Постанова

від 12.11.2013 по справі 910/16709/13

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" листопада 2013 р. Справа№ 910/16709/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Разіної Т.І.

суддів: Пантелієнка В.О.

Шевченка Е.О.

за участю представників сторін:

від ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві - не з'явилися;

від боржника - Федорченко І.В. (дов. від 21.05.2013);

ліквідатор - не з'явилися;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві на постанову господарського суду міста Києва від 30.09.2013 року у справі № 910/16709/13 (суддя Омельченко Л.В.)

за заявою боржника товариства з обмеженою відповідальністю «Елеонтех», м. Київ

про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2013 року товариство з обмеженою відповідальністю «Елеонтех» в особі ліквідатора (голова ліквідкомісії) юридичної особи звернулося до суду із заявою про порушення справи про банкрутство в порядку, передбаченому ст. 95 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» у зв'язку з виявленням у ході ліквідаційної процедури кредиторської заборгованості, активи для погашення якої відсутні.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 04.09.2013 № 910/16709/13 заяву ТОВ «Елеонтех» прийнято до розгляду, призначено підготовче засідання.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 16.09.2013 № 910/16709/13 порушено провадження у справі про банкрутство ТОВ «Елеонтех», введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, призначено розгляд справи для вирішення питання про визнання боржника банкрутом.

Постановою господарського суду міста Києва від 30.09.2013 року у справі № 910/16709/13 (суддя Омельченко Л.В.), зокрема, визнано банкрутом товариство з обмеженою відповідальністю «Елеонтех»; відкрито ліквідаційну процедуру товариства та призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Косякевича Сергія Олексійовича; підприємницьку діяльність банкрута визнано такою, що завершилася; строк виконання усіх грошових зобов'язань визнано таким, що настав; припинено нарахування неустойки (штрафу, пені), відсотків та інших фінансових (економічних) санкцій за всіма зобов'язаннями фізичної особи - підприємця, крім зобов'язань, не пов'язаних із здійсненням такою особою підприємницької діяльності; зобов'язано ліквідатора у п'ятиденний строк з дня прийняття постанови про визнання боржника банкрутом подати до офіційного друкованого органу Верховної Ради України чи Кабінету Міністрів України оголошення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури про що надати суду докази, відкрити спеціальний банківський рахунок, на який зараховуються кошти, отримані від продажу майна банкрута, та здійснюються розрахунки з кредиторами банкрута, відомості про рух кошті на рахунках банкрута за останні півтора роки та надати суду ліквідаційний баланс банкрута та звіт ліквідатора.

При цьому суд керувався ст.ст. 37, 95, 97, 114 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», ст. 86 Господарського процесуального кодексу України

Не погоджуючись із вказаною постановою суду першої інстанції, Державна податкова інспекція у Печерському районі ГУ Міндоходів у місті Києві (далі - інспекція, скаржник) звернулася до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову господарського суду міста Києва від 30.09.2013 та припинити провадження у справі № 910/16709/13.

Апеляційна скарга мотивована порушенням норми матеріального та процесуального права, а саме, ст.ст. 33, 34, 43 Господарського процесуального кодексу України, ст. 60 Господарського кодексу України та ст.ст. 1, 38, 95 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», а також неповним з'ясуванням обставин справи. Так скаржник зазначає, що до заяви голови ліквідаційної комісії про порушення провадження у справі не додано докази направлення комісією з припинення юридичної особи ліквідаційного балансу до податкового органу для перевірки його повноти та достовірності. Також скаржник стверджує, що судом при прийнятті оскаржуваної постанови місцевим судом не перевірено належним чином наявності у боржника на час порушення провадження у справі про банкрутство ознак неплатоспроможності.

12.11.2013 року через Відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду ліквідатором банкрута арбітражним керуючим Косякевичем С.О. подано клопотання № 26-1111/1 від 11.11.2013 про відкладення розгляду справи.

Київський апеляційний господарський суд відхиляє подане письмове клопотання з наступних підстав.

Згідно ст. 77 ГПК України господарський суд відкладає в межах строків, встановлених ст. 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному судовому засіданні. Такими обставинами відповідно до п. 1 означеної статті є нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу. Відповідно до ч. 1 ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Частиною 2 ст. 34 ГПК України встановлено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть бути підтверджені іншими засобами доказування. Вищеозначене клопотання мотивоване неможливістю зявитися в судове засідання у зв'язку з необхідністю перебування ліквідатора в судовому засіданні по іншій справі.

Між тим, в порушення вказаних процесуальних норм до означеного клопотання не додано жодного належного доказу на підтвердження викладених в клопотанні обставин. При цьому, враховуючи вищевизначене, з аналізу наявних в справі матеріалів та викладених у вказаному клопотанні обставин вбачається, що нез'явлення ліквідатора у судове засідання по розгляду апеляційної скарги податкового органу, не є обставинами відповідно до ст. 77 ГПК України, за яких спір не може бути вирішено в даному судовому засіданні, у зв'язку з чим слід зробити висновок про відсутність підстав для задоволення клопотання ліквідатора про відкладення розгляду апеляційної скарги податкової інспекції.

Представник товариства з обмеженою відповідальністю «Елеонтех» в судовому засіданні 12.11.2013 року заперечував вимоги апеляційної скарги та просив суд залишити скаргу без задоволення, а постанову - без змін..

Представник скаржника та ліквідатор в судове засідання апеляційної інстанції не з'явилися. Враховуючи, що в матеріалах справи є докази належного повідомлення сторін про час та місце розгляду апеляційної скарги, колегія суддів, порадившись, ухвалила розглянути апеляційну скаргу у відсутності представників сторін та учасників провадження, що не з'явилися, за доказами наявними в матеріалах справи.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника боржника, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 4-1 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (далі - Закон).

Згідно ч. 1 ст. 2 Закону, провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Згідно ч. 5 ст. 106 Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.

У відповідності до п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно ст. 99 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 95 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» від 14.05.1992 у редакції від 22.12.2011 зі змінами та доповненнями (надалі - Закон), якщо вартості майна боржника - юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку передбаченому цим Законом. У разі виявлення зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов'язані звернутися в господарський суд із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи. Обов'язковою умовою звернення до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство є дотримання боржником порядку ліквідації юридичної особи відповідно до законодавства України.

Відповідний порядок полягає у наступному. Прийняття рішення власником майна (або органом, уповноваженим управляти майном) боржника про звернення боржника до господарського суду із заявою. Проведення аналізу активів боржника у вигляді проведення інвентаризації наявного майна (у тому числі заставленого майна), його належної оцінки та оцінки грошових коштів на рахунках боржника. Аналіз пасивів боржника шляхом публікації оголошення згідно з вимогами ч. 4 ст. 105 ЦК України з метою виявлення кредиторів та встановлення повного обсягу кредиторської заборгованості, у тому числі по податках, зборах (обов'язкових платежах). Проведення аналізу активів та пасивів боржника є підставою складення проміжного ліквідаційного балансу, який додається до заяви боржника відповідно до п. 3 ст. 11 Закону. Повідомлення органу державної податкової служби про ліквідацію підприємства.

Дотримання визначених вимог та сукупність вказаних дій із доданням доказів їх проведення є підставою для звернення ліквідатора (ліквідаційної комісії) із заявою про порушення справи про банкрутство в порядку ст. 95 Закону.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 110 ЦК України юридична особа ліквідується за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі, у зв'язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягнення мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами.

Згідно з вимогами ч. 3 ст. 110 ЦК України, якщо вартість майна юридичної особи є недостатньою для задоволення вимог кредиторів, юридична особа здійснює всі необхідні дії, встановлені законом про відновлення платоспроможності або визнання банкрутом.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 105 ЦК України, після внесення запису про прийняття рішення засновників (учасників) юридичної особи, суду або уповноваженого ними органу про припинення юридичної особи до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців повідомлення про внесення запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців щодо прийняття рішення засновників (учасників) юридичної особи, суду або уповноваженого ними органу про припинення юридичної особи публікується у спеціалізованому друкованому засобі масової інформації.

Як вбачається з поданої заяви про визнання боржника банкрутом, ТОВ «Елеонтех» зареєстровано як юридична особа Печерською районною у м. Києві державною адміністрацією 12.08.2010 (ідент. коду 37256597).

Відповідно до поданих суду документів місцезнаходженням підприємства станом на час розгляду справи є: 01042, м. Київ, Печерський район, вул. Філатова, 10-а.ю офіс 2/44, основними видами діяльності - інші види оптової торгівлі; виробництво паперової маси; посередництво в торгівлі товарами широкого асортименту; оптова торгівля електропобутовими приладами; оптова торгівля папером, картоном, книгами, журналами та канцелярським приладдям; консультування з питань комерційної діяльності та управління.

Згідно з даними статуту юридичної особи її учасником є громадянин України Губніцький Вавиль Васильович (Кіровоградська обл., Новоархангельський район, с. Торговиця, реєстраційна картка платника податку 3004621511).

21.05.2013 учасником підприємства було прийнято рішення про припинення юридичної особи шляхом її ліквідації у добровільному порядку, призначення Федорченко Ірини Вікторівни (08154, Київська обл., Києво-Святошинський район, м. Борка, вул. Білогородська, 19-а, кв. 118, ідентифікаційний номер 3129816804) ліквідатором, визначено повноваження ліквідатора та затверджено порядок проведення ліквідаційної процедури (протокол загальних зборів учасників № 21/05/13 від 21.05.2013 в матеріалах справи).

Матеріалами справи підтверджується, що на виконання вимог ч. 1 ст. 105 Цивільного Кодексу України та ч. 1 ст. 34 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» ліквідатором було подано державному реєстратору Печерського району міста Києва документи, потрібні для внесення запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців про припинення юридичної особи.

Як слідує з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 13.08.2013 № 17000201 відомості про перебування боржника в стані припинення підприємницької діяльності державним реєстратором відображені в указаному реєстрі.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 105 Цивільного кодексу України в Бюлетені державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців № 249 (14) від 27.05.2013 рік було опубліковано оголошення про припинення ТОВ «Елеонтех».

У подальшому ліквідатор подав до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва заяву про припинення платника податків за формою № 8-ОПП, яку остання отримала 21.05.2013 (копія заяви наявна в матеріалах справи).

Відповідно до наявних у справі доказів 06.06.2013 ліквідатор звернувся до податкового органу з повідомленням про ліквідацію, в якому запропонував останньому направити свої вимоги за адресою ліквідатора для проведення позапланової податкової перевірки та підтвердження претензій.

Станом на час розгляду справи у місцевому господарському суді податкову перевірку Державною податковою інспекцією у Печерському районі м. Києва не проведено, даний факт не заперечується сторонами.

Після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами ліквідаційна комісія складає проміжний ліквідаційний баланс, який містить відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред'явлених кредиторами вимог, а також про результати їх розгляду. Проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи ( ч. 8 ст. 111 ЦК України).

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 60 ГК України, яка регулює загальний порядок ліквідації суб'єкта господарювання, ліквідаційна комісія оцінює наявне майно суб'єкта господарювання, який ліквідується і розраховується з кредиторами, складає, ліквідаційний баланс та подає його власнику або органу, який призначив ліквідаційну комісію. Достовірність та повнота ліквідаційного балансу повинні бути перевірені у встановленому законодавством порядку.

На підставі наказу № 1/Інв від 28.05.2013 ліквідатором було створено інвентаризаційну комісію та проведено інвентаризацію основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів, нематеріальних активів, кредиторської та дебіторської заборгованості, у ході здійснення якої було отримано відомості від Управління Державної автомобільної інспекції, Державної автомобільної служби України ГУ МВС України у м. Києві, Центру безпеки дорожнього руху та автоматизованих систем МВС України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Державної інспекції сільського господарства України, Департаменту льотної придатності Державної авіаційної служби України, якими підтверджується відсутність у товариства з обмеженою відповідальністю «Елеонтех» рухомого та нерухомого майна за поданими ліквідатором запитами (відповідні довідки в матеріалах справи).

За наявними у матеріалах справи доказами підприємство не має заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до відповідних державних позабюджетних цільових фондів та зі сплати єдиного соціального внеску.

З наявної у матеріалах справи довідки Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва вбачається наявність у боржника трьох відкритих банківських рахунків.

Згідно з документами, наявними в матеріалах справи, у підприємства, що ліквідується відсутні грошові кошти.

Судом першої інстанції встановлено, що у ліквідатора боржника відсутня можливість для отримання відомостей з банківської установи про рух коштів на рахунку за останні півтора роки через брак коштів для оплати дублікату виписки.

Апеляційний суд вважає правомірним висновок місцевого господарського суду, що вказані відомості підлягатимуть перевірці у ході ліквідаційної процедури ТОВ «Елеонтех» у межах провадження у справі про банкрутство.

Матеріалами справи підтверджується, що після публікації оголошення у встановлений строк до ліквідатора надійшла заява з вимогами до боржника від товариства з обмеженою відповідальністю «Анаітіс» у розмірі 354 150,00 грн.

Факт прострочення боржника перед вказаною особою підтверджується наявними у матеріалах справи доказами (договором суборенди нежитлового приміщення від 03.10.2012, актом приймання-передачі нежитлового приміщення, актом звірки розрахунків).

За результатами розгляду заяви ТОВ «Анаітіс» ліквідатором було визнано заборгованість перед нею у повному обсязі та віднесено її до пасиву підприємства під час складання проміжного ліквідаційного балансу, який 01.08.2013 затверджений рішенням загальних зборів учасників ТОВ «Елеонтех».

За даними ліквідаційної комісії у підприємства відсутня дебіторська заборгованість, а також заборгованість із відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров'ю, виплати заробітної плати та вихідної допомоги працівникам, виплати авторської винагороди (відповідні відомості в матеріалах справи).

Даними статуту підприємства та боржника підтверджується, що у статутному капіталі ТОВ «Елеонтех» частка державної власності відсутня.

Виходячи з відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців боржник не є засновником (учасником) господарських товариств.

На підставі встановлених ліквідатором ТОВ «Елеонтех» даних складено проміжний ліквідаційний баланс станом на 01.08.2013.

Рішенням загальних зборів учасників від 01.08.2013 затверджено проміжний ліквідаційний баланс підприємства та вирішено звернутися до господарського суду із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство боржника.

Заява про порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ «Елеонтех» подана до господарського суду міста Києва 29.08.2013, тобто після спливу двомісячного строку з дня публікації повідомлення про його припинення.

Нормами ч. 1 ст. 37 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» у випадках, передбачених цим Законом, господарський суд у судовому засіданні за участю сторін приймає постанову про визнання боржника банкрутом і відкриває ліквідаційну процедуру строком на дванадцять місяців.

Згідно з ч. 2 ст. 95 Закону за результатами розгляду заяви про порушення справи про банкрутство юридичної особи, майна якої недостатньо для задоволення вимог кредиторів, господарський суд визнає боржника, який ліквідується, банкрутом, відкриває ліквідаційну процедуру, призначає ліквідатора у порядку, встановленому цим Законом для призначення розпорядника майна. Обов'язки ліквідатора можуть бути покладені на голову ліквідаційної комісії (ліквідатора) незалежно від наявності у нього статусу арбітражного керуючого.

Отже, доводи апеляційної скарги про порушення судом ст.ст. 33, 34, 43 Господарського процесуального кодексу України, ст. 60 Господарського кодексу України та ст.ст. 1, 38, 95 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» спростовуються матеріалами справи, фактами та обставинами встановленими судом першої інстанції, і про незаконність оскаржуваної постанови не свідчать.

У відповідності до ст.ст. 32-34 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Скаржником не надано беззаперечних доказів на підтвердження тих доводів, на які він посилається в апеляційній скарзі.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що оскаржувана постанова місцевого господарського суду у даній справі відповідає фактичним обставинам та матеріалам справи, прийнята з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, підстав для її скасування або зміни не вбачається.

Керуючись ст.ст. 4-1, 4-2, 4-3, 4-7, 32-34, 43, 99, 101-103, 105 ГПК України, Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Постанову господарського суду міста Києва від 30.09.2013 року у справі № 910/16709/13 залишити без змін, апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві залишити без задоволення.

Головуючий суддя Т.І. Разіна

Судді В.О. Пантелієнко

Е.О. Шевченко