської ОДПІ заяву про надання можливості використовувати при

здійсненні своєї підприємницької діяльності спрощену систему оподаткування та

звітності.

З 01.04.2005р. ОСОБА_1 отримала право використовувати при здійсненні

своєї підприємницької діяльності спрощену систему оподаткування та звітності

(єдиний податок ).

В наслідок того, що в момент настання права на використання спрощеної

системи оподаткування та звітності в Млинівського відділення Дубнівської ОДПІ

не було бланків свідоцтв, було видано довідку НОМЕР_4 про реєстрацію позивача

платником єдиного податку. Відповідно до Указу Президента України "Про

спрощену систему оподаткування, обліку та звітності   суб'єктів  

малого   підприємництва"зобов"язана

була сплатити єдиний податок до 20.04.2005р. за травень 2005р.; та до

20.05.2005р. за червень 2005р.

Для того, щоб відмовитись від сплати єдиного податку в наступному

кварталі ( 3-му), позивач у відповідності до абзацу 6 п. 4 Указу Президента

України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності   суб'єктів  

малого   підприємництва" не

пізніше  15 червня 2005 року зобов'язаний

був подати заяву про відмову використання спрощеної системи оподаткування та

звітності. Такої заяви на адресу Млинівського відділення  Дубенської ОДПІ зареєстровано не було.

За таких обставин при відсутності до 15.06.2006р. заяви про відмову

від сплати єдиного податку, суб'єкт підприємницької діяльності

зобов"язаний сплачувати єдиний податок протягом наступного кварталу ( 3 -

го ) в період з 01.07.2005р. по 01.09.2005р. включно.

Враховуючи вище наведене та норми Указу Президента України "Про

спрощену систему оподаткування, обліку та 

звітності суб'єктів малого підприємництва" в редакції Указу

Президента N 746/99 від 28.06.99 позивач зобов'язався сплачувати єдиний податок

протягом всього терміну дії свідоцтва (довідки про реєстрацію платника єдиного

податку). Термін дії свідоцтва  про

сплату єдиного  податку 1 - рік (п. 7

Наказу ДПА України № 476 від 13.10.1998р. "Про  затвердження 

Свідоцтва  про  право 

сплати   єдиного  податку 

суб'єктом  малого підприємництва -

юридичною особою та Порядку його видачі"), тобто за період з 01.04.2005р.

по 01.04.2006р.

Зазначає, що Указ Президента не надає права ДПІ позбавити суб'єкта

підприємницьеої діяльності права на застосування спрощеної системи

оподаткування та звітності крім випадків порушення таким платником податків

ст.1 Указу Президента. Однак такого порушення позивачем допущено не було.

В таком разі податковий орган зобов'язаний винести рішення про

позбавлення платника єдиного податку права застосування спрощеної системи

оподаткування та звітності та вилучення у нього свідоцтва про сплату єдиного

податку в даному випадку оригіналу довідки від 07.04.2005р. НОМЕР_4.   Як 

свідчать  обставини  справи 

таких  дій  Млинівським  

відділенням  Дубенської ОДПІ

вчинено не було.

З цих підстав позов просить задоволити. 

  Відповідач (його повноважний

представник) виклав свою позицію стосовно предмету спору, позовні вимоги

заперечує в повному обсязі.

В запереченні на адміністративний позов зазначає, що податкове

повідомлення - рішення НОМЕР_2 було винесене за результатами розгляду  акту 

НОМЕР_5 планової документальної перевірки своєчасності, достовірності,

повноти нарахування  та  сплати 

податків,  зборів (обов'язкових

платежів) суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 від 16 травня 2006 року. Даною

перевіркою було встановлено, що 

приватний підприємець ОСОБА_1 у другому кварталі 2005 року перебувала на

загальній системі оподаткування.

У поданій до ДПІ декларації за 2005 рік (НОМЕР_6) підприємцем

відображено

доходи від продажу ягід чорниці у сумі 499 992-00 грн та витрати у

сумі 497 592-00 грн.

Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону України "Про порядок погашення

зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими

фондами" №2181 від 21.12.2000 р. "Податкове зобов'язання, самостійно

визначене плаником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з

дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов'язання не

може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому

порядку". Отже, ОСОБА_1 не вправі оскаржувати у судовому порядку

зобов'язання, відображене нею у декларації про доходи від підприємницької

діяльності за 2005 рік (копія декларації додається).

Не вірним та безпідставним є твердження позивача про те, що він у

другому кварталі 2005 року перебував на спрощеній системі оподаткування

(платник Єдиного податку).

15 березня 2005 року ОСОБА_1 було подано заяву про право застосування

спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності. У зв'язку з відсутністю

бланків Свідоцтв, підприємцю було видано довідку НОМЕР_4 доку про те, що_вона

перебуває на спрощеній системі оподаткування.

20 квітня 2005 року ОСОБА_1 подала заяву до ДПІ у Млинівському районі

форми 8 ОПП про зняття з обліку платника податків та повернула довідку форми 4

ОПП (про реєстрацію у ДПІ платником податків). У зв"язку із поданою заявою

ОСОБА_1 було припинено право застосування спрощеної системи оподаткування та

припинено нарахування єдиного податку по картці особового рахунку. Дані дії

податковою інспекцією вчинено у відповідності до р.8 Інструкції про порядок

обліку платників податків затв.наказом ДПА України №80 від 19.02.1998 р. та

п.п. 6, 7 Порядку видачі Свідоцтва про сплату єдиного податку затв. Наказом ДПА

України від 29.10.1999 р. №599.

07 липня 2005 року ОСОБА_1 подала до податкової інспекції заяву у

якій просила заяву про зняття з обліку від 20.04.2005 року вважати недійсною. У

зв"язку із тим, що процедура зняття з податкового обліку як платника

податків по ОСОБА_1 завершена не була, податкова інспекція у подальшій діяльності

врахувала подану заяву. Так як, підприємцем не було подано заяву про право

застосування спрощеної системи оподаткування, як це передбачено п.2 Порядку

видачі Свідоцтва про сплату єдиного податку затв. Наказом ДПА України від

29.10.1999 р. №599. до (15 червня 2005 року).

При аналізі розділу доходи від підприємницької діяльності перевіркою

встановлено, що доходи підприємцем отримані від реалізації ягід чорниці ТзОВ

"Продхолод", а витрати це кошти, які сплачені підприємцю ОСОБА_3 (ІК

НОМЕР_7) по усному договору за закупівлю ягід чорниці. Для підтвердження складу

валових витрат підприємцем ОСОБА_1 пред'явлено накладні ІНФОРМАЦІЯ_1 на

отримання ягоди чорниці від приватного підприємця ОСОБА_3 (ІК НОМЕР_7,

АДРЕСА_1). Всього від ОСОБА_3 отримано ягід чорниці на суму 496 992-00 грн.

Так як у накладній на отримання ягід на суму 177792 грн. не вказано

її номер та дату отримання не має підстав для зарахування даної суми до складу

валових витрат за 2005 рік. Відповідно до ст.1З р. ІV Декрету Кабінету

Міністрів України "Про прибутковий податок з громадян" передбачено,

що оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між

валовим доходом (вирочкою в грошовій і натуральній формі) і документально

підтвердженими витратами безпосередньо пов"язаними з одержанням доходу.

За даними перевірки фактичні валові витрати за 2005 рік становлять

321226,5 грн. (496992 грн. - 1777792 грн. + 2026,50 грн.) У декларації

підприємцем вказані валові витрати у сумі 497592,24 грн. - різниця становить

176365,50 грн.

Перевіркою встановлено завищення валових доходів на 23332 грн.

Відповідно, оподатковуваний чистий дохід підприємцем ОСОБА_1 у 2005

році занижений на 153033,5 грн. У зв"язку із вищевказаним та на підставі

ст.1З р.IV Декрету Кабінету Міністрів України "Про прибутковий податок з

громадян" підприємцю донараховано податок з доходів громадян у сумі

19894,36 грн. (153033,5 х 13%).

Податкове повідомлення - рішення НОМЕР_3 на суму 34998 грн. було

винесене у зв"язку із тим, що підприємцем ОСОБА_1 було порушено пп. 2.3.1

п.2.3 ст.2, пп.3.1.1 п.3.1 ст.3, пп..7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України "Про

податок на додану вартість".

Відповідно до пп..2.3.1 п.2.3 ст.2 Закону особа підлягає обов'язкові

реєстрації як платник податку на додану вартість у разу коли загальна суму від

здійснення операцій з поставки товарів (послуг), у тому числі з використанням

локальної або глобальної комп'ютерної мережі, що підлягають оподаткуванню

згідно з цим Законом , нарахована (сплачена, надана) такій особі або в рахунок

зобов'язань третім особам, протягом останніх дванадцяти місяців сукупно

перевищує 300 тис.гривень (без урахування податку на додану вартість). На

протязі липня 2005 року ОСОБА_1 отримала доходи у сумі 499 992,00 грн., а тому

зобов'язана була зареєструватись платником податку на додану вартість.

Відповідно до пп.3.1.1 п.3.1 ст.З Закону об"єктом оподаткування

є операції з поставки товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на

митній території України, в тому числі операції 

з передачі   права  власності 

на  об"екти  застави  

позичальнику  (кредитору) для

погашення заборгованості заставодавця, а також з передачі об"акта

фінансового лізингу у користування лізингоотримувачу (орендарю).

Відповідно до абз.4 п.9.4 ст.9 Закону особа, що не подала заяву про

реєстрацію платником ПДВ, несе відповідальність за ненарахування або несплату

цього податку на рівні зареєстрованого платника без права нарахування

податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування. У результаті

перевірки встановлено, що приватний підприємець ОСОБА_1 не нарахувала та не

сплатила до бюджету у липні 2005 року ПДВ у сумі 23332,00грн. (499992,00 -

360000,00 грн = 139992,00 грн.).

У зв"язку із донарахування податку на додану вартість, до

позивача були застосовані фінансові санкції, передбачені пп.17.1.1   та 17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону України

"Про порядок погашення зобов'язань 

платників  податків  перед 

бюджетами  та державними  цільовими фондами " № 2181 від

21.12.2000 року у розмірі 50 відсотків донарахованої суми, зокрема: 23332,00

Х50% =11666,00 грн.

З цих підстав у задоволенні адміністративного позову просить

відмовити повністю.

Позивач надав пояснення, які повністю співпадають із позицією, яка

викладена в позовній заяві.

Відповідач надав пояснення, які повністю співпадають із позицією, яка

викладена в запереченні на адміністративний позов.

Судом досліджені письмові докази, наявні у матеріалах справи, які

подані позивачем одночасно із позовною заявою. Нових доказів позивач суду не

надавав.

Письмових клопотань від учасників судового процесу щодо здійснення

технічної фіксації судового процесу не надходило.. Протокол судового засідання

складено відповідно до вимог Прикінцевих та перехідних положень КАСУ.

Представникам сторін роз'яснено право заявляти відвід суду згідно ст.30 КАСУ, а

також роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст.ст.49, 51 цього Кодексу.

В судовому засіданні "16" жовтня 2006 р. оголошувалась

перерва  для виходу суду до нарадчої

кімнати з метою ухвалення вступної та резолютивної частини судового рішення.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представників

сторін, дослідивши подані  ними письмові

докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на

всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин

справи в їх сукупності, місцевий господарський суд, 

ВСТАНОВИВ:

 Працівниками податкового

органу - Державної податкової інспекції у Млинівському районі проведено  планову документальну перевірку своєчасності,

достовірності, повноти нарахування та сплати податків, зборів (обов'язкових

платежів).

За результатами проведеної перевірки встановлено порушення вимог

статті 3, 7 Закону України "Про податок на додану вартість", статті

13 ДКМУ "Про прибутковий податок з громадян", статті 19 Закону

України "Про податок.з доходів фізичних осіб", про що складено

акт  від 16 травня 2006 р.

Акт перевірки представник(ки) підписали  без заперечень

Податковим органом 23 травня 2006 р. на підставі акту перевірки

прийнято податкове повідомлення-рішення за НОМЕР_2, яким позивачу донараховане

податкове зобов'язання за платежем податок з доходів фізичних осіб на суму

19894грн. 36коп.  та податкове

повідомлення-рішення за НОМЕР_3, яким позивачу донараховане податкове

зобов'язання за платежем податок на додану вартість на суму 34998грн. 00коп., в

тому числі за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 11666грн.00коп.

В порядку, визначеному п.5.2. статті 5 Закону України «Про порядок

погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними

цільовими фондами»позивач рішення податкового органу не оскаржував.

Оскаржуючи податкове повідомлення-рішення 0000861750/0 до

господарського суду Рівненської області, як суду адміністративної юрисдикції

відповідно до Прикінцевих та перехідних положень КАСУ, позивач звертає увагу

суду, що податковим органом  було

допущено  порушення норм Указу

Президента, а саме з 01.05.2005р. скасовано реєстрацію платника єдиного податку

в середині звітного ( податкового ) кварталу; на підставі заяви про зняття з

обліку платника податків а не заяви про відмову від використання спрощеної

системи оподаткування та звітності; ненараховано  та 

не  стягнуто  суми  єдиного  податку 

за   період  з 

01.05.05р. по 01.04.06р. а також не надіслано повідомлення про

заборгованість перед бюджетом внаслідок несплати єдиного податку, що і ввело

платника податку в оману. 

Дослідивши усі обставини справи у сукупності, вивчивши письмові

докази, якими обгрунтовуються та заперечуються такі обставини, суд прийшов до

висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення частково.

Суд виходив з такого.

Як вбачається із матеріалів справи 15.03.05р. позивач -суб'єкт

підприємницької діяльності ОСОБА_1 звернулася до податкового органу із заявою

про право застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності.

Така заява була була задоволена, про що підприємцю була видана

07.04.05р. довідка за НОМЕР_4.

20.04.05р. від імені ОСОБА_1 (оскільки підпис не її) до податкового

органу було подано заяву про зняття з обліку платника податків.

А вже 07.07.05р. ОСОБА_1 знову звертається до податкового органу про

вважання заяви про зняття з обліку платника податків від 20.04.05р. недійсною.

Як зазначила представник податкового органу, оскільки процедура

зняття з податкового обліку як платника податків ОСОБА_1 не була завершена,

податковим органом була врахована заява від 07.07.05р., позивач залишалася

платником податків.

Податковий орган помилково прийшов до висновку, що оскільки

підприємцем ОСОБА_1 повторно не подавалася заява про право застосування

спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, то вона не є платником

єдиного податку, а перебуває на загальній системі оподаткування.

Таке твердження є необгрунтованим та суперечливим.

Як уже зазначалося вище, позивач звернувся до податкового органу із

заявою про право застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності.

Приймаючи до уваги заяву платника податків від 07.07.05р., податковий

орган відновив суб'єкта підприємницької діяльності у статусі платника податків.

У самій же заяві від 07.07.05р. підприємець ОСОБА_1 просить поряд із вимогою

вважати недійсною заяви від 20.04.05р. повернути довідку. В судовому засіданні

представник позивача зазначив, що малася на увазі довідка про реєстрацію

ОСОБА_1 платником єдиного податку, оскільки у податкового органу були відсутні

бланки свідоцтва про сплату єдиного податку.

За змістом абзацу 2 пункту 2 Порядку видачі Свідоцтва про сплату

єдиного податку, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації

України  від 29 жовтня 1999 р. N 599 та

зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 2 листопада 1999 р. за N

752/4045, рішення про перехід на спрощену систему оподаткування, обліку та

звітності може бути прийняте не більше одного разу за календарний рік.

Таким чином платник податків позбавлений законного права повторно

(протягом року) подавати заяву про право застосування спрощеної системи

оподаткування, обліку та звітності.

Відновивши підприємця ОСОБА_1 у статусі платника податків, податковий

орган зобов'язаний був відновити її у статусі платника єдиного податку, чого не

було зроблено.

Внаслідок таких дій податкового органу до підприємця ОСОБА_1 була

застосована ставка, як до платника, який перебуває на загальній системі

оподаткування із всіма наступними наслідками, що призвело до безпідставного

визначення податкового зобов'язання за платежем податок з доходів фізичних осіб

на загальну суму 19894грн.36коп.

В цій частині позовні вимоги позивача підлягають задоволенню

-податкове повідомлення-рішення НОМЕР_2. слід визнати нечинним з моменту його

прийняття.

Що стосується податкового повідомлення-рішення НОМЕР_3 по визначення

податкового зобов'язання позивачу по податку на додану вартість на суму

34998грн.00коп.

Відповідно до підпункту 2.3.1 пункту 2.3 статті 2 Закону України «Про

податок на додану вартість»особа підлягає обов'язкові реєстрації як платник

податку на додану вартість у разу коли загальна суму від здійснення операцій з

поставки товарів (послуг), у тому числі з використанням локальної або

глобальної комп'ютерної мережі, що підлягають оподаткуванню згідно з цим

Законом , нарахована (сплачена, надана) такій особі або в рахунок зобов'язань

третім особам, протягом останніх дванадцяти місяців сукупно перевищує 300

тис.гривень (без урахування податку на додану вартість).

Як вбачається із матеріалів справи на протязі липня 2005 року

підприємець ОСОБА_1 отримала доходи у сумі 499 992,00 грн., а відтак

зобов'язана була зареєструватись платником податку на додану вартість.

Відповідно до підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону України «Про

податок на додану вартість»об'єктом оподаткування є операції з поставки товарів

та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України, в тому

числі операції  з передачі   права 

власності  на  об"екти 

застави   позичальнику  (кредитору) для погашення заборгованості

заставодавця, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу у користування

лізингоотримувачу (орендарю).

Відповідно до абзацу 4 пункту 9.4 статті 9 Закону України «Про

податок на додану вартість»особа, що не подала заяву про реєстрацію платником

ПДВ, несе відповідальність за ненарахування або несплату цього податку на рівні

зареєстрованого платника без права нарахування податкового кредиту та отримання

бюджетного відшкодування.

Як встановлено актом перевірки від 16.05.06р. приватний підприємець

ОСОБА_1 не нарахувала та не сплатила до бюджету у липні 2005 року податок на

додану вартість у сумі 23332,00грн.

У зв'язку із донарахування податку на додану вартість, до позивача

були застосовані фінансові санкції, передбачені підпунктами 17.1.1 та 17.1.3

пункту 17.1 статті 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань  платників 

податків  перед  бюджетами 

та державними  цільовими фондами

" у розмірі 50 відсотків донарахованої суми (23332,00грн.).

Таким чином в цій частині податковим органом правомірно встановлено

факт порушення позивачем податкового законодавства, та як наслідок, правомірно

винесено податкове повідомлення-рішення НОМЕР_2.

 За таких обставин суд прийшов

до висновку, що  позовні вимоги

підлягають до задоволення частково. В іншій частині - в позові слід відмовити.

Керуючись

статтями 160-163, 254, 258 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

-

ПОСТАНОВИВ:

Позов задоволити частково.

Податкове повідомлення-рішення, яке виніс податковий орган - Державна

податкова інспекція у Млинівському районі НОМЕР_2- визнати недійсним у повному

обсязі з моменту його прийняття.

В решті позовних вимог - відмовити.

Присудити до стягнення з відповідача - Державна податкова інспекція у

Млинівському районі (вул. Народна 1,Млинів,Рівненська область,35100,  код ЄДРПОУ 34133528) на користь підприємець

ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, код ЄДРПОУ НОМЕР_8) 

витрат по сплаті державного мита (судового збору) в сумі 3 грн. 40

коп.  Виконавчий лист видати після

набрання, відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства

України, постановою законної сили в порядку, визначеному частиною 1 статті 258

КАСУ.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного

господарського суду через суд першої інстанції, який ухвалив постанову. Заява

про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня проголошення

постанови, а в разі проголошення вступної та резолютивної частини - з дня

складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга подається протягом 20

днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути

подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга

подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне

оскарження.  

Суддя                                                       

М.І.Юрчук 

Повний текст постанови підписано "29" грудня 2006 р.