Ухвала

від 13.11.2013 по справі 901/3748/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

УХВАЛА

13.11.2013Справа № 901/3748/13 За позовом Заступника Севастопольського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Кримського регіону України, м. Севастополь, Автономна Республіка Крим в інтересах держави в особі

Міністерства внутрішніх справ України, м. Київ;

Головного управління внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України, м.Київ

Медичного реабілітаційного центру ВВ МВС України «Ратник», смт. Кореїз, м. Ялта, Автономна Республіка Крим

до відповідача Кореїзької селищної ради, смт. Кореїз, м. Ялта, Автономна Республіка Крим

про визнання недійсним та скасування рішення

Суддя Янюк О.С.

Учасники судового процесу не викликались

СУТЬ СПОРУ: 12.11.2013 Заступник Севастопольського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Кримського регіону України (далі - прокурор) в інтересах держави в особі Міністерства внутрішніх справ України (далі - позивач-1), Головного управління внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України (далі - позивач-2), Медичного реабілітаційного центру ВВ МВС України «Ратник» (далі - позивач-3) звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим (далі - суд) із позовною заявою до Кореїзької селищної ради (далі - відповідач), в якій просить суд визнати недійсним та скасувати п.1 рішення Кореїзької селищної ради 13 сесії 6-го скликання від 23.09.2011 №103 «Про дозвіл на складення проектів землеустрою з відводу земельних ділянок на землях смт. Кореїз» щодо надання Громову О.А. дозволу на складання проекту землеустрою з відводу земельної ділянки у власність для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд за адресою : АР Крим, смт. Корїез, вул. Корезке шосе, 2-Р, орієнтовною площею 0,03 га.

Ухвалою суду від 13.11.2013 порушено провадження у справі та залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Громова О.А. (далі - третя особа).

Разом із позовною заявою прокурор звернувся до суду із заявою, в якій просить вжити заходів до забезпечення позову шляхом заборони Громову О.А. здійснювати дії по відчуженню земельної ділянки та будівництву будівель та споруд на земельній ділянці за адресою: АР Крим, смт. Корїез, вул. Корезке шосе, 2-Р, орієнтовною площею 0,03 га; заборони Управлінню Держкомзему у м. Ялта та Центру державного земельного кадастру м.Ялта здійснювати оформлення, видачу та державну реєстрацію державних актів на право власності (право користування) на зазначену земельну ділянку.

Розглянувши вказану заяву та наявні матеріали справи, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 66 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Виходячи з приписів ст.ст. 1, 2 ГПК України, головним завданням господарського судочинства є забезпечення ефективності захисту порушених чи оспорюваних прав і законних інтересів суб'єктів господарських відносин. Одним із засобів захисту та забезпечення поновлення порушених прав і законних інтересів є забезпечення позову, головною метою якого є гарантування можливості реалізації позовних вимог (можливість виконання рішення суду, а також сприяння збереженню певного існуючого стану відповідача до винесення судового рішення).

Забезпечення позову є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи.

Суд звертає увагу заявника на те, що при вирішенні питання про забезпечення позову суд здійснює оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням, зокрема, розумності, обґрунтованості, адекватності вимог заявника про забезпечення позову, наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, а також імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів.

При цьому, адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.

Аналогічна вищевказана правова позиція викладена у п. 1, 2, 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 16 «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» (далі - Постанова).

Крім того, суд зазначає, що заявник повинен обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ст. 33 ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Отже, заява про вжиття заходів до забезпечення позову повинна бути обґрунтована поданням належних та допустимих доказів, що підтверджують можливість виникнення в подальшому ускладнень у виконанні судового рішення та інші обставини.

Згідно ч. 1 ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Наведене стосується й вимоги щодо забезпечення позову. У даному випадку тягар доказування покладається на прокурора.

Втім, останнім не доведено суду обставин, на які він посилається, та не надано жодного належного доказу того, що третьою особою, іншими особами вчиняються дії, які в подальшому можуть утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Ураховуючи те, що прокурор не довів суду, що невжиття заходів щодо забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду, суд не вбачає підстав для вжиття заходів до забезпечення позову та відмовляє у задоволенні відповідної заяви.

Крім того, суд зазначає, що клопотання про забезпечення позову, яке раніше було відхилено повністю або частково, може бути подано вдруге, якщо змінились певні обставини. Тобто на заяви про забезпечення позову, в задоволенні яких було відмовлено, не поширюється заборона повторно звертатись до господарського суду. Аналогічна позиція викладена у п. 4 Постанови.

Керуючись ст.ст. 66, 86 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяви Заступника Севастопольського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Кримського регіону України про вжиття заходів до забезпечення позову.

Суддя О.С. Янюк