Ухвала

від 06.11.2013 по справі 2а-13877/12/0170/8

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Ухвала

Іменем України

Справа № 2а-13877/12/0170/8

06.11.13 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Омельченка В. А.,

суддів Дадінської Т.В. ,

Дудкіної Т.М.

розглянувши в порядку письмового провадження матеріали справи № 2а-13877/12/0170/8 за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м.Сімферополі Головного управління Міндоходів в АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Кушнова А.О. ) від 08.07.13

за позовом Приватного підприємства "Кримгазстройпроект" (вул. К. Лібкнехта, буд.32 оф.2, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим,95000)

до Державної податкової інспекції у м.Сімферополі Головного управління Міндоходів в АР Крим (вул. М. Залки, 1/9, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим,95053)

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

07.12.12р. Приватне підприємство "Кримгазстройпроект" звернулось до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим ДПС про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень № 0009092204 від 06.11.2012р. на загальну суму 164922 грн., № 0009102204 від 06.11.2012р. на загальну суму 211679 грн., № 0009112204 від 06.11.2012р.

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 08.07.13 адміністративний позов Приватного підприємства "Кримгазстройпроект" до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задоволено.

Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби від 25.10.2012р. № 0007272204 та № 0007262204.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства "Кримгазстройпроект" (ідентифікаційний код 35228023) судовий збір в розмірі 2146,00 грн. (дві тисячі сто сорок шість гривень 00 коп.) та 5896,00 грн. (п'ять тисяч вісімсот дев'яносто шість грн. 00 коп.) витрат на проведення судово-економічної експертизи документів шляхом їх безспірного списання з рахунку суб'єкта владних повноважень - Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби (ЄДРПОУ 36822070).

Не погодившись з даною постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 08.07.13 та прийняти нове рішення по справі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права. А саме, апелянт посилається на те, що ТОВ БВП "Строітель Плюс", ПП "Кримспецтехнолоджи", Фірмою "Капітель Плюс" необґрунтовано складені податкові накладні під час взаємовідносин з позивачем, оскільки фактично факт поставки товару від зазначених контрагентів позивачу не підтверджено належним чином. В обґрунтування зазначеного податковий орган посилається на акти про неможливість проведення перевірок ТОВ БВП "Строитель Плюс", ПП "Кримспецтехнолоджи", Фірми "Капітель Плюс", які утримують в собі відомості про незнаходження контрагентів позивача за адресою місцезнаходження та порушення кримінальної справи № 69-0146 у відношенні директора ПП "Союз КДС" за фактом умисного ухилення від сплати податків, за попередньою змовою групою осіб, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів в особливо великих розмірах, за ознаками складу злочину, передбаченого ст. 212 ч. 3 КК України та відносно директора ТОВ "Строітель - плюс" ОСОБА_2, фізичних осіб ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_14 за фактами фіктивного підприємництва - створення та придбання суб'єктів підприємницької діяльності, зокрема: ПП "Ротонда Торг", ПП "Габарит-груп", з метою прикриття незаконної діяльності, яка полягала в сприянні директору ТОВ "Союз КДС" ОСОБА_12 в мінімізації ним податкових зобов'язань, скоєного повторно, передньою змовою групою осіб, що заподіяло велику матеріальну шкоду державі, а також пособництва ними в умисному ухиленні від сплати податків директору ТОВ "Союз КДС" ОСОБА_12, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів в особливо великих розмірах за ознаками злочинів, передбачених ст.ст. 28 ч. 2, ст. 205 ч. 2, ст. 27 ч. 5, ст. 212 ч. 3 КК України.

На підставі викладеного податковим органом зроблено висновок про фіктивність господарських угод, укладених між позивачем та ТОВ БВП "Строітель Плюс", ПП "Кримспецтехнолоджи", Фірмою "Капітель Плюс", з посиланням на норми ч. 2 ст. 215, ст.ст. 216, 228 ЦК України.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 11.10.2013 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м.Сімферополі Головного управління Міндоходів в АР Крим.

У судове засідання сторони, їх представники не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені в встановленому законом порядку.

Згідно з частиною четвертою статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Суд, керуючись положеннями пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, визнав за можливе перейти до письмового провадження по справі.

Судом першої інстанції встановлено, що Приватне підприємство "Кримгазстройпроект" (далі - ПП "Кримгазстройпроект") має статус юридичної особи з 25.06.2007 року, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію серії А01 № 614378, виданим виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради АР Крим (том 1 а.с.27).

ПП "Кримгазстройпроект" знаходиться на податковому обліку в ДПІ у м. Сімферополі АРК ДПС з 26.06.2007р. за номером 16572 та згідно свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість № 100337856 серії НБ № 385797 є платником ПДВ (том 1 а.с.25, 28).

Згідно довідки АА № 462566 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України основними видами діяльності позивача є: монтаж систем опалення, вентиляції та кондиціонування повітря; діяльність у сфері інжинірингу; будівництво будівель; водопровідні, каналізаційні та протипожежні роботи; газопровідні роботи; оптова торгівля залізними виробами, водопровідним та опалюваним устаткування (том 1 а.с.27).

Листом від 11.09.12р. за № 19648/10/22-1 ДПІ у м. Сімферополі АРК ДПС було повідомлено позивача про те, що за результатами співставлення інформації поданих податкових декларацій з податку на додану вартість за період з 01.07.09р. по 30.06.12р. з іншими документами, пов'язаними з нарахуванням та сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) встановлено у ПП "Кримгазстройпроект" розбіжності з контрагентами: ТОВ БВП "Строітель Плюс", ПП "Кримспецтехнолоджи", Фірмою "Капітель Плюс", у зв'язку з чим податковим органом від позивача були витребувані певні документи (том 6 а.с.225).

У період з 25.09.2012 року по 01.10.2012 року на підставі ст.20 розділу І, пп. 78.1.1 п.78.1 ст. 78, ст. 79 гл. 8 розділу ІІ Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VІ, повідомлення № 688/22-1 від 20.09.2012р. та наказу ДПІ у м. Сімферополі АРК ДПС № 2149 від 19.09.2012р. "Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ПП "Кримгазстройпроект", наданого ДПІ у м. Сімферополі посадовими особами ДПІ у м. Сімферополі АРК ДПС проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ПП "Кримгазстройпроект" (ЄДРПОУ 35228023) з питань дотримання вимог податкового законодавства при визначенні податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинам ТОВ БВП "Строітель Плюс" ЄДРПОУ 31263808, ПП "Кримспецтехнолоджи" ЄДРПОУ 35228023, Фірмою "Капітель Плюс" ЄДРПОУ 31095815 за період з 01.07.2009р. по 30.06.2012р. (травень 2010 року, липень-серпень 2010р., листопад - грудень 2010р., січень-грудень 2011р., січень-березень 2012р.), про що складено Акт № 7093/22-1/35228023 від 08.10.2012 року (том 1 а.с.31-59).

Перевіркою встановлено порушення позивачем:

1. п. 4.1 ст. 4 пп. 7.4.1, пп. 7.4.2, пп. 7.4.5 п. 7.4, пп. 7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 №168/97-ВР (із змінами та доповненнями), пп. 14.1.202 п. 14.1 ст. 14, п. 185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188, п. 198.6, п. 198.1 п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VІ, ПП "Кримгазстройпроект" встановлено заниження податкових зобов'язань по податку на додану вартість усього у сумі 168 163 грн., у т.ч. за травень 2010р. у сумі 1355 грн., за липень 2010р. у сумі 2 263 грн., за серпень 2010р. у сумі 3 503 грн., за вересень 2010р. у сумі 3 596 грн., за листопад 2010р. у сумі 4 720 грн., за грудень 2010р. у сумі 3 244 грн., за січень 2011р. у сумі 4 595 грн., за лютий 2011р. у сумі 8 549 грн., за березень 2011р. у сумі 9 911 грн., за квітень 2011р. у сумі 12 060 грн., за травень 2011р. у сумі 1 220 грн., за червень 2011р. у сумі 1 483 грн., за липень 2011р. у сумі 5 060 грн., за серпень 2011р. у сумі 7 331 грн., за вересень 2011р. у сумі 10 967 грн., за жовтень 2011р. у сумі 13 281 грн., за листопад 2011р. у сумі 47 420 грн., за грудень 2011р. у сумі 12 052 грн., за січень 2012 р. у сумі 3 990 грн., за лютий 2012р. у сумі 3 990 грн., за березень 2012р. у сумі 7 573 грн.

2. п.5.1, пп. 5.2.1 п.5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" №283/97- ВР від 22.05.1997 р. (зі змінами та доповненнями), пп. 14.1.191 п. 14.1 ст. 14, пп. 138.1.1 п. 138.1 ст. 138, п. 138.2 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VІ, ПП "Кримгазстройпроект" в податковому обліку занижено податок на прибуток усього у сумі 196 007 грн., у т.ч. за 2 кв. 2010р. у сумі 1 694 грн., за 3 кв. 2010р. у сумі 11 703 грн., за 4 кв. 2010р. у сумі 9 955 грн., за 1 кв. 2011р. у сумі 28 819 грн., за 2 кв. 2011р. у сумі 16 977 грн., за 3 кв. 2011р. у сумі 26 862 грн., за 4 кв. 2011 р. у сумі 83 666 грн., за 1 кв. 2012р у сумі 16331 грн.

Не погодившись з висновками Акту перевірки № 7093/22-1/35228023 від 08.10.2012 року, позивач оскаржив їх в адміністративному порядку до ДПІ у м. Сімферополі АРК ДПС (том 1 а.с.60-66).

Листом від 25.10.2012 року за № 23699/7/22-1 ДПІ у м. Сімферополі АРК ДПС повідомила, що висновки акту перевірки № 7093/22-1/35228023 від 08.10.2012 року відповідають чинному законодавству та не підлягають скасуванню чи зміні (том 1 а.с.67-74).

Зазначені в акті перевірки № 7093/22-1/35228023 від 08.10.2012 року висновки податкового органу були покладені в основу податкових повідомлень-рішень від 25.10.2012 року № 0007272204, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на 205928,75 грн., у тому числі за основним платежем на 196007,00 грн. та штрафними санкціями на 9921,75 грн.; № 0007262204, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 200750,25 грн., у тому числі за основним платежем на 168163,00 грн. та штрафними санкціями на 32587,25 грн. (том 1 а.с.75, 76).

Не погодившись з податковими повідомленнями-рішеннями ДПІ у м. Сімферополі АРК ДПС від 25.10.2012 року № 0007272204 та № 0007262204, позивач оскаржив їх до ДПС в АРК (том 1 а.с.77-81).

Листом від 26.11.2012р. за № 3653/10/100223 ДПС в АРК залишила без змін податкові повідомлення - рішення від 25.10.2012 року № 0007272204 та № 0007262204 (том 1 а.с.82-85).

В пункті 2.8 акта перевірки (том 1 а.с.33) зазначено, що документальною позаплановою невиїзною перевіркою ПП "Кримгазстройпроект" з питань дотримання вимог податкового законодавства при визначенні податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ БВП "Строітель Плюс" ЄДРПОУ 31263808, ПП "Кримспецтехнолоджи" ЄДРПОУ 35228023, фірма "Капітель-Плюс" ЄДРПОУ 31095815 за період з 01.07.2009р. по 30.06.2012р. встановлені взаємовідносини з фіктивними підприємствами за травень 2010р., липень - серпень 2010р., листопад - грудень 2010р., січень - грудень 2011р., січень - березень 2012р, по яким сформовані валові витрати на загальну суму 840 815 грн. та податковий кредит на загальну суму ПДВ 168 163 грн., а саме:

- ТОВ БВП " Строітель Плюс", по якому сформовані валові витрати на загальну суму 6100 грн. та податковий кредит на загальну суму ПДВ 1220 грн.

- ПП "Кримспецтехнолоджи", по якому сформовані валові витрати на загальну суму 6775 грн. та податковий кредит на загальну суму ПДВ 1355 грн.

- Фірма "Капітель-Плюс", по якій сформовані валові витрати на загальну суму 827940 грн. та податковий кредит на загальну суму ПДВ 165588 грн.

Згідно п. 3.1.2 акту перевірки (том 1 а.с.36) вказані висновки зроблені з посиланням на акт "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ БВП "Строітель Плюс" від 11.04.2012р. №37/22/31263808, акт "Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП "Кримспецтехнолоджи" від 06.04.2012р. №17/22/36693441, акт "Про неможливість проведення зустрічної звірки Фірми "Капітель-Плюс" від 11.04.2012р. №38/22/31095815, в яких встановлено, що вищевказані підприємства формували податковий кредит, тобто згідно з характером операцій є транзитером - суб'єктом господарювання, який значиться у розшифровках податкового кредиту контрагента та формує податкову вигоду вигодонабувачу (виробнику, отримувачу), у тому числі через вигодоформуючих суб'єктів та носить вигодотранспортуючий характер.

В акті перевірки позивача посадовою особою податкового органу процитовані акти "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ БВП "Строітель Плюс" від 11.04.2012р. №37/22/31263808, акт "Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП "Кримспецтехнолоджи" від 06.04.2012р. №17/22/36693441, акт "Про неможливість проведення зустрічної звірки Фірми "Капітель-Плюс" від 11.04.2012р. №38/22/31095815, зокрема в частині: "Відповідно до отриманої постанови слідчого групи слідчих - старшого слідчого з ОВС ГСУ ДПС України Мазуркевича В.А. від 02.04.2012р., встановлено, що: "Кримінальна справа № 69-016 порушена відносно директора ПП "Союз КДС" за фактом умисного ухилення від сплати податків, за попередньою змовою групою осіб, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів в особливо великих розмірах, за ознаками складу злочину, передбаченого ст. 212 ч. 3 КК України та відносно директора ТОВ "Строітель - плюс" ОСОБА_2, фізичних осіб ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_14 за фактами фіктивного підприємництва - створення та придбання суб'єктів підприємницької діяльності, зокрема: ПП "Ротонда Торг", ПП "Габарит-груп", з метою прикриття незаконної діяльності, яка полягала в сприянні директору ТОВ "Союз КДС" ОСОБА_12 в мінімізації ним податкових зобов'язань, скоєного повторно, передньою змовою групою осіб, що заподіяло велику матеріальну шкоду державі, а також пособництва ними в умисному ухиленні від сплати податків директору ТОВ "Союз КДС" ОСОБА_12, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів в особливо великих розмірах за ознаками злочинів, передбачених ст.ст. 28 ч. 2, ст. 205 ч. 2, ст. 27 ч. 5, ст. 212 ч. 3 КК України".

На підставі викладеного податковим органом зроблено висновок про фіктивність господарських угод, укладених між позивачем та ТОВ БВП "Строітель Плюс", ПП "Кримспецтехнолоджи", Фірмою "Капітель Плюс", з посиланням на норми ч. 2 ст. 215, ст.ст. 216, 228 ЦК України.

Судова колегія, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

По взаємовідносинам з ТОВ БВП "Строітель Плюс", суд зазначає, що 31.01.11р. між ПП "Кримгазстройпроект" (Замовник) та ТОВ БВП "Строітель Плюс" (Виконавець) був підписаний акт виконаних робіт №234 на загальну суму 7320,00грн., в т.ч. ПДВ в сумі 1220,00 грн., згідно з яким ТОВ БВП "Строітель Плюс" надав ПП "Кримгазстройпроект" транспортні послуги з перевезення пластикових труб по маршруту Луганськ-Сімферополь.

14.01.11р. ПП "Кримгазстройпроект" придбав у ТД ТОВ "Мегапласт" по витратній накладній №19 ТМЦ на загальну суму 16380,11 грн., в т.ч. ПДВ в сумі 2730,03 грн.: труби ПВХ 160 х 6000 PN 10 у кількості 24шт., труби ПВХ 110 х 6000 PN 10 у кількості 2шт., муфта насувна ПВХ PN 10:110 у кількості 2шт., муфта насувна ПВХ PN 10:160 у кількості 3шт., патрубок фланцевий FW100 у кількості 2шт., патрубок фланцевий FW150 у кількості 6шт.

За придбані ТМЦ ПП "Кримгазстройпроект" перерахував ТД ТОВ "Мегапласт" грошові кошти в сумі 16380,17 грн.

ТД ТОВ "Мегапласт" виписана податкова накладна №15 від 14.01.11р. на загальну суму 16380,11 грн., в т.ч. ПДВ в сумі 2730,03 грн., яка була включена підприємством до складу податкового кредиту за січень 2011р.

Придбані ПП "Кримгазстройпроект" ТМЦ, в т.ч. і труби ПВХ 160 х 6000 PN 10 у кількості 24шт. і труби ПВХ 110 х 6000 PN 10 у кількості 2шт. 19.01.11р. були оприбутковані на склад ПП "Кримгазстройпроект". Надалі труби ПВХ 160 х 6000 PN у кількості 24шт. і труби ПВХ 110 х 6000 PN 10 у кількості 2 шт. були реалізовані підприємством на адресу "Установи 28 УНР".

Вказана господарська операція знайшла своє відображення в бухгалтерському обліку підприємства наступними проводками: Дт 281 "Товари на складі" Кт 631 "Розрахунки з постачальниками"; Дт 902 "Собівартість реалізації товарів" Кт 281 "Товари на складі".

Розрахунки між ПП "Кримгазстройпроект" і ТОВ БВП "Строітель Плюс" відбувалися по рах.631 "Розрахунки з постачальниками". 31.01.11р. ПП "Кримгазстройпроект" було перераховано ТОВ БВП "Строітель Плюс" 7320,00 грн.

По взаємовідносинам з ПП "Кримспецтехнолоджи", суд зазначає, що 12.05.10р. ПП "Кримспецтехнолоджи" по витратній накладній №192 здійснило постачання ТМЦ на адресу ПП "Кримгазстройпроект" на загальну суму 8131,20грн., в т.ч. ПДВ в сумі 1355,20грн., а саме: №192 від 12.05.10р. радіатори чавунні М140 70шт, футорка прохідна права Ѕ 140шт., футорка прохідна ліва Ѕ 70шт., футорка глуха ліва 32мм 70шт.

У подальшому ПП "Кримспецтехнолоджи" реалізувало придбані ТМЦ на адресу підприємства "Установа №28 УНР", а саме: радіатори чавунні М140 по витратній накладній №7 від 12.05.10р. у кількості 70шт.; футорка прохідна ліва Ѕ у кількості 70шт., футорка прохідна права Ѕ у кількості 140шт., футорка глуха ліва 32мм у кількості 70шт. по витратній накладній №8 від 26.05.10р.

Вказана господарська операція відображена в бухгалтерському обліку підприємства наступними проводками: Дт 281 "Товари на складі", Кт 631 "Розрахунки з постачальниками", Дт 902 "Собівартість реалізації товарів", Кт 281 "Товари на складі"

Розрахунки між сторонами відображені по рах.631 "Розрахунки з постачальниками". 26.07.10р. ПП "Кримспецтехнолоджи" перерахував ПП "Кримспецтехнолоджи" в рахунок оплати товару 8156,89 грн.

По взаємовідносинам з Фірмою "Капітель Плюс", суд зазначає, що за перевіряємий період Фірмою "Капітель Плюс" на адресу позивача було поставлено ТМЦ на загальну суму 882812,17 грн., у т.ч. ПДВ в сумі 150850,83 грн.

Розрахунки між сторонами відображені по рах.631 "Розрахунки з постачальниками". ПП "Кримгазстройпроект" перерахувало Фірмі "Капітель Плюс" грошові кошти за отриманий товар в загальній сумі 956 217,25грн.

Вказана господарська операція відображена в бухгалтерському обліку підприємства наступними проводками: Дт281 "Товари на складі", Кт 631 "Розрахунки з постачальниками", Дт 644 "Розрахунки по податках", Кт 631 "Розрахунки з постачальниками", Дт 631 "Розрахунки з постачальниками", Кт 311 "Розрахунковий рахунок".

Використання позивачем придбаних товарів у власній господарський діяльності підтверджується договорами № 1 від 09.01.10р. від 09.01.11р., від 09.01.12р., укладеними позивачем з Установою " 28 Управління начальника робіт", предметом яких є постачання позивачем товару на адресу покупця (п.1.1 Договору). Покупець оплачує 100% вартість товару протягом 3-х банківських днів з моменту отримання рахунку (п.3.1 Договору).

Також між ПП "Кримгазстройпроект" (Продавець) та ДП Міністерства оборони України "Кримвоєнстрой" (Покупець) укладені договори від 09.01.12р. №2, від 20.08.11р. №2, предметом яких є постачання товару на адресу Покупця (п.1.1 Договору).

Розрахунки між ПП "Кримгазстройпроект" та контрагентами відображені в бухгалтерському обліку підприємства по рах.361 "Розрахунки з покупцями".

Відповідачем при проведенні перевірки та оформленні її результатів актом від 08.10.12р. р. № 7093/22-1/35228023 не перевірялись первинні документи бухгалтерського обліку позивача, що підтверджують взаємовідносини позивача зі вказаними в акті перевірки контрагентами. Висновки про порушення позивачем вимог податкового законодавства зроблені відповідачем на підставі актів "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ БВП "Строітель Плюс" від 11.04.2012р. №37/22/31263808, "Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП "Кримспецтехнолоджи" від 06.04.2012р. №17/22/36693441, "Про неможливість проведення зустрічної звірки Фірми "Капітель-Плюс" від 11.04.2012р. №38/22/31095815 та комп'ютерних автоматизованих інформаційних систем податкового органу.

Насамперед, слід зазначити, що інформація комп'ютерних автоматизованих інформаційних систем ДПС, акти про неможливість проведення зустрічних звірок контрагентів не можуть бути покладені в основу висновків про порушення позивачем податкового законодавства, оскільки відповідно до п. 6 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України № 984 від 22.12.2010р. та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 січня 2011 р. за № 34/18772, факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Пунктом 5.2. Порядку також передбачено, що у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно, зокрема: чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, в результаті якої здійснено це порушення, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб платника податків або його законних представників щодо встановлених порушень; зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення.

В той же час, інформація комп'ютерних автоматизованих інформаційних систем та акти про неможливість проведення перевірок контрагентів платника податків, на які посилається відповідач в обґрунтування своїх висновків, не відносяться до первинних або інших документів, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку платника податків, що достовірно підтверджують наявність факту порушення.

Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції, що викладені в акті перевірки матеріали досудового слідства по кримінальній справи № 69-0146 не можуть бути прийняті, оскільки по-перше, використання даних матеріалів в ході документальної позапланової невиїзної перевірки податковим органом не передбачено чинним законодавством, зокрема Порядком оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства розділу, затвердженого наказом ДПА України від 22.12.2010 № 984, зареєстрованим в Мінюсті 12 січня 2011 р. за № 34/18772, а по-друге, матеріали кримінальної справи використані шляхом копіювання інформації, отриманої засобами електронної пошти, тоді як самі матеріали кримінальної справи в ході перевірки не використовувались, що свідчить про те, що висновки акту перевірки побудовані на суб'єктивних припущеннях перевіряючих, які не мають підтверджених доказів.

Окрім того, судова колегія зазначає наступне.

Відповідно до п.1.3, п.1.4 ст.1 Закону України №168/97-ВР від 03.04.1997р. "Про податок на додану вартість" зі змінами та доповненнями на час виникнення спірних відносин (далі - Закон № 168) встановлено: платник податку - особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України. (п.1.3).

Пунктами 1.6, 1.7 ст.1 Закону № 168 встановлено, що податкове зобов'язання - загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді, визначена згідно з цим Законом. (п.1.6) Податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до пп. 7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону № 168, податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Відповідно до пп.7.2.6 п. 7.2 ст.7 Закону № 168, податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Згідно з приписами пп. 7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону № 168, датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

- або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а в разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку;

- або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Згідно пп.7.4.1. п.7.4 ст.7 Закону № 168 Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно пп.7.4.5. п.7.4 ст.7 Закону № 168 не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Згідно пп.7.7.1. п.7.7 ст.7 Закону № 168 сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Статтею 185 Податкового кодексу України закріплено визначення об'єкта оподаткування, де у п. б) п.п. 185.1. закріплено, що об'єктом оподаткування є операції платників податку зокрема з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку (п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України).

Право на віднесення сум податку до податкового кредиту згідно п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України виникає у разі здійснення операцій в т.ч. з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно п. 198.2. ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.6 ст. 198 ПКУ встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Згідно п. 201.10 ст. 201 ПКУ податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

За таких підстав, судова колегія приходить до висновку, що податкові накладні, виписані ТОВ БВП "Строітель Плюс", ПП "Кримспецтехнолоджі" та Фірмою "Капітель Плюс" відповідають вимогам зазначених норм, а отже висновки відповідача про заниження позивачем податку на додану вартість усього у сумі 168 163 грн., є протиправним.

Окрім того, щодо доводів апелянта, відносно нікчемності правочинів позивача з його контрагентами, судова колегія зазначає наступне.

Згідно з ч.5 ст. 203 Цивільного кодексу України правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ст. 215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до ч. 1 ст.216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодуванні

Згідно ст. 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

При цьому згідно постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 р. №9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» при кваліфікації правочину за ст. 228 Цивільного кодексу України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Окрім того, судова колегія зазначає, що відповідачем не надано вироку у кримінальній справі, яким би встановлювались обставини протиправної діяльності позивача, його контрагентів, з яких би вбачався зв'язок та обізнаність позивача щодо можливої протиправної діяльності та щодо можливої спрямованості певних угод на ухилення від сплати податків.

Окрім того, судова колегія вважає за необхідне зазначити наступне.

Пунктом 5.1 ст. 5 Закону України від 28.12.1994 року № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" визначено, що валові витрати виробництва та обігу - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Підпунктом 5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України від 28.12.1994 року № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" визначено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Згідно пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України від 28.12.1994 року № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" не включаються до складу валових витрат витрати на виплату винагород або інших видів заохочень пов'язаним з таким платником податку фізичним чи юридичним особам у разі, якщо немає документальних доказів, що таку виплату або заохочення було проведено як компенсацію за фактично надану послугу (відпрацьований час). За наявності зазначених документальних доказів віднесенню до складу валових витрат підлягають фактичні суми виплат (заохочень), але не більші ніж суми, розраховані за звичайними цінами.

Тобто, підставою для невключення до складу валових витрат є лише випадок повної відсутності будь-яких розрахункових, платіжних та інших документів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку, а тому і неможливість віднесення до складу валових витрат підприємства сум, не підтверджених документально.

Встановлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у Законі України від 28.12.1994 року № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" не дозволяється.

Зважаючи на те, що позивачем належними документами первинного бухгалтерського та податкового обліку підтверджено належне оформлення та виконання господарських угод, суд приходить до висновку про дотримання позивачем порядку віднесення до 01 квітня 2011 року витрат до валових витрат позивача.

Згідно ст. 134 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування податком на прибуток є:

- прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу;

- дохід (прибуток) нерезидента, що підлягає оподаткуванню згідно зі статтею 160 цього Кодексу, з джерелом походження з України.

П. 151.1 ст.151 розділу ІІІ "Податок на прибуток підприємств" Податкового кодексу України визначено, що основна ставка податку становить 16 відсотків.

Положення зазначеного пункту застосовуються з урахуванням пункту 10 підрозділу 4 розділу XX "Перехідні положення" цього Кодексу.

Згідно п. 138.1. ст. 138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із:

витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті:

інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу;

крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Пунктом 138.2. ст. 138 Податкового кодексу України передбачено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді.

Відповідно до пп. "г" пп. 138.8.5 п. 138.8 ст.138 Податкового кодексу України до складу загальновиробничих витрат включаються витрати на утримання, експлуатацію та ремонт, страхування, оперативну оренду основних засобів, інших необоротних активів загальновиробничого призначення.

Підпунктом 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України передбачено, що не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Беручи до уваги, що господарські операції між позивачем та ТОВ БВП "Строітель Плюс", ПП "Кримспецтехнолоджі" та Фірмою "Капітель Плюс" були товарними та реальними та підтверджені наданими первинними документами бухгалтерського та податкового обліку, суд вважає безпідставними висновки відповідача про заниження податку на прибуток всього у сумі 196 007 грн., у т.ч за 2 кв. 2010р. у сумі 1 694 грн., за 3 кв. 2010р. у сумі 11 703 грн., за 4 кв. 2010р. у сумі 9 955 грн., за 1 кв. 2011р. у сумі 28 819 грн., за 2 кв. 2011р. у сумі 16 977 грн., за 3 кв. 2011р. у сумі 26 862 грн., за 4 кв.2011 р. у сумі 83 666 грн., за 1 кв. 2012р у сумі 16331 грн. та як наслідок, протиправним податкове повідомлення - рішення ДПІ у м. Сімферополі АРК ДПС від 25.10.2012 року № 0007272204 про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств на суму 205928,75 грн., у тому числі 196007,00 грн. за основним платежем та 9921,75 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Окрім того, відповідно до висновку судової економічної експертизи №3 від 22.05.13р. наданими на дослідження первинними документами бухгалтерського і податкового обліку позивача висновки акту перевірки від 08.10.12р. №7093/22-1/35228023 відносно заниження ПП "Кримгазстройпроект" податкових зобов'язань по ПДВ за період, що перевіряється, в сумі 168163,00грн. не підтверджуються, наданими на дослідження первинними документами бухгалтерського і податкового обліку позивача висновки акту перевірки від 08.10.12р. №7093/22-1/35228023 відносно заниження ПП "Кримгазстройпроект" податку на прибуток за період, що перевіряється, в сумі 196007,00 грн. не підтверджуються.

За таких підстав, судова колегія враховуючи усі обставини справи, приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції.

Відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судова колегія дійшла до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення не вбачається.

Керуючись ст. 195; ст. 196; ст. 197; п.1 ч.1 ст. 198; ст. 200; п.1 ч.1 ст. 205; ст. 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Сімферополі Головного управління Міндоходів в АР Крим залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 08.07.13 у справі № 2а-13877/12/0170/8 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Ухвалу може бути оскаржено до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя підпис В.А.Омельченко

Судді підпис Т.В. Дадінська

підпис Т.М. Дудкіна

З оригіналом згідно

Головуючий суддя В.А.Омельченко