Ухвала

від 07.11.2013 по справі 812/7597/13-а

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1 інстанції - Твердохліб Р.С.

Суддя-доповідач - Сіваченко І.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 листопада 2013 року справа №812/7597/13-а приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Сіваченка І.В.

суддів Жаботинської С.В., Шишова О.О.

секретар судового засідання Сульженко А.В.

за участі представника відповідача Кривонос О.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Слов'яносербському районі Головного управління Мінходів у Луганській області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2013 року по справі № 812/7597/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «Дозатор» до Державної податкової інспекції у Слов'яносербському районі Головного управління Мінходів у Луганській області про визнання недійсним акта від 07 червня 2013 року № 13/22-31122749, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 02 липня 2013 року №0000152200, -

В С Т А Н О В И В :

29.08.2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «Дозатор» (далі - ТОВ «НВФ «Дозатор») звернулося до суду з позовом до державної податкової інспекції у Слов'яносербському районі Головного управління Міндоходів у Луганській області (далі - Інспекція) про визнання недійсним акта від 07 червня 2013 року № 13/22-31122749, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 02 липня 2013 року № 0000152200.

В обґрунтування заявлених позовних вимог, з урахуванням уточнених позовних вимог, позивач зазначив, що Інспекцією проведена невиїзна документальна перевірка ТОВ «НВФ «Дозатор» код за ЄДРПОУ 31122749, з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість та відпрацювання відхилень між сумами податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ «Металелектромаш», код за ЄДРПОУ 38104548, за період з 01 липня 2012 року по 31 серпня 2012 року, за результатами якої складено акт від 07 червня 2013 року № 13/22-31122749.

Відповідно до висновків акту перевірки від 07 червня 2013 року № 13/22-31122749 позивачем порушено п.198.6 ст.198 та п.п. «г» п.201.1 ст.201 розділу V Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження суми податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет в період, що перевірявся, у загальному розмірі 22267,00 грн., у тому числі в серпні 2012 року в сумі 22267,00 грн., порушенням п.44.1 ст.44 Податкового кодексу (далі - ПК) України є неналежне оформлення договору (не надання специфікації, яка є невід'ємною частиною договору), також не надання товарно-транспортних накладних, подорожніх листів автомобіля, або інших первинних документів (договір на транспортні послуги, рахунок на сплату транспортних послуг, акт виконання транспортних послуг та інші), які б підтверджували факт транспортування товарно-матеріальних цінностей.

Позивач не погоджується з висновками, викладеними в акті від 07 червня 2013 року № 13/22-31122749 «Про результати невиїзної документальної перевірки товариства з ТОВ «НВФ «Дозатор», з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість та відпрацювання відхилень між сумами податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ «Металелектромаш», код за ЄДРПОУ 38104548, за період 01 липня 2012 року по 31 серпня 2012 року, з огляду на таке.

Між ТОВ «Металелектромаш» та ТОВ НВФ «Дозатор» було укладено договір поставки від 08 серпня 2012 року № К-86 на поставу металевого прокату.

За період з 01 липня 2012 року по 31 серпня 2013 року ТОВ НВФ «Дозатор» задекларувала податковий кредит з податку на додану вартість у розмірі 226116,00 грн., у тому числі по операціям з ТОВ «Металелектромаш» у розмірі 22267,00 грн. по декларації за серпень 2012 року.

Згідно з п.2 ст.198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку на додану вартість вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Перша подія, яка відбулася раніше, це дата списання коштів з банківського рахунку ТОВ НВФ «Дозатор», що підтверджується платіжними дорученнями. Друга подія, це дата отримання ТОВ НВФ «Дозатор» від ТОВ «Металелектромаш» по видатковій накладній від 13 серпня 2012 року № РН-0000296 товарно-матеріальних цінностей на суму 133603,72 грн., у тому числі податок на додану вартість 22267,29 грн.

На суму недопоставки 46717,34 грн. було здійснено повернення коштів, відповідно до листа від 16 серпня 2012 року № 113 в адресу ТОВ «Металелектромаш» на поточний рахунок ТОВ НВФ «Дозатор».

Загальна назва, кількість, ціни та сума металевого прокату оприбуткованого ТОВ НВФ «Дозатор» по прибутковій накладній від 13 серпня 2012 року № ДЗ-0000250 відповідає видатковій накладній від 13 серпня 2012 року №РН-0000296 ТОВ «Металелектромаш», а також загальна назва, кількість, ціни та сума металевого прокату усіх податкових накладних, з урахуванням корегувань, виписаних ТОВ «Металелектромаш».

Оприбуткований металевий лист було відпущено в виробництво для виготовлення лемешів, вузлів та деталей до машин садівництва, збирання та обробки ґрунту для сільського господарства. Виготовлена продукція була реалізована покупцям.

По домовленості між ТОВ «Металелектромаш» та ТОВ НВФ «Дозатор», затрати на транспортування металевого прокату були включені постачальником до складу ціни за металевий прокат і тому позивачем до складу валових витрат не включено (акта виконання робіт по транспортуванню вантажів не має.

02 липня 2013 року Інспекцією винесено податкове повідомлення-рішення від 02 липня 2013 року № 0000152200, відповідно до якого збільшено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем у розмірі 22267,00 грн. та нараховано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 5566,25 грн., позивач не погоджується з винесеним податковим повідомленням-рішенням.

У зв'язку з вищевикладеним, позивач просить суд визнати недійсним акт перевірки від 07 червня 2013 року № 13/22-31122749, визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 02 липня 2013 року № 0000152200.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2013 року позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасувати податкове від 02 липня 2013 року № 0000152200 про збільшення ТОА «НВФ Дозатор» суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 27833,75 грн., з якої за основним платежем - 22267,00 грн. та 5566,75 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

В іншій частині позовних вимог - відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, якою просить постанову місцевого суду скасувати та ухвалити нову про відмову в задоволенні позову.

Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що перед проведенням позапланової невиїзної перевірки ТОВ «НВФ «Дозатор», код ЄДРПОУ 31122749 було зроблено запит про проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання від 29 травня 2013 року № 1872/22-205 до ДПІ у Печерському районі м. Києва. 10 червня 2013 року отримано лист № 78/7/22.10-11 про надання інформації від ДПІ у Печерському районі м. Києва про неможливість проведення зустрічної перевірки ТОВ «Металелектромаш», код ЄДРПОУ 38104548, та акт про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Металелектромаш», код за ЄДРПОУ 38104548, щодо підтвердження господарських відносин з постачальниками, а саме: ТОВ «Компанія «Мармур», код за ЄДРПОУ 37889288, ТОВ ПКФ «Горизонталь», код за ЄДРПОУ 37889322, ТОВ «Тесей ЛТД», код за ЄДРПОУ 37818657, за період з 01 квітня 2012 року по 30 листопада 2012 року.

Крім того, Співробітниками ДПІ у Печерському районі м. Києва здійснено вихід за юридичною адресою ТОВ «Металелектромаш», код за ЄДРПОУ 38104548, у зв'язку з проведенням перевірки. Підприємство за юридичною адресою: 01042, м. Київ, Печерський район, вул. Івана Кудрі, буд. 5, не знаходиться.

Також, перевіркою ТОВ «Металелектромаш» встановлена відсутність основних виробничих фордів, в ході проведення аналізу матеріалів податкової звітності, реєстраційних документів, звітів та інших документів, встановлено відсутність необхідних умов для досягнення результатів підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, оборотних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів при значних обсягах реалізації товарів (робіт, послуг).

Відповідач зазначає, що у наданих ТОВ «Металелектромаш» позивачу податкових накладних вказано місцезнаходження (податкова адреса продавця) - 01004, м. Київ, пл. Бессарабська, буд. 5, кв. 9, замість вірного 01042, м. Київ, вул. Івана Кудрі, буд.5.

Крім того, позивачем не надано до перевірки дорожні листи, не зважаючи на те, що первинна транспортна документація відноситься до первинних документів, на основі яких ведеться бухгалтерський облік та безпосередньо підтверджує факт транспортування товарів, фактичне здійснення купівлі-продажу.

Окрім цього, у договорі поставки від 08 серпня 2012 року № К-86 в п.п.3.1 п.3 зазначено умова поставки «Інкотермс-2000», ні розшифровки будь-яких з чотирьох категорій, ні розшифровки будь-якого з тринадцяти термінів не наводиться, що не дає можливості визначити особливості укладання договору із контрагентом та ідентифікувати отримані послуги і підтвердити їх.

Таким чином, під час проведення перевірки було доведено те, що відбулося заниження суми податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет в періоді, що перевірявся, внаслідок неналежного оформлення договору (не надання специфікації, яка є невід'ємною частиною договору), а також ненадання товарно-транспортних накладних, подорожніх листів автомобіля, або інших первинних документів.

У зв'язку з вищевикладеним відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити, представник позивача до апеляційного суду не прибув.

Колегія суддів заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

ТОВ «НВФ «Дозатор» зареєстровано Слов'яносербською районною державною адміністрацією Луганської області 11 січня 2001 року, знаходиться на податковому обліку в Інспекції з 12 січня 2001 року за № 60, є платником податку на додану вартість, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію платника податку на додану вартість № 200068452 (т.2 а.с.252, т.3 а.с.30-31,34).

На підставі службового посвідчення, серія ЛГ № 092901, виданого 21 грудня 2012 року Інспекцією, головним податковим ревізором-інспектором відділу податкового контролю державної податкової інспекції у Сов'яносербському районі, інспектором І-рангу - Блищик Т.О. на підставі п.п.201.4 п.20.1 ст.20 розділу І, п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75 глави 8 розділу ІІ, п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78 глави 8 розділу ІІ ПК України та відповідно до наказу Інспекції від 23 травня 2013 року проведена невиїзна документальна перевірка ТОВ «НВФ «Дозатор» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість, та відпрацювання відхилень між сумами податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ «Металелектромаш» (код за ЄДРПОУ 38104548) за період з 01 липня 2012 року по 31 серпня 2012 року, за результатами якої складено акт від 07 червня 2013 року № 13/22-31122749 «Про результати невиїзної документальної перевірки ТОВ «НВФ «Дозатор», з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість, та відпрацювання відхилень між сумами податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ «Металелектромаш», код за ЄДРПОУ 38104548, за період з 01 липня 2012 року по 31 серпня 2012 року (т.1 а.с.15-17,18-31).

Згідно висновків акту від 07 червня 2013 року № 13/22-31122749 перевіркою, встановлено порушення ТОВ «НВФ «Дозатор» п.198.6 ст.198 та п.п. «г» п.201.1 ст.201 розділу (податкова накладна оформлена з порушенням), в результаті чого встановлено заниження суми податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті до бюджету в періоді що перевірявся, у загальній сумі 22267,00 грн., у тому числі у серпні 2012 року в сумі 22267,00 грн. Порушенням п.44.1 ст.44 ПК України є неналежне оформлення договору (не надання специфікації, яка є невід'ємною частиною договору), а також ненадання товарно-транспортних накладних, подорожніх листі автомобіля, або інших первинних документів (договір на транспортні послуги, рахунок на оплату транспортних послуг, акт на виконання транспортних послуг та інші), які б підтверджували факт транспортування товарно-матеріальних цінностей.

На підставі акту перевірки від 07 червня 2013 року № 13/22-31122749 Інспекцією винесено податкове повідомлення-рішення від 02 липня 2013 року № 0000152200, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 27833,75 грн., у тому числі за основним платежем у розмірі 22267,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 5566,75 грн. (т.2 а.с.220).

За результатами судового розгляду суд прийшов до висновку, що податкове повідомлення-рішення Інспекції від 02 липня 2013 року № 0000152200, про збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 27833,75 грн., у тому числі за основним платежем у розмірі 22267,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 5566,75 грн. є протиправним та підлягає скасуванню з огляду на нижчевикладене.

З 01 січня 2011 року відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює ПК України.

Розділом V ПК України врегульовані питання, пов'язані з обчисленням та сплатою податку на додану вартість.

У відповідності із статтею 198 ПК України:

- право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу (пункт 198.1);

- датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (пункт 198.2);

- податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (пункт 198.3);

- якщо платник податку придбає (виготовляє) товари/послуги та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не відносяться до податкового кредиту зазначеного платника (пункт 198.4);

- не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу) (пункт 198.6).

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначено статтею 200 Податкового кодексу України.

Згідно із статтею 200 ПК України:

- сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду (пункт 200.1);

- при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом (пункт 200.2);

- при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цьогоКодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (пункт 200.3);

- якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем товарів/послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду (пункт 200.4).

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, яка згідно з пунктом 201.6статті 201 ПК України є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (пункт 201.10 статті 201 ПК України).

Згідно з частиною 2 статті 3 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі - Закон № 996-XIV) фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (частина 2 статті 9 Закону № 996-XIV).

Відповідно пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за № 168/704, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (пункт 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за № 168/704).

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено під час судового розгляду, 08 серпня 2012 року між ТОВ «НВФ «Дозатор» та ТОВ «Металелектромаш» укладено договір поставки № К-86 (т.2 а.с.211-213).

На виконання умов договору поставки від 08 серпня 2012 року № К-86 ТОВ «Металелектромаш» видало ТОВ «НВФ «Дозатор» податкову накладну № 17 на суму 59700,00 грн., у тому числі податок на додану вартість 9950,00 грн., № 24 на суму 59700,00 грн., у тому числі податок на додану вартість 9950,00 грн., № 31 на суму 36721,06 грн., у тому числі податок на додану вартість 5053,06 грн., № 46 на суму 25200,00 грн., у тому числі податок на додану вартість 4200,00 грн., які включені позивачем до реєстру отриманих та виданих податкових накладних за серпень 2012 року (т.1 а.с.52,59-62).

Крім того, на виконання умов договору поставки від 08 серпня 2012 року № К-86 ТОВ «Металелектромаш» видало ТОВ «НВФ «Дозатор» видаткову накладну від 13 серпня 2012 року № РН-0000296 на суму 113603,72 грн., у тому числі податок на додану вартість 22267,29 грн., оприбуткування ТОВ «НВФ «Дозатор» товарно-матеріальних цінностей зазначених у видатковій накладній підтверджується прибутковою накладною від 13 серпня 2012 року № ДЗ-0000250 (т.1 а.с.63,64).

Відповідно до листа ТОВ «НВФ «Дозатор» від 16 серпня 2012 року № 113 були повернуті ТОВ «Металелектромаш» надлишкові сплачені кошти у розмірі 46717,34 грн., що підтверджується випискою з розрахунку, розрахунками коригування кількісних та вартісних показників до податкової накладної № 95, № 96 (т.1 а.с.66,67,68).

Факт оплати ТОВ «ВКФ «Дозатор» товарно-матеріальних цінностей за договором поставки від 08 серпня 2012 року № К-86 підтверджується платіжними дорученнями від 06 серпня 2012 року № 540, від 07 серпня 2012 року № 541, від 08 серпня 2012 року № 543, від 10 серпня 2012 року № 555 (т.1 а.с.55-58).

Використання у подальшій господарській діяльності товарно-матеріальних цінностей, придбаних за договорами від 08 серпня 2012 року № К-86 підтверджується попередніми калькуляціями, видатковими накладними, податковими накладними, виписами з розрахунків, відповідно до яких стальні листи придбані у ТОВ «Металелектромаш» були використані при виготовленні іншої продукції, яка в подальшому була продана ТОВ «ВКФ «Дозатор», що відображено позивачем у податкових деклараціях за вересень, жовтень, грудень 2012 року, березень, квітень, червень, липень 2013 року (т.1 а.с.69-225, т.2 а.с.1-114, 115-122, 129-135, 141-148, 152-158, 164-175, 181-188, 194-203).

Згідно податкової декларації з податку на додану вартість до складу податкового кредиту серпня 2012 року відповідно додатку 5 «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» позивачем включено по господарським операціям з ТОВ «Металелектромаш» податок на додану вартість в сумі 30053,51 грн., відповідно до розрахунку коригування сум податку на додану вартість до податкової декларації за серпень 2012 року відраховано суму податку на додану вартість по господарським операціям з ТОВ «Металелектромаш» у розмірі 7786,00 грн. (т.1 а.с.37-48).

З огляду на вищевикладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позивачем податковий кредит з податку на додану вартість у серпні 2012 року по фінансово-господарським операціям з ТОВ «Металелектромаш» сформовано з дотриманням вимог Податкового кодексу України.

Що стосується доводів відповідача щодо незнаходження ТОВ «Металелектромаш» за юридичною адресою, неможливості здійснення господарських операцій ТОВ «Металелектромаш», не встановлення факту отримання товарів (послуг) від контрагентів - продавців, у зв'язку з відсутністю у ТОВ «Металелектромаш» (ненаданням до перевірки) договорів про господарську діяльність, актів приймання - передавання товару, довіреностей, документів, що засвідчуються транспортування, зберігання товарів та інше, суд зазначає, що порушення норм податкового законодавства контрагентом позивача породжує негативні наслідки безпосередньо для контрагента позивача і не може впливати на право позивача на включення сплачених сум податку на додану вартість до податкового кредиту.

Стосовно зазначення у податкових накладних місцезнаходження (податкова адреса продавця) - 01004. М. Київ, пл. Бессарабська, буд. 5, кв. 9, замість вірного 01042, м. Київ, вул. Івана Кудрі, буд.5, суд зазначає, що у податкових накладних виданих ТОВ «Металелектромаш» позивачу вказана адреса, яка зазначена у договорі поставки від 08 серпня 2012 року № К-86, зазначені накладні були виписані контрагентом позивача, а у позивача відсутній законодавчо встановлений обов'язок перевіряти місцезнаходження свого контрагента за юридичною адресою, окрім цього, як вже зазначав суд, порушення норм податкового законодавства контрагентом позивача породжує негативні наслідки безпосередньо для контрагента позивача і не може впливати на право позивача на включення сплачених сум податку на додану вартість до податкового кредиту.

Крім того, неналежним чином оформлена податкова накладна (з невірним зазначенням адреси продавця) не може бути підставою нарахування податкового кредиту лише при наявності фактів, які ставлять під сумнів реальність господарських операцій.

У свою чергу, судовому засіданні встановлено та підтверджено матеріалами справи реальність господарських операцій здійснених ТОВ «НВФ «Дозатор» з ТОВ «Металелектромаш».

Суд не бере до уваги доводи відповідача стосовно відсутності доказів транспортування товарно-матеріальних цінностей, а саме товарно-транспортних накладних, оскільки, відповідно до п.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/ послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтвердженімитними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Тобто, товарно-транспортні накладні не є обов'язковими документами, відповідно до яких платник податків має право на нарахування податкового кредиту.

Крім того, відповідно до умов договору поставки від 08 серпня 2012 року № К-86, умови поставки трактуються згідно з Інкотермс-2000.

Стосовно цього у суді першої інстанції представником позивача зазначено, що поставка здійснювалась ТОВ «Металелектромаш» на адресу ТОВ «НВФ «Дозатор».

Суд, зазначає, що не зазначення у договорі поставки виду Інкотермс-2000 не може бути підставою для збільшення суми податкових зобов'язань з податку на додану вартість, з урахуванням того, що у судовому засіданні встановлено та підтверджено матеріалами справи виконання умов договору поставки та реальність здійснення господарських операцій за цим договором.

Стосовно не надання до перевірки ТОВ «НВФ «Дозатор» специфікацій до договору, суд зазначає, що у судовому засіданні встановлено, що у зв'язку з неузгодженістю асортименту продукції з контрагентом специфікації не виписувались, що потягло в подальшому повернення надмірно сплачених коштів, що підтверджується випискою з розрахунку, розрахунками коригування кількісних та вартісних показників до податкової накладної № 95, № 96. Зазначене у подальшому знайшло своє відображення у податковому обліку позивача.

Отже, суд зазначає, що жодних порушень правил бухгалтерського та фінансового обліку зі сторони позивача відповідач не довів. Крім того, відповідачем не надано до суду доказів порушення контрагентом позивача податкового законодавства (ТОВ «Металелектромаш» під час укладення договору поставки з ТОВ «НВФ «Дозатор» знаходилась на податковому обліку, було зареєстровано платником податку на додану вартість та інше.)

Таким чином, місцевий суд дійшов правильного висновку про необхідність задоволення позовних вимог щодо визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення від 02 липня 2013 року № 0000152200 про збільшення ТОВ «НВФ «Дозатор» суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 27833,75 грн., з якої за основним платежем - 22267,00 грн. та 5566,75 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Колегія суддів вважає висновки суду першої інстанції обґрунтованими, постанова місцевого суду ухвалена з додержанням норм матеріального та процесуального права, зміні або скасуванню не підлягає, а апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення.

В повному обсязі ухвалу виготовлено 11 листопада 2013 року.

Керуючись статтями 195, 197, 198, 200, 205, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Слов'яносербському районі Головного управління Мінходів у Луганській області - залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2013 року по справі № 812/7597/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «Дозатор» до Державної податкової інспекції у Слов'яносербському районі Головного управління Мінходів у Луганській області про визнання недійсним акта від 07 червня 2013 року № 13/22-31122749, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 02 липня 2013 року №0000152200 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення її в повному обсязі.

Головуючий: І.В.Сіваченко

Судді: С.В.Жаботинська

О.О.Шишов