Постанова

від 07.11.2013 по справі 812/8716/13-а

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

8.1.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

07 листопада 2013 року Справа № 812/8716/13-а

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Чиркіна С.М.,

при секретарі судового засідання: Шибаєвої Т.В.

за участю:

представника позивача: Романова О.В.,

представника відповідача: Іпатенко Г.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Преміум Стайл» до Ленінської об'єднаної державної податкової інспекції м. Луганська Головного управління Міндоходів у Луганській області про визнання дій протиправними та зобов'язанні вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Преміум Стайл» (далі - позивач) звернувся з позовом до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську Головного управління Міністерства доходів України в Луганській області (далі - відповідач), в якому просив визнати неправомірними дії відповідача з відмови у прийнятті податкової декларації з податку на прибуток підприємств, зобов'язати відповідача прийняти та зареєструвати податкову декларацію з податку на прибуток TOB «Преміум Стайл» (ЄДРПОУ 35307398) за перший квартал 2013 року з дати її подання.

Ухвалою суду від 07.11.2013 допущено правонаступництво відповідача у справі з Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції м. Луганська Луганської області Державної податкової служби на Ленінську об'єднану державну податкову інспекцію м. Луганська Головного управління Міндоходів у Луганській області.

В обґрунтування позову послався на порушення відповідачем статей 48, 49, 57 Податкового кодексу України, оскільки останній безпідставно не прийняв направлену 18.06.2013 року в електронному вигляді податкову декларацію з податку на прибуток підприємства за перший квартал поточного року. Наполягав на належному оформлені податної декларації та протиправному не зазначені відповідачем підстав неприйняття декларації.

Відповідач позов не визнав, надав заперечення в якому з посиланням на вимоги статтей 46, 48 ПКУ, зазначив про відсутність у податковій декларації обов'язкових реквізитів, зокрема реєстраційний номер картки головного бухгалтера ОСОБА_3 не співпадає з реєстраційними даними Ленінської ОДПІ. У декларації номер картки головного бухгалтера ОСОБА_3 вказано як НОМЕР_1, а у реєстраційних даних Ленінської ОДПІ реєстраційний номер картки головного бухгалтера ОСОБА_3 зазначено як НОМЕР_2.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, просив суд задовольнити позов. Стверджував, що неприйняття податкової звітності має для позивача негативні наслідки у вигляді заявлення права на податковий кредит, можливості застосування штрафних санкцій, визначення терміну позовної давності для спірних правовідносин.

Представник відповідача позов не визнав, обґрунтовував свою позицію виявленими недоліками в поданій позивачем звітності, про що позивач був повідомлений та останньому пропонувалось усунути недоліки, шляхом повторної подачі звітності.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши надані сторонами докази, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.69-72 КАС України, суд переходить до наступного.

Позивач є юридичною особою, зареєстрований Виконавчим комітетом Луганської міської ради 22.08.2007 року за адресою: м. Луганськ, вул. Оборонная, буд. 72-6, кімната №3, та перебуває на обліку як платник податків у Ленінській міжрайонній державній податковій інспекції у м. Луганську Головного управління Міністерства доходів України в Луганській області (а.с.9-13).

З 01 січня 2011 року відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Повноваження відповідача визначені у тому числі ст. 20 ПК України.

17.10.2012 року між позивачем та відповідачем був укладений договір про визнання електронних документів, за яким мав право подавати податкову звітність в електронному вигляді (а.с.36).

18.06.2013 року в порядку визначеному абз.8, п. 57.1, ст. 57 Податкового кодексу України, Позивачем в електронному вигляді подана до Відповідача податкова декларація з податку на прибуток підприємства за перший квартал поточного року з додатками:1Д до рядка 03; 1В до рядка 06.4, АМ до рядка 06.04.27; ТМ до рядків 08 та 12, про що 01.07.2013 року на електронну адресу Позивача надійшли повідомлення з Міністерства доходів та зборів України про прийняття податкової декларації з наданими додатками (а.с. 14-25).

Сторонами визнається наявність у позивача права подавати зазначену податкову звітність в електронному вигляді.

05 липня 2013 року на адресу позивача від відповідача за № 1089/15 надійшло повідомлення про заповнення податкової декларації з податку на прибуток підприємства за 1-й квартал 2013 року з порушенням норм п. 48.3 ст. 48 ПКУ і відповідно до п.49.15 ПКУ, у зв'язку з чим декларація вважається не поданою (а.с.26).

При цьому у листі про відмову у прийнятті декларації відповідач зазначив порушення норм п. 48.3 та п.48.4 ст. 48. ПК України без зазначення конкретного порушення.

В судовому засіданні та запереченнях проти позову відповідач зазначив, що підставою для відмови у прийняті декларації послугувала відсутність у обов'язкових реквізитів, зокрема у декларації номер картки головного бухгалтера ОСОБА_3 вказано як НОМЕР_1, а у реєстраційних даних Ленінської ОДПІ реєстраційний номер картки головного бухгалтера ОСОБА_3 зазначено як НОМЕР_2.

На пропозицію суду відповідач не надав паперових або електронних даних із зазначенням ідентифікаційного номеру ОСОБА_3 «НОМЕР_2».

Відповідно до п.п. 48.1 - 48.3 ст. 48 ПК України податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями пункту 46.5 статті 46 цього Кодексу та чинному на час її подання.

Форма податкової декларації повинна містити необхідні обов'язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповідних податку та збору.

Наказом Міністерства фінансів України № 1313 від 28.09.2011 року затверджена форма декларації з податку на прибуток підприємства.

П.48.3 ст.48 ПК України визначений перелік обов'язкових реквізитів, які повинна утримувати в собі податкова звітність, до яких зокрема відносяться реєстраційний номер облікової картки платника податків, місцезнаходження (місце проживання) платника податків, ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток або інші відомості, визначені в абзаці сьомому цього пункту, посадових осіб платника податків;

З пояснень відповідача та заперечень проти позову убачається, що саме невірне зазначення реєстраційного номеру картки головного бухгалтера ОСОБА_3 визнано відповідачем, як підстава для не визнання податкової звітності.

Режим та порядок подання податкової декларації до органів державної податкової служби регулюється статтею 49 Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 49.8 статті 49 Податкового кодексу України прийняття податкової декларації є обов'язком органу державної податкової служби.

Імперативний характер наведеної норми означає, що податковий орган не має права не прийняти фактично отриману податкову декларацію, подану платником податків в один із способів, передбачених пунктом 49.3 статті 49 Податкового кодексу України (особисто або через представника, поштою чи засобами електронного зв'язку).

Практична реалізація процедури прийняття податкової декларації визначається пунктами 49.8 та 49.9 статті 49 Податкового кодексу України.

Як передбачено нормою абзацу першого пункту 49.9 статті 49 Податкового кодексу України, за умови дотримання платником податків вимог цієї статті посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання органом державної податкової служби.

Згідно з пунктом 49.8 статті 49 Податкового кодексу України під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

Отже, процедура прийняття податкової декларації полягає у вчиненні посадовою особою податкового органу фактичних дій із:

1) перевірки наявності та достовірності заповнення обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 Податкового кодексу України;

2) реєстрації податкової декларації у день її отримання органом державної податкової служби.

Згідно із п. 4.1 наказу Державної податкової адміністрації України від 14.06.2012 року № 516 про затвердження «Про затвердження методичних рекомендацій з прийняття та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в органах ДПС України» податкова декларація, розрахунок, що подається платником податків, контролюючому органу, в якому знаходиться на обліку платник податків, у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюються нарахування та/або виплата податкового зобов'язання, або документ, який свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платника податків - фізичних осіб, сумах утриманого і/або сплаченого податку.

Згідно п.4.4 методичних рекомендацій Прийняття податкової декларації є обов'язком органу державної податкової служби. Відмова посадової особи податкової служби від прийняття податкової декларації з яких-небудь причин, які не визначені ст.ст. 48, 49 Податкового Кодексу України, в тому числі висунення будь-яких умов такого прийняття забороняється.

Пункт 4.13 методичних рекомендацій передбачає, що податкова звітність складається та направляється у центр обробки електронної звітності в електронному вигляді з накладенням електронного цифрового підпису засобами телекомунікаційного зв'язку без додавання роздрукованих оригіналів на паперових носіях у відповідності з наказу ДПА від 10.04.2008 року № 233 «Про подання електронної податкової звітності».

Згідно із пунктом 4.13.1 документ, підготовлений за допомогою спеціалізованого програмного забезпечення або іншого програмного забезпечення, що формує вихідний документ у форматі, затвердженим ДПА України , з накладенням ЕЦП, зашифрований та поданий в електронному вигляді до адресату звітності (надалі - АЗ) засобами телекомунікаційного зв'язку, вважається оригіналом.

П. 4.13.4 АЗ при отриманні звітності в електронній формі від платника податків формує та спрямовує повідомлення про отримання звітності, що засвідчує факт та час доставки звітності у центр обробки електронної звітності (надалі-ЦОЕЗ).

П. 4.13.5 ЦОЕЗ АО здійснює прийом звітів від платників податків, після чого обробляє звіти, формує та спрямовує платнику податків першу квитанцію, що засвідчує факт та час отримання звітності, та другу квитанцію, якою засвідчує факт прийняття/неприйняття звіту АО за місцем обліку платника.

П. 4.13.6 у випадку подання платником податків звітності в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку в ЦОЕЗ останній формує повідомлення платнику податків про отримання електронного звіту ЦОЕЗ; перевіряє цілісність та відповідність транспортного повідомлення уніфікованому формату; розшифровує електронний звіт;перевіряє дійсність та достовірність накладених на звіт ЕЦП; перевіряє відповідність формату електронного звіту; перевіряє заповнення обов'язкових реквізитів електронного звіту, які є обов'язковими для звітів на паперових носіях, що забезпечується відповідними алгоритмами контролю при прийомі звітів через ЦОЕЗ; формує першу квитанцію завіряє своїм ЕЦП та спрямовує платнику податків.

В зазначеній квитанції у текстовому форматі вказуються реквізити отриманого електронного звіту, відповідність формату електронного звіту, результати перевірки ЕЦП та арифметично-логічної перевірки, реєстраційний номер, дата та час отримання електронного звіту та дані відправника квитанції, імпортує дані електронного звіту, по якому відправлена платнику податків перша квитанція, у базу даних АО. завіряє електронний звіт платника податків власним ЕЦП, шифрує та передає у відповідні органи АО за місцем реєстрації підписанту, завіряє власним ЕЦП другу квитанцію, отриману від відповідних органів адресата звітності за місцем реєстрації платника податків, шифрує та передає її суб'єкту звітності.

Факт прийняття звіту в електронній формі адресатом звітності від платника податків підтверджується другою квитанцією.

Фактична наявність квитанцій свідчить про прийняття відповідачем податкової звітності.

Таким чином, наявність електронного підпису та вищезазначених обов'язкових реквізитів в розумінні вимог ст. 48, 49 ПК методичних рекомендацій та наказу ДПА від 10.04.2008 року № 233 «Про подання електронної податкової звітності», свідчать про можливість ідентифікувати податкову звітність.

Згідно із довідкою ОСОБА_3 присвоєний ідентифікаційний номер НОМЕР_1 (а.с. 68).

На виконання вимог ст. 71 КАС України відповідачем не спростований зазначений ідентифікаційний номер НОМЕР_1.

Таким чином надана позивачем декларація з відповідними додатками оформлена у відповідності до приписів ст. 48 Податкового кодексу України, утримує в собі обов'язкові реквізити, у тому числі і ідентифікаційний номер НОМЕР_1.

При цьому, як встановлено пунктом 49.10 статті 49 Податкового кодексу України, відмова посадової особи органу державної податкової служби прийняти податкову декларацію з будь-яких причин, не визначених цією статтею, у тому числі висунення будь-яких не визначених цією статтею передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої податкової декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо), забороняється.

Водночас Податковим кодексом України передбачені спеціальні наслідки подання платником податків податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 Податкового кодексу України. У такому разі на підставі пункту 49.11 статті 49 Податкового кодексу України орган державної податкової служби зобов'язаний надати платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови.

У порушенні вимог п. 49.11 статті 49 Податкового кодексу України, Ленінська ОДПІ у м. Луганську в наданому листі про відмову у прийнятті Податкової декларації на прибуток за 1-й квартал 2013 року, не вказала причини її не прийняття( а.с.26).

У свою чергу, згідно з пунктом 49.12 статті 49 Податкового кодексу України, у разі отримання відмови органу державної податкової служби у прийнятті податкової декларації платник податків має право:

- подати податкову декларацію та сплатити штраф у разі порушення строку її подання;

- оскаржити рішення органу державної податкової служби у порядку, передбаченому статтею 56 цього Кодексу.

Згідно п. 56.18. ст.56 Податкового кодексу України, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання у будь-який момент після отримання такого рішення.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України компетенція адміністративних судів-поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Обов'язковою ознакою нормативно-правового акта чи правового акта індивідуальної дії, а також відповідних дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень є створення ними юридичних наслідків у формі прав, обов'язків, їх зміни чи припинення.

Відмова у прийнятті поданої декларації Ленінською ОДПІ м. Луганська, призводить до виникнення юридичних наслідків для позивача як платника податків у вигляді накладення обов'язків та штрафних санкцій з боку відповідача.

Згідно з пунктом 49.13 статті 49 Податкового кодексу України у разі, якщо в установленому законодавством порядку буде встановлено факт неправомірної відмови органом державної податкової служби (посадовою особою) у прийнятті податкової декларації, остання вважається прийнятою у день її фактичного отримання органом державної податкової служби.

Даний позов поданий до Луганського окружного адміністративного суду відповідно до ч. 2 ст. 99 Кодексу про адміністративне судочинство України, в який передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Суд критично оцінює твердження відповідача про невірне зазначення позивачем ідентифікаційного номеру НОМЕР_1 з вищенаведених підстав.

Відповідно до п.49.13 ст. 49 ПК України, у разі якщо в установленому законодавством порядку буде встановлено факт неправомірної відмови органом державної податкової служби (посадовою особою) у прийнятті податкової декларації, остання вважається прийнятою у день її фактичного отримання органом державної податкової служби.

Приймаючи до уваги безпідставну відмову відповідача у прийнятті податкової декларації, суд вважає за необхідне з метою захисту прав позивача, визнати оспорену відмову протиправною та вважати декларацію прийнятою у день її фактичного отримання органом державної податкової служби.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Сторонам роз'яснені вимоги статей 69-72 КАС України та наслідки їх невиконання.

Згідно з частиною 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 23, 69-72, 87, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Преміум Стайл» до Ленінської об'єднаної державної податкової інспекції м. Луганська Головного управління Міндоходів у Луганській області про визнання дій протиправними та зобов'язанні вчинити певні дії задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Ленінської об'єднаної державної податкової інспекції у м. Луганську Головного управління Міндоходів у Луганській області щодо неприйняття у Товариства з обмеженою відповідальністю «Преміум Стайл» декларації з податку на прибуток підприємств за перший квартал 2013 року та вважати податкову декларацію Товариства з обмеженою відповідальністю «Преміум Стайл» з податку на прибуток підприємств за перший квартал 2013 року поданою у день її фактичного надходження до Ленінської об'єднаної державної податкової інспекції у м. Луганську Головного управління Міндоходів у Луганській області, а саме 18.06.2013 року.

Стягнути з Держаного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Преміум Стайл» (ЄДРПОУ 35307398) витрати по сплаті судового збору у розмірі 34,41 грн. (тридцять чотири грн. 41 коп.).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Повний текст постанови складено та підписано 12 листопада 2013 року.

Суддя С.М. Чиркін