Постанова

від 07.11.2013 по справі 816/5399/13-а

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 листопада 2013 року м. ПолтаваСправа № 816/5399/13-а

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Сич С.С.,

при секретарі судового засідання - Мекенченко М.А.,

за участю:

представників позивача - Кушнір С.В., Васильченко І.В.,

представника відповідача - Паська Т.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Партнер - Хімагро" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, -

В С Т А Н О В И В:

06 вересня 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Партнер - Хімагро" (далі-позивач; ТОВ " Партнер - Хімагро") звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області (далі-відповідач; Кременчуцька ОДПІ) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення № 000001153/38/1608 від 19.04.2013 року.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення винесене за результатами проведеної відповідачем позапланової документальної невиїзної перевірки ТОВ " Партнер - Хімагро" по питанню фінансово-господарських відносин з ПП "ТД"Агрокам" за період квітень 2011 року та ФОП ОСОБА_4 за період вересень 2011 року, що набрала форму акта від 09.04.2013 № 59/15-322/36719265. Вважає помилковими висновки акту перевірки про порушення п. 198.1, 198.2, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, п.п. 1.2 ст. 215, п.п. 1.5 ст. 203, ст. 228 Цивільного кодексу України за результатами господарських взаємовідносин з ПП "ТД "Агрокам", оскільки право на формування податкового кредиту підтверджується письмовим договором, податковою накладною, первинними документами бухгалтерського обліку та платіжним документом. На момент видачі податкової накладної та здійснення господарської операції вказаний контрагент мав свідоцтво про реєстрацію платником податку на додану вартість. Господарська операція з ПП "ТД "Агрокам" носила реальний характер та повністю відображена в бухгалтерському та податковому обліку на підставі первинних документів, оформлених у відповідності до чинного законодавства. Зазначає, що позивач не може нести відповідальність за можливі порушення господарської діяльності його контрагентом.

23 вересня 2013 року до суду надійшли письмові заперечення проти позову, у яких відповідач на підтвердження правомірності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення посилається на висновки акту перевірки від 09.04.2013 № 59/15-322/36719265 та зазначає, що проведеною перевіркою встановлено порушення позивачем п. 198.1, 198.2, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, п.п. 1.2 ст. 215, п.п. 1.5 ст. 203, ст. 228 Цивільного кодексу України, в результаті чого завищено податковий кредит та відповідно занижено суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного (податкового) періоду на суму 1010 грн. за вересень 2011 року, та завищено суму, яка підлягає бюджетному відшкодуванню за підсумками поточного звітного (податкового) періоду на суму 49108 грн. за квітень 2011 року. Висновки про нікчемність та безтоварність договору, укладеного між позивачем та ПП "ТД "Агрокам", обґрунтовує відсутністю первинної документації на підтвердження факту транспортування придбаного товару, зазначає, що надані позивачем товарно-транспортні накладні не є достатнім підтвердженням здійснення перевезення товару. Вказує, що договір з ПП "ТД "Агрокам" укладено після анулювання останньому реєстрації платника податку на додану вартість.

У судовому засіданні представники позивача підтримали позовні вимоги та просили їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позову заперечував, просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши та дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що ТОВ " Партнер - Хімагро" /ідентифікаційний код 36719265/ є юридичною особою, знаходиться на податковому обліку в Кременчуцькій ОДПІ з 08.12.2009 за № 18108 та у перевіряємому періоді було зареєстроване платником податку на додану вартість з 25.12.2009, свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ № 100261156 від 25.12.2009, індивідуальний податковий номер 367192616086.

Згідно довідки АБ № 396610 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій ТОВ " Партнер - Хімагро" має право здійснювати наступні види діяльності за КВЕД-2010: 46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин; 46.75 Оптова торгівля хімічними продуктами; 47.76 Роздрібна торгівля квітами, рослинами, насінням, добривами, домашніми тваринами та кормами для них у спеціалізованих магазинах /а.с. 126/.

У термін з 27.03.2013 по 02.04.2013 посадовою особою Кременчуцької ОДПІ проведено позапланову документальну невиїзну перевірку ТОВ " Партнер - Хімагро" по питанню фінансово-господарських відносин з ПП "ТД"Агрокам" за період квітень 2011 року та ФОП ОСОБА_4 за період вересень 2011 року, за результатами якої складено акт № 59/15-322/36719265 від 09.04.2013 /а.с. 13-25/.

За висновками перевірки встановлено порушення позивачем п. 198.1, 198.2, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, п.п. 1.2 ст. 215, п.п. 1.5 ст. 203, ст. 228 Цивільного кодексу України, в результаті чого завищено податковий кредит та відповідно занижено суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного (податкового) періоду на суму 1010 грн. за вересень 2011 року та завищено суму, яка підлягає бюджетному відшкодуванню за підсумками поточного звітного (податкового) періоду на суму 49108 грн. за квітень 2011 року.

Висновки про нікчемність договору, укладеного позивачем з ПП "ТД "Агрокам", обґрунтовує відсутністю первинної документації на підтвердження факту транспортування придбаного товару; віднесенням ПП "ТД "Агрокам" до платників високого ризику згідно системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту на рівні ДПА України; вказує, що на дату укладення договору свідоцтво платника ПДВ ПП "ТД "Агрокам" № 100245117 було анульоване.

19.04.2013 року на підставі акту перевірки від 09.04.2013 № 59/15-322/36719265 Кременчуцькою ОДПІ винесено податкове повідомлення-рішення № 000001153/38/1608, яким ТОВ " Партнер - Хімагро" зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість за квітень 2011 року на суму 49108 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 1 грн. /а.с. 28/.

Позивач не погодився з даними податковим повідомленням-рішенням, у зв'язку з чим оскаржив його до суду.

Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Надаючи оцінку оскаржуваному податковому повідомленню-рішенню від 19.04.2013 року № 000001153/38/1608, суд виходить з наступного.

Підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України /в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин/ встановлено, що податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до підпункту "а" пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Пунктом 201.4 статті 201 Податкового кодексу України встановлено, що податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Згідно пункту 201.6 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Пунктом 201.8 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Податкова накладна відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

З огляду на викладені положення Кодексу, для отримання права сформувати податковий кредит із сум податку на додану вартість, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник податку на додану вартість повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання у власній господарській діяльності.

Представник позивача надав до суду письмові пояснення, у яких пояснив, що господарські взаємовідносини з ПП ТД "Агрокам" щодо поставки (купівлі-продажу) селітри аміачної в кількості 83 тонни здійснювалося на підставі договору поставки від 05.04.2011 року та додатку № 1 до нього, копія якого наявна у матеріалах справи /а.с. 200/.

За умовами договору поставки № 53-04 від 05.04.2011 року, укладеного між ПП ТД "Агрокам" (Постачальник) та ТОВ "Партнер-Хімагро" (Покупець), та додатку № 1 до нього /а.с. 46-50/, Постачальник зобов'язується передати у встановлений строк Покупцю у власність мінеральні добрива, надані - Товар, а Покупець зобов'язується прийняти Товар і сплатити за нього грошову суму, що вказується в Додатках (специфікаціях) до цього договору, а саме - селітру аміачну в кількості 83 тонни на суму 294650 грн., у т.ч. ПДВ - 49108,33 грн. Згідно положень пунктів 2, 4 додатку № 1 до договору № 53-04 товар, що поставляється і ціна товару надані на умовах самовивозу зі складу, розташованого за адресою: Кіровоградська область, Онуфріївський район, смт. Павлиш, пров. Садовий, 28а. Термін поставки до 10 квітня 2011 року.

Відповідно до п. 11.1 договору, цей договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2011 року, а в частині взаєморозрахунків - до повного їх виконання. Дата підписання договору "05" квітня 2011 року.

Із пояснень представників позивача у судовому засіданні встановлено, що на виконання умов договору поставки № 53-04 від 05.04.2011 року ПП ТД "Агрокам" виписано позивачу податкову накладну № 5 від 08.04.2011 року на селітру аміачну кількістю 83 тонни на загальну суму 294650 грн., у тому числі ПДВ - 49108,33 грн, копія якої наявна у матеріалах справи /а.с. 38/. Вказана податкова накладна внесена позивачем до реєстру виданих та отриманих податкових накладних за квітень 2011 року та сума ПДВ згідно даної податкової накладної включена до складу податкового кредиту позивача у квітні 2011 року в розмірі 49108,33 грн. /а.с. 39-45/.

Станом момент виписки податкової накладної та здійснення господарської операції з позивачем ПП ТД "Агрокам" було зареєстровано платником податку на додану вартість, свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість ПП ТД "Агрокам" № 100245117 анульоване лише 11.04.2011 /а.с. 155/.

Відповідно до підпункту "и" п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України /у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин/ платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках, зокрема, вид цивільно-правового договору

У зазначені вище податковій накладній у графі "вид цивільно-правового договору" зазначено - "договір поставки", що відповідає вимозі підпункту "и" п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України. Натомість, невірно зазначена дата договору "15.04.2011" замість "05.04.2011".

Суд зазначає, що вказаний недолік у в заповненні податкової накладної в частині невірного зазначення дати цивільно-правового договору /15 замість 05/, який є механічною помилкою, не тягне за собою втрату статусу належного податкового документа, яким податкова накладна є в силу п. 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України, оскільки вона дає змогу ідентифікувати контрагента позивача, містить достатні дані про зміст господарської операції та підтверджує фактичність її здійснення.

Суд вважає за необхідне зазначити, що сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Фактичне отримання товару від ПП ТД "Агрокам" за укладеним договором поставки та його оприбуткування по бухгалтерського обліку позивач підтверджує видатковою накладною, податковою накладною, товарно-транспортними накладними, подорожніми листами вантажного автомобіля, карткою рахунку 281, оборотно-сальдовою відомістю по рах 631, інвентаризаційним описом та рахунком-фактурою, копії яких наявні у матеріалах справи /а.с. 35, 36, 38, 101-106, 109, 110 /.

Крім того, на підтвердження прийняття товару за якістю позивачем надано до суду копію паспорту № 556 на селітру аміачну від 22.03.2011 /а.с. 184/.

Представники позивача у судових засіданнях пояснили, що перевезення товару здійснювалося позивачем на орендованих транспортних засобах, оформлено товарно-транспортними накладними та подорожніми листами вантажного автомобіля. Копії товарно-транспортних накладних, подорожніх листів вантажних автомобілів, договору найму транспортних засобів, свідоцтв про реєстрацію транспортного засобів наявні у матеріалах справи /а.с. 101-106, 88-90, 207/.

Фактичне перерахування коштів позивачем за селітру аміачну в розмірі 294650 грн., у тому числі ПДВ - 49108,33 грн., здійснено у безготівковій формі та підтверджується платіжним дорученням, копія якого наявна в матеріалах справи /а.с. 37/.

Крім того, у акті перевірки Кременчуцькою ОДПІ зафіксовано, що за результатами співставлення даних автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту розбіжності між ТОВ "Партнер-Хімагро" та ПП ТД "Агрокам" за квітень 2011 року не встановлено /а.с. 18/.

Із пояснень представників позивача у судових засіданнях встановлено, що отриманий від ПП ТД "Агрокам" товар реалізовано позивачем своїм контрагентам СВК "Андріївський" та СТОВ "Прогрес", на підтвердження чого до матеріалів справи долучено копії договорів, податкових накладних, видаткових накладних, довіреностей, банківських виписок /а.с. 54-79/.

Таким чином, сторони в повному обсязі виконали взяті на себе зобов'язання, сторони один до одного претензій не мають. Виконання договорів характеризується передачею майна у власність та його оплатою, що підтверджується матеріалами справи.

Відповідачем не спростовано надані ТОВ " Партнер - Хімагро" докази реальності господарської операції за укладеним договором з ПП ТД "Агрокам".

Відповідно до ч. 2 ст. 215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Статтею 228 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

У разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави

Згідно із пунктом 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 р. № 9 перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений ст. 228 Цивільного кодексу України : 1) правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина; 2) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (ст. 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо. Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок. При кваліфікації правочину за ст. 228 ЦК має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією із сторін.

Відповідачем не доведено, що договір, укладений позивачем з ПП ТД "Агрокам", був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним, не надано доказів про наявність умислу сторін, тобто, що вони усвідомлювали або повинні були усвідомлювати протиправність укладеного правочину і суперечність його мети інтересам держави та суспільства, прагнули або свідомо допускали настання протиправних наслідків.

Відповідно до частини 4 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України вирок суду у кримінальному провадженні або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Вироками судів ознаки узгоджених кримінально-карних дій в діях працівників позивача та ПП ТД "Агрокам" не встановлені.

Суд, зазначає, що можливі порушення порядку здійснення господарської діяльності ПП ТД "Агрокам" не впливають на результати діяльності позивача і не можуть бути підставою для притягнення позивача до відповідальності, оскільки у відповідності до статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Добросовісний платник податків, який в силу покладеного на нього законами обов'язку щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів) вступає у зв'язку з цим у відповідні правовідносини з державою, не може нести відповідальність за невиконання чи неналежне виконання такого обов'язку іншими платниками податків, якщо інше прямо не встановлено законом.

У разі якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на віднесення сплачених ним у ціні товару відповідних сум податку на додану вартість до податкового кредиту, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо цього та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

З огляду на частину другу статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, суд приходить до висновку, що відповідачем не доведено факт порушення позивачем п. 198.1, 198.2, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, п.п. 1.2 ст. 215, п.п. 1.5 ст. 203, ст. 228 Цивільного кодексу України.

Беручи до уваги наведене, суд приходить до висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 19.04.2013 року № 000001153/38/1608 є необґрунтованими, тобто винесене без врахування всіх обставин, що мали значення для прийняття рішення, а тому є протиправним та підлягає скасуванню.

Таким чином, позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Згідно частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Партнер - Хімагро" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції (Глобинське відділення) від 19 квітня 2013 року № 000001153/38/1608.

Стягнути з Державного бюджету України в особі Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області (ідентифікаційний код 38742715) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Партнер - Хімагро" (ідентифікаційний код 36719265) витрати зі сплати судового збору в розмірі 491 грн. (чотириста дев'яносто одна гривня).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено 12 листопада 2013 року.

Суддя С.С. Сич