Постанова

від 01.11.2013 по справі 826/16084/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

01 листопада 2013 року № 826/16084/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Огурцова О.П. при секретарі судового засідання Луцишин Ю.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "М-Сістем Україна" до Державної податкової інспекції у Оболонському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві проскасування податкового повідомлення-рішення №0004292260 від 12.06.2013

за участю:

представника позивача: Куракіна Ю.В. (довіреність б/н від 10.07.2013)

представника відповідача: Жукової В.І. (довіреність № 1418/9/26-54-10-034 від 14.08.2013)

на підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 01.11.2013 проголосив вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "М-Сістем Україна" звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Оболонському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві про скасування податкового повідомлення-рішення №0004292260 від 12.06.2013.

Податкові зобов'язання були нараховані позивачу за результатами позапланової невиїзної перевірки з питань правомірного нарахування та сплати податку на додану вартість, при взаємовідносинах з платниками податків ТОВ «МУРЕНА ГРУП» та ТОВ «Драйфор» за період з 01.12.2011 по 31.12.2012. Підставою для висновку про заниження позивачем податкових зобов'язань з податку на додану вартість став висновок податкового органу про відсутність реальної товарності операцій між позивачем та контрагентами ТОВ «МУРЕНА ГРУП» та ТОВ «Драйфор».

Позивач, не погоджуючись з такими висновками податкового органу, зазначає, що у період, який перевірявся податковим органом, мав фінансово - господарські відносини з контрагентами ТОВ «МУРЕНА ГРУП» та ТОВ «Драйфор», які за твердженням позивача, мали реальний характер, та за якими було поставлено товар та виконано роботи використані ним у власній господарській діяльності та з метою отримання прибутку, а документи бухгалтерського та податкового обліків за цими операціями були оформлені у відповідності до вимог податкового законодавства.

Також позивач зазначив про те, що у відповідача були відсутні правові підстави для проведення перевірки на підставі підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, а у випадку проведення перевірки на підставі підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України у відповідача відсутні правові підстави для прийняття податкового повідомлення - рішення до прийняття рішення за результатами розгляду відповідної кримінальної справи. Водночас позивач зазначив про те, що у відповідача відсутні повноваження визнавати правочини нікчемними, а він може лише звернутись до суду з відповідним позовом.

Представник позивача у судовому засіданні 01.11.2013 позовні вимоги підтримала повністю, надала додаткові усні пояснення та просив задовольнити адміністративний позов у повному обсязі.

Відповідач проти позовних вимог заперечив, у судовому засіданні 01.11.2013 надав суду письмові заперечення, у яких просив відмовити у задоволенні адміністративного позову повністю. Доводи відповідача викладені в письмових запереченнях аналогічні доводам та висновкам викладеним в акті перевірки № 601/22-6/37724868 від 30.05.2013. Водночас позивач зазначив про те, що ні в тексті акту перевірки, і в його висновках немає посилань на порушення позивачем публічного порядку та статей 203, 205, 228 Цивільного кодексу України.

У судовому засіданні 01.11.2013 представник відповідача заперечив проти позовних вимог та просив суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача суд , -

В С Т А Н О В И В:

В період з 22.05.2013 по 28.05.2013 Державною податковою інспекцією у Оболонському районі міста Києва Державної податкової служби на підставі наказу № 1007 від 18.05.2013 та згідно пунктів 78.1.1, 78.1.11 пункту 78.1 статті 78, статей 20, 82 Податкового кодексу України, постанови від 16.05.2013 старшого слідчого СВ ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС Перепелиці С.С. «Про призначення документальної позапланової перевірки» по кримінальному провадженні №42012110100000049 від 26.11.2012 проведена позапланова невиїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «М - Сістем Україна» з питань правомірного нарахування та сплати податку на додану вартість, при взаємовідносинах з платниками податків ТОВ «МУРЕНА ГРУП» та ТОВ «Драйфор» за період з 01.12.2011р. по 31.12.2012.

За результатами перевірки складено акт № 601/22-6/37724868 від 30.05.2013, яким встановлено порушення пунктів 198.1, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 2 996 467,00 грн.

До такого висновку податковий орган дійшов виходячи з наступного.

ТОВ «М - Сістем Україна» завищено податковий кредит по операціях придбання від постачальника ТОВ «МУРЕНА ГРУП» (код за ЄДРПОУ 38233235) товарів непродовольчої сфери, факт отримання яких не доведено, що свідчить про відсутність реальної товарності операцій.

Відповідно до акта № 460/22-5-04/38233235 від 15.02.2013 "Про проведення позапланової перевірки ТОВ «МУРЕНА ГРУП» (код за ЄДРПОУ V 38233235) з питань дотримання вимог податкового законодавства та нарахування податку на прибуток підприємств, та податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «ФУРТА» (код за ЄДРПОУ 38133280) за період жовтень, листопад 2012 року" операції ТОВ «МУРЕНА ГРУП» та контрагентів-покупців не містять у суті своїй розумних економічних або інших причин (ділової мети) систематичного (протягом місяця) придбання та продажу товарів та наслідком діяльності підприємства є виключно чи переважно формування податкових зобов'язань та податкового кредиту на адресу контрагентів.

Також відповідно до зазначеного акту не встановлено факт передачі товарів (робіт, послуг) від продавця до покупця, в зв'язку з відсутністю поставок з боку постачальників, що свідчить про укладання угод без мети настання реальних наслідків, неможливість фактичного здійснення ТОВ «МУРЕНА ГРУП» господарських операцій через відсутність майна та інших матеріальних ресурсів, економічно необхідних для здійснення операцій з купівлі - продажу, відсутність необхідних умов для досягнення результатів економічної діяльності у зв'язку з відсутністю трудових ресурсів, основних фондів, складських приміщень, транспортних засобів, та порушення частини першої статті 203, частини першої статті 207, статті 215, пункту 1 статті 216, статті 228 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених з постачальниками та покупцями.

Починаючи з кінця лютого 2013 року підприємство до органів ДПС не звітує.

Відповідно до інформації, отриманої від СВ ПМ ДПІ у Шевченківському р-ні м. Києва ДПС згідно постанови від 16.05.2013 старшого слідчого СВ ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС Перепелиці С.С. ОСОБА_4, який є директором та головним бухгалтером ТОВ «МУРЕНА ГРУП» надав оперуповноваженому ГВ ПМ ДПІ м. Сімферополі ДПС Білобородьку А.О. наступні пояснення: "що ніякого відношення ОСОБА_4 до фінансово - господарської діяльності ТОВ „МУРЕНА ГРУП" він не має. Підприємство на своє ім'я зареєстрував за винагороду. Виконувати обов'язки директора та головного бухгалтера ТОВ „МУРЕНА ГРУП" наміру не мав. Від співробітників ГВ ПМ ДПІ м. Сімферополі ДПС він дізнався, що від його імені товариство здійснювало незаконні господарські операції Він зазначив, що у нотаріуса підписав довіреність на представлення інтересів підприємства невідомій йому людині, яку взагалі не бачив...». "

Крім того, згідно зазначеної постанови СВ ПМ ДПІ у Шевченківському р-ні м. Києва ДПС надано висновок спеціаліста №396 від 15.05.2013 щодо дослідження підписів директора ТОВ «МУРЕНА ГРУП» (код за ЄДРПОУ 38233235) гр. ОСОБА_4, згідно якого документи по фінансово-господарським взаємовідносинам між ТОВ «МУРЕНА ГРУП» (код за ЄДРПОУ 38233235) та ТОВ «М - Сістем Україна» підписані не гр. ОСОБА_4, а іншою особою.

ТОВ «М - Сістем Україна» завищено податковий кредит по операціях придбання товарів (робіт/послуг) від контрагента ТОВ «Драйфор» факт отримання яких не доведено.

ТОВ «Драйфор» має стан платника податків - 9 «НАПРАВЛЕНО ПОВІДОМЛЕННЯ ПРО ВІДСУТНІСТЬ ЗА МІСЦЕЗНАХОДЖЕННЯМ».

Відповідно до актів №1286/22-911/37938848 від 04.12.2012 "Про результати перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства ТОВ «Драйфор» (код ЄДРПОУ 37938848) за період з 01.12.2011р. по 31.12.2011р." та № 1048/22-911/37938848 від "Про неможливість проведення звірки ТОВ «Драйфор» (код ЄДРПОУ 37938848) щодо підтвердження господарських відносин із контрагентами покупцями та постачальниками за період з 01.01.2012 по 30.06.2012, з 01.08.2012 по 31.08.2012" встановлено відсутність поставок товарів (робіт, послуг) від постачальників до підприємства - покупця ТОВ «Драйфор» з огляду на що відсутні поставки товарів (робіт, послуг) до підприємців - покупців, з огляду на що правочини укладені між ТОВ «Драйфор» та контрагентами - покупцями здійснені без мети настання реальних наслідків.

12.06.2013 на підставі акта № 601/22-6/37724868 від 30.05.2013 прийнято податкове повідомлення - рішення №0004292260 від 12.06.2013, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 4 494 701,00 грн., у тому числі за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на 1 498 234,00 грн.

Товариством з обмеженою відповідальністю "М-Сістем Україна" до Головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві була подана скарга на податкове повідомлення - рішення №0004292260 від 12.06.2013, яка рішення про результати розгляду первинної скарги № 3691/10/26-15-10-04-04 від 28.08.2013 залишена без задоволення, а податкове повідомлення - рішення без змін.

Товариством з обмеженою відповідальністю "М-Сістем Україна" до Міністерства доходів та зборів України була подана скарга на додаткове повідомлення - рішення №0004292260 від 12.06.2013, яка рішення про результати розгляду скарги № 12195/6/99-99/10 від 30.09.2013 залишена без задоволення, а податкове повідомлення - рішення без змін.

Товариство з обмеженою відповідальністю "М-Сістем Україна" не погоджуючись з податковим повідомлення - рішенням №0004292260 від 12.06.2013 та вважаючи його таким, що підлягає скасуванню звернулось з відповідним позовом до суду.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд вважає позов таким, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Суть офіційного з'ясування всіх обставин у справі визначена в частинах четвертій та п'ятій статті 11 цього Кодексу, якими встановлено, що суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.

Принцип офіційного з'ясування всіх обставин справи зобов'язує суд встановити обставини справи для забезпечення прийняття правосудного рішення, в тому числі незалежно від посилань чи доводів сторін.

Відповідно до статті 185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є операції платників податку з: постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; ввезення товарів (супутніх послуг) на митну територію України в митному режимі імпорту або реімпорту (далі - імпорт); вивезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі експорту або реекспорту (далі - експорт); з метою оподаткування цим податком до експорту також прирівнюється постачання товарів (супутніх послуг), які перебувають у вільному обігу на території України, до митного режиму магазину безмитної торгівлі, митного складу або спеціальної митної зони, створених згідно з положеннями глав 35 - 37 Митного кодексу України; з метою оподаткування цим податком до імпорту також прирівнюється постачання товарів (супутніх послуг) з-під митного режиму магазину безмитної торгівлі, митного складу або спеціальної митної зони, створених згідно з положеннями глав 35 - 37 Митного кодексу України, для їх подальшого вільного обігу на території України; постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Отже, об'єктом оподаткування можуть бути майно, товари, дохід (прибуток) або його частина, обороти з реалізації товарів (робіт, послуг), операції з постачання товарів (робіт, послуг) та інші операції платника податків, які відповідно до статті 185 Податкового кодексу України визначені як об'єкт оподаткування.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції, якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Отже, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами податкового кодексу України.

Пунктом 198.1 Податкового кодексу України встановлено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу , протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Отже, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту та здійснених витрат до складу валових є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Господарські операції для визначення податкового кредиту для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість та валових витрат для цілей визначення об'єктом оподаткування податком на прибуток мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність таких операцій.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту з податку на додану вартість та до складу валових витрат навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Аналогічна позиція викладена в листі Вищого адміністративного суду України № 742/11/13-11 від 02.06.2011.

Зазначеним листом Вищого адміністративного суду України також визначено, що з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції, установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції, установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Таким чином, при визначенні права платника податків на віднесення понесених ним витрат, до складу витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, судом має бути перевірено чи мали операції між платником податків та його контрагентами реальний товарний характер, можливість здійснення таких операцій з урахуванням оперативності проведення операцій та віддаленості контрагентів один від одного, подальше використання позивачем придбаної у зазначених контрагентів продукції, при цьому, суд має виходив з того, що наявність у покупця належно оформлених документів, які відповідно до закону необхідні для віднесення певних сум до складу витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування не є безумовною підставою для висновку про наявність у позивача права на віднесення таких сум до складу витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, якщо податковий орган доведе, що відомості в таких документах не відповідають дійсності, наприклад, у випадку, коли не проводилися самі операції.

Позивач у позовній заяві зазначає про те, що відповідач необґрунтовано дійшов висновку про відсутність реальної товарності операцій між ним та ТОВ «МУРЕНА ГРУП» за договором № Т151012-1від 15.10.2012 та ТОВ «Драйфор» за договорами № 011211/1 від 01.12.2011 та № 011211/2 від 01.12.2011, оскільки фінансово - господарські відносини за зазначеними договорами мали реальний характер, що підтверджується відповідними первинними документами.

На підтвердження факту реальності правовідносин з ТОВ «МУРЕНА ГРУП» позивачем надано суду копію договору № Т151012-1від 15.10.2012, рахунків на оплату, видаткових накладних та податкових накладних.

Відповідно до пункту 1.1 зазначеного договору постачальник зобов'язується поставляти, а покупець зобов'язується купувати програмне забезпечення провідних виробників, зокрема корпорації Microsoft, корпорації IBM та інших, що визначається в замовленнях та в рахунках - фактурах та видаткових накладних на умовах, визначених в договорі.

Пунктом 3.2 договору № Т151012-1від 15.10.2012 встановлено, що номенклатура, кількість та вартість ПЗ, що поставляється за Договором, визначаються за відповідним замовленням та рахунком-фактурою та видатковою накладною, що надається Постачальником.

Згідно з пунктом 3.2 зазначеного договору поставка здійснюється на підставі замовлень покупця, що надсилаються за електронною поштою або факсимільним зв'язком.

Пунктом 4.1 договору № Т151012-1від 15.10.2012 встановлено, що ціни на ПЗ та вартість кожної партії ПЗ визначаються у відповідному додатку до цього Договору та вказуються в рахунку-фактурі.

Відповідно до додаткової угоди № 1 від 14.03.2013 до договору № Т151012-1 від 15.10.2012 пункту 4.3 зазначеного договору викладено в наступній редакції: " 4.3. Оплата вартості ПЗ поставленого за цим Договором здійснюється Покупцем протягом 90 банківських днів з моменту отримання ПЗ. Платіж за ПЗ, поставлене за цим Договором, здійснюється у вексельній формі шляхом: видачі Покупцем Постачальнику простого (-их) безпроцентного (них) векселя (-ів) із строком платежу «за пред'явленням» на суму, рівну загальній заборгованості Покупця за Договором. Покупець зобов'язується видати вексель (-і) протягом 10 днів після укладення даної Додаткової угоди, Факт передачі векселя (-ів) засвідчується актом приймання-передачі. "

Таким чином, у випадку здійснення поставки товару за договором № Т151012-1 від 15.10.2012 мав бути складений додаток до зазначеного договору з зазначенням в ньому цін на програмне забезпечення та наступні первинні документи: замовленнях, рахунки - фактури, видаткові накладні. Факт здійснення оплати за договором № Т151012-1 від 15.10.2012 відповідно до змін внесених до нього додатковою угодою № 1 від 14.03.2013 має підтверджуватись векселями та актами їх приймання передачі.

Позивачем суду замовлень та додатку до договору № Т151012-1від 15.10.2012 з зазначенням в ньому цін на програмне забезпечення, яке мало бути поставлено відповідно до умов договору, векселів та актів їх приймання передачу суду надано не було, як і не було зазначено про причини неможливості надання відповідних документів.

Відповідно до частини другої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік" встановлено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

В частині наданих позивачем на підтвердження факту реальності правовідносин з ТОВ «МУРЕНА ГРУП» рахунках на оплату в графі "Виписав(ла)" міститься лише підпис скріплений печаткою ТОВ «МУРЕНА ГРУП» без зазначення даних особи, яка його вчинила, з огляду на що з них є неможливим встановити особу, яка їх виписала.

З огляду на зазначене вказані рахунки на оплату складені з порушенням вимог Закону України "Про бухгалтерський облік" та не можуть бути прийняті судом у якості належного доказу на підтвердження реальності правовідносин позивача з ТОВ «МУРЕНА ГРУП».

Доказів на підтвердження здійснення транспортування товару, який за твердженням позивача був йому поставлений ТОВ «МУРЕНА ГРУП» суду надано не було.

На підтвердження факту реальності правовідносин з ТОВ «Драйфор» позивачем надано суду копії договорів № 011211/1 від 01.12.2011, № 011211/2 від 01.12.2012, рахунків на оплату, видаткових накладних, податкових накладних та платіжних доручень.

Відповідно до пункту 1.1 договору № 011211/1 від 01.12.2011 постачальник зобов'язується поставляти, а покупець зобов'язується приймати та здійснювати оплату програмного забезпечення, що визначається в рахунках-фактурах та накладних, та/або додатках до цього договору, на умовах, визначених в договорі.

Пунктами 2.1 та 2.3 зазначеного договору встановлено, що асортимент, номенклатура, кількість та характеристики ПЗ вказуються покупцем в замовленні, виходячи з наявності товару на складі постачальника. Поставка здійснюється на підставі узгоджених замовлень покупця, що надсилаються останнім на адресу електронної пошти постачальника.

Згідно з пунктом 2.6 договору № 011211/1 від 01.12.2011 ПЗ вважається поставленим в дату передання ПЗ перевізнику, що підтверджується товарно-транспортною накладною та/або товарною накладною у випадку поставки ПЗ власним транспортом постачальника.

Отже первинними документами, які мали бути складені за умови здійснення поставки товару за договором № 011211/1 від 01.12.2011 є замовлення, товарно - транспортні накладні, рахунки - фактури, накладні.

Позивачем суду замовлень та товарно - транспортних накладних надано не було, як і не було зазначено про причини неможливості надання відповідних документів.

Відповідно до пункту 2.1 договору № 011211/2 від 01.12.2012 виконавець приступає до надання послуг одразу після отримання від замовника письмового повідомлення.

Пунктом 2.3 зазначеного договору встановлено, що результатом наданих послуг є реєстрація виконавцем кодів доступу до Software Maintenance та передача замовнику "Proof Of Entitlement". Одночасно з передачею вказаних документів сторони підписують акт приймання-передачі наданих послуг за формою, визначеною Додатком 2 до цього договору.

Отже, документами, які мали бути складені та надані замовнику у випадку здійснення надання послуг за договором № 011211/2 від 01.12.2012 є письмове повідомлення, "Proof Of Entitlement" та акти приймання-передачі наданих послуг.

Позивачем суду письмового повідомленням та "Proof Of Entitlement" надано не було, як і не було зазначено про неможливість надання відповідних документів.

В наданих позивачем суду актах приймання - передачі наданих послуг зазначено, що відповідно до них виконавець надав, а замовник прийняв послуги з реєстрації кодів доступу до технічної підтримки програмних продуктів IBM замовника, водночас в них не зазначеного щодо яких саме програмних продуктів IBM замовника були надані відповідні послуги та в якому об'ємі, з огляду на що в них належним чином не зазначено зміст та обсяг господарської операції.

Таким чином надані позивачем суду акти приймання - передачі наданих послуг складені з порушенням положень Закону України "Про бухгалтерський облік".

Доказів на підтвердження факту використання товару та робіт, які за твердження позивача були виконані та поставлені ТОВ «МУРЕНА ГРУП» за договором № Т151012-1від 15.10.2012 та ТОВ «Драйфор» за договорами № 011211/1 від 01.12.2011 та № 011211/2 від 01.12.2011 позивачем суду надано не було, як і не було зазначено про причини неможливості їх надання. Представник позивача у судовому засіданні зазначив про те, що зазначений товар та послуги були реалізовані позивачем, водночас не зміг надати суду пояснень щодо того кому саме та яким чином вони були реалізовані.

З огляду на зазначене, враховуючи те, що позивачем не надано суду первинної документації, яка мала бути складена відповідно до умов договору № Т151012-1від 15.10.2012 укладеного з ТОВ «МУРЕНА ГРУП» та договорів№ 011211/1 від 01.12.2011 та № 011211/2 від 01.12.2011 укладених з ТОВ «Драйфор», а надані первинні документи складені з порушенням Закону України "Про бухгалтерський облік" та не надано доказів на підтвердження використання у власній господарській діяльності товару та послуг, які були надані та поставлені за твердження позивача контрагентами ТОВ «МУРЕНА ГРУП» та ТОВ «Драйфор», суд дійшов висновку про те, що позивачем не надано суду належних доказів на підтвердження реального характеру правовідносин з ТОВ «МУРЕНА ГРУП» за договором № Т151012-1від 15.10.2012 та ТОВ «Драйфор» за договорами № 011211/1 від 01.12.2011 та № 011211/2 від 01.12.2011.

Необґрунтованість посилань позивача на відсутність у відповідача права на прийняття на підставі акта перевірки № 601/22-6/37724868 від 30.05.2013 податкових повідомлень - рішень до набрання законної сили відповідним рішенням за результатами розгляду кримінальної справи в рамках якої було призначено перевірку, оскільки її було проведено на підставі підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, зумовлюється тим, в зазначену акті також вказано, що перевірку проведено на підставі підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України та в наказі № 1007 від 18.05.2013 на підставі якого було призначено перевірку зазначено про її призначення на підставі підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України.

Посилання позивача на допущені відповідачем при призначенні перевірки на підставі підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України порушення вимог податкового законодавства не можуть бути належними підставами для скасування податкового повідомлення - рішення №0004292260 від 12.06.2013 з огляду на те, що позивачем не було надано суду належних доказів на підтвердження правомірності формування податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ «МУРЕНА ГРУП» за договором № Т151012-1від 15.10.2012 та ТОВ «Драйфор» за договорами № 011211/1 від 01.12.2011 та № 011211/2 від 01.12.2011, а також те, що вони не мають впливу на факт допущення позивачем порушення вимог чинного законодавства.

З урахуванням наведеного суд дійшов висновку про відсутність у позивача правових підстав для формування податкового кредиту з податку на додану вартість по взаємовідносинам з контрагентами ТОВ «МУРЕНА ГРУП» за договором № Т151012-1від 15.10.2012 та ТОВ «Драйфор» за договорами № 011211/1 від 01.12.2011 та № 011211/2 від 01.12.2011.

З огляду на викладене керуючись вимогами статей 69-71, 94, 160-165, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову - відмовити повністю.

Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку для її апеляційного оскарження. У разі апеляційного оскарження постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя О.П. Огурцов

Постанова складена в повному обсязі 08.11.2013.