Постанова

від 03.02.2014 по справі 920/1698/13

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" січня 2014 р. Справа № 920/1698/13

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Черленяк М.І., суддя Ільїн О.В. , суддя Шепітько І.І.

при секретарі Деппа-Крівіч А.О.,

за участю прокурора - Кондратюк Н.А.

представників:

позивача - Семенова О.М.

третьої особи - не з'явився

відповідача - Корбут В.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх.№3912С/1-12) на рішення господарського суду Сумської області від 11 листопада 2013 року у справі №920/1698/13

за позовом Сумського міжрайонного прокурора з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері в особі Державної екологічної інспекції в Сумській області, м. Суми,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Ряснянська сільська рада Краснопільського району Сумської області, с. Рясне Краснопільського району Сумської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ряснянське", с. Рясне Краснопільського району Сумської області,

про відшкодування шкоди в розмірі 163616 грн. 71 коп.,

ВСТАНОВИЛА:

В жовтні 2013 року Сумський міжрайонний прокурор з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері в особі Державної екологічної інспекції в Сумській області звернувся до господарського суду Сумської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ряснянське", в якій просив стягнути з відповідача на користь Ряснянської сільської ради Краснопільського району Сумської області 163616,71 грн. збитків, заподіяних порушенням законодавства про охорону атмосферного повітря для перерозподілу їх між Державним бюджетом України, бюджетом Сумської області та місцевим бюджетом Краснопільського району Сумської області.

Рішенням господарського суду Сумської області від 11 листопада 2013 року у справі №920/1698/13 (суддя Левченко П.І.) позов задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ряснянське" до бюджету Ряснянської сільської ради Краснопільського району Сумської області 163616 грн. 71 коп. збитків, заподіяних порушенням законодавства про охорону атмосферного повітря для перерозподілу їх між Державним бюджетом України, бюджетом Сумської області та сільським бюджетом Ряснянської сільської ради Краснопільського району Сумської області. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ряснянське" в доход Державного бюджету 3 272 грн. 33 коп. судового збору.

Відповідач з рішенням суду першої інстанції не погодився та подав до Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду Сумської області від 11 листопада 2013 року у справі №920/1698/13 скасувати та прийняти нове рішення, яким повністю відмовити в задоволенні позовних вимог Сумського міжрайонного прокурора з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері.

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач посилається на те, що рішення суду першої інстанції є необґрунтованим, прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права. Крім того, зазначає, що на момент перевірки 13.06.2011 р. він не мав параметрів джерел викидів, зафіксованих у відповідній документації, тому розрахунок суми збитків здійснено без врахування приписів Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря. Також вказує на той факт, що такі джерела викидів, як КЗС та зерноочисна машина ЗАВ 20 в період з 01.02.2011 р. по 31.06.2011 р. та з 01.02.2012 р. по 01.04.2012 р. не працювали, тому і викидів забруднюючих речовин не здійснювали.

Сумський міжрайонний прокурор з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері надав заперечення на апеляційну скаргу, в яких зазначає, що заперечує проти апеляційної скарги та вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим. Посилається на те, що позивач вірно розрахував збитки на підставі п.3.6 Методики та на підставі матеріалів звіту з інвентаризації джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами ТОВ «Ряснянське». Сумський міжрайонний прокурор з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері просить рішення господарського суду Сумської області від 11 листопада 2013 року у справі №920/1698/13 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Позивач надав відзив на апеляційну скаргу відповідача, в якому зазначає, що апеляційну скаргу вважає безпідставною та необґрунтованою. Посилається на те, що у відповідача в період з 01.10.2010 р. по 01.03.2012 р. був відсутній дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, тому розрахунковий метод застосовано правомірно, розрахунок є об'єктивним. Позивач просить рішення господарського суду Сумської області від 11 листопада 2013 року у справі №920/1698/13 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Третя особа письмового відзиву на апеляційну скаргу відповідача не надала та, будучи належним чином повідомлена про місце та час розгляду справи, свого представника у призначене судове засідання не направила.

Враховуючи те, що явка представника третьої особи не була визнана обов'язковою, а також те, що його неявка не перешкоджає розгляду апеляційної скарги, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності зазначеного представника за наявними матеріалами у справі.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі доводи відповідача, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та повторно розглянувши справу у відповідності до вимог статті 101 ГПК України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга відповідача підлягає задоволенню, зважаючи на наступне.

Як вбачається із матеріалів справи, з 24 травня 2011 року до 13 червня 2011 року представниками Державної екологічної інспекції в Сумській області було проведено планову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства ТОВ «Ряснянське».

В результаті перевірки встановлено, що інвентаризація джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря та документи, в яких обґрунтовуються обсяги викидів забруднюючих речовин для ТОВ «Ряснянське» не розроблені. Дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря відсутній.

За результатами перевірки було складено акт планової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, поводження з відходами, раціонального використання водних ресурсів від 24.05.-13.06.2011 р. (а.с.12-14).

24 листопада 2011 року Науковим медично-технічним центром «Медицина труда» було розроблено звіт з інвентаризації джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами ТОВ «Ряснянське», який було затверджено директором товариства 02 грудня 2011 року (а.с.31-48).

02 березня 2012 року Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Сумській області було видано ТОВ «Ряснянське» (тракторна бригада с. Лісне) дозвіл №5922385003-2 на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами терміном на 5 років, з 02.03.2012 по 02.03.2017 (а.с.25).

З матеріалів справи вбачається, що 02 березня 2012 року Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Сумській області було видано ТОВ «Ряснянське» аналогічні дозволи №5022385001-2 (свиноферма с. Рясне), №5922385001-1 (тракторна бригада с. Рясне), №5922385003-1 (ферма с. Лісне), №5922385002-1 (тракторна бригада с. Земляне) та №5922385002-2 (ферма с. Земляне) терміном на 5 років (а.с.26-30).

Державною екологічною інспекцією в Сумській області з 05 березня 2013 року до 26 березня 2013 року було проведено планову перевірку ТОВ «Ряснянське» на відповідність дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних ресурсів, щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами.

В результаті перевірки встановлено, що у 2011 році проектною організацією НМТЦ «Медицина труда» була проведена інвентаризація викидів та розроблені документи, в яких обґрунтовуються обсяги викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря. На підставі розроблених документів Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Сумській області були видані дозволи на викиди. Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел підприємства до 02.03.2012 р. здійснювались без дозволу на викиди і вважаються наднормативними. Згідно матеріалів інвентаризації на підприємстві налічується 41 стаціонарне джерело викидів, з них 11 організованих та 30 неорганізованих. Основними забруднюючими речовинами, що виділяються в атмосферне повітря є оксид вуглецю, діоксин азоту, пил хутра, вуглеводні граничні, аміак, метан, сірководень,пил зернова,та інші із загальним валовим викидом по підприємству 113,7 т/рік (в т.ч. СО 2 - 102,176т).

За результатами перевірки було складено акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами (а.с.15-20).

Державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Сумської області проведено розрахунок розміру відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів в атмосферне повітря забруднюючих речовин від стаціонарних джерел ТОВ «Ряснянське» внаслідок його роботи без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря в період з 01.10.2010 р. по 01.03.2012 р., відповідно до якого збитки складають 163616,71 грн. (а.с.21-24).

Як стверджує прокурор, відповідач без дозволу здійснив викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря в період з 01.10.2010 р. по 01.03.2012 р., в наслідок чого, завдав державі збитків в сумі 163616,71 грн., що є підставою для захисту інтересів держави в особі Державної екологічної інспекції в Сумській області в судовому порядку.

Місцевий господарський суд при прийнятті рішення, з урахуванням приписів статей 33, 34 Закону України «Про охорону атмосферного повітря», статей 68, 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Проте, колегія суддів не погоджується з вищевикладеними висновками місцевого господарського суду та вважає їх такими, що не відповідають фактичним обставинам та матеріалам справи, а також нормам чинного законодавства, їм не надана правильна та належна правова оцінка. Такий висновок суду апеляційної інстанції ґрунтується на наступному.

Як вбачається із розрахунку збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів в атмосферне повітря забруднюючих речовин від стаціонарних джерел ТОВ «Ряснянське», він виконаний згідно даних звіту з інвентаризації джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами ТОВ «Ряснянське». Кількість забруднюючих речовин, що надійшла в атмосферне повітря від стаціонарних джерел основних виробництв була розрахована за період з 01.10.2010 р. до 01.03.2012 р., тобто за 17 місяців.

Однак, при проведенні цього розрахунку не було враховано той факт, що звіт з інвентаризації джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами ТОВ «Ряснянське», за результатами аналізу якого була розрахована кількість забруднюючих речовин, було розроблено лише 24.11.2011 року, а затверджено уповноваженою особою відповідача 02.12.2011 року.

Інвентаризація викидів - це систематизація інформації про розміщення джерел забруднення атмосфери на території, види і кількісний склад забруднюючих речовин, що викидаються у атмосферне повітря (п. 1.15.2. Інструкції про зміст та порядок складання звіту проведення інвентаризації викидів забруднюючих речовин на підприємстві, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 10 лютого 1995 року № 7 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 15 березня 1995 р. за №61/597).

В звіті з інвентаризації джерел викидів було систематизовано дані про розміщення джерел виділення та викидів забруднюючих речовин на території ТОВ «Ряснянське», визначено основні параметри стаціонарних джерел викидів, якісний склад газоповітряної суміші на виході з джерела викиду та кількість забруднюючих речовин, які надходять до атмосфери станом на кінець 2011 року.

Даних про розміщення джерел забруднення атмосфери на території відповідача, види і кількісний склад забруднюючих речовин, що викидались ним у атмосферне повітря до 24.11.2011 р. немає, оскільки у ТОВ «Ряснянське» була відсутня інвентаризація викидів, що підтверджується, зокрема, актом планової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, поводження з відходами, раціонального використання водних ресурсів, яка проводилась на з 24.05.2011 р. до 13.06.2011 р.

Такий факт має важливе значення, оскільки з розрахунку збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів в атмосферне повітря забруднюючих речовин від стаціонарних джерел ТОВ «Ряснянське» вбачається, що одним із показників є маса забруднюючої речовини, що викинута в атмосферне повітря наднормативно (m i ), яка визначається на підставі інвентаризації. За відсутності останньої визначити масу забруднюючої речовини за період з 01.10.2010 р. до 23.11.2011 р. неможливо.

Правові підстави для застосування звіту інвентаризації в період до його розробки відсутні, тому, що характеристика вищевказаних показників може бути іншою.

Таким чином, колегія суддів вважає, що нарахування збитків відповідачу за здійснення ним наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря за період з 01.10.2010 р. до 23.11.2011 р., тобто більш ніж за один рік, є безпідставним.

Крім того, з інвентаризації джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря вбачається, що у ТОВ «Ряснянське» налічується 41 стаціонарне джерело викидів, з них 11 організованих та 30 неорганізованих.

Відповідно до п. 1.15.5. Інструкції про зміст та порядок складання звіту проведення інвентаризації викидів забруднюючих речовин на підприємстві стаціонарне джерело забруднення атмосфери - це підприємство, цех, агрегат, установка або інший нерухомий об'єкт, що зберігає свої просторові координати протягом певного часу і здійснює викиди забруднюючих речовин в атмосферу.

Як стверджував позивач, розрахунок збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів в атмосферне повітря забруднюючих речовин від стаціонарних джерел ТОВ «Ряснянське» було здійснено на підставі п. 3.6. Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10 грудня 2008 року №639 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 21 січня 2009 р. за №48/16064.

Згідно із п. 3.6 даної Методики розрахунок маси наднормативного викиду забруднюючої речовини в атмосферне повітря від джерела викиду, який здійснюється без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, здійснюється за параметрами джерела викиду (джерела утворення), зафіксованими у відповідній документації суб'єкта господарювання (матеріали інвентаризації стаціонарних джерел викидів, технологічні регламенти виробництва, режимні карти роботи паливовикористовувального обладнання, питомі викиди (показники емісії), дані державних статистичних спостережень з охорони атмосферного повітря за формою N 2-ТП (повітря)), або згідно з методиками для розрахунків маси викидів забруднюючих речовин за час роботи джерела без дозволу на викиди.

Отже, при здійсненні такого розрахунку до уваги слід брати не лише кількість стаціонарних джерел викиду та їх параметри, що зафіксовані у звіті інвентаризації підприємства, але й час роботи таких джерел, оскільки від нього залежить кількість (маса) наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря.

Матеріали справи містять докази того, що деякі з стаціонарних джерел викидів певний час не працювали.

Так, довідкою №224 від 14.10.2013 р. підтверджується той факт, що в періоди з 01.02.2011 р. до 31.06.2011 р. та з 01.02.2012 р. до 01.04.2012 р. не працювали джерела викидів 14-16, а саме КЗС та зерноочисна машина ЗАВ 20 (а.с.107).

Листом Краснопільського цеху Охтирського управління по експлуатації газового господарства Регіональної газової компанії «Сумигаз» №185 від 18.10.2013 р. надано інформацію стосовного використаного газу КЗС, відповідно до якої КЗС використовувала природний газ лише з липня по грудень 2011 року, а в першому кварталі 2012 року КЗС природний газ взагалі не використовувала (а.с.114).

Судом першої інстанції не було надано оцінку вищенаведеним обставинам справи та не враховано їх при прийнятті оскаржуваного рішення.

Таким чином, позивач при здійсненні розрахунку не врахував час роботи джерела без дозволу на викиди. Натомість, колегія суддів не має можливості відновити цю прогалину, оскільки такий розрахунок у відповідності із положеннями Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря може провести лише фахівець, тобто державний інспектор України з охорони навколишнього природного середовища або державний інспектор з охорони навколишнього природного середовища відповідної території. При цьому новий розрахунок, з урахуванням вищевказаних прогалин, може бути підставою для окремого позову за іншими підставами.

Статтею 34 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» передбачено, що шкода, завдана порушенням законодавства про охорону атмосферного повітря, підлягає відшкодуванню у порядку та розмірах, встановлених законом.

Відповідно до ч. 4 ст. 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Колегія суддів, враховуючи встановлені обставини та норми чинного законодавства, вважає, що розрахунок розміру відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів в атмосферне повітря забруднюючих речовин від стаціонарних джерел ТОВ «Ряснянське» внаслідок його роботи без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря не може бути прийнятий в якості належного доказу розміру таких збитків.

За змістом ч. 2 ст. 22 Цивільного кодексу України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки) та доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

У відповідності до положень ч. 2 ст. 224 Господарського кодексу України під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Колегія суддів звертає увагу, що підставою для відшкодування збитків є наявність усіх елементів складу цивільно-правового правопорушення, а саме: протиправної поведінки особи, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, вини особи, яка заподіяла збитки. Відсутність хоча б однієї з зазначених складових, виключає склад правопорушення взагалі, а з ним відповідно і правові підстави відшкодування збитків.

На підставі аналізу наявних матеріалів справи у сукупності з вимогами зазначених норм чинного законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що позивач не довів спричинення державі збитків внаслідок винних дій відповідача саме в розмірі заявлених позовних вимог, оскільки не надав суду належних доказів на підтвердження цього факту, тому відмовляє у задоволенні позову в повному обсязі за його необґрунтованістю та безпідставністю.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що вимоги апеляційної скарги ґрунтуються на наявних в матеріалах справи доказах та приписах чинного законодавства. Натомість, судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального права, а висновки, викладені у рішенні місцевого господарського суду, не відповідають обставинам справи, в зв'язку з чим рішення господарського суду Сумської області від 11 листопада 2013 року у справі №920/1698/13 підлягає скасуванню, а апеляційна скарга відповідача підлягає задоволенню.

Крім того, як вбачається із резолютивної частині рішення господарського суду Сумської області від 11 листопада 2013 року у справі №920/1698/13 збитки підлягали стягненню з відповідача до бюджету Ряснянської сільської ради Краснопільського району Сумської області для перерозподілу їх між Державним бюджетом України, бюджетом Сумської області та сільським бюджетом Ряснянської сільської ради Краснопільського району Сумської області.

Однак, з огляду на норми чинного законодавства, до компетенції сільських рад не віднесено перерозподіл бюджетних коштів, оскільки такими повноваженнями наділені виключно органи, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Керуючись статтями 99, 101, пунктом 2 статті 103, пунктами 3 та 4 частини 1 статті 104, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу відповідача задовольнити.

Рішення господарського суду Сумської області від 11 листопада 2013 року у справі №920/1698/13 скасувати.

Прийняти нове рішення.

В задоволенні позову відмовити.

Повна постанова складена 03 лютого 2014 року.

Головуючий суддя Черленяк М.І.

Суддя Ільїн О.В.

Суддя Шепітько І.І.