Ухвала

від 23.10.2013 по справі 2а-10867/11/1270

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"23" жовтня 2013 р. м. Київ К/9991/19951/12

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі: Лосєва А.М., Бившевої Л.І., Шипуліної Т.М., розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську Луганської області Державної податкової служби

на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 05.12.2011

та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 10.02.2012

у справі № 2а-10867/11/1270

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Комерційна фірма «Луганськвуглепереробка»

до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську

про визнання протиправними дій,

В С Т А Н О В И Л А:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Комерційна фірма «Луганськвуглепереробка» (надалі - позивач, ТОВ «Комерційна фірма «Луганськвуглепереробка») звернулося до Луганського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську (надалі - відповідач, Ленінська МДПІ у м. Луганську), у якому просило суд визнати протиправними дії щодо проведення перевірки.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 05.12.2011, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 10.02.2012, адміністративний позов ТОВ «Комерційна фірма «Луганськвуглепереробка» задоволено в повному обсязі: визнано протиправними дії Ленінської МДПІ у м. Луганську щодо проведення перевірки ТОВ «Комерційна фірма «Луганськвуглепереробка» щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків згідно додатку № 5 до декларації з податку на додану вартість за квітень 2011 року, яка оформлена актом від 25.06.2011 № 1146/16/35629663.

У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судові рішення та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Письмових заперечень позивача на касаційну скаргу відповідача до суду не надходило.

Відповідно до частини першої статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, ТОВ «Комерційна фірма «Луганськвуглепереробка» зареєстроване виконавчим комітетом Луганської міської ради, свідоцтво про реєстрацію від 10.01.2008 № 13821020000014389 та перебуває на обліку як платник податків у Ленінській міжрайонній державній податковій інспекції м. Луганська.

06.06.2011 відповідачем сформовано запит від 06.06.2011 за вих. №24091/16-06 до ТОВ «Комерційна фірма «Луганськвуглепереробка» з вимогою надати пояснення та документи. Вказаний лист був отриманий підприємством лише 12.08.2011, тобто вже після складання акта перевірки.

25.06.2011 представником податкового органу Чернявським М.О., на підставі п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78, ст. 79 Податкового кодексу України, проведено камеральну перевірку ТОВ «Комерційна фірма «Луганськвуглепереробка» щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків згідно додатку № 5 до декларації з податку на додану вартість за квітень 2011 року, за результатами якої 25.06.2011 складено акт № 1146/16/35629663 (надалі акт).

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що при детальному огляді та ознайомленні зі змістом акта перевірки встановлено проведення не камеральної перевірки, яка передбачає виявлення арифметичних або методологічних помилок, а документальної невиїзної перевірки, з огляду на що прийшов висновку, що позов є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню, а дії Ленінської МДПІ у м. Луганську, щодо проведення перевірки ТОВ «Комерційна фірма «Луганськвуглепереробка», яка оформлена актом від 25.06.2011 №1146/16/35629663, неправомірними.

Суд апеляційної інстанції погодився із таким висновком суду першої інстанції, посилаючись на те, що останній правильно встановив обставини справи, та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Статтею 76 Податкового кодексу України визначено порядок проведення камеральної перевірки, відповідно до якого камеральна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.

Податковим законодавством не передбачено витребування будь-яких документів від платників податків до початку проведення камеральної перевірки, тобто ця перевірка проводиться за наявними у органу податкової служби документами (податковою звітністю).

Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.

Підпунктом 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України визначено підстави для проведення документальної позапланової виїзної перевірки, а саме: документальна позапланова виїзна перевірка проводиться за наслідками перевірок інших платників податків або при отриманні податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що відповідачем направлено позивачу запит про надання пояснень та документальне підтвердження по господарських операціях, які мали місце у квітні 2011 року. В цьому запиті відповідачем було роз'яснено, що у разі ненадання пояснень та документів, у органу державної податкової служби виникає право на проведення позапланової документальної невиїзної перевірки. Тобто, у зв'язку з ненадання позивачем документів у відповідача виникало б право на проведення позапланової документальної невиїзної перевірки, а не камеральної.

Разом з тим, у даному випадку, запит відповідача від 06.06.2011 за вих. №24091/16-06 щодо надання пояснень та документів, який було направлено ТОВ «Комерційна фірма «Луганськвуглепереробка» передував проведенню камеральної перевірки позивача, що не відповідає наведеним вище приписам Податкового кодексу України.

Пунктом 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України встановлено, що органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.

Відповідно до пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 цього Кодексу (у редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом. Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби.

Статтею 79 Податкового кодексу України (у редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) визначені особливості проведення документальної невиїзної перевірки. Так, документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених ст. ст. 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Як правильно зауважили суди попередніх інстанцій, в матеріалах справи відсутні докази того, що відповідачем видавався наказ про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки позивача та того, що такий наказ, а також повідомлення про проведення перевірки до початку її проведення направлялись позивачу.

Крім того правильним є висновок судів попередніх інстанцій про те, що камеральна перевірка передбачає перевірку звітності платника податків суцільним порядком, тому її предметом не можуть бути конкретні господарські відносини.

Зазначене вище свідчить, що відповідачем були порушені вимоги податкового законодавства в частині порядку проведення перевірок, а тому колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновком судів першої та апеляційної інстанцій щодо протиправності дій податкового органу щодо проведення камеральної перевірки.

Оскільки суди попередніх інстанцій під час розгляду справи повно і правильно встановили обставини справи, та при ухваленні судових рішень не допустили порушень норм матеріального та процесуального права, зазначена обставина відповідно до частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для залишення касаційної скарги без задоволення, а судових рішень - без змін.

Керуючись ст.ст. 210, 214, 215, 220, 220-1, 223, 224, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

1. Касаційну скаргу Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську Луганської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

2. Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 05.12.2011 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 10.02.2012 у справі № 2а-10867/11/1270 залишити без змін.

3. Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 - 238, 239 1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: (підпис)А.М. Лосєв Судді (підпис)Л.І. Бившева (підпис) Т.М. Шипуліна