Рішення

від 14.11.2013 по справі 371/1739/13-ц

МИРОНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

14.11.2013 Єдиний унікальний № 371/1739/13-ц

Провадження №2/371/539/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 листопада 2013 року Миронівський районний суд Київської області

у складі: головуючого-судді Пархоменко В.М.

при секретарі- Овчаренко В.С

за участю представника позивача- Ткаченка С.О

представника відповідача - ОСОБА_1І

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Миронівці цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Селянського(фермерського) господарства В«Т.В.К.В» про визнання недійсним договору оренди землі та повернення земельної ділянки

встановив:

У вересні 2013року позивачка звернулась до суду з названим позовом. Свої вимоги обгрунтувала тим, що 02.12.2009 року в с.Ємчиха Миронівського району між відповідачем СФГ В«Т.В.К.В» та ОСОБА_3Т був укладений договір оренди землі, за яким остання передала в оренду земельну ділянку площею 4,50га, призначенням якої є ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Ємчиської сільської ради Миронівського району. Договір зареєстровано 15.12.2010 року Миронівським районним відділом Київської обласної філії ДП В«Центр ДЗКВ» за № 041094900198.

18.03.2011року її мати ОСОБА_3Т померла. На підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 23.09.2011року вона є власником вказаної земельної ділянки, її право власності зареєстровано в державному реєстрі прав на нерухоме майно 19.03.2013року.

Посилаючись на те, що вказаний договір не містить всіх істотних умов, передбачених ст.15 Закону України В«Про орендуВ» , просить визнати цей договір недійсним та повернути їй земельну ділянку у стані, не гіршому порівняно з тим, в якому СФГ В«Т.В.К.В» одержало її в оренду.

У судовому засіданні позивачка та її представник позов підтримали, просять його задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача позов не визнав, пояснив, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи не є підставою для зміни умов чи розірвання договору.

Позивачка впродовж 2011-2012років отримувала орендну плату за договором оренди, їй пропонувалось узгодити всі необхідні питання з метою приведення договору у відповідність з чинним законодавством. З нею у 2013році було укладено додаткову угоду про визначення розміру орендної плати, ніяких претензій чи намірів розірвати договір позивачка не висловлювала.

Заслухавши пояснення сторін, вивчивши письмові матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню.

Земельні відносини регулюються Конституцією України, Земельним Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами. Земельне законодавство включає Земельний Кодекс, інші нормативно-правові акти у галузі земельних відносин. Завданням земельного законодавства є регулювання земельних відносин з метою забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель.

Судом встановлено, що позивачка має на праві приватної власності земельну ділянку площею 4,50га, кадастровий номер 3222981800:03:007:0013, розташовану в межах Ємчиської сільської ради Миронівського району Київської області, призначенням якої є ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що підтверджується витягом з державного реєстру прав на нерухоме майно від 19.03.2013року (а.с.9).

Вказану земельну ділянку позивачка успадкувала після смерті своєї матері ОСОБА_3, якій вона належала відповідно до Державного акта на право власності на земельну ділянку серії РЗ № 362263 (а.с. 11)

02.12.2009 року між ОСОБА_3Т та відповідачем був укладений договір оренди землі за умовами якого вона передала, а відповідач прийняв у строкове платне користування зазначену земельну ділянку строком на 10 років. Договір зареєстрований у Миронівському районному відділі Київської обласної філії ДП Центру державного земельного кадастру за № 041094900198 від 15.12.2009р. (а.с. 6 на звороті)

Факт передачі земельної ділянки померлою ОСОБА_3Т для обробітку її відповідачем - орендарем підтверджується актом приймання-передачі (а.с.7).

Згідно ч.1 ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї з сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ст.15 Закону України В«Про оренду земліВ» істотними умовами договору оренди землі є : обВ»єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індекації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальносіть за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану обВ»єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення обВ»єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін; умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Частиною 2 ст.15 цього Закону визначено, що відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, є підставою для визнання договору недійсним відповідно до закону.

Згідно ч.1 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч.1-3, 5, 6 ст.203 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Відсутність у договорі оренди хоча б однієї з істотних умов, передбачених ч.11 ст.15 Закону України В«Про оренду земліВ» , зокрема, умов збереження стану обВ»єкта оренди, є підставою для визнання недійсним такого договору оренди відповідно до ч.2 ст.15 Закону України В« Про оренду земліВ»

Така правова позиція викладена в рішенні Верховного Суду України від 18.07.2012року, прийнятому за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом(судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах (цивільна справа №6-77цс12 ) (а.с.14-15).

Відповідно до ч.1 ст.360-7 ЦПК України таке рішення є обовВ»язковим для всіх субВ»єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України. Суди зобовВ»язані привести свою судову практику у відповідність із рішенням Верховного Суду України.

Судом встановлено, що у оспорюваному позивачкою договорі оренди землі відсутні умови збереження стану обВ»єкта оренди (відповідне поле у п.17 договору є незаповненим) та умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Відповідно до ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обовВ»язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинились внаслідок його смерті.

Частиною 2 ст.32 Закону України В«Про оренду земліВ» визначено, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи, а також реорганізація юридичної особи-орендаря не є підставою для зміни умов або розірвання договору, якщо інше не передбачено договором оренди землі.

У звВ»язку із смертю первісного орендодавця (ОСОБА_3Т.)договір не припиняється, натомість, права та обов"язки за договором перейшли до спадкоємця-власника земельної ділянки позивачки ОСОБА_2В, тобто позивачка автоматично стала правонаступником прав і обовВ»язків орендодавця по вказаному договору оренди землі від 02.12.2009року.

Частиною 1 ст.34 Закону України В«Про оренду земліВ» та п.21 договору оренди (а.с.5 на звороті)передбачено, що у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобовВ»язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця.

Таким чином встановлено, що наявні всі підстави для задоволення позову про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки та повернення її, а тому позов слід задовольнити.

На підставі ст.ст.203, 215, 638, 1218 ЦК України, ст.ст.15, 32, 34 Закону України В«Про оренду земліВ» ,

Керуючись ст.ст.8, 10, 11, 60, 88, 208-209, 212-215, 218 ЦПК України, суд

Вирішив:

Позов задовольнити.

Визнати недійсним договір оренди землі, укладений 02.12.2009року між ОСОБА_3 та Селянським(фермерським) господарством В«Т.В.К.В» , зареєстрований 15.12.2010року Миронівським районним відділом Київської обласної філії ДП В«Центр ДЗКВ» у державному реєстрі за №041094900198.

ЗобовВ»язати Селянське (фермерське ) господарство В«Т.В.К.В» повернути ОСОБА_2 земельну ділянку площею 4,50га, кадастровий номер 3222981800:03:007:0013, призначенням якої є ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Ємчиської сільської ради Миронівського району Київської області, що належить їй на праві приватної власності, зареєстровану у Державному реєстрі прав на нерухоме майно за № 23718532229 у стані не гіршому порівняно з тим, в якому СФГ В«Т.В.К.В» одержало її в оренду.

Стягнути з Селянського(фермерського)господарства В«Т.В.К.В» на користь ОСОБА_2 114грн.70коп судового збору, 1800грн. витрат на правову допомогу, а всього стягнути 1914грн.70коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку в Апеляційний суд Київської області через Миронівський районний суд в 10-денний строк з дня його проголошення

Рішення суду в повному обсязі виготовлено 14.11.2013року

Суддя підпис ОСОБА_4

З оригіналом вірно

Суддя В.М.Пархоменко