Рішення

від 28.10.2013 по справі 910/15120/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/15120/13 28.10.13

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІТІС ГРУП"

до: Спеціального українсько-угорського товариства з обмеженою відповідальністю "ЦЕНТР ЕСТЕТИКИ ТА ЧАРІВНОСТІ "ПАНІ АНЄЛЄ"

про: стягнення 710.433,12 грн.

Суддя Балац С.В.

Представники:

позивача: Кудрявченко О.С. - за довіреністю від 16.07.2013 б/н;

відповідача: Турченюк Н.В. - за довіреністю від 05.09.13 № 44.

С У Т Ь С П О Р У :

Позовні вимоги мотивовані тим, що на виконання укладеного між сторонами даного спору договору поставки від 02.04.2009 № 25-09К, Товариство з обмеженою відповідальністю "ВІТІС ГРУП" поставило, а Спеціальне українсько-угорського товариство з обмеженою відповідальністю "ЦЕНТР ЕСТЕТИКИ ТА ЧАРІВНОСТІ "ПАНІ АНЄЛЄ" отримало товар загальною вартістю 758.030,97 грн., проте оплатило цей товар на користь позивача частково в сумі 127.583,53 грн.

На підставі викладеного, позивач простить суд задовольнити його позовні вимоги та стягнути з відповідача основний борг у сумі 630.447,44 грн., інфляційні втрати у сумі 11.482,76 грн., 3% річних в сумі 24.394,89 грн.

Ухвалою від 09.08.2013, суддя Господарського суду міста Києва Власов Ю.Л. зазначену вище позовну заяву прийняв до розгляду та порушив провадження у справі № 910/15120/13.

Розпорядженням керівника апарату Господарського суду міста Києва від 30.09.2013 № 04-1/867 призначено повторний автоматичний розподіл даної справи, на підставі того, що згідно постанови Верховної Ради України від 19.09.2013 № 593-VII суддя Власов Ю.Л. обраний на посаду судді Київського апеляційного господарського суду, за результатами якого зазначену справу передано на розгляд судді Балац С.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.10.2013 справу № 910/15120/13 прийнято до провадження судді Балац С.В.

Представник позивача, в порядку передбаченому ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, подав до суду заяву про збільшення позовних вимог, відповідно до якої позивач простить суд стягнути з відповідача основний борг у сумі 630.447,44 грн., інфляційні втрати у сумі 11.482,76 грн., 3% річних в сумі 24.394,89 грн., пеню у сумі 12.585,66 грн. та штраф у сумі 31.522,37. Вказане клопотання судом прийнято, тому даний спір розглядається з урахуванням збільшення розміру основної заборгованості.

Крім того, 01.10.2013 до суду надійшла заява відповідача, відповідно до якої останній визнає позов та просить суд розстрочити рішення на десять місяців рівними частинами, оскільки існують об'єктивні причини, які ускладнюють виконання вказаного рішення суду у справі № 910/15120/13.

В судовому засіданні 28.10.2013 представник відповідача надав клопотання з якого вбачається, що відповідач частково погасив борг за Договором на суму 71.434,00 грн.

В судовому засіданні 28.10.13 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши доводи повноважних представників сторін по суті спору та дослідивши наявні докази у матеріалах справи, Господарський суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В :

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "ВІТІС ГРУП", як постачальником, (далі - позивач) та Спеціальним українсько-угорського товариством з обмеженою відповідальністю "ЦЕНТР ЕСТЕТИКИ ТА ЧАРІВНОСТІ "ПАНІ АНЄЛЄ", як покупцем, (далі - відповідач) укладено договір поставки від 02.04.2009 № 25-09К (далі - Договір), за умовами якого позивач зобов'язується поставляти окремими партіями та передавати у власність замовлений товар (далі - товар), а відповідач зобов'язується прийняти та оплатити товар (п. 1.1 Договору).

Асортимент, кількість, ціна та загальна вартість товару зазначена у накладних на кожну окрему партію (п. 1.1 Договору).

Відповідно до п. 3.2 підтвердженням приймання товару є підпис на товарно-транспортній накладній та/або видатковій накладній. Право власності на товар переходить від позивача до відповідача в момент передачі товару та підписання товарно-транспортної накладної та/або видаткової накладної.

Пунктом 3.3 Договору вказано, що датою поставки товару є дата , зазначена у товарно-транспортній накладній та/або видатковій накладній.

Відповідно п. 4.1 Договору ціна на товар вказана у товарно-транспортній накладній та/або видатковій накладній. Вартість товару є узгодженою сторонами за наявності печаток (штампів) або підпису відповідальних осіб сторін на накладній. Накладні виконують функцію специфікації.

Пунктом 4.2 Договору передбачено, що терміном сплати є двадцять один календарний день з моменту прийняття відповідачем товару.

Згідно п. 4.3 Договору зобов'язання відповідача по оплаті поставленого товару вважаються виконаними після зарахування коштів на рахунок відповідача чи надходження коштів у касу останнього.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі статтями 11, 509 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору (ст. 526 Цивільного Кодексу України), а одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускаються (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою є договором поставки.

Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 названоъ Статті).

Приписом ст. 655 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Позивач, виконуючи взяті на себе зобов'язання за Договором та на його умовах, поставив останньому товар загальною вартістю 758.030,97 грн, а останній його отримав, що підтверджується видатковими накладними. Вказані видаткові накладні підписані з боку відповідача уповноваженими ним особами на отримання товарно-матеріальних цінностей та, водночас, скріплені печаткою підприємства останнього.

Частину отриманого відповідачем товару останнім повернуто позивачеві.

Даний спір виник внаслідок того, що відповідач, в порушення прав позивача та умов Договору, у строк встановлений пунктом 4.2 Договору, отриманий ним товар на користь позивача оплатив частково. Загальна сума повернутого та оплаченого відповідачем товару складає 127.583,53 грн.

Відповідачем надано суду докази про часткове погашення перед позивачем заборгованості в сумі 71.434,00 грн, а саме засвідчені копії таких платіжних доручень: від 09.10.2013 № 6040 на суму 20.000,00 грн; від 18.10.2013 № 6054 на суму 11.000,00 грн; від 21.10.2013 № 6039 на суму 40.434,00 грн.

Пунктом 1-1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Отже, беручи до уваги вищевикладене, суд вважає за можливе припинити провадження у справі № 910/15120/13 в частині стягнення з відповідача основного боргу в сумі 71.434,00 грн у зв'язку з відсутністю предмету спору в цій частині.

Таким чином, з урахуванням зазначеного вище, розмір заборгованості відповідача перед позивачем становить 559.013,44 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

У зв'язку з простроченням з боку відповідача зобов'язань за Договором, позивач заявив позовні вимоги про стягнення з відповідача інфляційних втрат у сумі 11.482,76 грн., 3% річних в сумі 24.394,89 грн., пені у сумі 12.585,66 грн. та штрафу у сумі 31.522,37.

Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно зі ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання, а пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Положеннями частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідач визнав свою заборгованість перед позивачем в повному обсязі, про що надав суду відповідну заяву.

Згідно з частиною 5 статті 78 Господарського процесуального кодексу України у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Судом, у свою чергу, встановлено, що дії відповідача не суперечать законодавству, а також не порушують прав та охоронювані законом інтересів інших осіб.

Обов'язок доказування відповідно до пункту 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 33 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

Отже, з урахуванням всіх обставин справи та в їх сукупності, факт наявності заборгованості у відповідача перед позивачем належним чином доведений, документально підтверджений та відповідачем визнаний, відтак, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 638.999,12 грн, з яких: 559.013,44 грн - заборгованість за неоплачений товар; пеня у сумі 12.585,66 грн; штраф у сумі 31.522,37; три відсотки річних в сумі 24.394,89 грн та інфляційних втрат у сумі 11.482,76 грн підлягають задоволенню повністю.

Таким чином, відповідно до вимог визначених статтею 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Стосовно заяви про розстрочку виконання рішення у справі № 910/15120/13, яка надійшла до господарського суду 01.10.13 суд зазначає таке.

У своєї заяві відповідач просить суд розстрочити виконання рішення суду на десять місяців рівними частинами, оскільки існують об'єктивні причини, які ускладнюють виконання вказаного рішення суду у справі № 910/15120/13.

В обґрунтування вказаної заяви відповідачем зазначено наступне.

У зв'язку з падінням показників рентабельності господарської діяльності відповідача, зокрема, у літній період року, відповідач перебуває у скрутному фінансовому становищі, що обумовило істотне зменшення обігових коштів та призвело до утворення заборгованості перед кредиторами в тому числі і перед позивачем, а також, до неможливості її вчасно погасити.

До суду відповідачем подані докази, що підтверджують ті обставини, які ускладнюють виконання рішення суду, а саме копії балансів станом на 31.12.2011, 31.12.12, 31.03.13 та копії звіту про фінансові результати за 2011 рік, за 2012 рік та станом на 30.06.2013.

Відповідно до ст. 121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Заслухавши представника відповідача (заявника) та проаналізувавши матеріали справи, враховуючи тяжке фінансове становище відповідача, неможливість відповідача сплатити відразу всі кошти, а також, те що відповідач частково погасив борг за Договором, суд дійшов висновку, що заява відповідача підлягає задоволенню повністю, шляхом розстрочення виконання рішення суду у справі № 910/15120/13 на дев'ять місяців шляхом погашення суми боргу щомісячно.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49 ст.ст. 82-85, 121 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Припинити провадження у справі № 910/15120/13 в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІТІС ГРУП" основної заборгованості в сумі 71.434,00 грн.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІТІС ГРУП" (03055, м. Київ, вул. Шулявська, буд. 10/12 - Д; код ЄДРПОУ 36126345, з будь якого його рахунку виявленого державним виконавцем під час виконавчого провадження) на користь Спеціального українсько-угорського товариства з обмеженою відповідальністю "ЦЕНТР ЕСТЕТИКИ ТА ЧАРІВНОСТІ "ПАНІ АНЄЛЄ" (01010, м. Київ, вул. Панаса Мирного, буд.2/44; код ЄДРПОУ 2339464, на будь який його рахунок виявленого державним виконавцем під час виконавчого провадження) - 559.013,44 (п'ятсот п'ятдесят дев'ять тисяч тринадцять) грн. 44 коп. - основного боргу; 12.585,66 (дванадцять тисяч п'ятсот вісімдесят п'ять) грн. 66 коп. - пені; 31.522,37 (тридцять одна тисяча п'ятсот двадцять дві) грн. 37 коп. - штрафу; 24.394,89 (двадцять чотири тисячі триста дев'яносто чотири) грн. 89 коп. - 3 % річних; 11.482,76 (одинадцять тисяч чотириста вісімдесят дві) грн. 76 коп. - інфляційні втрати; 14.208,67 (чотирнадцять тисяч двісті вісім) грн. 67 коп. - витрат по сплаті судового збору.

4. Розстрочити виконання рішення Господарського суду міста Києва від 28.10.2013 по справі № 910/15120/13 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІТІС ГРУП" до Спеціального українсько-угорського товариства з обмеженою відповідальністю "ЦЕНТР ЕСТЕТИКИ ТА ЧАРІВНОСТІ "ПАНІ АНЄЛЄ" про стягнення 638.999,12 грн. на дев'ять місяців з наступною періодичністю:

1.у листопаді 2013 року 70.652,64 грну строк до 20.11.2013 року 2.у грудні 2013 року 71.043,31 грну строк до 20.12.2013 року 3.у січні 2014 року 71.043,31 грну строк до 20.01.2014 року 4.у лютому 2014 року 71.043,31 грну строк до 20.02.2014 року 5.у березні 2014 року 71.043,31 грну строк до 20.03.2014 року 6.у квітні 2014 року 71.043,31 грну строк до 20.04.2014 року 7.у травні 2014 року 71.043,31 грну строк до 20.05.2014 року 8.у червні 2014 року 71.043,31 грну строк до 20.06.2014 року 9.у липні 2014 року 71.043,31 грну строк до 20.07.2014 року

5. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 01.07.2013 року.

Суддя С.В. Балац