Постанова

від 12.11.2013 по справі 901/2064/13

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 листопада 2013 року Справа № 901/2064/13

Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Балюкової К.Г.,

суддів Видашенко Т.С.,

Плута В.М.,

за участю представників сторін:

позивача: не з'явився (Товариство з обмеженою відповідальністю "Презенс технолоджи");

відповідача: не з'явився (Товариство з обмеженою відповідальністю "Птицекомплекс-Агро");

розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Птицекомплекс-Агро" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Медведчук О.Л.) від 23 липня 2013 року у справі №901/2064/13

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Презенс технолоджи" (вул. Березнева, 10, м. Київ, 02160)

до товариства з обмеженою відповідальністю "Птицекомплекс-Агро" (вул. Московська, 7, с. Котельникове, Красногвардійський р-н, Автономна Республіка Крим, 97034; вул. Леніна, 23/1, кв. 6, м. Сімферополь, 95001)

про стягнення 581251,34 грн.

ВСТАНОВИВ :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Презенс технолоджи" звернулося до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Птицекомплекс-Агро" про стягнення 581251,34 грн., з яких: 464081,24 грн. - основний борг, 34615,89 грн. - пеня, 926,77 грн. - інфляційні втрати, 81627,44 грн. - 30% річних.

Позовні вимоги, з посиланням на статті 525, 526, 530, 610, 611, 625 Цивільного кодексу України, мотивовані неналежним виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором купівлі-продажу №12/33Р/38 від 04 квітня 2012 року в частині своєчасної оплати поставленого товару.

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 23 липня 2013 року позов задоволено.

Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Птицекомплекс-Агро" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Презенс технолоджи" 464081,24 грн. основного боргу, 34615,89 грн. пені, 926,77 грн. інфляційних втрат, 81627,44 грн. 30% річних та 11625,03 грн. судового збору.

Рішення суду першої інстанції мотивоване доведеністю та обґрунтованістю позовних вимог.

Не погодившись з вказаним рішенням суду, товариство з обмеженою відповідальністю "Птицекомплекс-Агро" звернулося до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове про відмову в позові.

Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального права.

Так, апелянт стверджує, що між сторонами фактично мала місце позадоговірна купівля-продаж товарів на підставі накладних та рахунків, тому що договір №12/33Р/38 від 04 квітня 2012 року не можна вважати укладеним у зв'язку з не підписанням з боку відповідача додатку №1.

Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 20 серпня 2013 року апеляційна скарга прийнята до провадження та призначена до розгляду колегією суддів у складі: головуючий - суддя Балюкова К.Г., судді Черткова І.В., Видашенко Т.С.

Розгляд апеляційної скарги неодноразово відкладався судом.

За розпорядженням секретаря судової палати від 01 жовтня 2013 року суддя Черткова І.В. у зв'язку із зайнятістю в іншому судовому процесі була замінена на суддю Плута В.М.

В судовому засіданні, яке відбулось 01 жовтня 2013 року, представник відповідача підтримав апеляційну скаргу з підстав, викладених в ній, та просив її задовольнити.

Представник позивача в судовому засіданні 01 жовтня 2013 року проти апеляційної скарги заперечував, просив залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

В судове засідання, яке відбулось 12 листопада 2013 року, позивач та відповідач явку уповноважених представників не забезпечили, про причини неявки суд не повідомили, про час та місце розгляду справи сповіщені належним чином.

Згідно зі статтею 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи те, що матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, явка їх представників обов'язковою судом апеляційної інстанції не визнавалась, сторони надали пояснення в попередньому судовому засіданні, колегія вважає за можливе переглянути рішення суду першої інстанції за відсутності учасників процесу.

При повторному розгляді справи в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України судова колегія встановила наступне.

04 квітня 2012 року між товариством з обмеженою відповідальністю „Презенс технолоджи" (продавець) та товариством з обмеженою відповідальністю „Птицекомплекс-Агро" (покупець) був укладений договір купівлі-продажу №12/33Р/38, відповідно до умов якого позивач продає, а відповідач купує товар - засоби захисту рослин (далі - Договір, арк. с. 11-15).

Згідно з додатком №1 до Договору позивач зобов'язаний був поставити товар на суму 530375,04 грн. (арк. с. 16).

Товар на суму 530375,04 грн. був поставлений позивачем, що підтверджується накладними №215 від 10 квітня 2012 року та №282 від 20 квітня 2012 року (арк. с. 20, 22), та прийнятий відповідачем згідно з довіреностями на отримання цінностей №43 від 10 квітня 2012 року та №52 від 20 квітня 2012 року (арк. с. 21, 23).

Відповідно до пункту 5 додатку №1 (з урахуванням змін, внесених додатковою угодою №1 від 17 липня 2012 року до Договору) відповідач здійснює оплату товару згідно з виставленими рахунками-фактурами шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок позивача наступним чином:

- 106 075,01 грн. з ПДВ (20% від загальної суми) передплата згідно рахунка-фактури;

- 424 300,03 грн. з ПДВ (80% від загальної суми) до 30 жовтня 2012 року.

На виконання умов договору позивачем був направлений відповідачу рахунок №162 на суму 530 375,04 грн.

10 квітня 2012 року відповідачем згідно з рахунком оплачено 106 000,00 грн.

До 30 жовтня 2012 року відповідач зобов'язався сплатити позивачу згідно додатку №1 від 17 липня 2012 року до Договору ще 424375,04 грн. за поставлений товар.

20 вересня 2012 року між сторонами був укладений додаток №2 до Договору, відповідно до якого позивач зобов'язується поставити відповідачу товар на суму 49 633,20 грн.

Відповідно до пункту 5 додатку №2 відповідач здійснює оплату товару згідно виставленим рахункам-фактурам шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок позивача наступним чином:

- 9 926,64 грн. з ПДВ (20% від загальної суми) передплата згідно рахунка-фактури;

- 39 706,56 грн. з ПДВ (80% від загальної суми) до 30 жовтня 2012 року.

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар на суму 49 633,20 грн., що підтверджується накладною №882 від 24 вересня 2012 року (арк. с. 24).

20 вересня 2012 року відповідачу був виставлений рахунок на оплату №814 на суму 49 633,20 грн., який було оплачено ним частково - в сумі 9 927,00 грн.

До 30 жовтня 2012 року відповідач зобов'язався оплатити позивачу ще 39706,20 грн. за поставлений товар.

Як стверджує позивач, станом на 01 червня 2013 року заборгованість відповідача за Договором становить 464081,24 грн. та залишається непогашеною, що і стало причиною звернення до суду з даним позовом.

Вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Предметом спору у даній справі є правовідносини сторін, що виникли з приводу виконання договору купівлі-продажу, які регулюються главою 54 Цивільного кодексу України, загальними положеннями про зобов'язання, визначеними Цивільним та Господарським кодексами України, а також умовами самого договору.

Згідно зі статтею 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття, або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання мають виконуватися належним чином та у встановлений строк відповідно до вимог закону та умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, та воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Позивач на виконання умов договору поставив, а відповідач прийняв товар на загальну суму 580008,24 грн., проте оплату за прийнятий товар здійснив не в повному обсязі. Заборгованість відповідача складає 464081,24 грн.

Представник відповідача в судовому засіданні не заперечував факт поставки товару та факт наявності у відповідача зобов'язання з оплати зазначеного товару. Проте, вважає, що оскільки між сторонами фактично мала місце позадоговірна купівля-продаж товарів на підставі накладних та рахунків у зв'язку з не підписанням з боку відповідача додатку №1, то застосування до нього штрафних санкцій є неможливим.

На викладених обставинах і ґрунтується апеляційна скарга відповідача.

Судова колегія відхиляє такі доводи апелянта з огляду на наступне.

Відповідно до частини першої статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідач вказує на неукладеність договору внаслідок непідписання з його боку додатку №1, саме в якому, на його погляд, визначено предмет договору.

Такі твердження не відповідають фактичним обставинам справи. Так, згідно розділу 1 Договору (Предмет договору), його предметом є поставка Товарної продукції, якою є засоби захисту рослин та Додатками до цього Договору визначається кількість та асортимент Товарної продукції.

Дійсно, Додаток № 1 від 04 квітня 2012 року до Договору, яким визначено кількість, асортимент та ціни Товарної продукції не містить підпису від імені товариства з обмеженою відповідальністю „Презенс технолоджи". Проте, 17 липня 2012 року між сторонами було укладено Додаткову угоду №1 до Договору, якою були внесені зміни в Додаток № 1 до Договору (викладено в новій редакції пункт 5 в частині порядку та строків здійснення оплати вартості поставки). Дана угода підписана обома сторонами Договору та скріплена їх печатками, що свідчить про обізнаність відповідача з положеннями Додатку № 1 та погодження з ними.

Крім того, платіжним дорученням від 10.04.2012 на суму 106000 грн. відповідач частково провів оплату по виставленим позивачем за Договором рахунку та за видатковими накладними № 215 від 10.05.2012 та № 282 від 20.04.2012, які містять посилання на Договір, отримав поставлену продукцію.

20.09.2012 сторонами був укладений також Додаток №2 до Договору, за яким в подальшому були здійснені поставки та проведена часткова оплата товару.

Отже, своїми наступними діями з підписання Додаткової угоди № 1, отримання та часткової оплати товару, зазначеного в Додатку № 1, відповідач фактично схвалив та узгодив умови правочину, викладені в Додатку №1, а тому твердження відповідача про неукладеність Договору є хибним.

За таких обставин судова колегія вважає, що судом першої інстанції правомірно були задоволені позовні вимоги про стягнення з відповідача 464081,24 грн. основного боргу.

Позивач також просив суд стягнути з відповідача 34615,89 грн. пені, 926,77 грн. інфляційних втрат, 81627,44 грн. 30% річних.

Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Статтею 549 Цивільного кодексу України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до пункту 6.2. договору в разі неналежного виконання покупцем умов оплати покупець сплачує продавцю неустойку в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченої заборгованості за кожен день прострочення.

Враховуючи те, що відповідачем не були своєчасно виконані умови та взяті на себе зобов'язання за договором, судова колегія, перевіривши наявний в матеріалах справи розрахунок пені, погоджується з рішенням суду першої інстанції в частині стягнення з відповідача пені в розмірі 34615,89 грн.

Згідно зі статтею 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до пункту 6.3. договору в разі якщо покупець не здійснив розрахунок за поставлену товарну продукцію в строки, передбачені пунктом 3.2. цього договору та/або в додаткових угодах, покупець зобов'язується сплатити продавцю проценти за користування чужими грошовими коштами у розмірі 30% річних від неоплаченої в строки суми.

Перевіривши розрахунки 30% річних та інфляційних втрат, наявні в матеріалах справи, судова колегія також погоджується з рішенням суду першої інстанції в частині стягнення з відповідача 30% річних у розмірі 81627,44 грн. за період з 31 жовтня 2012 року по 01 червня 2013 року та інфляційних втрат у розмірі 926,77 грн. за період з 31 жовтня 2012 року по 01 червня 2013 року.

Отже, по результатам розгляду справи судом апеляційної інстанції доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження, рішення суду першої інстанції постановлено при повному дослідженні та правильній оцінці судом всіх обставин справи та правильному застосуванні норм права, тому підстав для скасування або зміни такого рішення судова колегія не вбачає.

Відповідно до пункту 1 статті 103 Господарського процесуального кодексу України апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити рішення місцевого господарського суду без змін, а скаргу без задоволення.

Керуючись статтею 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Птицекомплекс-Агро" залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 23 липня 2013 року у справі №901/2064/13 залишити без змін.

Головуючий суддя К.Г. Балюкова

Судді Т.С. Видашенко

В.М. Плут

Розсилка:

1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Презенс технолоджи" (вул. Березнева, 10, м. Київ, 02160)

2. Товариство з обмеженою відповідальністю "Птицекомплекс-Агро" (вул. Московська, 7, с. Котельникове, Красногвардійський р-н, Автономна Республіка Крим, 97034; вул. Леніна, 23/1, кв. 6, м. Сімферополь, 95001)