Ухвала

від 30.10.2013 по справі 2а-2341/09/1370

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"30" жовтня 2013 р. м. Київ К/9991/20306/12

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі: Лосєва А.М., Бившевої Л.І., Шипуліної Т.М., розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова

на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 27.10.2009

та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 31.01.2012

у справі № 2а-2341/09/1370 (82729/09/9104)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю

«Санаторно-курортний комплекс «Зелений мис»

до Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова

про визнання протиправним рішення та зобов'язання до вчинення дій,

В С Т А Н О В И Л А:

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 27.10.2009, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 31.01.2012, задоволено позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Санаторно-курортний комплекс «Зелений мис» (надалі - позивач, ТОВ «Санаторно-курортний комплекс «Зелений мис») до Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова (надалі - відповідач, ДПІ у Галицькому районі м. Львова): визнано неправомірною відмову ДПІ у Галицькому районі м. Львова видати свідоцтво про сплату єдиного податку у 2009 році ТОВ «Санаторно-курортний комплекс «Зелений мис»; зобов'язано ДПІ у Галицькому районі м. Львова видати ТОВ «Санаторно-курортний комплекс «Зелений мис» свідоцтво про сплату єдиного податку у 2009 році за ставкою 6 %.

Вважаючи, що рішення судів попередніх інстанцій прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Львівського окружного адміністративного суду від 27.10.2009 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 31.01.2012 і відмовити в позові повністю.

Позивач не надав письмових заперечень на касаційну скаргу, що не перешкоджає її розгляду.

Відповідно до частини першої статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що згідно Статуту ТОВ «Санаторно-курортний комплекс «Зелений мис», затвердженого протоколом Загальних зборів засновників № 18 від 11.10.2005 та зареєстрованого виконавчим комітетом Львівської міської ради 17.10.2005, учасниками товариства є ДП «Четлайн-Львів», ТОВ «Енергетичні технології майбутнього», ТОВ «Вест іст груп».

Відповідно до ст. 7 Статуту статутний капітал товариства встановлюється в розмірі 7400 грн., який формується за рахунок внесків учасників та розподіляється між ними наступним чином: розмір внеску ДП «Четлайн-Львів» - 2 442,00 грн., що становить 33 % частки у статутному капіталі; розмір внеску ТОВ «Енергетичні технології майбутнього» - 2516,00 грн., що становить 34 % частки у статутному капіталі; розмір внеску ТОВ «Вест іст груп» - 2 442,00 грн., що становить 33 % частки у статутному капіталі товариства.

Як вбачається із запису № 7 від 04.04.2007 довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, Дочірнє підприємство «Четлайн-Львів» змінило своє найменування на «ЮБК Девелопмент груп».

У відповідь на заяву позивача про видачу свідоцтва на право сплати єдиного податку листом ДПІ у Галицькому районі м. Львова від 23.12.2008 № 21602/15-116 позивачу було відмовлено у переході на спрощену систему оподаткування з 2009 року. Відмова була обґрунтована тим, що відповідно до ст. 7 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктівмалого підприємництва» від 03.07.1998 №727/98 (надалі - Указ Президента України № 727/98) його дія не поширюється на суб'єктів підприємницької діяльності, у статутному фонді яких частки, що належать юридичним особам, учасникам та засновникам даних суб'єктів, які не суб'єктами малого підприємництва, перевищують 25 %.

Переглянувши судові рішення у межах касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про підтримку малого підприємництва» від 19.10.2000 № 2063-ІІІ в редакції, що була чинною на момент виникнення спірних правовідносин, суб'єктами малого підприємництва є юридичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності будь-якої організаційно-правової форми та форми власності, в яких середньооблікова чисельність працюючих за звітний період (календарний рік) не перевищує 50 осіб та обсяг річного валового доходу не перевищує 70 млн. гривень.

Стаття 11 цього Закону містить норму, відповідно до якої, для суб'єктів малого підприємництва в порядку, встановленому законодавством України, може застосовуватися спрощена система оподаткування бухгалтерського обліку та звітності, яка передбачає: заміну сплати встановлених законодавством податків і зборів (обов'язкових платежів) сплатою єдиного податку; застосування спрощеної форми бухгалтерського обліку та звітності. Спрощена система оподаткування, бухгалтерського обліку та звітності може застосовуватися поряд з діючою загальною системою оподаткування, бухгалтерського обліку та звітності, передбаченою законодавством, на вибір суб'єкта малого підприємництва.

Згідно зі ст. 4 Указу Президента України № 727/98 , спрощена система оподаткування, обліку та звітності для суб'єктів малого підприємництва може застосовуватися поряд з діючою системою оподаткування, обліку та звітності, передбаченою законодавством, на вибір суб'єкта малого підприємництва. Для переходу на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єкт малого підприємництва подає письмову заяву до органу державної податкової служби за місцем державної реєстрації. Суб'єкт малого підприємництва - юридична особа обов'язково зазначає, яку ставку єдиного податку ним обрано. Заява подається не пізніше, ніж за 15 днів до початку наступного звітного (податкового) періоду (кварталу) за умови сплати всіх установлених податків та обов'язкових платежів за попередній звітний (податковий) період. Орган державної податкової служби зобов'язаний протягом десяти робочих днів видати безоплатно свідоцтво про право сплати єдиного податку або надати письмову мотивовану відмову.

Відповідно до ст. 7 Указу Президента України № 727/98 , його дія не поширюється на: суб'єктів підприємницької діяльності, на яких поширюється дія Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» в частині придбання спеціального патенту; довірчі товариства, страхові компанії, банки, інші фінансово-кредитні та небанківські фінансові установи; суб'єктів підприємницької діяльності, у статутному фонді яких частки, що належать юридичним особам - учасникам та засновникам даних суб'єктів, які не є суб'єктами малого підприємництва, перевищують 25 відсотків; фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які займаються підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи і здійснюють торгівлю лікеро-горілчаними та тютюновими виробами, пально-мастильними матеріалами; спільну діяльність, визначену пунктом 7.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Судами попередніх інстанцій встановлено, що засновники ТОВ «Санаторно-курортний комплекс «Зелений мис» є юридичними особами - суб'єктами малого підприємництва в розумінні ст. 1 Закону України «Про підтримку малого підприємництва», оскільки середньооблікова чисельність працюючих кожного з даних підприємств за звітний період (календарний рік) не перевищує 50 осіб, а обсяг річного доходу не досягає 70 млн. гривень.

З огляду на викладене, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про те, що учасники ТОВ «Санаторно-курортний комплекс «Зелений мис», як і сам позивач, є суб'єктами малого підприємництва та відповідають вимогам ст. 1 Закону України «Про підтримку малого підприємництва» .

Відтак, позивач не має ознак, передбачених ст. 7 Указу Президента України № 727/98 , що унеможливлюють застосування до нього спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності. На підставі цього, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що відмова ДПІ у Галицькому районі м. Львова у переході позивача на спрощену систему оподаткування з 2009 року є неправомірною, що доводами касаційної скарги не спростовується.

Відповідно до частини 3 статті 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись ст.ст. 210, 214, 215, 220, 220-1, 223, 224, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова залишити без задоволення.

2. Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 27.10.2009 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 31.01.2012 у справі № 2а-2341/09/1370 (82729/09/9104) залишити без змін.

3. Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 - 238, 239 1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: (підпис)А.М. Лосєв Судді (підпис) Л.І. Бившева (підпис)Т.М. Шипуліна