Постанова

від 05.11.2013 по справі 910/9071/13

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" листопада 2013 р. Справа№ 910/9071/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Андрієнка В.В.

суддів: Буравльова С.І.

Шапрана В.В.

за участю представників сторін:

позивача: не з'явився,

відповідача: Ломейко О.О., довіреність №84 від 03.06.2013 року,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Богуславщина"

на рішення господарського суду міста Києва

від 15.07.2013 року

у справі №910/9071/13 (суддя - Cпичак О.М.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Богуславщина"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротім"

про визнання недійсною угоди та стягнення 307 732,14 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агро-Богуславщина" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротім" про визнання недійсною угоди та стягнення 307 732,14 грн.

Рішенням господарського міста Києва від 15.07.2013 року у позові відмовлено повністю.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Агро-Богуславщина" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій просить суд скасувати рішення господарського суду міста Києва від 15.07.2013 року у справі №910/9071/13 та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що рішення місцевого господарського суду прийняте з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, місцевий господарський суд неправильно застосував і порушив норми процесуального та матеріального права.

Позивач в судове засідання повноважних представників не направив, причини неявки суду не повідомив.

Відповідач у письмовому відзиві на апеляційну скаргу просив апеляційний господарський суд рішення господарського суду міста Києва від 15.07.2013 року у справі №910/9071/13 залишити без змін у зв'язку з відсутністю підстав для його скасування, а апеляційну скаргу позивача - без задоволення.

Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів відзначає наступне.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Агротім" (відповідач),(продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агро-Богуславщина" (позивач), (покупець) були укладені договір купівлі-продажу №110154 від 14.03.2011 р. (№11 ЗК 021 ЧКМС від 14.03.13) та договір купівлі-продажу №11061 від 21.03.2011 р., (№11 ЗК 023 ЧКМС від 21.03.13) за умовами яких продавець зобов'язався передати у власність покупця засоби захисту рослин згідно Специфікацій - Додатків до договору, а покупець зобов'язався прийняти товар та оплатити його вартість згідно умов договору.

На виконання умов зазначених договорів, Товариство з обмеженою відповідальністю "Агротім" поставило Товариству з обмеженою відповідальністю "Агро-Богуславщина" товар на суму 342 329,27 грн., що підтверджується наступними видатковими накладними: РН №ЧЕР-003394 від 19.04.2011р., РН №ЧЕР-004143 від 23.05.2011р., РН №ЧЕР-000322 від 23.05.2011 р. та РН №ЧЕР-005048 від 13.09.2011р. В свою чергу позивач за поставлений товар розрахувався частково у розмірі 34 597,13 грн., у зв'язку з чим сума боргу за поставлений товар складала 307 732,14 грн.

26.12.2011 року Товариством з обмеженою відповідальністю "Агро-Богуславщина" відповідно до прибуткової накладної ПН № ЦБ-0002010 від 26.12.2011 р. на адресу Товариства з обмереженою відповідальністю "Агротім" було поставлено сільгосппродукцію - кукурудзу на суму 307 732,14 грн.

27.12.2011 року позивач та відповідач підписали акт звірки взаєморозрахунків, відповідно до якого заборгованість ТОВ "Агро-Богуславщини" станом на 27.12.2011 р. становила 307 732,14 грн.

27.12.2011 року між ТОВ "Агро-Богуславщини" (сторона - 1) та ТОВ "Агротім" (сторона-2) було укладено угоду про зарахування зустрічних однорідних вимог відповідно до умов якої сторони погодили, що сторона-1 та сторона-2, маючи одна до одної зустрічні однорідні вимоги, строк виконання яких настав, дійшли згоди на підставі статті 601 Цивільного кодексу України про залік таких зустрічних однорідних вимог, що випливають з нижче вказаних договорів у яких сторона-1 та сторона-2 є сторонами: за договором №11 ЗК 023ЧКМС від 21.03.2013 р. та №11 ЗК 021 ЧКМС від 14.03.2013 р. за якими сторона-2 є кредитором, а сторона-1 є боржником при виконанні грошового зобов'язання в сумі 307 732,14 грн.; за прибутковою накладною №509 від 26.12.2011 р., сторона-2 є боржником, а сторона-1 є кредитором при виконанні горошового зобов'язання 307 732,14 грн.

Даною угодою вказані вище зобов'язання за договорами та прибутковою накладною заліковуються у розмірі 307 732,14 грн.

Позивач звернувся до суду з позовом про визнання угоди про зарахування зустрічних однорідних вимог від 27.12.2011 р. недійсною, на підставі статей 215, 216 та 601 Цивільного кодексу України, та просив стягнути з відповідача на користь позивача суми боргу у розмірі 307 732,14 грн. за відвантажені товарно-матеріальні цінності згідно прибуткової накладної №509 від 26.12.2011 року.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що укладена між сторонами угода про зарахування зустрічних однорідних вимог від 27.12.2011 року зі сторони Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Богуславщина" була укладена неуповноваженою на те особою, оскільки генеральний директор ТОВ "Агро-Богуславщина" не отримав попередньої згоди Голови зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Богуславщина" на укладення договору, загальна сума якого перевищує 100 000,00 грн., як це вимагається п. 9.3.3 статуту товариства.

Крім того, як на підставу визнання угоди про зарахування зустрічних однорідних вимог від 27.12.2011 р. недійсною, позивач посилається на те, що зазначена угода укладена до настання строку виконання зобов'язання за прибутковою накладною №509 від 26.12.2011 р., що суперечить вимогам статті 601 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

У статті 203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Вирішуючи спір про визнання угоди (правочину) недійсною, господарський суд встановлює наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними та настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту угоди вимогам закону, додержання встановленої форми угоди, правоздатність сторін за угодою, у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. При цьому обставини, що мають істотне значення для вирішення спору повинні підтверджуватись сторонами належними та допустимими доказами відповідно до вимог статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з п. 9.7.2 статуту ТОВ "Агро-Богуславщина", генеральний директор вирішує усі питання діяльності товариства, крім тих, які віднесено до виключної компетенції Зборів Учасників і Голови Зборів.

В матеріалах справи наявний Протокол від 14.04.2011р. №12 загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Богуславщина", рішенням якого надано дозвіл генеральному директору Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Богуславщина" - Луценку Віктору Миколайовичу, заключати угоди купівлі, продажу, застави та кредитування на суми понад 100 (сто) тисяч гривень, але не перебільшуючи суму в 20 (двадцять) мільйонів гривень до 15.01.2012 року.

Враховуючи наведене, підписуючи угоду про зарахування зустрічних однорідних вимог від 27.12.2011 р. генеральний директор Смоляр В.Д. діяв не як уповноважений представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Богуславщина" за актом юридичної особи, повноваження щодо представництва якого виникли на підставі статуту товариства, оскільки в протоколі від 14.04.2011р. №12 загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Богуславщина", Смоляр В.Д. не зазначений, натомість у вказаному протоколі чітко вказано особу - Луценко В.М.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Богуславщина" про визнання недійсною угоди про зарахування зустрічних однорідних вимог від 27.12.2011 року, яка укладена між Товариством з обмеженою відповідальністю "Агро-Богуславщина" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агротім" та стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Агротім" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Богуславщина" 307 732, 14 грн. боргу за відвантажені товарно-матеріальні цінності на підставі прибуткової накладної №509 від 26.12.2011 року, є доведеними та обґрунтованими, а тому рішення господарського суду міста Києва від 15.07.2013 року підлягає скасуванню.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Богуславщина" задовольнити.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 15.07.2013 року у справі №910/9071/13 скасувати та прийняти нове рішення.

3. Позов задовольнити повністю.

4. Визнати недійсною угоду про зарахування зустрічних однорідних вимог від 27.12.2011 року, яка укладена між Товариством з обмеженою відповідальністю "Агро-Богуславщина" (09751, Київська область, Богуславський район, с. Медвин, вул. Леніна, 1, код ЄДРПОУ 32167932) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агротім" (03022, м. Київ, вул. Васильківська, 34, корпус "В", кімната 308, код ЄДРПОУ 33440351).

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Агротім" (03022, м. Київ, вул. Васильківська, 34, корпус "В", кімната 308, код ЄДРПОУ 33440351) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Богуславщина" (09751, Київська область, Богуславський район, с. Медвин, вул. Леніна, 1, код ЄДРПОУ 32167932) 307 732, 14 грн. боргу за відвантажені товарно-матеріальні цінності на підставі прибуткової накладної №509 від 26.12.2011 року, 7301, 64 грн. витрат по сплаті судового збору.

6. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Агротім" (03022, м. Київ, вул. Васильківська, 34, корпус "В", кімната 308, код ЄДРПОУ 33440351) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Богуславщина" (09751, Київська область, Богуславський район, с. Медвин, вул. Леніна, 1, код ЄДРПОУ 32167932) 3650, 32 грн. судового збору за перегляд рішення апеляційною інстанцією.

7. Видачу наказу на виконання даної постанови доручити господарському суду міста Києва.

8.Матеріали справи №910/9071/13 повернути до господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя В.В. Андрієнко

Судді С.І. Буравльов

В.В. Шапран