Рішення

від 11.11.2013 по справі 910/19982/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/19982/13 11.11.13

За позовом Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрдіагностика"

про стягнення 108800,00 грн.

Суддя Гумега О.В.

Представники

від позивача: Якусевич А.М. за довіреністю № 111 від 24.04.2013 р.,

Максименко А.П. за довіреністю № 110 від 24.04.2013 р.

від відповідача: Бондарєва Я.В. за довіреністю № б/н від 25.10.2013 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

15.10.2013 р. Київське міське територіальне відділення Антимонопольного комітету України (позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Укрдіагностика" (відповідач) про стягнення 108800,00 грн., з яких: 68000,00 грн. - сума штрафу, накладеного на відповідача рішенням Адміністративної колегії Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України від 13.06.2013 р. № 28/03-П у справі № 23-03/03.13 "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу", а 40800,00 грн. - сума пені за прострочення сплати штрафу за період з 22.08.2013 р. по 30.09.2013 р.

Позов подано на підставі ст.ст. 17, 25 Закону України "Про Антимонопольний комітет України", ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" та рішення Адміністративної колегії Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України від 13.06.2013 р. № 28/03-П у справі № 23-03/03.13 "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу".

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.10.2013 р. було порушено провадження у справі № 910/19982/13 та призначено розгляд справи на 11.11.2013 р. об 11:20 год.

25.10.2013 р. через відділ діловодства суду від представників відповідача надійшла заява про ознайомлення з матеріалами справи та про їх фотофіксацію. Заява судом задоволена.

11.11.2013 р. представник позивача через відділ діловодства суду подав супровідний лист № 26-06/4361 від 07.11.2013 р., яким на виконання вимог ухвали суду від 16.10.2013 р. підтвердив, що крім даної справи у провадженні господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує господарські спори, відсутні справи між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав, а також відсутні рішення цих органів з такого спору. Відповідно до наведеного супровідного листа позивач надав для залучення до матеріалів справи наступні документи: Положення про територіальне відділення Антимонопольного комітету України, копію Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи позивача (серія А01 № 452903), копію довідки АБ № 693871 з ЄДРПОУ стосовно позивача, Довідку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 28.10.2013 р.

11.11.2013 р. представник позивача через відділ діловодства суду подав заяву про збільшення розміру позовних вимог, відповідно до якої просив суд стягнути з відповідача штраф в розмірі 68000,00 грн. та 68000,00 грн. пені за прострочення сплати штрафу за період з 22.08.2013 р. по 11.11.2013 р., враховуючи при цьому приписи ч. 5 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", згідно яких розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України.

В судове засідання, призначене на 11.11.2013 р., з'явились представники позивача та відповідача.

Представник відповідача в судовому засіданні, призначеному на 11.11.2013 р. подав клопотання про долучення до матеріалів справи заперечень проти позову та письмових підтверджень.

Відповідно до наданих суду заперечень проти позову вбачається, що відповідач 12.09.2013 р. сплатив штраф в розмірі 68000,00 грн., накладений рішенням Адміністративної колегії Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України від 13.06.2013 р. № 28/03-П у справі № 23-03/03.13, що підтверджується копіями платіжного доручення № 93 від 12.09.2013 р. та банківської виписки за 12.09.2013 р. За таких обставин відповідач вважає, що кількість прострочених ним днів сплати штрафу становить 21 день з 22.08.2013 р. по 11.09.2013 р. включно, а розмір пені за цей період складає 21420,00 грн. У зв'язку з наведеним, відповідач просить суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача штрафу в розмірі 68000,00 грн. та пені в розмірі 40800,00 грн.

Представник позивача в судовому засіданні 11.11.2013 р. не підтримав подану ним 11.11.2013 р. через відділ діловодства суду заяву про збільшення позовних вимог, у зв'язку з чим дана заява судом не розглядалась.

Представник позивача в судовому засіданні 11.11.2013 р. підтримав позовні вимоги, викладені в позовній заяві, направленій до Господарського суду міста Києва 15.10.2013 р.

Представник відповідача в судовому засіданні 11.11.2013 р. просив відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог з підстав, викладених у запереченнях проти позову .

Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 11.11.2013 р. було проголошено вступну та резолютивну частину рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено у термін, передбачений ч. 4 ст. 85 ГПК України.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, оглянувши в судовому засіданні оригінали документів, копії яких знаходяться в матеріалах справи, суд

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Адміністративної колегії Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України від 13.06.2013 р. № 28/03-П у справі № 23-03/03.13 "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" (надалі - Рішення АМК) постановлено: визнати дії Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрдіагностика" (код ЄДРПОУ 32856389), які полягають у неподанні інформації на вимогу голови Відділення від 26.12.2012 № 26-03/5294 у встановлений головою територіального Відділення строк порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим пунктом 13 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді неподання інформації територіальному відділенню Антимонопольного комітету України у встановлені головою територіального відділення строки (п. 1 резолютивної частини Рішення АМК); за вчинене порушення, викладене в пункті 1 резолютивної частини рішення, відповідно до частини другої статті 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції", накласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрдіагностика" (код ЄДРПОУ 32856389) штраф у розмірі 68 000 (шістдесят вісім тисяч) гривень (п. 2 резолютивної частини Рішення АМК).

Супровідним листом № 26-03/2276 від 14.06.2013 р. Київське міське територіальне відділення Антимонопольного комітету України (позивач) направило копію Рішення АМК Товариству з обмеженою відповідальністю "Укрдіагностика" (відповідачу).

Отримання Рішення АМК відповідачем 21.06.2013 р. підтверджується копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 0103022253895.

Як зазначає позивач, строк сплати штрафу, накладеного на відповідача Рішенням АМК, сплив 21.08.2013 р.

Частиною восьмою статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" передбачено, що протягом п'яти днів з дня сплати штрафу суб'єкт господарювання зобов'язаний надіслати відповідно до Антимонопольного комітету України або його територіального відділення документи, що підтверджують сплату штрафу.

Позивач стверджує, що станом на день подання позовної заяви він не отримував документи, що підтверджують сплату штрафу, накладеного Рішенням АМК.

Відповідно до частини 5 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України.

Відповідно до частини 7 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у разі несплати штрафу у строки, передбачені рішенням, та пені органи Антимонопольного комітету України стягують штраф та пеню в судовому порядку.

У зв'язку з наведеним, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача суми штрафу в розмірі 68000,00 грн., накладеного рішенням АМК, а також про стягнення пені за кожен день прострочення сплати штрафу в розмірі півтора відсотки від суми штрафу, яка відповідно до розрахунку позивача склала 40800,00 грн. за період з 22.08.2013 р. по 30.09.2013 р.

Відповідач стверджує, що 12.09.2013 р. ним сплачено штраф в розмірі 68000,00 грн., накладений рішенням Адміністративної колегії Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України від 13.06.2013 р. № 28/03-П у справі № 23-03/03.13, що підтверджується копіями платіжного доручення № 93 від 12.09.2013 р. та банківської виписки за 12.09.2013 р.

За таких обставин відповідач вважає, що кількість прострочених ним днів сплати штрафу становить 21 день з 22.08.2013 р. по 11.09.2013 р. включно, а розмір пені за цей період складає 21420,00 грн.

Приписами статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно із статтею 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представника позивача, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з огляду на таке.

Правовідносини, пов'язані з обмеженням монополізму та захистом суб'єктів господарювання від недобросовісної конкуренції, є предметом регулювання господарського законодавства, у тому числі й Господарського кодексу України (далі - ГК України), і відтак - господарськими, а тому справи, що виникають з відповідних правовідносин, згідно з частиною третьою статті 21 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" розглядаються господарськими судами.

Зі змісту абз. 2, 3 п. 1 Постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011 № 15 "Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства" (надалі - Постанова Пленуму ВГСУ від 26.12.2011 № 15) вбачається, що справи за позовами органів Антимонопольного комітету України про стягнення з суб'єктів господарювання сум штрафів та пені у зв'язку з порушенням конкурентного законодавства підвідомчі господарським судам і підлягають розгляду за правилами Господарського процесуального кодексу України, оскільки таке стягнення здійснюється згідно саме з рішеннями відповідних органів, прийнятими на підставі приписів Закону України "Про захист економічної конкуренції". Водночас і пунктом 3 частини першої статті 12 ГПК встановлено, що справи за заявами органів Антимонопольного комітету України з питань, віднесених законодавчими актами до їх компетенції, підвідомчі господарським судам.

Отже, спір у даній справі відноситься до підвідомчості господарських судів і підлягає вирішенню за правилами Господарського процесуального кодексу України.

Згідно статті 1 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері державних закупівель.

Приписами статті 4 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" визначено, що Антимонопольний комітет України будує свою діяльність на принципах: законності; гласності; захисту конкуренції на засадах рівності фізичних та юридичних осіб перед законом та пріоритету прав споживачів.

Відповідно до частини 1 статті 22 цього Закону розпорядження, рішення та вимоги органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимоги уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення в межах їх компетенції є обов'язковими для виконання у визначені ними строки, якщо інше не передбачено законом.

Невиконання розпоряджень, рішень та вимог органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимог уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення тягне за собою передбачену законом відповідальність (частина 2 статті 22 Закону України "Про Антимонопольний комітет України").

Згідно статті 25 Закону України "Про Антимонопольний комітет України", з метою захисту інтересів держави, споживачів та суб'єктів господарювання Антимонопольний комітет України, територіальні відділення Антимонопольного комітету України у зв'язку з порушенням законодавства про захист економічної конкуренції органами влади, юридичними чи фізичними особами подають заяви, позови, скарги до суду, в тому числі про зобов'язання виконати рішення органів Антимонопольного комітету України.

Частиною 1 статті 48 Закону України "Про захист економічної конкуренції" визначено, що за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, в тому числі про визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції; накладення штрафу тощо.

Згідно з частинами 1, 2, 3 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", рішення (витяг з нього за вилученням інформації з обмеженим доступом, а також визначеної відповідним державним уповноваженим Антимонопольного комітету України, головою територіального відділення Антимонопольного комітету України інформації, розголошення якої може завдати шкоди інтересам інших осіб, які брали участь у справі), розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень надається для виконання шляхом надсилання або вручення під розписку чи доведення до відома в інший спосіб. Рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обов'язковими до виконання. Особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.

Згідно частини 8 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" протягом п'яти днів з дня сплати штрафу суб'єкт господарювання зобов'язаний надіслати відповідно до Антимонопольного комітету України або його територіального відділення документи, що підтверджують сплату штрафу.

Отже, відповідно до вищевказаних норм позивач має право приймати рішення про визнання вчинення відповідачем порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу, який повинен бути сплачений відповідачем у двомісячний строк з дня отримання відповідного рішення, при цьому протягом п'яти днів з дня сплати штрафу відповідач зобов'язаний надіслати позивачу документи, що підтверджують сплату штрафу, рішення позивача є обов'язковим для виконання.

Як передбачено частиною 7 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у разі несплати штрафу у строки, передбачені рішенням, та пені органи Антимонопольного комітету України стягують штраф та пеню в судовому порядку.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Адміністративної колегії Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України від 13.06.2013 р. № 28/03-П у справі № 23-03/03.13 "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" на відповідача накладено штраф у розмірі 68000,00 грн. за вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченого пунктом 13 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції".

Зазначене рішення Адміністративної колегії Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України було отримано відповідачем 21.06.2013 р., що підтверджується копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 0103022253895, наявною в матеріалах справи.

Згідно частини 3 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.

Отже, кінцевим терміном сплати відповідачем штрафу є 21.08.2013 р. (21.06.2013 р. + 2 місяці).

Відповідно до частини першої статті 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення. Цей строк не може бути відновлено.

По матеріалам справи судом встановлено, що рішення Адміністративної колегії Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України від 13.06.2013 р. № 28/03-П у справі № 23-03/03.13 "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" є чинним, не скасовано та не визнано судом недійсним, що не заперечує відповідач.

Наявні в матеріалах справи докази, а саме: копії платіжного доручення № 93 від 12.09.2013 р. та банківської виписки за 12.09.2013 р., підтверджують, що 12.09.2013 р. відповідач сплатив штраф в розмірі 68000,00 грн., накладений рішенням Адміністративної колегії Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України від 13.06.2013 р. № 28/03-П у справі № 23-03/03.13.

Враховуючи, що позов у даній справі був поданий до Господарського суду міста Києва 15.10.2013 р. (підтверджується реєстраційним штампом суду про одержання № 19982/13 від 15.10.2013 р.), суд прийшов до висновку, що предмет спору у даній справі в частині стягнення з відповідача 68000,00 грн. штрафу , накладеного на відповідача рішенням Адміністративної колегії Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України від 13.06.2013 р. № 28/03-П у справі № 23-03/03.13, був відсутній до порушення провадження у справі № 910/19982/13 , що в свою чергу тягне за собою відмову в позові в цій частині.

При цьому судом враховано правову позицію Вищого господарського суду України, викладену в абз. 3 п.п. 4.4 п. 4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18, згідно з якою припинення провадження у справі на підставі норми пункту 1-1 частини першої статті 80 ГПК можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові, а не припинення провадження у справі.

Разом з тим, з огляду на фактичну сплату відповідачем штрафу в сумі 68000,00 грн. тільки 12.09.2013 р. , підставним є висновок суду про те, що відповідач ухилився від сплати штрафу , накладеного на нього рішенням АМК, у строк, визначений частиною 3 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", кінцевим терміном якого у спірному випадку судом визначено 21.08.2013 р.

Враховуюче викладене, суд вважає позовні вимоги щодо стягнення з відповідача пені в розмірі 40800,00 грн. за період з 22.08.2013 р. по 30.09.2013 р. за прострочення сплати штрафу такими, що підлягають частковому задоволенню в сумі 21420,00 грн. за період з 22.08.2013 р. по 11.09.2013 р. (21 день).

В іншій частині позовних вимог щодо стягнення пені в сумі 19380,00 грн. за період з 22.08.2013 р. по 30.09.2013 р. за прострочення сплати штрафу (40800,00 грн. - 21420,00 грн. = 19380,00 грн.) позивачу належить відмовити з огляду на наступне.

Відповідно до частини 5 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України.

Як вище було встановлено, відповідач мав сплатити 68000,00 грн. штрафу до 21.08.2013 р., таким чином, початком періоду прострочення сплати штрафу є 22.08.2013 р.

Судом також встановлено, що фактично відповідач сплатив 68000,00 грн. штрафу 12.09.2013 р.

При цьому 12.09.2013 р. є днем, коли відповідач вже здійснив таку оплату та цей день об'єктивно не можливо вважати днем прострочення сплати штрафу, за який у відповідності до частини 5 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" має стягуватись пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. При цьому суд звертає увагу, що у наведеній нормі закону законодавець чітко визначив, що пеня стягується за кожний день прострочення сплати штрафу . Тобто останнім днем прострочення сплати штрафу відповідачем в спірному випадку є 11.09.2013 р. та підстави для нарахування відповідачу пені після цієї дати у відповідності до частини 5 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" відсутні.

Враховуючи наведене, суд вважає вірним здійснений відповідачем контррозрахунок позовних вимог в частині суми пені в розмірі 21420,00 грн. за період з 22.08.2013 р. по 11.09.2013 р. (21 день).

Так, розмір пені за один день прострочення штрафу відповідно до ч. 5 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" складає 1020,00 грн. (68000,00 грн. : 100 х 1,5 = 1020,00 грн.).

За період з 22.08.2013 р. по 11.09.2013 р. відповідачем прострочено 21 день сплати штрафу.

Таким чином, сума пені за прострочення сплати штрафу за вищевказаний період складає 21420,00 грн. (1020,00 грн. х 21 = 21420,00 грн.).

Враховуючи викладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача 68000,00 грн. штрафу та 40800,00 грн. за період з 22.08.2013 р. по 30.09.2013 р. підлягають задоволенню частково в сумі 21420,00 грн. пені за період з 22.08.2013 р. по 11.09.2013 р. В іншій частині позовних вимог суд відмовляє.

Згідно з ч. 2 ст. 44 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

З 01.11.2011р. вступив в силу Закон України "Про судовий збір" від 08.06.2011 року № 3674-VI (далі - Закон).

У частині 2 статті 4 Закону визначені ставки судового збору, зокрема, за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру встановлена ставка судового збору в розмірі 2 відсотки ціни позову , але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

Ціна позову становить 108800,00 грн., отже, сума судового збору за подання даного позову має складати 2176,00 грн. (2 відсотки ціни позову).

Згідно ч. 1 ст. 49 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Разом з тим, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору (ч. 1 ст. 49 ГПК України).

При цьому в ході розгляду даного спору по суті судом встановлено, що відповідач ухилився від сплати штрафу, накладеного на нього рішенням АМК, у строк, визначений частиною 3 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", до того ж, в порушення частини 8 статті 56 наведеного Закону України не надіслав до територіального відділення Антимонопольного комітету України документи, що підтверджують сплату штрафу, протягом п'яти днів з дня сплати штрафу. Докази протилежного в матеріалах справи відсутні.

Відповідно до ч. 3 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

Статтею 5 Закону України "Про судовий збір" визначені пільгові категорії щодо сплати судового збору, в т.ч. Антимонопольний комітет України та його територіальні відділення у справах, що вирішуються на підставі законодавства про захист економічної конкуренції та законодавства про здійснення державних закупівель.

Враховуючи наведені норми, зокрема, приписи ч. 2 ст. 49 ГПК України, з відповідача стягується судовий збір в доход Державного бюджету України в сумі 2176,00 грн.

Керуючись ст. ст. 22, 32, 33, 34, 43, 44, 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрдіагностика" (01032, м. Київ, вул. Рейтарська, 18/11-А; ідентифікаційний код 32856389), з будь-якого його рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, 21420,00 грн. (двадцять одну тисячу чотириста двадцять гривень 00 коп.) пені за прострочення сплати штрафу, зарахувавши вказану суму в доход загального фонду Державного бюджету України на рахунок відповідного управління Державної казначейської служби України за місцем знаходження платника податків по коду класифікації доходів бюджету 21081100 (символ звітності 106).

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрдіагностика" (01032, м. Київ, вул. Рейтарська, 18/11-А; ідентифікаційний код 32856389), з будь-якого його рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, судовий збір в розмірі 2176,00 грн. (дві тисячі сто сімдесят шість гривень 00 коп.), який підлягає зарахуванню за реквізитами, передбаченими для справляння судового збору за подачу позовної заяви до Господарського суду міста Києва.

5. Після набрання рішенням законної сили видати накази.

Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 13.11.2013 р.

Суддя Гумега О.В.