Постанова

від 08.11.2013 по справі 813/7192/13-а

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 листопада 2013 року № 813/7192/13-а

12 год. 58 хв. зал судових засідань №12

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді Братичак У.В.,

секретар судового засідання Хміль Х.З.,

за участю:

представників позивача: Мицак О.Р., Цяцяка А.Р., Голополосова К.В.,

представника відповідача: Рибака Н.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТМ-Сервіс" до Львівської митниці Міндоходів, Головного управління Державної казначейської служби України у Львівській області про скасування рішення, картки відмови у прийнятті митної декларації, стягнення з державного бюджету надмірно сплачених платежів, -

В С Т А Н О В И В :

24.09.2013 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "ТМ-Сервіс" звернулося до суду з позовом до Львівської митниці Міндоходів, Головного управління Державної казначейської служби України у Львівській області, в якому просить скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №209000003/2013/900076/2 від 22.08.2013 року, скасування картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №209120000/2013/00396, стягнути надмірно сплачені суми мита у розмірі 10521,46 грн. та податку на додану вартість із ввезених на митну територію України товарів в розмірі 44190,13 грн., всього на суму 54711,59 грн.

В обґрунтування позову покликається на безпідставність та протиправність висновку Львівської митниці про неможливість визначити митну вартість товарів за ціною договору у зв'язку з неподанням документів, що підтверджують митну вартість та відсутністю відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. Вважає, що позивачем, як декларантом, було подано всі документи, відповідно до ст. 53 Митного кодексу України, які підтверджують митну вартість товарів. Твердження митного органу про те, що специфікація на товар виписана після виставлення інвойсу та відправлення товару не відповідає дійсності, оскільки Додаток №3 до контракту №ТМ120609 датований 20.05.2013 року, тобто тією ж датою що і комерційний інвойс. Крім того, зазначив, що відмінність підпису відправника у сертифікаті про походження товарів від підпису відправника на фактурі та контракті не може бути підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості; завершення терміну дії прайсу від 06.05.2013 року станом на дату подання митної декларації на товар також не є підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товарів; жодних консультацій з декларантом з приводу визначення ціни товару не проводилось.

Представники позивача в судовому засіданні позов підтримали з підстав, наведених у позовній заяві та в додаткових поясненнях від 21.10.2013 року (а.с.41-43), просили позов задовольнити у повному обсязі.

Відповідач позов заперечив з підстав, наведених у запереченні на позов від 04.10.2013 року № 10/70/40 (а.с.32). Зазначив, що Львівська митниця правомірно визначила митну вартість ввезеного ТзОВ "ТМ-Сервіс" товару за шостим резервним методом, який передбачає, що визначення митної вартості повинно ґрунтуватись на раніше визнаних митними органами митними вартостями. На думку, Львівської митниці, задекларована ТзОВ "ТМ-Сервіс" митна вартість товару не підтверджувалась наданими документами; на момент перевірки заявленої ТзОВ "ТМ-Сервіс" митної вартості були відсутні митні оформлення подібних товарів, які б співпадали по асортименту продукції, не відомі та документально не підтверджені їх якість та репутація на ринку від виробника за час максимально наближений до прийняття рішення про коригування заявленої митної вартості; про проведення консультацій з декларантом свідчить скерування декларанту в електронному вигляді повідомлення про надання наявної інформації. Тому оскаржені рішення є законними.

В судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечив з підстав, наведених у запереченні на позов, просив у його задоволенні відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд дійшов до висновку, що позов підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

14.06.2012 р. між компанією NINGBO MING YUAN METALS INDUSTRY CO., LTD (Продавець) та ТзОВ "ТМ-Сервіс" (Покупець) було укладено контракт № TM120609, за умовами якого продавець виробляє та продає товар (кріпильні елементи на умовах FOB, відповідно до правил INKOTERMS 2000), згідно додатків, які є невід'ємною частиною контракту.

Вартість товару встановлюється в доларах США і включає до складу вартість товару, пакування, витрати по завантаженню товару до транспортного засобу покупця, виконанню всіх формальностей щодо передачі товару, зокрема, отримання експортних ліцензій, митної реєстрації та інших дозволів, необхідних для продукування та експорту, перевезення Товару до України (п.2.1 Контракту).

Вартість товару складає 300 000 доларів США (п.2.3) та включає в себе вартість пакування, витрати по завантаженню товару до транспортного засобу покупця, отримання експортних ліцензій, митної реєстрації та інших дозволів, необхідних для продукування та експорту (п.2.3). Термін постачання товару 180 днів з моменту підписання додатку (п.4.1). Покупець зобов'язаний заплатити Продавцю за кожен отриманий вантаж безготівковим банківським переказом в доларах США на вказаний кліринговий рахунок Продавця (5.1). Пункт 5.2 контракту передбачає, що сторони допускають зміну методу і форми оплати за отриманий товар.

15.05.2013 р. Продавець виставив покупцю комерційну пропозицію на товар.

На підставі комерційної пропозиції, 20.05.2013р. між сторонами було укладено додаток № 3 до контракту № TM120609 від 14.06.2012р. відповідно до якого Продавець виробляє і постачає, а Покупець купує товар згідно цін, наведених у додатку, на загальну суму 27537,55 дол. США.

Платіжним дорученням № 60 від 30.07.2013р. ТзОВ "ТМ-Сервіс" сплатило на користь NINGBO MING YUAN METALS INDUSTRY CO., LTD 27537,55 дол. США за кріпильні елементи згідно контракту № TM120609 від 14.06.2012р.

21.08.2013 року ТзОВ "ТМ-Сервіс" подало до митного оформлення електронну митну декларацію № 209120000/2013/831080 на вантаж (кріпильні елементи) згідно додатку №3 до контракту № TM120609 від 14.06.2012р.

На підтвердження заявленої митної вартості товару до митної декларації ТзОВ «ТМ-Сервіс» було додано: платіжне доручення в іноземній валюті № 60 від 30.07.2013р., інвойс №MY/TM2013-1 від 20.05.2013р., пакувальний лист від 20.05.2013р., додаток №3 до контракту № TM120609 від 14.06.2012р., контракт № TM120609 від 14.06.2012р., договір №398/12 від 01.08.2012р. про надання транспортно-експедиторських послуг з перевезення вантажів морським, автомобільним, авіаційним та залізничним транспортом, сертифікат про походження товару №С133800068970010 від 28.05.2013р., витяг з бухгалтерської документації, витяг про вартість сировини від 16.08.2013 року, довідку про транспортні послуги №5595 від 14.08.2013 року, прайс від 15.05.2013 року, митну декларацію країни відправника №310120130519070184 від 24.05.2013 року.

При цьому, у наданих до митного оформлення документах, на думку Львівської митниці, існували розбіжності, а саме задекларована митна вартість товару значно відрізняється від рівня митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено. Виходячи з цього, митний орган сформував електронне повідомлення-вимогу про необхідність подання додаткових документів, за умови яких може бути визначено митну вартість товару, а саме транспортні (перевізні) документи (заявку на перевезення вантажу), висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями та інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

22.08.2013р. Львівською митницею було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №209000003/2013/900076/2, в якому зазначено, що митна вартість імпортованих товарів не може бути визнана за ціною договору щодо товарів, які імпортуються у зв'язку з неподанням декларантом або уповноваженою особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч.ч.2-4 ст. 53 Митного кодексу України, специфікація на товар виписана після встановлення інвойсу та відправлення товару, підпис відправника в сертифікаті про походження товарів, фактурі та контракті є різними, у митного органу наявна інформація щодо митної вартості імпортованих товарів, яка призвела до сумнівів у правильності визначення митної вартості декларантом.

При цьому, основою для визначення митної вартості була цінова база даних ЄАІС ДМСУ ПІК "Цінова інформація про визначення митної вартості", а саме: МД №400050000/2013/12351 від 06.08.2013р.

Крім того, зазначено, що неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методи 2а, 2б з причини відсутності у митного органу інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товару, методи 2в, 2г з причин відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу та декларанта.

У зв'язку з прийняттям рішення від 22.08.2013р., Львівською митницею видано картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 209120000/2013/00396.

На підставі рішення Львівської митниці від 22.08.2013. р. ТзОВ "ТМ-Сервіс" додатково сплатило мито в розмірі 10521,46 грн. та податок на додану вартість - 44190,13 грн.

В обґрунтування протиправності рішення Львівської митниці, ТзОВ "ТМ-Сервіс" стверджує, що надані до митного оформлення документи в повному обсязі відповідають вимогам, передбаченим ст. 53 Митного кодексу України, в повній мірі підтверджують відомості щодо числових значень складових митної вартості товарів та відомості щодо ціни, що була фактично сплачена за вказані товари, та які підтверджують митну вартість товару, визначену декларантом за основним методом - за ціною договору.

Фактичні обставини справи сторонами визнаються. Спір виник щодо правомірності дій Львівської митниці при визначенні митної вартості товару з використанням шостого резервного методу визначення митної вартості на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.

Вирішуючи спір по суті, суд керувався наступними нормами законодавства.

Спірні правовідносини регулюються Митним кодексом України від 13.03.2012 р. №4495-VI (надалі - МК України).

Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари (ст. 49 МК України).

Відповідно до ст. 51 МК митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Згідно з ст. 52 МК України, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

У ст. 53 МК України передбачено, що одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У ч. 3 ст.53 Кодексу передбачено перелік документів, які митний орган може вимагати у декларанта у разі, якщо документи, зазначені у ч.2 ст. 53 МК України містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Це, зокрема, транспортні (перевізні) документи, виписку з бухгалтерської документації, каталоги, специфікації, прейскуранти виробника товару.

Як встановлено судом, позивачем надано відповідачу для митного оформлення імпортованого товару документи, що передбачені ч. 2 ст. 53 МК України.

На виконання ч. 3 ст. 53 МК України декларант також подав додаткові документи, однак відповідач не вбачав підстав для визначення митної вартості ввезених товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

Щодо застосування Львівською митницею резервного методу визначення митної вартості товару, то суд вважає, що такий застосовано необґрунтовано, оскільки, відповідно до ст. 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

в) на основі віднімання вартості;

г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Судом досліджувались документи, надані до митного оформлення товару за ціною, що визначена у контракті від 14.06.2012р., тобто за першим методом.

Суд не бере до уваги твердження відповідача про те, що специфікація на товар виписана після виставлення інвойсу та відправлення товару, оскільки Додаток №3 до контракту №ТМ120609 датований 20.05.2013 року, тобто тією ж датою що і комерційний інвойс, а тому відповідно до ст.ст. 54, 55 МК України не може бути підставою для відмови у митному оформленні, а сама по собі ця обставина не впливає на розрахунок митної вартості товару.

Крім того, не заслуговують на увагу твердження позивача про те, що завершення терміну дії прайсу від 06.05.2013 року станом на дату подання митної декларації на товар є підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товарів, відмінність підпису відправника у сертифікаті про походження товарів від підпису відправника на фактурі та контракті, оскільки вказані обставини жодним чином не впливають на можливість обчислення вартості товару за основним методом відповідно до ст. 57 МК України, так як усі перелічені документи надані позивачем, скріплені печаткою підприємства.

Крім того, коригування митної вартості товару, придбаного позивачем у NINGBO MING YUAN METALS INDUSTRY CO., LTD, визначена митним органом на раніше визначених митних вартостях. При цьому, основою для визначення митної вартості було цінова база даних ПІК "Цінова інформація про визначення митної вартості", а саме: МД №400050000/2013/12351 від 06.08.2013р. У згаданій МД міститься інформація наступного змісту: болти без гайок з чорних металів завтовшки більше як 6мм, меблеві болти DIN603, покриті білим цинком наступних розмірів, зокрема, 8х30, 8х60, 6х45, 6х50, 8х80, 6х25, 6х40.

Проте, як вбачається із додатку № 3 від 20.05.2013р. до контракту № ТМ120609 від 14.06.2012р. у колонці "Найменування, розмір" зазначено: Анкер розпірний металевий для кріплення рам, розміром: 10х72, 10х92, 10х112, 10х132, 10х152, 10х182, 10х202, що, в свою чергу не співпадає з інформацією, що зазначена в МД №400050000/2013/12351 від 06.08.2013р.

Отже, суд дійшов висновку, що інформацію, що міститься в ціновій базі даних ПІК "Цінова інформація про визначення митної вартості", а саме в МД №400050000/2013/12351 від 06.08.2013р. неможливо ідентифікувати, зокрема, на підставі якого методу митним органом була визначена (ціна) митна вартість товару, а опис та призначення товару у згаданій МД не співпадає опису та призначенню товару, який ввозив позивач.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

В обґрунтування правомірності прийнятого рішення від 22.08.2013р., Львівська митниця зазначає, що проводила консультації з декларантом щодо застосування другорядного методу визначення митної вартості з причин відсутності вартісної основи для розрахунку вартості товару. Вважає, що про проведення консультацій свідчить скерування йому в електронному вигляді повідомлення-вимоги.

Як вбачається із повідомлення декларанту (а.с.63), митний орган зазначив, що у останнього наявна інформація щодо митного оформлення товарів за рівнем митної вартості, та запропонував ціну товару №1 - 2,69 доларів США за 1 кг. Просив повідомити про наявність у декларанта своєї інформації. Проте, позивач не погодився із запропонованою ціною, та просив провести митне оформлення товару за 1 (основним) методом, оскільки у останнього наявні документи у повному обсязі.

Суд зазначає, що у разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу. Приймаючи самостійне рішення про визначення митної вартості імпортованого товару за шостим (резервним) методом, відповідач покликається на неможливість застосування попередніх методів.

Перевіряючи правомірність застосування методів визначення митної вартості, суд керується ст. 58 Митного кодексу України, за якою перший метод визначення митної вартості не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.

Оскільки декларант подав документи, які чітко ідентифікували оцінюваний товар та містили об'єктивні і достовірні дані, що піддавалися обчисленню, які підтверджували ціну товарів, що підлягала сплаті позивачем на користь продавця, тобто підтверджували митну вартість товарів за ціною договору, суд дійшов висновку, що відповідач не мав правових підстав для використання резервного методу.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Однак відповідачем не доведено правомірності застосування ним резервного методу визначення митної вартості товару.

Таким чином, суд перевіривши рішення суб'єкта владних повноважень відповідно до вимог ч.3 ст.2 КАС України встановив, що таке прийнято необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що вимога про визнання протиправним та скасування рішення про визначення митної вартості № 209000003/2013/900076/2 від 22.08.2013 року є обґрунтованою. Відповідно скасуванню підлягає і картка відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №209120000/2013/00396, а надмірно сплачені суми мита в розмірі 10521,46 грн. та податку на додану вартість із ввезених на митну територію України товарів в розмірі 44190,13 грн. поверненню.

Відповідно до ст. 94 КАС України судові витрати слід стягнути з Державного бюджету України на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 7-14, 69-71, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці Міндоходів про коригування митної вартості товарів № 209000003/2013/900076/2 від 22.08.2013 року.

Скасувати картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №209120000/2013/00396, яка оформлена Львівською митницею.

Стягнути з Державного бюджету через Головне управління Державної казначейської служби України у Львівській області (код ЄДРПОУ 38008294, МФО 825014, місцезнаходження: м. Львів, вул. Левицького, 18) надмірно сплачені Товариством з обмеженою відповідальністю "ТМ-Сервіс" (місцезнаходження: Львівська область, Пустомитівський район, с. Сокільники, вул. Львівська бічна, буд. 8, код ЄДРПОУ 31835813) суми мита у розмірі 10521,46 грн. (десять тисяч п'ятсот двадцять одна гривня сорок шість копійок) та податку на додану вартість із ввезених на митну територію України товарів в розмірі 44190,13 грн. (сорок чотири тисячі сто дев'яносто гривень тринадцять копійок).

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТМ-Сервіс" з Державного бюджету судовий збір в розмірі 547 грн. 12 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення. В разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст. 254 КАС України.

Повний текст постанови складений та підписаний 13.11.2013 року.

Суддя Братичак У.В.