Постанова

від 12.11.2013 по справі 914/3066/13

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" листопада 2013 р. Справа № 914/3066/13

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

Головуючого судді Дубник О.П.

Суддів Скрипчук О.С.

Матущака О.І.

при секретарі Лагутіні В.Б.

розглянув апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2

на рішення Господарського суду Львівської області від 21.08.2013 року

у справі №914/3066/13

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Воліс-Трейд», м. Нова Одеса, Миколаївська область

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Львів

про стягнення 88805,19 грн.

Представники сторін :

від позивача: Боднарук В.В., представник (довіреність в матеріалах справи);

від відповідача: не з'явився (належно повідомлений).

Судом роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст.ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України).

Відводів складу суду в порядку ст. 20 ГПК України не заявлялось. Заяв про технічну фіксацію судового процесу від учасників судового процесу не надходило.

Причини відкладення справи викладено в ухвалі суду від 09.10.2013 року.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 21.08.2013 року у цій справі (суддя Матвіїв Р.І.) позов задоволено, стягнено з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (надалі ФОП ОСОБА_2) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Воліс-Трейд» (надалі ТОВ «Воліс-Трейд») 88805,19 грн. боргу та 1776,12 грн. судового збору.

Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку. Зокрема, апелянт зазначає,що місцевим господарським судом порушено норми процесуального законодавства, оскільки ФОП ОСОБА_2 не міг з'явитися в судове засідання, а суд першої інстанції не відклав розгляд справи згідно клопотання відповідача від 19.08.2013 року. Окрім цього, апелянт зазначає, що місцевим взято до уваги видаткову накладну №151 від 11.04.2013 року на суму 9660,20 грн., яка не містить даних про отримання товару. ФОП ОСОБА_2 просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу зазначає, що судом першої інстанції було оглянуто в судовому засіданні оригінали долучених до справи документів. Також ТОВ «Воліс-Трейд» вказує, що гарантійним листом від 27.05.2013 року за №27-13 апелянт визнав борг у розмірі 90805,19 грн. та підписав Акт звірки взаєморозрахунків. Окрім цього, позивач зазначає, що після прийняття оскаржуваного рішення на його адресу від апелянта надійшов договір про реструктуризацію боргу. Позивач вказує, що поставку товару по видатковій накладній №151 від 11.04.2013 року відображено в реєстрі виданих податкових накладних №5, наданих податковому органу. ТОВ «Воліс-Трейд» просить залишити оскаржуване рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду, керуючись нормами ст. 101 ГПК України щодо меж перегляду справи в апеляційній інстанції, вважає, враховуючи надання позивачем витребуваних доказів, що є можливим прийняти за наслідками розгляду апеляційної скарги постанову в даному судовому засіданні.

Львівський апеляційний господарський суд, перевіривши доводи апеляційної скарги та дослідивши фактичні обставини у справі, зробив висновок, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення. При цьому, апеляційний суд встановив наступні обставини та керувався такими мотивами.

24 вересня 2012 року між ТОВ «Воліс-Трейд» (Продавець) та ФОП ОСОБА_2 (Дистриб'ютор) укладено Дистриб'юторську угоду №22-12 (Угода), відповідно до п.2.1 якої Продавець на умовах, визначених угодою, поставляє Товар Дистриб'юторові, а Дистриб'ютор здійснює його пряму дистрибуцію, а також здійснює своєчасну оплату отриманого від продавця Товару. Товар поставляється окремими партіями.

Пунктом 3.1 Угоди визначено, що вона набирає чинності з моменту її підписання повноважними представниками обох Сторін. Угода діє до 31.12.2015 року включно, окрім випадків дострокового припинення угоди відповідно до п.7.5, або по додатковій письмовій згоді Сторін, а в частині взятих на себе сторонами зобов'язань, згідно умов справжньої угоди, до повного їх виконання (п.3.2 Угоди).

Згідно з п.5.3 Угоди Дистриб'ютор здійснює оплату поставленого Товару шляхом безготівкового перерахування грошей на розрахунковий рахунок Продавця у розмірі вартості поставленого товару протягом 21 (двадцяти одного) календарного дня з моменту постачання, постачанням є факт передачі товару продавцем (або уповноваженою ним особою) у власність дистриб'ютора, з моменту підписання уповноваженим представником Дистриб'ютора товарно-транспортної накладної Продавця про отримання Товару. З товаром Продавець надає пакет документів: товарно-транспортні накладні; податкову накладну; документи підтверджуючі якість продукції.

На виконання умов Угоди позивач, протягом лютого-квітня 2013 року, поставив відповідачу Товар на загальну суму 90805,19 грн., що стверджується наявними у справі видатковими накладними: №54 від 08.02.2013 року на суму 18817 грн.; №72 від 20.02.2013 року на суму 20185 грн.;№87 від 01.03.2013 року на суму 21926 грн.; №110 від 18.03.2013 року на суму 21138 грн.; №151 від 11.04.2013 року на суму 9660,20 грн.

Відповідач свої зобов'язання щодо оплати за отриманий Товар виконав частково, а саме, здійснив оплату у розмірі 2000 грн., що стверджується наявним у справі платіжним дорученням №3440 від 05.06.2013 року.

Факт поставки товару також підтверджується наявними у справі копіями товарно-транспортних накладних від 08.02.2013 року, 20.02.2013 року, 01.03.2013 року, 18.03.2013 року та 11.04.2013 року.

Окрім цього, гарантійним листом від 27.05.2013 року №27-13 ФОП ОСОБА_2 визнав свою заборгованість у розмірі 90805,19 грн. перед ТОВ «Воліс-Трейд» станом на 27.05.2013 року та зобов'язався погасити її до 31.07.2013 року шляхом перерахунку 2500 грн. щодня.

Правовий аналіз, укладеної між Сторонами Угоди, дає підстави стверджувати, що між позивачем та відповідачем виникли правовідносини щодо поставки товару.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з ч.1, ч.2 ст.692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч.1 ст.612 ЦК України).

Згідно з ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Доводи апелянта про те, що видаткова накладна №151 від 11.04.2013 року складена не у відповідності зі ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» спростовуються наданою присутнім представником позивача копією зазначеного документа, на якому наявний відтиск печатки відповідача. Окрім цього, судом апеляційної інстанції в судовому засіданні оглянуто оригінал зазначеної накладної, на якому також міститься відтиск печатки ФОП ОСОБА_2

Окрім цього, відтиск печатки ФОП ОСОБА_2 міститься на усіх, доданих до справи, видаткових накладних.

Апелянт не надав доказів звернення до правоохоронних органів у зв'язку з втратою, викраденням чи протиправним використанням його печатки, як і не надано доказів порушення кримінальної справи щодо незаконного використання такої печатки (аналогічна позиція відображена з цього приводу в постанові від 09.04.2012 року по справі №35/5005/14139/2011 судом касаційної інстанції).

Таким чином, місцевим господарським судом з врахуванням фактичних матеріалів справи на підставі норм матеріального права зроблено вірний висновок про наявність підстав для задоволення позову.

Щодо посилання апелянта на порушення місцевим господарським судом норм процесуального закону та не відкладення розгляду справи, колегія суддів зазначає наступне.

Статтею 77 ГПК України визначено випадки в яких господарський суд відкладає розгляд справи. Зазначена норма процесуального закону визначає право, а не обов'язок суду відкласти розгляд справи.

Окрім цього, ч.2 ст.104 ГПК України визначає, що порушення або неправильне застосування норм процесуального права можу бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до прийняття неправильного рішення.

Щодо вимог ч.3 зазначеної норми процесуального закону, то у даному випадку апеляційний господарський суд їх порушення місцевим господарським судом не виявив.

За наведених обставин, оскаржуване рішення слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Також суд апеляційної інстанції, враховуючи положення ст.ст. 49, 105 ГПК України, зробив висновок про те, що витрати за подання апеляційної скарги слід покласти на апелянта.

Керуючись ст.ст. 103, 105 ГПК України, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Львівської області від 21.08.2013 року у справі №914/3066/13 без змін.

2. Судові витрати за розгляд справи в суді апеляційної інстанції покласти на Фізичну особу-підприємця ОСОБА_2.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно з розділом ХІІ-І ГПК України.

Повний текст постанови складено 13.11.2013 року

Головуючий суддя Дубник О.П.

Судді Скрипчук О.С.

Матущак О.І.