Постанова

від 25.09.2013 по справі 808/5806/13-а

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2013 року о/об 11 год. 30 хв.Справа № 808/5806/13-а м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Горобцової Я.В., за участю секретаря судового засідання Колесникової С.Г., розглянувши у місті Запоріжжі у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Концерну «Міські теплові мережі»

до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів

про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Концерну «Міські теплові мережі» (далі - відповідач або Концерн «МТМ») до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів (далі - відповідач або СДПІ з обслуговування ВПП у м.Запоріжжі), в якому позивач просить скасувати податкове повідомлення-рішення №0000070028 від 21.01.2013.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що в силу приписів Законів України «Про житлово-комунальні послуги», «Про теплопостачання», «Про житлово-комунальні послуги», «Про захист прав споживачів» позивач мав обов'язок інформувати споживачів про свою господарську діяльність, особливості надання послуг з теплопостачання, розміру тарифів та інше. При цьому, на думку позивача поширення інформації про стан розрахунків із споживачами має додаткові завдання, а саме: попередження та профілактика несплати вартості комунальних послуг та покращення іміджу позивача. Крім того, позивач зазначає, що витрати пов'язані з виконання Попередньої фінансової угоди №126 від 18.10.2010, мають бути віднесені до витрат того періоду, в якому вони фактично були понесені на противагу позиції відповідача про те, витрати мають бути віднесені до складу створюваних груп основних фондів з наступною амортизацією витрат. Також позивач вказує на те, що право на включення витрат на амортизацію по основним засобам, придбаним у ТОВ «Авіа» та ТОВ «Будмонтаж» вже доведені в судовому порядку. Щодо взаємовідносин позивача з ТОВ «Бриз» та ТОВ «Запоріжспецкомплект» позивач зазначає, що якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи.

Заперечуючи проти позову з підстав, викладених в запереченнях проти позову, відповідач зазначає, що інформаційні послуги, які надавалися Концерном «МТМ» з метою інформування населення про фінансово-господарський стан підприємства, проблемні питання в його роботі, причини подорожчання послуг, а також закликання населення своєчасно сплачувати за послуги з надання теплової енергії не спрямовані на отримання підприємством доходу, а тому не є витратами, пов'язаними і веденням господарської діяльності підприємства у визначенні п. 1.32 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». Також відповідач стверджує, що інформація, що розповсюджується підприємством, може вважатися рекламою у випадку, якщо вона призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо послуг, які надаються підприємством. Проте, оскільки позивач є монополістом на ринку постачання тепла в м.Запоріжжі і не має конкурентів з виробництва теплової енергії, отримані від контрагентів послуги не є рекламою послуг підприємства та не можуть бути включені до витрат на збут. Крім того, на думку відповідача, оскільки мотивом попередньої фінансової угоди №126 від 18.10.2010 є намір інвестування проекту з установлення 3-х нових міні комбінованих опалювальних енергоблоків в рамках енергоефективності м.Запоріжжя, то всі витрати з підготовки і здійснення довгострокового фінансування в розумінні п.п.14.1.81 п. 14.1. ст. 14 Податкового Кодексу України є капітальними інвестиціями на придбання основних засобів.

Щодо відносин позивача з ТОВ «Бриз» та ТОВ «Запоріжжспецкомплект» не надало до перевірки належним чином оформлених товарно-транспортних накладних, номенклатури, асортименту, конкретної кількості товару з визначенням остаточної ціни за одиницю товару, за який здійснюється передплата, а відтак фактичного здійснення господарської операції з придбання Концерном «МТМ» товарів безпосередньо у контрагента не було.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 25 липня 2013 року відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду.

В судовому засіданні представники позивача підтримали позовні вимоги у повному обсязі та просили суд задовольнити позов.

Представник відповідача в судовому засіданні просив суд відмовити у задоволенні позову.

На підставі частини третьої статті 160 КАС України в судовому засіданні 25 вересня 2013 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до Довідки АА №659200 Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України Концерн «Міські теплові мережі» 26.07.2002 зареєстрований Виконавчим комітетом Запорізької міської ради за адресою: 69091, м. Запоріжжя, Орджонікідзевський р-н, бульвар Гвардійський, буд. 137.

Згідно довідки №12/10/18-315/3 позивач взятий на облік в органах державної податкової служби з 01.08.2009 за №299 та перебуває на обліку СДПІ по роботі з ВПП у м.Запоріжжі ДПС.

На підставі направлень від 19.19.2912 №0458, 0456, №0460, №0461, №0462, №0463, №0464, №0465, №0466, №0467, №0468, №0469, №0470, №0471, згідно із пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, ст. 77, п. 82.1 ст. 82 Розділу ІІ Податкового кодексу України та наказу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Запоріжжі ДПС від 11.10.2013 №461 проведено планову виїзну документальну перевірку фінансово-господарської діяльності Концерну «Міські теплові мережі» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2010 по 30.06.2012, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2010 по 30.06.2012.

За результатами перевірки складено Акт №604/28-1/32121458 від 28.12.2012 згідно висновків якого позивачем, зокрема, порушено п.1.32 ст. 1, п. 5.1, пп.5.2.1 п. 5.2 ст. 5, пп. 8.1, пп.8.2.1 п. 8.1, пп.8.3.1 п.8.3, пп.8.6.1 п.8.6 ст.8, п.12.1.5 п.12.1 ст. 12 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», пп.14.1.3, пп.14.1.9, пп.14.1.27, пп.14.1.36, пп.14.1.81, пп.14.1.138 п.14.1 ст.14, п.44.1 ст. 44, п.144.1 ст.144, п.138.1.1 п.138.1, п.138.2, п.138.8 ст.138, пп.138.10.2 п.138.10 ст.138, пп.138.10.2, пп.138.10.3 п.138.10 ст.138 Податкового кодексу України в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 77 464грн., в тому числі по періодах: за 3 квартал 2010 року на суму 8 596грн., за 4 квартал 2010 року на суму 8 521грн., за 1 квартал 2011 року на суму 14 445грн., за 2 квартал 2011 року на суму 10 965грн., за 3 квартал 2011 року на суму 8 757грн., за 4 квартал 2011 року на суму 26 180грн.; завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на загальну суму 328 790грн. в тому числі по періодах: за 1 квартал 2012 року на суму 153 615грн., за півріччя 2012 на суму 328 790грн.

На підставі Акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0000070028 від 21.01.2013, яким зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 328 790грн.

З матеріалів справи вбачається, що 30.01.2012р. Позивач уклав договір № 84 з TOB «Рекламне агентство «С.ПРО.С».

Згідно п.1.1. Договору, TOB «Рекламне агентство «С.ПРО.С» зобов'язане в порядку та на умовах, визначених Договором, протягом строку дії договору у встановлений Договором термін своїми силами та засобами виконати за плату наступні рекламні послуги: виготовлення відео ролика. Сума договору згідно умов Протоколу погодження про договірну ціну склала 20 000 грн.

На виконання умов договору сторони підписали Акт № ОУ-0000001 від 01.02.2012. Також за надані послуги і роботи TOB «Рекламне агентство «С.ПРО.С» направило Позивачу податкову накладну № 1 від 01.02.2012. Оплата за отримані послуги підтверджується випискою з особового рахунку Позивача за 01.02.2012.

З матеріалів справи також вбачається, що 26.01.2012 Позивач уклав договір № 26.01.12. з ПП «ШТРІХ».

Згідно п.1.1. Договору, ПП «ШТРІХ» прийняло на себе зобов'язання по виготовленню та розміщенню у встановленому чинним законодавством порядку, рекламної продукції на рекламних носіях.

Згідно п. 3.4 Договору, загальна вартість рекламних послуг, що надаються ПП «ШТРІХ», склала 11 100 грн., в т.ч. ПДВ 1 850 грн. На виконання умов договору сторони підписали Акт № ОУ-0000521 від 31.03.2012

На надані послуги і роботи ПП «ШТРІХ» направило Позивачу податкову накладну № 40 від 27.01.2012. Оплата за роботи і послуги підтверджується виписками з особового рахунку Позивача за 27.01.2012 та за 28.03.2012.

01.03.2012 Позивач уклав договір № 329 з TOB «Медіа Холдінг «Репортер» згідно п.2.1. якого TOB «Медіа Холдінг «Репортер» прийняло на себе зобов'язання відповідно до замовлень Позивача надавати йому за плату інформаційні послуги з розміщення інформаційних статей на веб-сайтах www.reporter.zp.ua, www.reporte-ua.com.

Згідно п. 5.1 Договору, орієнтовна вартість послуг складає 30 000 грн. без ПДВ. На виконання умов сторони підписали Акт № 12 від 03.2012р. на суму 3 000 грн., Акт № 18 від 04.2012р. на суму 3 000 грн., Акт № 24 від 05.2012р. на суму 3 000 грн.

Оплата за товари та послуги здійснені в безготівковій формі, що підтверджується виписками з особового рахунку Позивача за 04.04.2012, 03.05.2012 та за 13.06.2012.

15.01.2010 між позивачем та ТОВ «Піар-медіа-центр» укладено договір №01/10 згідно умов п.1.1 якого ТОВ «Піар-медіа-центр» зобов'язано надавати позивачу послуги зі зв'язків з громадськістю з метою поліпшення іміджу, репутації підприємства та пропаганди оплати споживачами послуг підприємства, послуги зі створення та розміщення реклами для позивача. Згідно п. 2.1 - 2.5 Договору №01/10 послуги ТОВ «Піар-медіа-центр» полягають у розробленні, створенні аудіорекламних роликів та розміщення їх на радіостанціях, розроблення, створення відеореклами та розміщення її на телеканалах, підготовка та організація прес-конференцій на теми, пов'язані з виробничою діяльністю підприємства позивача, організація телепрограм, прямих теле- та радіоефірів, стосовно виробничої діяльності підприємства позивача, підготовка, розміщення інформаційних та інформаційно-аналітичних матеріалів, коментарів, коментарів відповідальних осіб підприємства позивача у засобах масової інформації.

На виконання умов договору сторони підписали Акти виконаних робіт б/н від 26.07.2010, б/н від 27.08.2010, б/н від 27.09.2010, б/н від 27.10.2010, б/н 26.11.2010, б/н від 26.11.2010, б/н від 24.12.2010, б/н від 24.12.2010, б/н від 27.01.2011, б/н від 25.02.2011, б/н від 25.03.2011, б/н від 26.04.2011, б/н від 30.05.2011, б/н від 30.06.2011, б/н від 28.07.2011, б/н від 29.08.2011, б/н від 29.09.2011, б/н від 27.10.2011, б/н від 28.11.2011, б/н від 30.10.2011, б/н від 30.10.2011, б/н від 26.12.2011, б/н від 27.01.2012, б/н від 27.02.2012, б/н від 29.03.2012, б/н від 27.04.2012, б/н від 23.02.2012, б/н віл 01.12.2011, б/н від 27.01.2012, б/н від 25.02.2012, б/н від 28.03.2012, б/н від 25.04.2012. Оплата за отримані послуги здійснювалася у безготівковій формі, що підтверджується платіжними дорученнями: №9892 від 02.07.2010, №10845 від 23.07.2010, №11498 від 03.08.2010, №13064 від 27.08.2010, №13303 від 02.09.2010, №14617 від 23.09.2010, №15421 від 04.10.2010, №16358 від 21.10.2010, №17343 від 03.11.2010, №18655 від 22.11.2010, №19739 від 03.12.2010, №21109 від 23.12.2010, №352 від 12.01.2011, №1096 від 25.01.2011, №1486 від 02.02.2011, №2769 від 23.02.2011, №4554 від 25.03.2011, №3272 від 09.03.2011, №5057 від 05.04.2011, №6214 від 26.04.2011, №6950 від 11.05.2011, №7037 від 12.05.2011, №8674 від 06.06.2011, №10088 від 07.07.2011, №11657 від 04.09.2011, №13386 від 07.09.2011, №15384 від 04.10.2011, № 15383 від 04.10.2011, №15938 від 05.10.2011, №18009 від 08.11.2011, №20305 від 07.12.2011, №20703 від 13.12.2011, №212 від 11.01.2012, №2707 від 15.02.2012, №34 від 23.02.2012, №42187 від 14.03.2012, №4264 від 15.03.2012, №57 від 09.04.2012, №8035 від 23.05.2012.

Виконання вказаних договорів підтверджується витягами з електронних та друкованих засобів масової інформації, а також диском з примірником відеоролику, та не заперечувалося представником відповідача в судовому засіданні. Разом з тим, відповідач вважає, що інформація, що розповсюджується підприємством може вважатися рекламою у випадку, якщо вона призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо послуг, які надаються підприємством. При цьому, Концерн «Міські теплові мережі» є монополістом на ринку постачання тепла в м.Запоріжжі і не має конкурентів з виробництва теплової енергії, послуги, що надавалися ПП «Штріх», ТОВ «Рекламне агентство «С.ПРО.С», замовлялися позивачем з метою закликати населення своєчасно сплачувати за послуги з надання теплової енергії, а відтак, послуги з виготовлення, встановлення та демонтажу реклами з текстом «Дбайте про тепло! Сплачуйте своєчасно» та виготовлення відеоролика не є рекламою послуг підприємства та не можуть бути включені до витрат на збут. Крім того, відповідач вважає, що придбання інформаційних послуг не направлено на отримання підприємством доходу, а тому не є витратами, пов'язаними із веденням господарської діяльності підприємства у визначенні п. 1.32 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Щодо вказаних тверджень суд зазначає наступне.

Відповідно до пп. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

За приписами пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Водночас згідно пп. 138.10.3 п. 138.10 ст.138 ПК України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються, зокрема, із витрат на збут, які включають витрати, пов'язані з реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг: витрати на рекламу та дослідження ринку (маркетинг), на передпродажну підготовку товарів.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України «Про теплопостачання» державна політика у сфері теплопостачання базується на принципах, зокрема, забезпечення енергетичної безпеки держави.

При цьому ч. 2 ст. 25 Закону України «Про теплопостачання» імперативно встановлено, що теплопостачальні, теплотранспортні і теплогенеруючі організації зобов'язані, зокрема серед іншого, при зміні тарифів на теплову енергію повідомляти споживача письмово або в засобах масової інформації в порядку, встановленому законодавством.

За нормами п. 4 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачі під час придбання, замовлення або використання продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на необхідну, доступну, достовірну та своєчасну інформацію про продукцію, її кількість, якість, асортимент, а також про її виробника (виконавця, продавця).

Водночас частиною 3 статті 17 означеного Закону встановлено обов'язок продавця (виконавця) надати споживачеві достовірну і доступну інформацію про найменування, належність та режим роботи свого підприємства.

Таким чином, послуги, отримані позивачем від ПП «Штріх», ТОВ «Рекламне агентство «С.ПРО.С», TOB «МедіаХолдінг «Репортер» та ТОВ «Піар-медіа-центр» безпосередньо пов'язані з господарською діяльністю підприємства і направлені на досягнення своєчасної сплати за надані послуги. Пов'язаність отриманих послуг та робіт з господарською діяльністю підприємства спростовує висновки відповідача щодо завищення витрат на збут на суму витрат, що непов'язані з веденням господарської діяльності підприємства.

З матеріалів справи встановлено, що 02.03.2009 р. між Концерном «МТМ» та ТОВ «Запоріжспецкомплект» укладено договір №014-ТМЦ на постачання товару, відповідно до якого Продавець зобов'язався продати покупцю товар (деталі трубопроводів, фітинги, запірна арматура, енергомеханічне обладнання, будівельні матеріали, металопрокат, контрольно-вимірювальна апаратура та розхідні матеріали), а Покупець зобов'язався прийняти товар та сплатити його вартість.

Згідно п.1.2 Договору ТОВ «Запоріжспецкомплект» підтвердив, що Товар належить йому на праві власності, не перебуває під забороною відчуження, арештом, не є предметом застави (у тому числі податкової застави) та іншим засобом забезпечення виконання зобов'язань перед будь-якими фізичними або юридичними особами, державними органами і державою, а також не є предметом будь-якого іншого обтяження чи обмеження, передбаченого чинним в Україні законодавством та має право вчиняти у відношенні до нього будь-які юридичні дії.

Відповідно до п.5.2 та 5.3 Договору поставка Товару здійснюється на умовах «Самовивезення зі складу Постачальника» або іншим зручним для Покупця способом, за домовленістю сторін, при цьому перехід права власності на Товар відбувається з моменту його отримання Покупцем. До складу товаросупроводжувальних документів входять видаткова та податкова накладні.

Перевіркою встановлено, що за поставлений ТОВ «Запоріжспецкомплект» товар Концерном «МТМ» було зроблено передплату в розмірі 12 263 717,92 грн., про що свідчить копії платіжних доручень № 6742 від 26.04.2012 р. на суму 5 000 000,00 грн., № 8376 від 25.05.2012 р. на суму 6 531 604,08 грн., № 9871 від 26.06.2012 р. на суму 60285,42 грн., № 9872 від 26.06.2012 р. на суму 6353,21 грн., № 9873 від 26.06.2012 р. на суму 39320,06 грн., № 9874 від 26.06.2012 р. на суму 27425,27 грн., № 9875 від 26.06.2012 р. на суму 38124,08 грн., № 9881 від 26.06.2012 р. на суму 560605,80 грн. Постачальником частково на виконання умов договору в перевіряємому періоді було поставлено продукцію на загальну суму 3 843 409,58 грн., що не заперечується відповідачем та зазначено в акті перевірки (стор. 117-120).

На підтвердження отримання та використання отриманого від ТОВ «Запоріжспецкомплект» товару до матеріалів справи позивачем надано видаткові накладні: №РН-2905-02 від 29.05.2012 р., №РН-2905-08 від 29.05.2012 р. та №РН-0606-01 від 06.06.2012 р. Так за видатковою накладною №РН-2905-02 від 29.05.2012 р. товар було отримано у ТОВ «Запоріжспецкомплект» представником Концерну «МТМ» Царьковою I.A. за довіреністю ААГ 746957/910 від 29.05.2012 р. та перевезено на склад на вантажному автомобілі ІЖ 2717 за подорожнім листом № 572996 від 29.05.2012 р., де він прийнятий комірником ОСОБА_2, про що свідчать картки складського обліку матеріалів. Зазначені матеріали були використані при улаштуванні теплових вводів на ж/б по Коммунарському району впродовж травня по серпень 2012 р., що підтверджується відповідними актами приймання виконаних будівельних робіт та вимогами на видачу зі складу ТМЦ матеріально відповідальній особі (форма М 11).

За видатковою накладною №РН-2905-08 від 29.05.2012 товар було отримано у ТОВ «Запоріжспецкомплект» представником Концерну «МТМ» Царьковою I.A. за довіреністю ААГ 746957/910 від 29.05.2012 та перевезено на склад на вантажному автомобілі ІЖ 2715 за подорожнім листом № 857803 від 29.05.2012, де він прийнятий інженером з комплектації ОСОБА_3 та надалі був переданий на склад старшому комірнику ОСОБА_4, про що свідчать прибутковий ордер та картки складського обліку матеріалів. Зазначені матеріали були використані при поточному ремонті трубопровіду мережного котельні на біопаливі по вул. Військбуд, 1246 впродовж травня по серпень 2012 року, що підтверджується відповідними актами приймання виконаних будівельних робіт та вимогами на видачу зі складу ТМЦ матеріально відповідальній особі (форма М11).

За видатковою накладною №РН-0606-01 від 06.06.2012 р. товар було отримано у ТОВ «Запоріжспецкомплект» представником Концерну «МТМ» Царьковою I.A. за довіреністю серія ААГ № 746985/938 від 06.06.2012 та перевезено на склад на вантажному автомобілі КРАЗ-256Б за подорожнім листом № 857820 від 06.06.2012, де він прийнятий старшому комірнику ОСОБА_5, про що свідчать прибутковий ордер та картки складського обліку матеріалів. Зазначені матеріали були використані при капітальному ремонті теплотраси по вул.Аматорська - заміна трубопроводу ГВП інв.№30144 впродовж червня 2012 року, що підтверджується відповідними актами приймання виконаних будівельних робіт та вимогами на видачу зі складу ТМЦ матеріально відповідальній особі (форма М 11).

На підставі видаткових накладних в бухгалтерському обліку Концерну «МТМ» було здійснено проводки: Дт 201 «Сировина та матеріали» Кт 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками», Дт «22 «МШП» Кт «Розрахунки з вітчизняними постачальниками», Дт «Придбання основних засобів» Кт «Розрахунки з вітчизняними постачальниками». В бухгалтерському обліку Концерном «МТМ» операції зі списання на витрати вартості матеріалів згідно виписаних видаткових накладних відображено у кореспонденції рахунків: за травень 2012 року - Дт 232.1 «Ремонт» Кт 201 «Сировина та матеріали»; за червень 2012 року - Дт 232.1 «Ремонти» Кт 201 « Сировина та матеріали», Дт 231.1 «Виробництво теплової енергії» Кт 201 «Сировина та матеріали», та включено до складу витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, а саме: до складу собівартості придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів за 2 квартал 2012 року.

Щодо твердження відповідача про не надання узгодженої номенклатури за додатковою угодою № 2 від 24.04.2012, судом встановлено, що копія додаткової угоди № 2 від 24.04.12 р. та специфікація до неї надавались реєстром від 14.12.2012 та були отримані ревізором Богдан О.І. В специфікації зазначені назва товару, кількість, одиниця виміру, кількість, ціна та сума. Специфікація узгоджена печатками та підписами сторін та є невід'ємною частиною договору.

Відповідно до п.6.1 Договору позивач приймає товар на складі Постачальника та придбає усі ризики, пов'язані з переміщенням цього товару на свої склади. Потім, відповідно до п.5.3 договору, здійснює перевезення придбаного товару на свої склади для подальшого використання в господарській діяльності. Таким чином, не вбачаємо протиріччя в окремих пунктах договору, так як послідовність пунктів не зазначає послідовність дій сторін при виконанні договору. Тобто висновки про сумнівність договору необгрунтовані, свідчать про недослідженість договірних відносин, та зроблені з перевищенням ревізорами службових повноважень та є безпідставними. Відповідно до п. 6.2 договору ТОВ «Запоріжспецкомплект» повинен надати такі товаросупроводжувальні документи як видаткова та податкова накладні. В акті перевірки цей факт ревізором не був зазначений.

На підтвердження здійснення операцій з перевезення придбаного товару, Позивачем під час розгляду скарги у електронному виді на адресу ОДС Центральний офіс з обслуговування ВПП ДПС надавались подорожні листи та сертифікати якості. Крім того, на стор. 123 акту перевірки зазначено, що до перевірки надано 55 видаткових накладних за період квітень-червень та тринадцять товаро-супроводжувальних документів.

З матеріалів справи вбачається, що між позивачем та ТОВ «Бриз» укладено договір поставки №02-ТМЦ від 02.03.2009.

Відповідно до умов Договору ТОВ «Бриз» зобов'язано надати у власність позивача, а позивач зобов'язаний прийняти та оплатити, зокрема, спецодяг, засоби індивідуального захисту, найменування та асортимент, кількість та ціна якої зазначені у відповідних рахунках-фактурах, накладних, специфікаціях, які є додатками до Договору. Вартість товару за договором становить - 6 000 000,00грн., в т.ч. ПДВ 20% - 1 000 000,00грн.

На підтвердження здійснення господарських операцій позивачем до матеріалів справи надано податкові накладні №7, 41, 24 та видаткові накладні. Отримання товару також підтверджується даними журналу реєстрації довіреностей про видані довіреності, прибутковими ордерами на отримання матеріальних цінностей, картками складського обліку, копії яких наявні в матеріалах справи. Факт перевезення товару підтверджується подорожніми листами вантажного автомобіля та товарно-транспортними накладними. Оплата за товар здійснювалася в безготівковій формі, що підтверджується платіжними дорученнями, копії яких наявні в матеріалах справи.

Крім того, ТОВ «Бриз» (код ЄДРПОУ - 31121923), перебуває на обліку в органі ДПС, зареєстроване в якості платника ПДВ, індивідуальний податковий номер - 311219208298, номер свідоцтва платника ПДВ - 11835520, дата початку дії свідоцтва - 03.11.2000.

Щодо ТОВ «Запоріжжяспецкомплакт» (код ЄДРПОУ - 34155536), перебуває на обліку в органі ДПС, зареєстроване в якості платника ПДВ, індивідуальний податковий номер - 341555308276, номер свідоцтва платника ПДВ - 11835520, дата початку дії свідоцтва - 22.02.2006.

Відповідно до п. 133.1 ст. 133 Податкового кодексу України платниками податку на прибуток підприємств з числа резидентів є суб'єкти господарювання - юридичні особи, які провадять господарську діяльність як на території України, так і за її межами.

Згідно з п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 вказаного Кодексу об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Підпунктом 138.1.1 п. 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України витрати операційної діяльності включають собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Відповідно до п. 138.2 ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Підпункт 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України встановлює, що не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Наведені правові норми свідчать, що визначальною умовою правомірності формування витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, є їх здійснення для провадження господарської діяльності платника податку та підтвердження розрахунковими, платіжними та первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку.

Згідно з п.1.2 «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за №168/704 (далі - Положення №88), господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення.

Відповідно до п.2.1 Положення №88 первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Як зазначено у п.2.4 Положення №88 первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: ідентифікаційний код підприємства, установи з Державного реєстру, номер документа, підстава для здійснення операцій, дані про документ, що засвідчує особу-одержувача тощо.

Як зазначено у п.1.1 Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку запасів», затверджених 10.01.2007 наказом Міністерства фінансів України №2 (далі - Методичні рекомендації №2), методичні рекомендації можуть застосовуватися підприємствами, організаціями та іншими юридичними особами (далі - підприємства) незалежно від форм власності (крім банків та бюджетних установ).

Відповідно п.3.1 Методичних рекомендацій №2 надходження запасів на підприємство оформлюється відповідними документами, типові форми яких затверджуються Державним комітетом статистики України та іншими центральними органами виконавчої влади. Якщо для оформлення господарської операції типові форми первинних документів відсутні, то підприємство складає такі первинні документи, які б містили обов'язкові реквізити, передбачені законодавством та іншими нормативно-правовими актами.

Крім того, суд зазначає, що відповідно до розділу 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених Наказом Міністерства транспорту України №363 від 14.10.1997, товарно-транспортна документація - комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюють облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу, а товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Згідно із п. 11.1, 11.3, 11.4, 11.5, 11.7 вказаних правил основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля. Дорожній лист вантажного автомобіля є документом, без якого перевезення вантажів не допускається. Оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля. Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її екземпляри. Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається Перевізнику.

Разом з тим, вказані правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні не встановлюють правил податкового обліку платників податку, а лише встановлюють права, обов'язки та відповідальність власників автомобільного транспорту (перевізників). При цьому, документи обумовлені вказаними правилами, зокрема, товарно-транспортна накладна та подорожній лист, не є документами первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують обставини придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей.

Крім того, суд звертає увагу податкового органу на те, що за наявності всіх передбачених чинним законодавством первинних документів податкового та бухгалтерського обліку по проведених господарських операціях, відсутність товаро-транспортної накладної не може слугувати підставою для висновків про відсутність реального вчинення господарських операцій.

Наведені норми у їх сукупності з обставинами справи дають підстави для висновку про необґрунтованість висновку контролюючого органу про відсутність приймання позивачем товару від ТОВ «Запоріжспецкомплект» за кількістю та якістю відповідно до товаросупроводжувальних документів, а також про відсутність реальних змін майнового стану платника податків - ТОВ «Бриз». Водночас надані до матеріалів справи копії сертифікатів та паспортів на отриману продукцію від ТОВ «Бриз» спростовують доводи відповідача про неможливість ідентифікувати поставлений товар позивачу.

Щодо послання контролюючого органу в Акті перевірки на відсутність у підприємств-контрагентів трудових ресурсів, складських приміщень, виробничих потужностей для здійснення будь-якого виду діяльності, суд зазначає, що у разі, якщо контрагент підприємства порушив законодавство при нарахуванні та сплаті своїх податкових зобов'язань, відповідальність за це несе виключно він, можливості покладення відповідальності на інших осіб законодавством України не тільки не передбачено, але прямо заборонено. Таким чином, несплата податків однією із сторін правочину чи їх приховування не є підставою для висновку про нікчемність правочину.

Щодо отримання податковим органом акту перевірки суд зазначає, що суд вважає за необхідне відмітити, що в силу закону отримання податковим органом акту перевірки, довідки зустрічної звірки або акту про неможливість проведення зустрічної звірки, в яких викладені висновки про наявність ознак фіктивної господарської діяльності, відсутність факту реального вчинення господарських операцій, вчинення контрагентом платника податків нікчемного правочину або відображення в звітності показників господарських операцій, які фактично не відбулись, не звільняє такий податковий орган від виконання обов'язку по самостійному встановленню та доведенню факту вчинення платником податків порушення закону, акт перевірки контрагента або акт про неможливість проведення зустрічної звірки тощо, не має преюдиціального значення при розгляді справи судом та не є документом, що достовірно та безсумнівно підтверджують обставини фактичної дійсності.

Правильність та обґрунтованість формування платником податків податкового кредиту та валових витрат вимагає наявності зв'язку витрат платника податків на придбання товару з його господарською діяльністю, що полягає у намірі платника податку отримати користь від придбаних послуг. Податковим органом не доведено, що придбання послуг не пов'язано з господарською діяльністю позивача.

Згідно ст.3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку і податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Пред'явлені до перевірки та надані у судовому засіданні документи є первинними документами у розумінні ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та повністю підтверджують факт здійснення операції і, відповідно, право позивача на включення до податкового кредиту та до складу своїх валових витрат вартості отриманих послуг з метою здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ст. 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Нормативними актами України не передбачена відповідальність юридичної особи за зобов'язаннями іншої юридичної особи, в тому числі за податковими зобов'язаннями.

Згідно з ч.1 ст.67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки та збори у порядку і розмірах, установлених законом. Платник податків, який правильно застосовує норми податкового права, не повинен залежати у своїх правовідносинах з державою від іншого платника податків, який ці норми порушує.

06.10.2010 44 сесія Запорізької міської ради прийняла рішення №48 «Про укладення попередньої фінансової угоди з Європейським банком реконструкції та розвитку» відповідно до п. 1 якого затверджено попередню фінансову угоду з Європейським банком реконструкції та розвитку, що визначає основи спільної роботи в підготовці повного плану фінансування та організації проекту установки трьох когенераційних станцій на котельних Концерну «Міські теплові мережі».

На виконання вказаного рішення 18.10.2010 між позивачем та Запорізькою міською радою і Європейським банком реконструкції та розвитку укладено Попередню фінансову угоду №126. Відповідно до умов Попередньої фінансової угоди Компанія розглядає проект інвестування в установлення 3-х нових міні комбінованих опалювальних енергоблоків (Проект). Банк підтверджує свій намір участі у Проекті шляхом надання довгострокового фінансування Компанії у вигляді позики. Строки та умови фінансування з боку Банку будуть обговорюватися після оцінки Проекту, враховуючи кредитний аналіз Компанії та Міста, а також стану кредитних ринків на даний час (п. 1 Угоди). Відповідно до п. 8. «Розділи 1, 2 та 3 даної Угоди відображають тільки очікування та поточні наміри Сторін по відношенню до Проекту. Вони не накладають та не забезпечують юридичного зобов'язання Сторін щодо надання, прийняття, фінансування проекту відповідно обставин. Будь-яке фінансування буде погоджуватись Сторонами. Зокрема, воно залежить від аналізу проектного рішення та за обов'язкової умови проведення переговорів щодо повного плану схвалюється керівництвом Банку, фінансування та організації Проекту, що задовольняє Банк, а також схвалюється керівництвом Банку радою директорів, узгодження та оформлення відповідної фінансової документації та виконання відпорних попередніх умов.».

Згідно п. 6 (г) Попередньої угоди «Компанія та Місто повинні створити та підтримувати групу реалізації Проекту («Група впровадження Проекту»), з відповідним забезпеченням кадрами, повністю здатну виконувати свої функції, та задовільну для Банку, для впровадження Проекту». У відповідності до п. 6 (д) Попередньої угоди «Компанія повинна самостійно сплатити внутрішні витрати щодо підготовки та оцінки Проекту».

На виконання умов Попередньої фінансової угоди позивач здійснив виплати на підготовку Проекту: створення та функціонування групи впровадження Проекту (Лист №5260 від 30.09.2011), оренда конференц-зали готелю Four Points by Zaporozhye та обслуговування заходу презентації розробленого консультантами ЄБРР техніко-економічного обґрунтування проекту енергоефективності у м.Запоріжжі )Акт виконаних робіт №38 від 02.11.2011, Акт №39 від 02.11.2011), Технічне забезпечення заходу презентації розробленого консультантами ЄБРР техніко-економічного обґрунтування проекту енергоефективності у м.Запоріжжі (Акт виконаних робіт №58 від 02.11.2011), послуги зв'язку (угода №4639153 від 07.10.2011, заправка картриджа (договір №251209/01 від 25.12.2009), послуги зв'язку (угода №1208 від 01.08.2011.

Відповідно до п 146.5 ст. 146 ПК України Первісна вартість об'єкта основних засобів складається з таких витрат, зокрема, фінансові витрати, включення яких до собівартості кваліфікаційних активів передбачено положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку.

За правилами п. 141. 1 ст. 141 ПК України до складу витрат включаються будь-які витрати, пов'язані з нарахуванням процентів за борговими зобов'язаннями (в тому числі за будь-якими кредитами, позиками, депозитами, крім фінансових витрат, включених до собівартості кваліфікаційних активів відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку) протягом звітного періоду, якщо такі нарахування здійснюються у зв'язку з провадженням господарської діяльності платника податку.

Водночас відповідно до п 8 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби», затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 27.04.2000 №92, фінансові витрати не включаються до первісної вартості основних засобів, придбаних (створених) повністю або частково за рахунок запозичень (за винятком фінансових витрат, які включаються до собівартості кваліфікаційних активів відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 31 «Фінансові витрати».

Водночас відповідно до п. 3 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 31 «Фінансові витрати», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.04.2006 №415, фінансові витрати - це витрати на проценти та інші витрати підприємства, пов'язані із запозиченням; запозичення - позики, векселі, облігації, а також інші види короткострокових і довгострокових зобов'язань, на які нараховуються відсотки.

За правилами п. 1.3 Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку фінансових витрат, затверджених Наказом Міністерством фінансів України від 01.11.2010 №1300, для цілей бухгалтерського обліку фінансові витрати включають: відсотки за користування короткостроковими і довгостроковими позиками банків, банківським овердрафтом; відсотки за облігаціями випущеними, векселями виданими; дисконт за облігаціями, амортизацію інших знижок, пов'язаних із позиками; відсотки за фінансову оренду активів.

При цьому згідно п. 3 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 31 «Фінансові витрати», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.04.2006 №415 кваліфікаційний актив - актив, який обов'язково потребує суттєвого часу для його створення.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання п. 6 Попередньої угоди Концерном «МТМ» затверджено новий склад та структуру адміністративно-управлінського персоналу для можливості виконання завдань стосовно реалізації цього проекту. Концерном було здійснено списання ТМЦ, нарахування заробітної плати, внесків до фондів обов'язкового державного соціального страхування, послуги сторонніх організацій та ін., включення до витрат яких у бухгалтерському обліку відображено по Дт рахнку 92.2 «Адміністративні витрати групи проекту» та включено до складу витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток, а саме6 до складу адміністративних витрат за 4 квартал 2011 року та 1 квартал 2012 року.

Аналіз наведених норм у їх сукупності з обставинами справи даються підстави для висновку про необґрунтованість висновків контролюючого органу про те, що підготовчі, основні та інші витрати Концерну «МТМ» в рамках реалізації проекту з придбання та установлення 3-х нових міні комбінованих опалювальних енергоблоків є капітальними інвестиціями, які повинні відображатися у складі собівартості реалізованої продукції через нарахування амортизації основних засобів після їх придбання (спорудження), введення їх в експлуатацію та використання у господарській діяльності підприємства.

Стосовно висновків контролюючого органу про завищення витрати на амортизацію по основним засобам придбаним у ТОВ «Авіа» та ТОВ «Будмонтаж» суд зазначає, що право позивача на включення витрат на амортизацію по основним засобам, які були придбані у зазначених підприємств підтверджено судовими рішеннями, у справі №2а-10655/10/0870. Так, відповідно до постанови Запорізького окружного адміністративного суду від 14.02.2011, залишеної без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04.10.2011, визнано необґрунтованими висновки контролюючого органу про відсутність об'єктів оподаткування податком на прибуток при придбанні та продажу товарів (послуг) позивачем по взаємовідносинам з ТОВ «Будмонтаж Запоріжжя».

Згідно постанови Запорізького окружного адміністративного суду у справі №2а-0870/2058/11 від 31.08.2011, угода між позивачем і НВО «АВІА» ТОВ виконана сторонами повністю, про що свідчать документи, які містяться в матеріалах справи, а саме: податкові накладні НВО «АВІА» TOB №228 від 01.12.2010, №255 від 24.12.2010, надані Концерну «МТМ»; журнал реєстрації довіреностей за 2010 про видачу довіреності №31933/3275 на отримання товару від НВО «АВІА» TOB; договір поставки №27/07-1 від 27.07.2010 з додатками №1 та №2; прийому-передачі до договору №27/07-1 від 27.07.2010; банківські виписки від 01.12.2010 та від 24.12.2010; акти приймання передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів від 30.12.2010, 31.12.2010 28.12.2010; товарно-транспортна накладна від 28.12.2010 №1202; накладна №17 від 28.12.2010 НВО «АВІА» TOB; акт введення в експлуатацію основних засобів за січень 2011 року. Згідно висновків суду правочин між Концерном «МТМ» та НВО «АВІА» ТОВ відповідає його змісту, отже Концерн «МТМ» діяв в межах податкового законодавства.

Відповідно до ч.1 ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

У ч.2 ст.71 КАС України зазначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві вимоги позивача є такими, що підлягають до задоволення.

Відповідно до ч.1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись ст. ст. 69-71, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Концерну «Міські теплові мережі» - задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжя Державної податкової служби №0000070028 від 21.01.2013.

Стягнути з Державного бюджету України на користь концерну «Міські теплові мережі» судовий збір в розмірі 2 294,00 грн. (дві тисячі двісті дев'яносто чотири гривні 00 коп.).

Постанова набирає законної сили відповідно до частини першої статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.

Суддя Я.В. Горобцова