Рішення

від 11.11.2013 по справі 920/1698/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

11.11.2013 Справа № 920/1698/13

Господарський суд Сумської області, у складі судді Левченка П.І. при секретарі судового засідання Чепульській Ю.В., розглянув матеріали справи № 920/1698/13

за позовом: Сумського міжрайонного прокурора з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері в особі Державної екологічної інспекції в Сумській області, м. Суми

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Ряснянське», с. Рясне Краснопільського району Сумської області

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Ряснянська сільська рада Краснопільського району Сумської області, с. Рясне Краснопільського району Сумської області

про відшкодування шкоди в розмірі 163616 грн. 71 коп.

за участю представників:

позивача - Семенової О.М., Матюхи Д.М.;

відповідача - Корбута В.Л.

прокурора - Борисенка О.І.

третьої особи - не прибув

Суть спору: прокурор в інтересах держави в особі позивача просить суд стягнути з відповідача до бюджету Ряснянської сільської ради Краснопільського району Сумської області 163616,71 грн. збитків, заподіяних відповідачем порушенням законодавства про охорону атмосферного повітря.

Представник відповідача подав суду відзив № 224 від 14.10.2013 р. на позовну заяву, в якому зазначив, що позивачем неправильно обрахована шкода, оскільки відповідачем в період з 01.10.2010 р. по 01.03.2012 р. не використовувались деякі джерела викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря та просить суд відмовити прокурору в задоволенні його позовних вимог. Крім того, представник відповідача подав суду пояснення № 239 від 25.10.2013 р., в яких зазначив, що розрахунок виконаний позивачем здійснений без урахування того факту, що деякі стаціонарні джерела викиду забруднюючих речовин в атмосферне повітря на підприємстві були відімкнені від газопостачання та не використовувались в період, за який нараховані збитки, а також додав копію довідки Охтирського управління по експлуатації газового господарства стосовно використання газу КЗС у 2011 році та першому кварталі 2012 року.

Представник позивача подав заперечення б/н від 17.10.2013 р. на відзив, в якому зазначив, що розрахунок збитків виконаний згідно з методикою, є обґрунтованим та правильним.

Розглянувши матеріали справи, господарський суд встановив:

13.06.2011 р. Державною екологічною інспекцією в Сумській області (позивачем у справі) було проведено планову перевірку дотримання природоохоронного законодавства в діяльності ТОВ «Ряснянське» (відповідача у справі), в результаті якої встановлено факт здійснення відповідачем викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря без одержання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами в порушення вимог ст.ст. 10,11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря».

Статтею 10 вищеназваного Закону передбачено, що підприємства, установи, організації, які здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, зобов'язані отримати дозволи на викиди забруднюючих речовин.

За наслідками проведеної перевірки державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища складено акт перевірки від 24.05.-13.06.2011р. та внесено припис від 13.06.2011 щодо розробки документів, що обґрунтовують обсяги викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря з матеріалами інвентаризації та зобов'язано ТОВ «Ряснянське» отримати дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря. При цьому збитки, заподіяні порушенням законодавства про охорону атмосферного повітря не нараховувалися.

05.03.2013 Державною екологічною інспекцією в Сумській області проведено планову перевірку додержання вимог природоохоронного законодавства в діяльності ТОВ «Ряснянське», за наслідками якої складено акт перевірки від 05.03.2013-26.03.2013р. В ході перевірки було встановлено, що з 01.02.2009 підприємство здійснювало викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, проте дозвіл на викиди ТОВ «Ряснянське» отримало лише 02.03.2012.

У період з 01.02.2009 (введення в дію Методики розрахунку розміру відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря) по 02.03.2012 (дата отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря) відповідачем здійснювалися наднормативні, тобто без спеціального дозволу, викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел, унаслідок чого державі заподіяно збитки, що відображено в акті перевірки та зроблений розрахунок зазначених збитків.

Збитки, розраховані Державною екологічною інспекцією відповідно до Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затвердженої наказом Мінприроди України від 10.12.2008 №639 і зареєстрованої в Мін'юсті України 21.01.2009 за №48/16064, становлять 163616,71 грн.

Відповідач не погодився із нарахованою сумою збитків та методами розрахунку таких збитків, про що виклав свою позицію у відзиві на позов. Так, відповідач зазначив, що розрахунок нарахованих збитків не відповідає дійсності та вимогам п. 3.6 Методики, а саме - застосовано розрахунковий метод замість, передбаченого пунктами 3.6 та 3.7 Методики, методу інструментально-лабораторних вимірювань при розрахунку маси наднормативного викиду забруднюючої речовини.

Однак, суд не може прийняти до уваги заперечення відповідача, оскільки вони спростовуються матеріалами справи та аналізом нормативно-правових актів у сфері спірних правовідносин.

Пунктами 2.1, 2.1.2 Методики передбачається, що наднормативними викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря вважаються викиди забруднюючих речовин, на які відсутній дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, включаючи окремі забруднюючі речовини, викиди яких підлягають регулюванню відповідно до законодавства.

Пунктом 2.2. Методики передбачається, що факт наднормативного викиду забруднюючих речовин в атмосферне повітря встановлюється державними інспекторами при проведенні перевірки суб'єктів господарювання інструментально-лабораторними методами контролю та розрахунковими методами.

Пунктами 2.7. та 2.7.1 Методики передбачається, що розрахунковий метод застосовується у випадку викиду забруднюючих речовин від джерел викидів, які здійснюються без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами суб'єктів господарювання.

Як було встановлено в ході судового розгляду, у відповідача з 01.02.2009 по 01.03.2012 був відсутній дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, з урахуванням цього і був застосований розрахунковий метод.

Пунктом 3.6. Методики передбачається, що розрахунок маси наднормативного викиду забруднюючої речовини в атмосферне повітря від джерела викиду, який здійснюється без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, здійснюється за параметрами джерела викиду (джерела утворення), зафіксованими у відповідній документації суб'єкта господарювання (матеріали інвентаризації стаціонарних джерел викидів, технологічні регламенти виробництва, режимні карти роботи паливовикористовувального обладнання, питомі викиди (показники емісії), дані державних статистичних спостережень з охорони атмосферного повітря за формою N 2-ТП (повітря)), або згідно з методиками для розрахунків маси викидів забруднюючих речовин за час роботи джерела без дозволу на викиди.

Так, матеріалами справи підтверджено, що збитки були розраховані посадовими особами позивача з урахуванням пункту 3.6 Методики та на підставі матеріалів звіту з інвентаризації джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами ТОВ «Ряснянське».

Збитки були розраховані позивачем згідно форми № 12 (розділ 4 п.4.1) Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря:

З = m i х 1,1П х A i х Кт х Кзі , де

З - розмір збитків, грн.;

m i - маса і -тої забруднюючої речовини, що викинута в атмосферне повітря наднормативно, т;

1,1П - розмір мінімальної заробітної плати (П) на момент виявлення порушення за одну тонну умовної забруднюючої речовини, помноженої на коефіцієнт (1,1), грн./т (1 073 грн./т);

A i - безрозмірний показник відносної небезпечності і -тої забруднюючої речовини;

Кт - коефіцієнт, що враховує територіальні соціально-екологічні особливості;

Кзі - коефіцієнт, що залежить від рівня забруднення атмосферного повітря населеного пункту і -тою забруднюючою речовиною.

Згідно ст.ст. 33, 34 Закону України «Про охорону атмосферного повітря», ст. 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» підприємства, винні у здійсненні викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу спеціально уповноважених на те органів виконавчої влади, відповідно до закону несуть за це, поряд з іншими видами відповідальності, цивільно-правову відповідальність і зобов'язані відшкодувати збитки, заподіяні унаслідок порушення законодавства про охорону атмосферного повітря.

Статтею 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» також встановлено, що шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації, як правило, у повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Позивачем надані необхідні документи в обґрунтування позовних вимог, зокрема щодо наявності факту спричинення шкоди навколишньому природному середовищу, правомірності та обґрунтованості розрахованої суми нанесеної неправомірними діями відповідача збитків.

Твердження відповідача щодо необгрунтованості розрахунку розміру заподіяної шкоди є безпідставним та необгрунтованим і спростовується вищевикладеним.

На підставі наведеного суд дійшов висновку про правомірність та обґрунтованість вимог прокурора та позивача, які підлягають задоволеню в повному обсязі.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 43, 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ряснянське» (Сумська область, Краснопільський район, с. Рясне, вул. Перемоги, 3, код 30841386) до бюджету Ряснянської сільської ради Краснопільського району Сумської області (р/р 33112331700184 в УДКСУ у Краснопільському районі, код ЄДРПОУ 37938125, код платежу 24062100, МФО 837013) 163616 грн. 71 коп. збитків, заподіяних порушенням законодавства про охорону атмосферного повітря для перерозподілу їх між Державним бюджетом України, бюджетом Сумської області та сільським бюджетом Ряснянської сільської ради Краснопільського району Сумської області.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ряснянське» (Сумська область, Краснопільський район, с. Рясне, вул. Перемоги, 3, код 30841386) в доход Державного бюджету (р/р 31218206783002, отримувач УДКС у м. Суми (м. Суми), 22030001, МФО 837013, ЄДРПОУ 37970593) 3 272 грн. 33 коп. судового збору.

4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 12.11.2013р.

СУДДЯ П.І.ЛЕВЧЕНКО