Рішення

від 11.11.2013 по справі 925/245/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 45-24-38, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 листопада 2013 року Справа № 925/245/13-г

Господарський суд Черкаської області в складі: головуючого - судді Скиби Г.М., за участю секретаря судового засідання Кенкеч О.С., розглянув у відкритому судовому засіданні у приміщенні господарського суду справу за позовом фермерського господарства «Бірюк», Черкаська область, смт. Драбів, вул. Леніна, 53

до приватного підприємства «Амбар Агро», Черкаська область, м. Жашків, вул. Баумана, 10 (для листування - м. Черкаси, пров. Пролетарський, 29)

про стягнення 49 244,45 заборгованості,

за участю представників сторін:

від позивача: Бірюк О.В. - голова господарства - за посадою;

від відповідача: Лисенко Н.І. - директор підприємства - за посадою,

Биченко І.Я. - адвокат, за довіреністю.

ФГ «Бірюк» звернулось в господарський суд Черкаської області з позовом до ПП «Амбар Агро» про стягнення заборгованості за продане насіння соняшнику згідно договору №25/3102012 від 25.10.2012р. в розмірі 49244,45 грн. Представник позивача вимоги підтримав. Вказує на видані відповідачу накладні та податкові накладні, а також на висновок почеркознавчої експертизи від 06.08.2013р. №924-ІІ/13-23 (а.с. 68-73).

Позивач наполягає на існуванні договірних відносин продажу насіння соняшнику на підставі письмового двостороннього оплатного реального договору №25/3102012 від 25.10.2012р. Договір був укладений після перемовин з відповідачем по телефону шляхом направлення йому примірника договору на його адресу.

Позивач стверджує, що соняшник було відвантажено відповідачу прямо з поля на вантажні автомобілі, направлені відповідачем до нього. Позивачем отримано довіреність відповідача на прийняття 50 тонн соняшнику та оформлено і направлено відповідачу накладні та податкові накладні на господарську операцію. Непроведення відповідачем оплати за придбаний соняшник стало причиною звернення позивача до суду для захисту порушеного права та примусового стягнення боргу.

Позивачем з посиланням на положення ст. 22 ГПК України подано заяву від 04.11.2013р. про збільшення позовних вимог до 178128,70 грн. (а.с. 96-97). Заяву мотивовано тим, що відповідач не провів розрахунок і за поставлену кукурудзу за іншими договірними зобов'язаннями.

Представник відповідача вимоги заперечив та вказав, що позивач просить змінити одночасно і предмет, і підставу позову, що є неприпустимим за нормами ГПК України та протирічить висновкам, викладеним у Постанові Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції». Передбачені частиною четвертою статті 22 ГПК України права позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві.

Суд враховує, що право позивача на зміну предмета або підстави позову може бути реалізоване лише до початку розгляду господарським судом справи по суті та лише у суді першої інстанції шляхом подання до суду відповідної письмової зави, яка за формою і змістом має узгоджуватися із статтею 54 ГПК з доданням до неї документів, зазначених у статті 57 названого Кодексу.

Оскільки чинний ГПК України не допускає одночасну зміну і предмета, і підстав позову, тому суд відмовляє у прийнятті такої заяви та розглядає первісний позов ФГ «Бірюк» від 15.02.2013р. Належить повернути ФГ «Бірюк» з державного бюджету сплачений судовий збір в сумі 1843 грн. Позивач при цьому не позбавлений права звернутися з новим позовом до відповідача у загальному порядку.

Представник відповідача заперечує вимоги та вказує, що насіння соняшнику від позивача в 2012р. не отримували, договорів на постачання чи придбання насіння соняшнику в 2012р. не підписували, довіреності на отримання матеріальних цінностей - насіння соняшнику - позивачу не видавали. Господарські відносини між сторонами були лише в межах постачання позивачем ФГ «Бірюк» зерна кукурудзи відповідачу.

Спірна угода №25/3102012 від 25.10.2012р. підписана бухгалтером відповідача без повноважень - від імені «Амбар Агро». В подальшому ця угода не була схвалена директором приватного підприємства як одноосібним керівником. Даний договір не виконувався, тобто ніякого майна за спірною угодою №25/3102012 від ФГ «Бірюк» підприємство не отримувало. Відповідачем не перераховувались гроші фермерському господарству «Бірюк» по угоді №25/3102012 від 25.10.2012р.

Представники відповідача просять в позові відмовити.

Інших доказів сторонами не подано.

Оцінюючи докази у справі в їх сукупності та за внутрішнім переконанням, враховуючи пояснення учасників та зібрані докази у справі, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають до задоволення.

Згідно положень Пленуму ВГСУ від 23.03.2012р. №6 «Про судове рішення» при прийнятті рішення суд має врахувати майнові інтереси сторін, не надаючи переваги одному учаснику над іншим. Рішення має грунтуватися на повній та всебічній оцінці доказів у конкретній справі.

Сторони за договором №25/3102012 від 25.10.2012р. є самостійними юридичними особами та суб'єктами господарювання на ринку сільськогосподарського виробництва України, що підтверджено свідоцтвами їх про державну реєстрацію (а.с. 13, 38-39).

Позивач наполягає, що між сторонами 25 жовтня 2012р. підписано двосторонній оплатний реальний договір №25/3102012 купівлі-продажу товару - насіння соняшнику.

Вивченням поданих позивачем документів в оригіналі в судовому засіданні судом з'ясовано, що у вступній частині договору не визначено, хто діє від імені ПП «Амбар Агро». Представник позивача вказує, що текст договору запропоновано відповідачем та направлено йому поштою на підпис. Судом з'ясовано місце здійснення господарської діяльності позивача - смт. Драбів, та відповідача - м. Жашків. Мотивів укладення договору у м. Черкаси позивач не пояснив.

В п. 1 Предмет договору сторонами не визначено - яке насіння якого сорту, якого класу, якої репродукції соняшнику мало бути поставлено та передано покупцю - ПП «Амбар Агро» за плату.

В судовому засіданні представник позивача пояснив, що відповідачу відпускалося фуражне зерно соняшника з поля. Представники відповідача категорично заперечили отримання зерна соняшнику від позивача.

Згідно положень ст. 626 ЦК України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Ознаками укладеного договору є досягнення згоди по істотних умовах договору (в даному випадку - купівлі-продажу - ціна, кількість та якість продукту).

Суд дійшов висновку, що сторонами не досягнуто згоди по істотних умовах договору - якість продукції. Позивач не довів належними доказами, насіння якого сорту, виду, репродукції соняшнику він погодився продати відповідачу. Суд вважає даний договір неукладеним відповідно до положень ст.ст. 626, 638 ЦК України. Не доведено також волевиявлення відповідача на отримання за плату насіння соняшнику. Даний договір не направлений на настання певних юридичних наслідків.

Надані позивачем видаткові накладні (а.с. 18-19) та податкові накладні (а.с. 15,17) - складені в односторонньому порядку позивачем, без підпису особи відповідача, без доказів вручення їх відповідачу. Податкові накладні посвідчують виникнення податкового зобов'язання позивача перед бюджетом і мають оцінюватися в сукупності з іншими доказами. Суд не вирішує питання виникнення податкового зобов'язання позивача перед ДПІ як уповноваженого державою контролюючого органу, оскільки це має вирішуватись в окремому порядку в іншому провадженні. ДПІ в Драбівському районі не є стороною даного господарського провадження та не є стороною спірного договору.

Суд при прийнятті рішення враховує заперечення відповідача про недотримання позивачем стандартів бухгалтерського обліку, що викладені в ст. 9 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999р.

Надані суду позивачем накладні №РН-0000009 від 26.10.2012р. (а.с. 19) та №РН-0000010 від 29.10.2012р. (а.с. 18) - не є первинними доказами вчиненої господарської операції, а є одностороннім документом, виготовленим позивачем для подачі до суду, оскільки відсутні підпис представника відповідача про прийняття матеріальних цінностей та докази обліку даних накладних у фермерському господарстві «Бірюк». Спірні накладні не містять посилання на виконання умов договору №25 від 25.10.2012р. Спірні накладні не передані відповідачу в належний спосіб.

Акт звірки взаєморозрахунків від 21.01.2013р. (а.с. 27), на який посилається позивач як на підставу своїх вимог - не містить посилань на реквізити спірного договору №25/3102012 (а.с. 31) та суть взаємовідносин сторін, тому суд вважає даний доказ недостовірним та не приймає його до уваги як підтвердження виконання позивачем умов договору №25/3102012 від 25.10.2012р. та виникнення права на стягнення з відповідача заборгованості.

Позивачем не вказано та не зазначено походження спірного соняшнику, його облік та відвантаження відповідачу. Доказів реєстрації, підписання чи посвідчення товарно-транспортних накладних при перевезенні соняшнику позивач суду не надав.

Якісних посвідчень чи доказів обліку зібраного соняшнику в своєму господарстві позивач не надав. Належних та допустимих доказів передачі спірного соняшнику відповідачу - в розумінні положень ст.ст. 33, 34 ГПК України - позивачем суду не подано.

Позивач посилається на довіреність №161 від 25.10.2012р. виданої на ім'я Лисенко Н.І. (а.с. 32), як на підставу виникнення зобов'язання оплатити отримані 50 тонн соняшнику. Вивченням судом даної довіреності встановлено, що матеріальні цінності від ФГ «Бірюк» мають бути отримані на підставі рахунку без дати та без номеру. Суд критично оцінює доводи позивача про отримання довіреності відповідача №161 від 25.10.2012р., оскільки довіреність не є документом суворої звітності та не підлягає обов'язковій реєстрації.

Спірна довіреність не містить посилань на договір №25/3102012 (а.с. 31) як на підставу отримання насіння соняшнику. Так як позивачем порушено принцип відносності та допустимості доказів, суд не приймає спірну довіреність як доказ отримання відповідачем соняшнику за договором №25/3102012 від ФГ «Бірюк».

Представник позивача посилається на витяг з банківського реєстру від 20.12.2012р., особовий рахунок №26007108561 (а.с. 34). За твердженням представника позивача, ПП «Амбар Агро» провело передплату за соняшник за спірним договором. Представники відповідача заперечили будь-яку оплату позивачу за спірним договором. Дослідженням судом даного документу встановлено, що оплата в сумі 10755,55 грн. проведена 20.10.2012р. за соняшник згідно рахунку без номеру від 01.10.2012р., а спірний договір підписано лише 25.10.2012р. На запитання суду позивач не надав суду рахунку, який був оплачений відповідачем. Суд також не бере до уваги і витяг з реєстру за липень 2012р. на суму 10000 грн. (а.с. 33), оскільки він не стосується предмету договору та порушує принцип відносності доказів.

Доводи відповідача не спростовані позивачем в належний спосіб.

Суд дійшов висновку, що спірний договір №25/3102012 від 25.10.2012р. підписано «про людське око», не вповноваженою особою, без подальшого схвалення керівником відповідача, без наміру настання певних юридичних наслідків, без ознак його добросовісного виконання хоча б однією стороною.

Суд з посиланням на норми ст.ст. 42-43 ГПК України та положення Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №4 23.03.2012р. «Про деякі питання практики призначення судової експертизи» критично оцінює висновки судової почеркознавчої експертизи від 06.08.2013р. та не враховує її при прийнятті рішення судом, оскільки висновок експерта є одним із доказів та не має для господарського суду заздалегідь встановленої сили, не є обов'язковим і має оцінюватися в сукупності з іншими доказами.

Таким чином позивач не довів порушення свого цивільного права чи інтересу у відносинах, які не відбулися. Позивач не подав суду належних та допустимих доказів укладення та належного виконання умов договору №25/3102012 від 25.10.2012р. купівлі-продажу насіння соняшнику в розумінні процесуальних вимог за ст.ст. 33, 34 ГПК України, та вимог за ст.ст. 626, 628, 638, 655, 656, 669, 673, 674 ЦК України.

У суду немає правових підстав для задоволення вимог позивача. В задоволенні позову належить відмовити повністю за недоведеністю та необгрунтованістю.

Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати належить покласти на позивача та стягнути на користь відповідача 2472,96 грн. витрат за проведення судово-почеркознавчої експертизи.

Керуючись ст.ст. 49, 82, 84, 85 ГПК України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову відмовити повністю.

Стягнути з позивача - фермерського господарства «Бірюк», Черкаська область, смт. Драбів, вул. Леніна, 53, ідентифікаційний код 32866565, номер рахунку в банку невідомий

на користь відповідача - приватного підприємства «Амбар Агро», Черкаська область, м. Жашків, вул. Баумана, 10, ідентифікаційний код 34420561, номер рахунку в банку невідомий

2472,96 грн. за проведення судово-почеркознавчої експертизи.

Наказ видати.

Повернути фермерському господарству «Бірюк» сплачений по банківській квитанції №3160.55.1 від 04.11.2013р. судовий збір в розмірі 1843 грн. (одна тисяча вісімсот сорок три гривні). Оригінал квитанції залишити у справі.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня прийняття рішення. Сторони у справі протягом цього строку мають право подати апеляційну скаргу до апеляційного суду на вказане рішення через Господарський суд Черкаської області.

Повне рішення складено 13.11.2013р.

Суддя Г.М. Скиба