Ухвала

від 12.11.2013 по справі 814/3368/13-а

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 листопада 2013 р.Справа № 814/3368/13-а

Категорія: 8.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Желєзний І. В.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі:

головуючого - Ступакової І.Г.

суддів - Шляхтицького О.І.

- Милосердного М.М.

при секретарі - Посторонка І.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 06 серпня 2013 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Крокус-Трейд" до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень, -

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Крокус-Трейд" звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень: №0000662201 від 25.04.2013 року, відповідно до якого позивачу збільшено суму зобов'язання за платежем з податку на прибуток на в сумі 4733,00грн. основного платежу та 1183,25грн. штрафних санкцій; №0000672201 від 25.04.2013 року, відповідно до якого позивачу визначено (збільшено) суму податкового зобов'язання за платежем з податку на додану вартість у розмірі 4508,00грн. основного платежу та 1127,00грн. штрафних санкцій.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 06 серпня 2013 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Крокус-Трейд" задоволений. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби від 25.04.2013року № 0000672201 та від 25.04.2013року № 0000662201.

В апеляційній скарзі Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби ставиться питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм процесуального та матеріального права.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що в період з 27.03.2013 року по 02.04.2013 року відповідачем проведено позапланову виїзну документальну перевірку ТОВ «КРОКУС-ТРЕЙД» з питань правомірності формування податкового кредиту та податкових зобов'язань, доходів і витрат , що враховуються при обчисленні об'єкту оподаткування по взаємовідносинам з ТОВ «Дока-Групп» за період з 01.07.2012 по 30.09.2012, результати якої оформлені актом від 08.04.2013 року №807/22-100/36099285, в якому зроблено висновок про порушення з боку платника податків вимог п. 138.1, 138.2, 138.8 ст. 138, п. 134.1 ст. 134, п. 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 ПК України та заниження суми податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету, в розмірі 4 508грн. за звітний період вересня 2012 року, суми податку на прибуток - 4 733 грн., та висновок про відсутність об'єктів оподаткування на підставі акта від 18.12.2012 року №2183/22-90/38203635 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Дока-Групп» щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків їх реальності та повноти відображення в обліку за вересень, жовтень 2012 року».

На підставі акта перевірки № 807/22-100/36099285 від 08.04.2013 ДПІ прийняті податкові повідомлення-рішення:

- №0000662201 від 25.04.2013 року про збільшення суми грошового зобов'язання ТОВ «Крокус-Трейд» за платежем з податку на прибуток (за основним платежем - 4733грн., за штрафними санкціями - 1183,25грн.);

- №0000672201 від 25.04.2013 року про збільшення суми грошового зобов'язання ТОВ «Крокус-Трейд» за платежем з податку на додану вартість (за основним платежем - 4508грн., за штрафними санкціями - 1127,00грн.).

Вирішуючи спір та задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що видані позивачеві контрагентом податкові накладні та інші первинні документи відповідають вимогам діючого законодавства і є належним доказом правомірності формування податкового кредиту по ПДВ та валових витрат по реальним господарським операціям, які в подальшому використані підприємством в господарській діяльності (реалізовані іншим суб'єктам господарювання).

Колегія суддів погоджується з вище зазначеним висновком суду першої інстанції та вважає, що при винесенні оскаржуваного рішення судом повно було з'ясовано обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, а саме.

Пунктом 200.1 статті 200 Податкового кодексу України встановлено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до пп. "а" п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, що не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно вимог пункту 201.11 статті 201 Податкового кодексу України).

Зміст наведених норм свідчить про те, що наявність господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації, є визначальною умовою для виникнення у платника податку права на формування податкового кредиту.

Як зазначено судом першої інстанції, між позивачем та ТОВ «Дока-Групп» 03.09.2012р. укладено договір поставки за №25/03-11 продукції, на виконання якого між сторонами по угоді здійснена поставка миючих засобів, освіжувачів повітря та ін. товару на суму 27048 грн. 42коп..

В подальшому придбані товари позивач були реалізовані Українському Державному підприємству «Укрхімтрансаміак» що підтверджується угодою від 13.09.2012 №149 про поставку побутової хімії, видатковими накладними, податковими накладними та довіреністю на отримання товарно-матеріальних цінностей.

Згідно з п.138.2 ст. 138, пп.139.1.9 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійсненню платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року № 996-XIV, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, для правильного вирішення спору підлягає встановленню факт реальності надання позивачу його контрагентами послуг з продажу товарів із з'ясуванням, зокрема, обставин щодо умов його (товару) транспортування, умов надання послуг, даних щодо товару який перевозився та його кількості, тощо.

В свою чергу, як вбачається з матеріалів справи, рішення суду першої інстанції, обставини щодо фактичності здійснення господарських операцій з придбання позивачем у постачальника товарів за договором, на які платник податку посилається як на підставу виникнення у нього права на включення нарахованого (сплаченого) ПДВ до податкового кредиту, відповідачем належним чином спростовані не були.

Відповідно до частини 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на припис наведеної норми процесуального права при розгляді судом спору щодо правомірності рішення органу державної податкової служби, яким платнику податків донараховані податкові зобов'язання, презюмується добросовісність платника податків, якщо зазначеним органом не доведено інше.

В підтвердження отримання товарів за договором від ТОВ «Дока-Групп», позивачем надано до матеріалів справи видаткові накладні, податкова накладна, довіреність на отримання товарно-матеріальних цінностей, договір та інш., які в повній мірі були досліджені судом першої інстанції та спростовують висновок апелянта про встановлений перевіркою факт відсутності господарських операцій між ТОВ «Крокус-Трейд» та вказаним контрагентом.

Таким чином, отримані документи ТОВ «Крокус-Трейд» дають підстави для висновку про сплату позивачем сум податку в ціні придбання послуг своєму безпосередньому постачальнику, який видав йому податкові накладні, маючи статус платника податку на додану вартість, а тому оцінка судом першої інстанції обставин та матеріалів справи відповідає правильному застосуванню норм матеріального права, які регулюють порядок визначення та відшкодування податку на додану вартість та оподаткування прибутку підприємств.

Колегія суддів вважає, що висновок апелянта щодо безтоварності операцій між позивачем та його контрагентом у зв'язку з відсутністю у позивача товарно-транспортних накладних є необґрунтованим, оскільки як встановлено в ході судового розгляду, товар за договором поставлявся на адресу ТОВ «Крокус-Трейд» транспортом продавця - ТОВ «Дока-Групп», а відповідно до «Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні» обов'язок щодо виписки товарно-транспортних накладних на перевезення вантажів автомобільним транспортом покладений саме на вантажовідправника.

Інші доводи апеляційної скарги колегія суддів до уваги не приймає, оскільки відповідачем не надано суду будь - яких доказів застосування до контрагента позивача фінансових санкцій, наявності вироків судів по закінченим кримінальним справам та інших допустимих та достатніх доказів на підтвердження наявності безтоварності (нереальності) господарських операцій або порушення публічного порядку з боку контрагента або позивача.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, порушень матеріального та процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 195, 196; п.1 ч.1 ст. 198; ст. 200; п.1 ч.1 ст. 205; ст. 206; ч.5 ст. 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 06 серпня 2013 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Повний текст судового рішення виготовлений 12 листопада 2013 року.

Головуючий:

Судді: