Головуючий у 1 інстанції - Лагойда Т.В.
Суддя-доповідач - Гімон М.М.
ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 листопада 2013 року справа №805/3239/13-а
Донецький апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів: судді-доповідача Гімона М.М., суддів Василенко Л.А., Карпушової О.В., при секретарі судового засідання Романенко Т.О., за участю представника позивача Клімової Л.В., представника відповідача Привалової Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу Приватного підприємства «Гарантагро» на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2013 року про відмову у наданні розстрочки виконання судового рішення у справі № 805/3239/13-а за позовом Державної податкової інспекції у Волноваському районі Донецької області Державної податкової служби до Приватного підприємства «Гарантагро» про стягнення податкового боргу, -
В С Т А Н О В И В:
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 27 березня 2013 року у справі № 805/3239/13-а, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 17 травня 2013 року, позов Державної податкової інспекції у Волноваському районі Донецької області Державної податкової служби до приватного підприємства «Гарантагро» про стягнення податкового боргу задоволено. Стягнуто з приватного підприємства «Гарантагро» на користь Державного бюджету України податковий борг з податку на додану вартість в сумі 370494,67 грн.
Судові рішення набрали законної сили.
30.09.2013 року відповідач звернувся до суду із заявою про розстрочення виконання вищенаведеної постанови Донецького окружного адміністративного суду від 27 березня 2013 року у справі № 805/3239/13-а на 5 років, посилаючись на тяжке фінансове становище та сезонний характер роботи.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2013 року у задоволені заяви Приватного підприємства «Гарантагро» про розстрочення виконання постанови суду у справі № 805/3239/13-а від 27 березня 2013 року відмовлено.
Суд першої інстанції, ухвалюючи дане рішення, виходив з того, що оскільки виконавчий лист по виконанню судового рішення у цій справі не видавався та відповідно виконавче провадження по виконанню вказаного судового рішення не відкривалося, тому у відповідача, який не є стороною виконавчого провадження, відсутнє передбачене процесуальними нормами право на звернення до суду із заявою про розстрочення виконання судового рішення.
Відповідач, не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив ухвалу суду скасувати та прийняти нову, якою задовольнити його заяву.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що висновки суду першої інстанції про відсутність підстав для звернення відповідачем з заявою про розстрочення виконання рішення є необґрунтованими, оскільки для виконання судового рішення податковому органу не потрібно отримувати виконавчий лист, виконавчим документом в даному випадку є судове рішення про стягнення податкового боргу. При цьому апелянт наполягав на наявності підстав для надання розстрочки через неможливість сплатити відразу велику суму за судовим рішенням.
Представник відповідача в судовому засіданні просив апеляційну скаргу задовольнити, а ухвалу суду першої інстанції скасувати.
Представник позивача в судовому засіданні просив апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, здійснюючи апеляційний перегляд в межах її доводів, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити частково, а ухвалу суду першої інстанції змінити з наступних підстав.
Згідно ст. 263 КАС України, за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження може звернутись із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення.
Заявник обґрунтовує необхідність розстрочки скрутним фінансовим становищем, на підтвердження якого надав лише фінансовий звіт за 1 півріччя 2013 року.
З вказаного фінансового звіту вбачається, що у звітному періоді заявник отримав чистий прибуток в сумі 8,4 тис. грн. (а.с. 59).
Відмовляючи в задоволенні заяви, суд першої інстанції послався на те, що виконавчий лист у справі не видавався і виконавче провадження по виконанню судового рішення не відкривалося.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, відмовляючи у задоволені заяви, помилково дійшов до висновку про те, що заява є необґрунтованою з посиланням на те, що виконавчий лист за постановою суду не видавався а заявник не є стороною виконавчого провадження, оскільки положення ст. 263 КАС України передбачають право звернення з заявою про розстрочення виконання рішення не лише сторони виконавчого провадження, а і особи, яка бере участь у справі, а видача виконавчого листа за постановою Донецького окружного адміністративного суду від 27 березня 2013 року у справі № 805/3239/13-а взагалі не передбачається виходячи з предмету позову.
В той же час суд апеляційної інстанції вважає, що відповідачем не наведено виключних обставин, які б давали підстави для розстрочення виконання судового рішення, оскільки доказів наявності цих обставин не надано. Відсутні посилання на наявність виключних обставин і в апеляційній скарзі.
Посилання апелянта на скрутне фінансове становище позивача до уваги не приймається, оскільки сама ця обставина не може вважатися належною підставою для надання розстрочки. Крім того, заявником не надано жодних даних про залишки грошових коштів на розрахункових рахунках, щодо розміру і структури дебіторської та кредиторської заборгованості, доказів вжиття заходів на виконання судового рішення за час, що сплинув після його ухвалення, а також не надав будь-якого обґрунтування терміну, на який вимагає розстрочити виконання судового рішення.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно по суті вирішено питання, однак з помилковим застосуванням норм процесуального права, що в свою чергу є підставою для зміни рішення суду першої інстанції в частині обґрунтування підстав відмови у задоволені заяви.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 24, 195, 198, 199, 201, 205, 206, 211, 212, 254, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Гарантагро» задовольнити частково.
Ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2013 року про надання розстрочки виконання судового рішення у справі № 805/3239/13-а за позовом Державної податкової інспекції у Волноваському районі Донецької області Державної податкової служби до Приватного підприємства «Гарантагро» про стягнення податкового боргу змінити в частині обґрунтування висновків суду першої інстанції.
В іншій частині ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2013 року про відмову у наданні розстрочки виконання судового рішення у справі № 805/3239/13-а залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дня її складення в повному обсязі.
У повному обсязі ухвала виготовлена 13 листопада 2013 року.
Колегія суддів М.М. Гімон
Л.А. Василенко
О.В. Карпушо
Суд | Донецький апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 12.11.2013 |
Оприлюднено | 15.11.2013 |
Номер документу | 35227672 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Донецький апеляційний адміністративний суд
Гімон М.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні