Постанова

від 12.11.2013 по справі 924/988/13

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" листопада 2013 р. Справа № 924/988/13

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Савченко Г.І.

судді Миханюк М.В. ,

судді Павлюк І. Ю.

при секретарі судового засідання Новак Р.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю „ЛОГІСТІКХМ" на рішення господарського суду Хмельницької області від 01.10.13р. у справі №924/988/13 (суддя Дячук Т.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „ЛЕКОРНА"

до Товариства з обмеженою відповідальністю „ЛОГІСТІКХМ"

про стягнення 51000,00 грн.

за участю представників сторін:

від позивача - не з'явився;

від відповідача - не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „ЛЕКОРНА" звернулося до господарського суду Хмельницької області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю „ЛОГІСТІКХМ" 51000,00грн. основного боргу за продовольчі товари отримані за дистриб'юторською угодою №1112/01 від 11.12.2012р.

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 01.10.13р. у справі №924/988/13 позов задоволено частково.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю „ЛОГІСТІКХМ" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „ЛЕКОРНА" 48000,00грн. (сорок вісім тисяч гривень 00коп.) основного боргу та 1653,03грн. (одна тисяча шістсот п'ятдесят три гривні 03 коп.) витрат по оплаті судового збору.

В частині стягнення 2000, 00грн. боргу в позові відмовлено, а в частині стягнення 1000,00 грн. боргу провадження у справі припинено.

Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду, Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю „ЛОГІСТІКХМ" звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Хмельницької області від 01.10.13р - скасувати.

Скаржник апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що Позивачем не по всім поставкам, що мали місце були попередньо оформлені заявки, що є порушенням п. 4.1.1.дистриб'юторської угоди №1112/01 від 11.12.2012р, відповідно до якого: "Продавець продає та поставляє Дистриб'ютору продукцію (на основі прийняття замовлень Дистриб'ютора до виконання, що надається Продавцеві) на умовах базису поставки DDU - відповідно до Міжнародних правил тлумачення торгових термінів "Інкотермс". Місце поставки кожної партії Товару та його кількість визначається у заявці Дистриб'ютора".

Вважає, що місцевим господарським судом при прийнятті оскаржуваного рішення, були невірно застосовані норми матеріального та процесуального права та неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 24.10.2013р. було відновлено строк на апеляційне оскарження та прийнято апеляційну скаргу до провадження.

Позивачем Товариством з обмеженою відповідальністю „ЛЕКОРНА" був поданий відзив на апеляційну скаргу (а.с. 136), в якому він просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення місцевого господарського суду без змін. Крім того, просить розгляд апеляційної скарги провести без його участі.

В судове засідання Рівненського апеляційного господарського суду представники сторін не з'явились. В установленому порядку були повідомлені про час і місце судового засідання. Оскільки явка представників сторін не визнавалась обов'язковою, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу по суті без участі представників сторін.

Дослідивши докази у справі Рівненський апеляційний господарський суд встановив:

Товариством з обмеженою відповідальністю „ЛЕКОРНА" (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю „ЛОГІСТІКХМ" (дистриб'ютор) укладено дистриб'юторську угоду №1112/01 від 11.12.2012р., згідно якої продавець продає та поставляє дистриб'ютору продукцію торгової марки „LEKORNA" (на основі прийняття замовлень дистриб'ютора до виконання, що надаються продавцеві) на умовах базису поставки DDU - відповідно до Міжнародних правил тлумачення торгових термінів „Інкотермс", затверджених Міжнародною торговою палатою в 2010 році. Місце поставки кожної партії товару та його кількість визначається у заявці дистриб'ютора (п. 4.1.1 угоди).

Відповідно до п.1.1 дистриб'ютор купує продукцію у продавця та організовує прямі (безпосередньо у роздрібну торгову точку) та непрямі (через посередників) поставки продукції відповідно до вимог зазначених у додатку №1 до договору.

Порядок замовлення продукції дистриб'ютором узгоджені сторонами в п. 6.1 та здійснюється згідно бланку замовлення продавця (додаток №2 до договору) від дистриб'ютора в письмовому вигляді, електронною поштою (сканована копія) або особисто регіональному менеджеру продавця.

Ціну, порядок доставки та умови оплати сторони передбачили в розділі 7 угоди, відповідно до якого поставка здійснюється продавцем протягом семи календарних днів з моменту отримання замовлення. Дистриб'ютор здійснює оплату продукції в гривнях. Датою здійснення платежу визнається дата, коли кошти надійшли на зазначений в угоді поточний рахунок продавця. Також дистриб'ютору надано право сплачувати вартість продукції до каси продавця. Пунктом 7.3 сторони погодили, що максимальна кількість днів відстрочення платежу не може перевищувати 21 календарного дня від дати поставки продукції. Підставою для оплати продукції є угода та видаткова накладна, в якій зазначаються вартість продукції, транспортні витрати (якщо вони підлягають сплаті дистриб'ютором), податки та інші платежі (п.7.5 угоди). Підтвердженням факту отримання продукції є підпис представника або працівника дистриб'ютора на видатковій накладній, яка завірена печаткою та штампом з зазначенням ідентифікаційного номера дистриб'ютора.

Угода набирає чинності з моменту її підписання сторонами та діє протягом одного року, якщо її не буде пролонговано на той самий строк.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов дистриб'юторської угоди, відповідачем було отримано від позивача :

- по накладній №5399 від 12.12.2012р. - вафельні коржі для торта в кількості 3200упак., вафельні коржі „Веселка" в кількості 16000упак., вафельні коржі „Малинка" в кількості 320упак., вафельні листи „Сім`я" в кількості 600упак., вафельна „Корзинка" в кількості 200упак., вафельний „Кошик" в кількості 600упак., вафельні „Трубочки" в кількості 600упак., вафельний „Конус" в кількості 200упак., всього з ПДВ на суму 71254,80грн.;

- по накладній №5400 від 12.12.2012р. - вафельні коржі для торта в кількості 500упак., вафельні коржі в кількості 500упак., вафельне „Лукошко" в кількості 500упак., всього з ПДВ на суму 3810,00грн.;

- по накладній №261 від 24.01.2013р. - вафельні коржі „Малинка" в кількості 80 упак., вафельні листи „Сім`я" в кількості 1440упак., вафельна „Корзинка" в кількості 950упак., вафельний „Кошик" в кількості 1110упак., вафельна „Трубочка" в кількості 630упак., вафельний „Конус" в кількості 940упак., всього з ПДВ на суму 12117,30грн.;

- по накладній №262 від 24.01.2013р. - вафельні коржі для торта в кількості 450упак., вафельні коржі в кількості 450упак., вафельне „Лукошко" в кількості 450упак., всього з ПДВ на суму 3429,00грн.

Накладні підписано, скріплено печатками сторін. Належно засвідчені копії містяться в матеріалах справи, оригінали накладних були оглянуті місцевим господарським судом.

Відповідно до зазначених накладних, Позивачем було поставлено, а Відповідачем отримано товар на загальну суму 90611,10грн.

23.01.2013р. Відповідачем було надано Позивачу гарантійний лист з зобов'язанням повністю погасити протерміновану дебіторську заборгованість в період з 23.01.2013р. по 20.02.2013р.

Позивач 30.05.2013р. та 15.07.2013р. направляв Відповідачу вимоги про сплату заборгованості.

Відповідно до наявних в матеріалах справи доказів, Відповідачем було сплачено 41611,10грн., що підтверджується копіями банківських виписок, а саме: 21.01.2013р. - 2000,00грн., 22.01.2013р. - 1000,00грн., 23.01.2013р. - 1500,00грн., 24.01.2013р. - 2000,00грн., 25.01.2013р. - 2000,00грн., 04.02.2013р. - 1000,00грн., 05.02.2013р. - 1000,00грн., 07.02.2013р. - 1500,00грн., 13.02.2013р. - 2000,00грн., 21.02.2013р. - 1000,00грн., 01.03.2013р. - 1000,00грн., 22.03.2013р. - 1000,00грн., 02.04.2013р. - 1000,00грн., 05.04.2013р. - 1611,10грн., 26.04.2013р. - 3000,00грн., 07.05.2013р. - 2000,00грн., 22.05.2013р. - 3000,00грн., 07.06.2013р. - 2000,00грн., 19.06.2013р. - 2000,00грн., 02.07.2013р. - 2000,00грн., 10.07.2013р. - 3000,00грн., 16.07.2013р. - 3000,00грн., 26.07.2013р. - 2000,00грн.

Відповідно до копій банківських виписок та довідки від 16.08.2013р сума заборгованості відповідача за дистриб'юторською угодою №1112/01 від 11.12.2012р. становить 49000,00грн.

Оскільки зобов'язання щодо оплати поставленої згідно дистриб'юторської угоди №1112/01 від 11.12.2012р. продукції відповідачем повністю не було виконано, Позивач звернувся до суду.

Платіжним доручення №1048 від 03.09.2013р. Відповідачем в рахунок погашення боргу перераховано на рахунок Позивача 1000,00грн.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія Рівненського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно з ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Матеріалами справи підтверджено, що між ТОВ „ЛЕКОРНА" та ТОВ „ЛОГІСТІКХМ" 11.12.2012р. було укладено дистриб'юторську угоду №1112/01 за умовами якої позивач зобов'язався на основі прийняття замовлень дистриб'ютора продати та поставити відповідачу продукцію торгової марки „LEKORNA", а відповідач зобов'язався прийняти та оплати отриману продукцію не пізніше 21 календарного дня від дати поставки.

Пунктом 2 Інструкції „Про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей" затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 16.05.1996р. №99 визначено, що сировина, матеріали, паливо, запчастини, інвентар, худоба, насіння, добрива, інструмент, товари, основні засоби та інші товарно-матеріальні цінності, а також нематеріальні активи, грошові документи і цінні папери відпускаються покупцям або передаються безоплатно тільки за довіреністю одержувачів.

Разом з тим, відповідно до п.13 вказаної Інструкції при централізовано-кільцевих перевезеннях цінностей підприємствам їх відпуск постачальниками може здійснюватись без довіреності, якщо одержувач цінностей за підписом керівника і головного бухгалтера підприємства або інших осіб, які уповноважені підписувати довіреності, повідомив постачальника про зразок печатки (штампу), якою матеріально відповідальна особа, що буде приймати цінності, завіряє на супровідних документах (накладній, акті, ордері тощо) свій підпис про одержання цінностей.

Відповідачем до укладеної дистриб'юторської угоди №1112/01 надано лист, яким визначено, що особою яка уповноважена приймати продукцію є директор ТОВ „ЛОГІСТІК ХМ" Христофор О.А., надано зразки підпису уповноваженої особи та відбитку печатки.

Факт отримання уповноваженою особою Відповідача від Позивача продовольчої продукції на загальну суму 90611,10грн. підтверджено накладними №5399 від 12.12.2012р., №5400 від 12.12.2012р., №261 від 24.01.2013р. та №262 від 24.01.2013р., які підписано та скріплено печатками сторін.

Згідно відбитку поштового штемпеля на конверті позовна заява на адресу місцевого господарського суду направлена 30.07.2013р.. З виписок банку вбачається, що 26.07.2013р. на рахунок Позивача від Відповідача надійшли кошти у сумі 2000,00грн., тому на дату подання позову заборгованість складала 49000,00грн., а не 51000,00грн., як зазначено у позовній заяві.

Після звернення Позивача з позовом до суду Відповідач сплатив 1000,00грн., що підтверджується платіжним дорученням №1048 від 03.09.2013р.

У зв'язку з цим, заборгованість Відповідача перед Позивачем за дистриб'юторською угодою №1112/01 від 11.12.2012р. становить 48000,00 грн.

Враховуючи зазначене, місцевий господарський суд дійшов до правильного висновку, що позов підлягає задоволенню частково в сумі 48000,00 грн. В частині стягнення 2000,00 грн. в позові необхідно відмовити. В частині стягнення 1000,00 грн. провадження підлягає припиненню відповідно до п.1-1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України.

Таким чином, місцевим господарським судом повністю з'ясовані обставини, що мають значення для справи. Висновки, викладені у рішенні місцевого господарського суду, відповідають обставинам справи. Судом не порушені та правильно застосовані норми матеріального та процесуального права.

За таких обставин підстав для зміни, скасування рішення місцевого господарського суду не вбачається.

Керуючись ст.ст. 99,101,103,105 ГПК України, Рівненський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „ЛОГІСТІКХМ" на рішення господарського суду Хмельницької області від 01.10.13р. у справі №924/988/13 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Хмельницької області від 01.10.13р. у справі №924/988/13 залишити без змін.

3. Матеріали справи №924/988/13 повернути до господарського суду Хмельницької області.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий суддя Савченко Г.І.

Суддя Миханюк М.В.

Суддя Павлюк І. Ю.