Рішення

від 12.11.2013 по справі 911/3554/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" листопада 2013 р. Справа № 911/3554/13

За позовом В.о. Переяслав - Хмельницького міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі:

Переяслав - Хмельницької міської ради Київської області,

Київська обл., м. Переяслав - Хмельницький

до Селянського (Фермерського) Господарства "ВІТ",

Київська обл., м. Переяслав - Хмельницький

за участю третьої особи : Переяслав - Хмельницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області,

Київська обл., м. Переяслав - Хмельницький

про розірвання договорів оренди земельних ділянок та стягнення заборгованості за договорами

Суддя Наріжний С.Ю.

за участю представників:

від прокуратури: Барановська В.В. - посвідчення № 009565від 15.10.2012 р.;

від позивача: Нестеренко Є.А. - довіреність № 07-18-2864 від 07.11.2013 р.;

від відповідача : Гичко О.А. - протокол №7 від 22.12.2011 р.;

від третьої особи: не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2013 року в.о. Переяслав - Хмельницького міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Переяслав - Хмельницької міської ради Київської області звернувся до господарського суду Київської області з позовом до Селянського (Фермерського) Господарства "ВІТ" про розірвання договорів оренди земельних ділянок від 15.06.2009 р. стягнення податкової заборгованості зі сплати орендної плати за договорами в сумі 39945,91 грн. та зобов'язати відповідача повернути земельні ділянки.

Прокурор обґрунтовує позовні вимоги неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договорами оренди землі від 15.06.2009р., щодо сплати орендної плати, зокрема, за період з липня 2012 р. по грудень 2012 р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 16.09.2013 р. порушено провадження у справі № 911/3554/13 та призначено її до розгляду на 07.10.2013 р.

Ухвалами господарського суду Київської області від 07.10.2013 р. та від 04.11.2013 р. суд відкладав розгляд справи на інший час.

12.11.2013 р. прокурор подав уточнення № 2833 вих-13 від 04.11.2013 р. до пункту 4 прохальної частини позовної заяви та просить стягнути заборгованість із СФГ "ВІТ" з орендної плати у сумі 39945,91 грн.

Таким чином, суд розглядає вимоги прокурора про стягнення заборгованості з орендної плати в редакції вимог згідно вказаної заяви.

12.11.2013 р. відповідачем подано відзив № 17 від 12.11.2013 р. на позовну заяву, в якому він зазначив, що стосовно стягнення заборгованості заперечує повністю, оскільки договори оренди підлягають визнанню недійсними з моменту їх укладення.

Присутні в судовому засіданні 12.11.2013 р. представники прокуратури та позивача позовні вимоги підтримали, вважають їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з підстав, викладених у позовній заяві, з урахуванням зміни предмету позову.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників судового процесу, проаналізувавши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про наступне.

15.06.2009 р. між Переяслав-Хмельницькою міською радою Київської області та СФГ «ВІТ» укладено договір оренди земельної ділянки загальною площею 4,9001 га, яка знаходиться в м. Переяслав-Хмельницький по вул. Нахімова, 7-а, та договір оренди земельної ділянки загальною площею 2,0753 га по вул. Нахімова, 7, що у м. Переяслав-Хмельницькому, для виробництва.

Вказані договори оренди земельних ділянок 02.10.2009 р. зареєстровано у Переяслав-Хмельницькому відділі Структурного відокремленого підрозділу Київського обласного реєстраційного центру Державного підприємства «Центр Державного земельного кадастру» за № 040996700014 та № 040996700015.

Відповідно до п. 9 договору, зареєстрованого від 02.10.2012 р. за № 040996700014, орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі 3 % грошової оцінки земельної ділянки (станом на момент укладення договору 1500553,94 грн.), що становить по 3751,38 грн. за кожен місяць року.

Відповідно до п. 9 договору, зареєстрованого від 02.10.12 за № 040996700015, орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі 3 % грошової оцінки земельної ділянки (станом на момент укладення договору 635517,56 грн.), що становить по 1588,79 грн. за кожен місяць року.

Пунктом 11 договорів орендна плата вноситься орендарем щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (календарного) місяця.

Актами приймання-передачі земельних ділянок від 02.10.2009 р. підтверджується а відповідачем не заперечується, що на виконання умов договору позивачем передані, а відповідачем прийняті в тимчасове користування на умовах оренди земельну ділянку загальною площею 4,9001 га, яка знаходиться в м. Переяслав-Хмельницький по вул. Нахімова, 7-а, та земельну ділянку площею 2,0753 га по вул. Нахімова, 7, що у м. Переяслав-Хмельницькому, для виробництва.

Таким чином, на виконання умов договору орендодавець свої обов'язки за договором виконав належним чином, а саме передав відповідачу вказані земельні ділянки а відповідач безперешкодно користувався орендованим майном, що вказує на відсутність з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення орендодавцем умов договору.

Згідно статей 1, 13 Закону України "Про оренду землі" оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності. Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Таким чином, такі договори як оренда землі є платними, що укладаються орендодавцями з метою отримання орендної плати в установленому розмірі.

Згідно статті 21 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Так, у зв'язку із введенням в дію Податкового кодексу України з 1 січня 2011 року (від 2 грудня 2010 року за №2755-VI), Закон України "Про плату за землю" втратив чинність згідно ч. 2 Прикінцевих положень Кодексу. Питання сплати податку на землю та оплати орендної плати за користування земельною ділянкою з 1 січня 2011 року регулюється виключно Податковим кодексом України.

Згідно зі статтею 288 Податкового кодексу України, підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний орган державної податкової служби про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни (п. 288.1).

Платником орендної плати є орендар земельної ділянки (п. 288.2).

Відповідно до п. 288.3., об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду.

Згідно з п. 288.4., розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Згідно п. 288.7. статті 288 Податкового кодексу України встановлено, що порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285 - 287 цього розділу.

Так, відповідно до п. 286.2. Податкового кодексу України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Пунктом 287.3. Податкового кодексу України встановлено, що податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Таким чином, згідно Податкового кодексу України, який визначає строки сплати орендної плати, орендна плата за земельні ділянки сплачується щомісячно.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, відповідач свої зобов'язання за договором оренди землі належним чином не виконав, орендну плату за період з липня 2012 по грудень 2012 р. включно передбачену договорами не сплатив, чим порушив приписи договору та норми чинного законодавства, що підтверджується довідкою Переяслав-Хмельницькою ОДПІ Міндоходів у Київській області від 03.09.2013 р. № 67/9/10-17-15-02.

В Постанові Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 17.05.11 «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин» зазначено, що за змістом статей 1, 13 Закону України «Про оренду землі» основною метою договору оренди земельної ділянки та одним з визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання останнім орендної плати у встановленому розмірі. Доводи про наявність заборгованості з орендної плати мають підтверджуватись належними доказами, наприклад довідкою, виданою державною податковою інспекцією, про наявність (або відсутність) заборгованості за земельним податком та орендною платою.

Вважаючи що права держави порушені, прокурор звернувся до суду з вимогою про стягнення боргу з орендної плати та розірванням договорів оренди земельних ділянок у зв'язку з систематичним порушення відповідачем умов договорів в частині своєчасної сплати орендної плати.

Статтею 792 Цивільного кодексу України визначено, що за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Відтак, беручи до уваги наведене, господарський суд зазначає, що у відповідача, як орендаря, виник обов'язок зі сплати орендних платежів, передбачених договором а у орендодавця відповідно виникло право вимагати сплати орендних платежів.

Господарський суд зазначає, що факт проведення відповідачем розрахунків за договором повинен бути підтверджений належними доказами, зокрема розрахунковими документами чи то платіжними дорученнями, розрахунковими чеками, платіжними вимогами чи іншими документами.

Однак, доказів сплати орендних платежів за спірний період по вказаним договором оренди землі відповідач суду не надав, а відтак факт прострочення виконання орендарем своїх зобов'язань перед орендодавцем щодо оплати взятих на себе договірних зобов'язань доведено прокурором належними та допустимими доказами.

З позовної заяви вбачається, що прокурором заявлено до стягнення заборгованість за період з липня 2012 р. по грудень 2012 р. включно. Розмір заборгованості зазначено 39945,91 грн. Розрахунок здійснено наступним чином: 103009,55 грн. - 63063,61 грн. = 39945,91 грн. де 103009,55 грн. це загальна заборгованість за данними податкової, а 63063,61 грн. сумма вже стягнутої орендної плати на підставі рішень суду.

Не погоджуючись з розрахунком прокурора, відповідач давав власний контррозрахунок боргу орендної плати за договорами в основу якого поклав щомісячну ставку орендної плати, передбаченої договорами та помножену на 6 місяців, що становить 32040,54 грн.

Присутній в судовому засіданні позивач і прокурор не змогли обгрунтовано пояснити складові розрахунку заявленої до стягнення суми. З наявного в позові розрахунку не вбачається, що складовими даної суми є інші нарахування, окрім основного боргу, як то неустойка, збитки тощо.

Оскільки наданий відповідачем розрахунок боргу є обґрунтованим та аріфметично правильним, господарський суд дійшов висновку, що на момент розгляду спору у суді борг відповідача перед позивачем становить 32040,54 грн. (1588,79 грн. + 3751,30 грн. Х 6 міс.)

Будь-яких доказів розрахунків в рахунок оплати боргу 32040,54 грн. за договорами оренди землі відповідачем надано не було.

Відповідно до вимог статей 525, 526, 629 Цивільного кодексу України та статті 193 Господарського кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами, а зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

З огляду на вищенаведене, господарський суд дійшов до висновку про доведеність прокуратурою існування боргу відповідача перед позивачем за період з липня 2012 р. по грудень 2012 р. включно лише в сумі 32040,54 грн., а відтак заявлена позовна вимога підлягає частковому задоволенню.

Крім того, прокуратурою заявлені вимоги про розірвання договорів оренди землі від 15.06.2011 р. у зв'язку з істотним порушенням його умов зі сторони відповідача.

Частиною першою статті 15 Закону України "Про оренду землі" встановлено, що істотною умовою договору оренди землі, зокрема, є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором (ч. 1 ст. 188 Господарського кодексу України).

Частиною першою пункту 2 статті 651 Цивільного кодексу України встановлено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідно до частини першої статті 32 Закону України "Про оренду землі" на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використання земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Згідно зі статтями 1, 13 Закону України "Про оренду землі" основною метою договору оренди земельної ділянки та одним з визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання останнім орендної плати у встановленому розмірі.

За умовами п. 38 договорів, договір припиняється шляхом його розірвання за рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов'язків, передбачених договором.

Таким чином, здійснивши аналіз вищенаведених норм права та умов договору суд дійшов висновку, що однією з підстав розірвання договору оренди землі є систематична несплата орендних платежів.

Згідно зі ст. 17 Закону України "Про плату за землю" несплата земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності виробниками сільськогосподарської і рибної продукції та громадянами протягом року, іншими платниками - протягом півроку вважається систематичною і є підставою для припинення права користування земельними ділянками.

Як встановлено судом, істотне порушення відповідачем умов договору полягає у неналежному виконанні відповідачем своїх обов'язків в частині своєчасної сплати орендної плати за договором, що позбавляє позивача можливості отримати результат співпраці, на який останній розраховував при укладенні договору, а саме отримання орендної плати за передану в користування земельну ділянку.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідач істотно порушив умови договору щодо своєчасного внесення орендної плати, що виразилося у систематичній її несплаті та має заборгованість зі сплати орендної плати за період з липня 2012 р. по грудень 2012 р. включно - шість місяців у сумі 32040,54 грн.

Відтак, факт прострочення виконання відповідачем своїх зобов'язань перед позивачем щодо внесення орендної плати за договорами оренди землі доведено прокуратурою належними та допустимими доказами, що відповідно до частини першої статті 32 Закону України "Про оренду землі" є підставою для розірвання такого договору.

За таким обставин, вимоги прокуратури щодо розірвання договорів оренди земельних ділянок від 15.06.2009 р., які укладені між Переяслав-Хмельницькою міською радою Київської області та СФГ «ВІТ» є обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню.

Заперечення відповідача у відзиві про те, що договори оренди землі підлягають визнанню недійсними з моменту укладення судом не приймаються, оскільки вимоги про визнання їх недійсними у даній справі відповідачем не заявлялися. Доказів того, що дані договори були визнані недійсним в судовому порядку також вітсутні. Таким чином на час розгляду справи суд розглядає дані договори, як чинні і такі, що створюють для сторін права і обов'язки.

Щодо вимог прокурора про зобов'язання відповідача повернути спірні земельні ділянки, то суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 5 ст. 188 ГК України якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням.

Згідно з ч. 1 ст. 34 Закону України "Про оренду землі" у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця.

Пунктом 21 договорів встановлено, що в разі припинення договору орендар зобов'язаний у місячний термін повернути орендодавцеві земельну ділянку у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду.

Таким чином, відповідно до умов договору, після розірвання договорів оренди земельних ділянок від 15.06.2009 р. у судовому порядку у відповідача виникає зобов'язання повернути протягом місяця з моменту набрання рішенням законної сили орендовані земельні ділянки у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду.

Проте, оскільки обов'язок відповідача повернути земельні ділянки виникає лише після розірвання договору, тобто в даному випадку після набрання рішенням суду законної сили, то станом на час звернення прокурора з даним позовом до суду та на час прийняття рішення право позивача в цій частині позову ще не порушено.

Відтак, вимоги прокурора про повернення земельних ділянок є передчасними, а тому суд відмовляє в цій частині позову.

Приймаючи рішення зі справи, провадження в якій порушено за заявою прокурора, господарський суд у разі повного або часткового задоволення позову (скарги) стягує судовий збір з відповідача (повністю або пропорційно задоволеним вимогам), якщо він не звільнений від сплати судового збору; у разі ж повної або часткової відмови в позові судовий збір стягується з визначеного прокурором позивача (так само повністю або пропорційно задоволеним вимогам), за винятком випадків, коли останнього звільнено від сплати судового збору та коли позивачем у справі є сам прокурор. Стягнення відповідних сум судового збору здійснюється в доход державного бюджету України. (Постанова, Пленум Вищого господарського суду України, від 21.02.2013, № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України").

Згідно з пп. 2 п. 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011р. № 3674-VI із позовних заяв майнового характеру, що подаються до господарського суду справляється судовий збір у розмірі 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат та із позовних заяв немайнового характеру, що подаються до господарського суду справляється судовий збір у розмірі 1 розміру мінімальної заробітної плати.

Станом на момент подання позовної заяви судовий збір розраховується з мінімальної заробітної плати 1147 грн. (місячний) визначеної Законом України "Про Державний бюджет України на 2013 рік".

По даній справі заявлено 5 вимог.

Дві немайнові вимоги про розірвання договорів підлягають оплаті судовим збором у розмірі 2294 грн. (1147 грн. + 1147 грн. за кожну немайнову вимогу) який підлягає стягненню з відповідача до державного бюджету України враховуючи повне задоволення вказаних вимог.

Вимога про стягнення 39945,91 грн. підлягає оплаті судовим збором у розмірі 1720,50 грн., а враховуючи, що в цій частині позов задоволено частково на суму 32040,54 грн. з відповідача підлягає стягненню до державного бюджету України 1379,84 , що є сумою збору пропорційно розміру задоволених вимог. Інша частина збору в сумі 340,66грн. підлягає стягненню з позивача по справі у зв'язку з відмовою прокурору в позові в цій частині у відповідності до Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 № 7.

Вимога зобов'язати СФГ "ВІТ" повернути Переяслав-Хмельницькій міській раді Київської області земельну ділянку площею 4,9001 га нормативна грошова оцінка якої становить 1500553,94 грн. підлягає оплаті судовим збором, як майнова, за ставкою 2 відсотки ціни майна, що повертається і судовий збір по ній становить 30011,07 грн. У зв'язку з відмовою прокурору в позові в цій частині у відповідності до Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 № 7 даний судовий збір підлягає стягненню з позивача до державного бюджету України.

Вимога зобов'язати СФГ "ВІТ" повернути Переяслав-Хмельницькій міській раді Київської області земельну ділянку площею 2,0753 га нормативна грошова оцінка якої становить 635517,56 грн. підлягає оплаті судовим збором, як майнова, за ставкою 2 відсотки ціни майна, що повертається і судовий збір по ній становить 12710,35 грн. У зв'язку з відмовою прокурору в позові в цій частині у відповідності до Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 № 7 даний судовий збір підлягає стягненню з позивача до державного бюджету України.

Враховуючи вищенаведене, судовий збір який підлягає стягненню з відповідача в доход Державного бюджету України становить 3673,84 грн. (2294 грн. + 1379,84 грн.).

У зв'язку з відмовою в іншіх вимогах позовної заяви судовий збір який підлягає стягненню з позивача в доход Державного бюджету України становить 43062,08 грн. (340,66 грн. + 30011,07 грн. + 12710,35 грн.)

Враховуючи викладене, керуючись статями 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Селянського (Фермерського) Господарства "ВІТ" (код 20597495) на користь Переяслав - Хмельницької міської ради Київської області (код 04054978) 32040 (тридцять дві тисячі сорок) грн. 54 коп. боргу.

3. Розірвати договір оренди земельної ділянки від 15.06.2009 р., укладений між Переяслав-Хмельницькою міською радою Київської області та СФГ «ВІТ», який зареєстрованого від 02.10.2012 р. за № 040996700014.

4. Розірвати договір оренди земельної ділянки від 15.06.2009 р., укладений між Переяслав-Хмельницькою міською радою Київської області та СФГ «ВІТ», який зареєстрованого від 02.10.2012 р. за № 040996700015.

5. Стягнути з Селянського (Фермерського) Господарства "ВІТ" (код 20597495) в доход Державного бюджету України судовий збір у сумі 3673 (три тисячі шістсот сімдесят три) грн. 84 коп.

6. Стягнути з Переяслав - Хмельницької міської ради Київської області (код 04054978) в доход Державного бюджету України судовий збір у сумі 43062 (сорок три тисячі шістдесят дві) грн. 08 коп.

7. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено: 14.11.2013 р.

Суддя Наріжний С.Ю.