Ухвала

від 14.11.2013 по справі 367/1668/13-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 367/1668/13-ц Головуючий у І інстанції Пархоменко О.В. Провадження № 22-ц/780/4509/13 Доповідач у 2 інстанції Воробйова Н.С. Категорія 44 14.11.2013

УХВАЛА

Іменем України

11 листопада 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

головуючого судді Воробйової Н.С.

суддів: Березовенко Р.В., Кулішенка Ю.М.

при секретарі Бевзюк М.М.

розглянула у відкритому судовому засіданні у м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою Коцюбинської селищної ради Київської області на рішення Ірпінського міського суду Київської області від 26 квітня 2013 року за позовом прокурора міста Ірпеня до Коцюбинської селищної ради Київської області, ОСОБА_2, третя особа - комунальне підприємство "Святошинське лісопаркове господарство" про визнання недійсними рішення, державного акту на право власності на землю, визнання права власності на землю, визнання права власності на земельну ділянку,-

ВСТАНОВИЛА:

У січні 2013 року прокурор звернувся до суду з позовом про визнання недійсними рішення ради, державного акту на право власності на землю, визнання права власності на земельну ділянку.

Свої вимоги обґрунтовував тим, що на підставі рішення Коцюбинської селищної ради від 25.12.2008 року № 2244/25-5 ОСОБА_2 було видано державний акт сірії ЯЖ № 927384 на право власності на земельну ділянку площею 0,08 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд за адресою: АДРЕСА_1. Оскільки прийняття рішення ради та видання державного акту суперечать чинному законодавству, а саме зазначена земельна ділянка знаходиться за межами смт. Коцюбинське та перебуває у постійному користуванні КП "Святошинське лісопаркове господарство", змінено її цільове призначення, не було проведено державну експертизу проекту землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки ОСОБА_2, прокурор просить суд визнати рішення ради, державний акт на право власності на зазначену земельну ділянку недійсними та визнати право власності держави на спірну земельну ділянку.

Рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 26 квітня 2013 року позов задоволено частково.

Визнано недійсним рішення Коцюбинської селищної ради від 25.12.2008 року № 2244/25-5 "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення та передачі у приватну власність земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1. Визнано недійсним державний акт на право приватної власності на землю серії ЯЖ №927384, виданий на ім'я ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 0,08 га , кадастровий номер 3210946200:01:041:0065 по АДРЕСА_1, цільове призначення якої для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі Коцюбинська селищна рада просила скасувати рішення суду першої інстанції через порушення судом норм матеріального та процесуального права. В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначала, що приймаючи оскаржуване рішення сільська рада діяла в межах законодавства та розпоряджалася землями територіальної громади, межі яких були визначені згідно затвердженого техніко-економічного обґрунтування розвитку селища Коцюбинське. Також судом не враховано, що сплив строк позовної давності звернення прокурора з зазначеним позовом.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу відхилити, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Задовольняючи позовні вимоги прокурора м. Ірпеня та визнаючи недійсним рішення Коцюбинської селищної ради, суд виходив з того, що спірна земельна ділянка знаходилася поза межами смт. Коцюбинське, оскільки на момент прийняття вищезазначеного рішення межі смт. Коцюбинське у встановленому законом порядку не були визначені та не встановлені, а тому рішення Коцюбинської селищної ради не відповідає вимогам земельного законодавства. У зв»язку з цим, як наслідок, державний акт, виданий на підставі незаконного рішення, також підлягає визнанню недійсним.

Даний висновок суду відповідає вимогам закону та обставинам справи.

По справі встановлено, що рішенням Коцюбинської селищної ради Київської області від 25.12.2008 року № 2244/25-5 було затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_2 та передачу йому безкоштовно у приватну власність земельної ділянки площею 0,08 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд за адресою: АДРЕСА_1.

Вищезазначена земельна ділянка належить ОСОБА_2 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 927384.

Згідно Указу Президії Верховної Ради УРСР від 11.02.1941 року смт. Берковець перейменоване в селище ім. Коцюбинського та до його складу включено залізничну станцію Біличі. Будь-які графічні додатки до зазначеного Указу, що підтверджують межі смт. Коцюбинське, не збереглися.

З постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.12.2011 року, яка залишена в силі Ухвалою Вищого адміністративного суду міста Києва від 09 жовтня 2012 року, вбачається, що рішення відносно адміністративно-територіального устрою смт. Коцюбинське не видавались, землевпорядна документація щодо встановлення меж не збереглась, проекти рішень про встановлення меж міста Києва та меж селища Коцюбинське не затверджувалися.

З листа відділу Держкомзему у м. Ірпінь від 18 січня 2013 року встановлено, що державна статистична звітність (форма 6-зем) по смт. Коцюбинське в період з 01 січня 2008 року по 31 грудня 2008 року не велася. Землі запасу по смт. Коцюбинське в зазначений період не обліковувалися.

Відповідно до ст. 173 ЗК України межа району, села, селища, міста, району у місті - це умовна замкнена лінія на поверхні землі, що відокремлює територію району, села, селища, міста, району у місті від інших територій. Межі району, села, селища, міста, району у місті встановлюються і змінюються за проектами землеустрою щодо встановлення (зміни) меж адміністративно-територіальних одиниць. Проекти землеустрою щодо зміни меж населених пунктів розробляються з урахуванням генеральних планів населених пунктів.

Статтею 12 ЗК України визначено повноваження сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ.

Відповідно до ч. 1 ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Згідно п.12 Перехідних положень до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність, та земель, зазначених в абзаці третьому цього пункту) в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

Як видно з матеріалів справи, на момент прийняття спірного рішення будь-яка містобудівна документація, визначена Законом України "Про планування і забудову територій" в смт. Коцюбинське була відсутня, а Перспективний план розвитку селища, на який посилався представник Коцюбинської селищної ради та техніко-економічне обґрунтування є видом землевпорядної документації та згідно вимог зазначеного закону не є містобудівною документацією, яка могла б бути підставою для прийняття спірного рішення щодо відведення земельної ділянки для містобудівних потреб.

Задовольняючи частково позовні вимоги прокурора, суд обґрунтовано виходив з того, що Коцюбинська селищна рада не мала права розпоряджатися спірною земельною ділянкою, оскільки зазначена земельна ділянка розташована за межами смт. Коцюбинське, які на момент прийняття спірного рішення, не були визначені та затверджені.

Суд обґрунтовано відхилив посилання відповідачів на рішення Коцюбинської селищної ради від 29.04.2010 року №75, від 15.09.2010 року та від 06.11.2009 року №170, оскільки вони були прийняті після прийняття оспорюваного рішення ради і обставини, які ними підтверджуються не існували на момент їх прийняття.

Доводи апелянта про те, що судом першої інстанції безпідставно не застосовано строки позовної давності не заслуговують на увагу, оскільки пунктом 5 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 20.12.2011 року № 4176-VI "Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення порядку здійснення судочинства", який набрав чинності з 15.01.2012 року, встановлено, що позов про визнання незаконним правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, яким порушено право власності або інше речове право особи, може бути подано протягом трьох років з дня набрання чинності цим Законом.

Інші доводи висновків суду не спростовують.

Згідно ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Рішення суду відповідає вимогам закону. Підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду відсутні.

Керуючись ст.ст. 307, 309 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Коцюбинської селищної ради Київської області - відхилити.

Рішення Ірпінського міського суду Київської області від 26 квітня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді: