Постанова

від 08.11.2013 по справі 826/13817/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

08 листопада 2013 року 09:31 № 826/13817/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Кармазіна О.А. при секретарі судового засідання Руденко Н.В.,

за участю представників сторін:

від позивача - Морозова А.О.

від відповідача - Шкодич Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Геокс» до ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Геокс» з позовом до ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві про визнання протиправними дій щодо корегування показників податкової звітності в автоматизованій базі співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту системи «Податковий блок» (Деталізована інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України) на підставі Акту перевірки № 578/22.9/37265947 від 10.06.2013, а також про зобов'язання ДПІ поновити у зазначеній базі показники податкової звітності, що зазначені в податкових деклараціях з ПДВ позивача за листопад 2011 року та за лютий 2012 року.

В обґрунтування позову позивач зазначає, що відповідачем проведена перевірка позивача та за результатами перевірки складено акт, відповідно до якого не підтверджується реальність здійснення операцій з придбання товарів (робіт, послуг) у ТОВ «Таласс» та ТД «Мікс».

У той же час, перевіркою встановлено завищення податкових зобов'язань з ПДВ за період з 01.11.2011 р. по 31.11.2011 р. на 328 825,25 грн., за період з 0.02.2012 р. по 29.02.2012 р. на суму 283 333,33 грн., та завищення податкового кредиту на 328 158,17 грн. та на 283 333,33 грн. за ті самі періоди.

Проте, як зазначає позивач, податкових повідомлень-рішень ДПІ не приймалося.

Як надалі зазначає позивач, від його контрагента, у зв'язку з перевіркою останнього, стало відомо, що відносно позивача зроблені певні коригування показників податкового зобов'язання та кредиту у Деталізованій базі співставлення, яка є програмним продуктом центральної бази даних податкової звітності, що введена в дію ДПА України.

Позивач зазначає, що у зв'язку з наведеним було здійснено запит до ДПІ відносно прийняття податкових повідомлень-рішень, на що було отримано відповідь, що у зв'язку з тим, що за результатами перевірки встановлено відсутність об'єкту оподаткування з ПДВ, то відповідно відсутні і донарахування податкових зобов'язань з ПДВ та немає підстав для прийняття податкового повідомлення-рішення.

При цьому, на повторний запит надійшов лист від ДПІ, в якому зазначено, що на підставі акту перевірки до автоматизованої бази співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту внесено коригування показників податкового зобов'язання та податкового кредиту позивача, які наведені у висновку акту перевірки.

З посиланням на положення п/п. 21.1.1., п. 54.3.2., п. 58.1., 58.2. ПК України, наказ ДПА України від 18.04.2008 р. № 266, наказ Мінфіну України від 14.06.2013 р. № 165, наказ ДПС України від 14.06.2012 р. № 516, позивач зазначає, що акт перевірки не є підставою для коригування в базах даних, в облікових даних платника податків задекларованих ним показників податкової звітності. Як зазначає позивач, можливість коригування зазначених показників може мати місце або в разі самостійного декларування платником податків відповідних показник, або у разі прийняття податкового повідомлення-рішення, чого в даному випадку не було.

Виходячи з наведеного позивач просить задовольнити позов.

Відповідач проти позову заперечує та зазначає, що не вчиняв порушень податкового законодавства відносно позивача та відсутнє порушення прав позивача в контексті заявленого позивачем предмету позову.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 08.11.2013 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Розглянувши подані позивачем та відповідачем документи, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову виходячи з наступного.

ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС, правонаступником якої є ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві, проведено невиїзну позапланову перевірку ТОВ «ТД «Геокс» (код 37265947) по взаємовідносинам з ТОВ «Тласс» (код з ЄДР 37206965) та ТОВ «ТД «Мікс» (код з ЄДР 37288340) з питань дотримання податкового законодавства.

За результатами перевірки складено акт від 10.06.2013 р. № 578/22.9/37265947 (далі - Акт перевірки).

Згідно з висновками Акту перевірки встановлено порушення:

- правочини, укладені з контрагентами порушують публічний порядок, суперечать інтересам держави і суспільства, вчинені удавано з метою ухилення від сплати податків третіх осіб;

- перевіркою встановлено порушення вимог р. 187.1., 198.1., 198.2., 198.3., 198.6. ПК України, що призвело до завищення податкових зобов'язань з ПДВ за період з 01.01.2011 р. по 31.11.2011 на суму 328 825,25 грн., з 01.02.2012 р. по 28.02.2012 р. на суму 283 333,33 грн. та завищення податкового кредиту з ПДВ за період з 01.01.2011 р. по 31.11.2011 на суму 328 825,25 грн., з 01.02.2012 р. по 28.02.2012 р. на суму 283 333,33 грн.

Висновки ґрунтуються на надходженні акту про неможливість проведення зустрічної звірки відносно контрагента.

На запит позивача відповідач повідомив листом від 23.07.2013 р. за № 636/с/26-55-22-710, що на запит ДПІ від 15.05.2013 р. позивач надав відповіді від 28.05.2013 р. та від 29.05.2013 р. та копії документів.

У той же час, за результатами проведеної перевірки встановлено відсутність об'єктів оподаткування у позивача по операціях з придбання товарів (робіт, послуг) у підприємства - постачальника ТОВ «Таласс» та ТД «Мікс» по операціях з продажу цих робіт (послуг) підприємствам - покупцям.

Як надалі зазначається у відповіді, перевіркою встановлено відсутність реального здійснення господарських операцій по взаємовідносинам із зазначеними підприємствами. За сукупністю викладених в акті перевірки матеріалів, як зазначає ДПІ, перевіркою не підтверджується реальність здійснення операцій з придбання товарів (робіт, послуг) позивачем у вказаних товариств.

З урахуванням висновків Акту перевірки, ДПІ зазначає, що у зв'язку з тим, що перевіркою встановлено відсутність об'єкту оподаткування з ПДВ по відносинам із зазначеними підприємствами та, відповідно, відсутні донарахування податкових зобов'язань з ПДВ та немає підстав для прийняття податкового повідомлення-рішення.

Іншим листом від 09.08.2013 р. № 811/с/26-55-2207-12 ДПІ повідомила позивача, що згідно вказаного вище Акту в системі «Податковий блок» здійснено відповідні коригування податкового кредиту та податкових зобов'язань за відповідні періоди.

Проте, як зазначає у поясненнях від 31.10.2013 р. відповідач, надавши при цьому документальне відтворення зворотного боку облікової картки позивача, жодних нарахувань або збільшення податкових зобов'язань, рівно як і зменшення суми податкового кредиту, в картці особового рахунку позивача податковим органом здійснено не було. Як зазначає ДПІ, само по собі внесення інформації до інформаційних баз не зумовлює для платників будь-яких юридичних наслідків у формі виникнення або змін прав та обов'язків, змін у структурі податкових зобов'язань та податкового кредиту, оскільки внесення такої інформації не призводить до коригування (збільшення) податкових зобов'язань.

Вирішуючи у взаємозв'язку з наведеним спір по суті, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 17 КАС України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

У розумінні ст. 2 та 17 КАС України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин, вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, якщо позивач вважає, що цими рішеннями, діями чи бездіяльністю його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав чи свобод.

Як зазначено у Інформаційному листі Вищого адміністративного суду України від 27.07.2010 № 1145/11/13-10, обов'язковою ознакою нормативно-правового акта чи правового акта індивідуальної дії, а також відповідних дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень є створення ними юридичних наслідків у формі прав, обов'язків, їх зміни чи припинення.

З наведених процесуальних норм права та положень ч. 2 ст. 11 КАС України вбачається, що позивач на власний розсуд визначає, чи порушені його права рішеннями, дією або бездіяльністю суб'єкта владних повноважень та визначає зміст позовних вимог. Проте, ці рішення, дії або бездіяльність повинні бути такими, що породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин.

В даному випадку , враховуючи предмет оскарження та заявлений позивачем спосіб захисту порушених на його думку прав, беручи до уваги те, що позивачем не оскаржуються підстави проведення перевірки та власне порядок її проведення, у взаємозв'язку з наведеним слід додати наступне.

Порядок оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 22.12.2010 р. № 984, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.01.2011 р. за № 34/18772, передбачає що акт - це службовий документ , який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про встановлення фактів порушень вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, платниками податків.

Отже, за своїм правовим значенням акт документальної перевірки дотримання податкового законодавства не є рішенням суб'єкта владних повноважень, яке в силу п. 1 ч. 2 ст. 17 КАС України може бути предметом оскарження в порядку адміністративного судочинства, оскільки, акт перевірки є службовим документом, який за висновком ДПІ підтверджує факт проведення перевірки і фіксує обставини встановлені під час проведення перевірки, а тому сам по собі не створює для платник податків будь-яких правових наслідків.

Оскарження ж дій щодо формування висновків акту перевірки та складання акту перевірки, за результатами такої перевірки, є нічим іншим як оскарженням висновків акту перевірки, та не є дією, з якою закон пов'язує настання правових наслідків, якщо такі наслідки не настали. Дії суб'єкта владних повноважень в розумінні КАС України - це активна поведінка такого суб'єкта владних повноважень, яка має вплив на права та інтереси юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин. В даному випадку, така дія як складання акта перевірки та включення до нього певних висновків відповідає загальним повноваженням податкового органу.

У той же час, виходячи, зокрема, з положень п/п. 14.1.157, п. 54.3., п. 57.3., ст. 58, ст. 86 та, зокрема, п. 86.8. ПК України саме прийняте за результатами перевірки та на підставі акту перевірки податкове повідомлення-рішення, яким платнику податків визначено, зокрема, податкові зобов'язання, створює юридичні наслідки для платника податків у вигляді виникнення відповідного податкового обов'язку.

В даному випадку, як встановлено під час розгляду справи та визнається сторонами, відносно позивача податкові повідомлення-рішення за результатами перевірки не приймалися та грошових (податкових) зобов'язань позивачу не визначалося.

Як вбачається з картки особового рахунку, будь-яких коригувань податкових зобов'язань або податкового кредиту, які б призводили до відображення в картці особового рахунку негативних для позивача наслідків (податкових зобов'язань), не відбувалося.

У взаємозв'язку з вищенаведеним, слід зазначити також наступне.

Інструкцією про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України, затвердженою наказом ДПА України від 18.07.05 № 276, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 02.08.05 за №843/11123 (надалі - Інструкція), встановлюється порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку податків і зборів (обов'язкових платежів), надходження яких контролюється органами державної податкової служби і які передбачені бюджетною класифікацією України за доходами до Державного бюджету України, місцевих бюджетів та державних цільових фондів, надходжень на погашення простроченої заборгованості за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, та бюджетними позичками, а також сум штрафних (фінансових) санкцій та пені, що застосовуються до платників податків відповідно до чинного законодавства.

Згідно з пунктами 3.1, 3.6 Інструкції з метою обліку нарахованих і сплачених сум платежів до бюджету органами державної податкової служби на кожний поточний рік відкриваються особові рахунки за кожним платником та кожним видом платежу , які повинні сплачуватися такими платниками. Зворотний бік картки особового рахунку відображає стан розрахунків платників з бюджетом (суми нарахованого та сплаченого платежу, пені, штрафних (фінансових) санкцій, плати за кредит щодо розстрочених (відстрочених) податкових зобов'язань, суми податкового боргу, надміру та/або помилково сплачені, та суми, заявлені до відшкодування, й інше).

Пунктом 4.1 Інструкції встановлено, що нарахуванню в особових рахунках платників підлягають: податкові зобов'язання, штрафні санкції та пеня, самостійно визначені платником; податкові зобов'язання, штрафні санкції та пеня, нараховані органом державної податкової служби та узгоджені платником відповідно до чинного законодавства; пеня за порушення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов'язання; відсотки за користування розстроченням (відстроченням) податкових зобов'язань; непогашені суми векселя, що видається суб'єктом господарювання при здійсненні операцій з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах.

Відповідно до підпунктів 4.2.1, 4.2.2 пункту 4.2 Інструкції податкові зобов'язання, штрафні санкції, пеня, самостійно визначені платником у податковій звітності, уносяться до електронної бази даних підрозділами обробки та ведення податкових документів і формуються в електронні та паперові реєстри. Податкові зобов'язання, штрафні санкції та пеня, розраховані органом державної податкової служби, обліковуються у картках особових рахунків за даними електронного реєстру податкових повідомлень у частині узгоджених сум.

Таким чином, будь-які нарахування, збільшення або зменшення сум податкових зобов'язань платника податків, негативні наслідки за результатами перевірок, які призводять до змін у структурі податкових зобов'язань платника податків, відображаються структурними підрозділами органу державної податкової служби в картці особового рахунку платника податків.

В даному випадку, як зазначалося вище, на підставі Акту перевірки жодних коригувань по особовому рахунку не проведено і жодних нарахувань податкових зобов'язань не здійснено.

У взаємозв'язку з наведеним слід додати наступне.

Як визначено у п. 71.1 ПК України, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності державної податкової служби - це комплекс заходів із збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання органами державної податкової служби покладених на них функцій та завдань.

Згідно зі статтею 74 ПК України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах органів державної податкової служби або безпосередньо посадовими (службовими) особами органів державної податкової служби. Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом державної податкової служби. Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та завдань.

Судом встановлено, що органи державної податкової служби використовують у своїй діяльності автоматизовану інформаційну систему (АІС) «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України».

Вказана система створена як програмний продукт для реалізації Методичних рекомендацій щодо взаємодії органів Державної податкової служби при проведенні перевірок податкових декларацій з ПДВ з урахуванням інформації розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів (надалі - Методичні рекомендації), які затверджені наказом ДПА України від 18.04.2008 № 266 «Про організацію взаємодії органів державної податкової служби при проведенні перевірок податкових декларацій з податку на додану вартість з урахуванням інформації розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів» (в редакції наказу від 30.12.2009 р. № 742).

Згідно з пунктом 1.1. Методичних рекомендацій вони запроваджуються в органах державної податкової служби з метою удосконалення адміністрування податку на додану вартість, руйнування схем мінімізації податкових зобов'язань, ліквідації віртуального податкового кредиту з податку на додану вартість, повноти декларування податкових зобов'язань та забезпечення своєчасності відшкодування податку на додану вартість в умовах запровадження системи подвійного контролю перевірки податкової звітності з податку на додану вартість та подання платниками податку на додану вартість розшифровок податкового кредиту та податкових зобов'язань у розрізі контрагентів.

Відповідно до пункту 1.3. Методичних рекомендацій для їх реалізації створені такі програмні продукти: система формування та подання до органу ДПС засобами телекомунікаційного зв'язку податкової звітності в електронному вигляді щодо ведення обліку розшифрування податкового кредиту та податкових зобов'язань у розрізі контрагентів; система приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності щодо проведення автоматизованого контролю податкової декларації з податку на додану вартість на районному рівні; система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України.

Як передбачено пунктами 2.14, 2.15., 2.16 - 2.18, 2.21, 2.24. Методичних рекомендації, інформація податкової звітності з ПДВ, надіслана до центральної бази даних податкової звітності, підлягає розподілу відповідно до вимог Методичних рекомендацій щодо порядку розподілу платників податків за категоріями уваги та співставленню засобами системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України.

Результати автоматизованого співставлення даних податкової звітності з податку на додану вартість та проведений за ними розподіл платників ПДВ за категоріями враховуються при визначенні категорії уваги суб'єкта господарювання.

Обробка системою автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України проводиться щоденно у міру надходження незвірених даних.

Працівники підрозділів оподаткування юридичних, фізичних осіб, податкового контролю та податкової міліції після проведення автоматизованого співставлення на центральному рівні даних податкової звітності з податку на додану вартість контрагентів (розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту контрагентів, розрахунків коригування сум ПДВ контрагентів) у той же день отримують доступ (екранні форми) до інформації (у розрізі звітних періодів) про результати такого співставлення платників ПДВ, що перебувають на обліку в органі ДПС, у вигляді: переліків платників ПДВ у розрізі категорій; детальної інформації щодо обраного платника ПДВ про результати співставлення кожної операції з контрагентом (записів, що пройшли співставлення); статистичної інформації про результати такого співставлення у розрізі органу ДПС.

Отримані результати автоматизованого співставлення на центральному рівні податкової звітності з ПДВ підлягають перевірці органами ДПС на місцях.

Підсумки перевірок за результатами автоматизованого співставлення податкової звітності з ПДВ на центральному рівні відображаються в додатку до акта перевірки (камеральної, документальної невиїзної, планової, позапланової перевірки) або довідки у розрізі періодів та операцій з одним контрагентом та фіксуються в АС «Аудит».

По мірі підписання актів перевірки та узгодження податкових зобов'язань, визначених податковим повідомленням-рішенням, прийнятим за результатами таких перевірок, уточнюються результати автоматизованого співставлення на центральному рівні податкової звітності з ПДВ за поданням підрозділу, яким завершено процедуру такого узгодження та яким прийнято таке повідомлення-рішення.

Підрозділи органу ДПС усіх рівнів (центрального, регіонального, районного) отримують доступ (екранні форми) до статистичної інформації результатів автоматизованого співставлення на рівні ДПА України даних податкової звітності з податку на додану вартість контрагентів (розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту контрагентів, розрахунків коригування сум ПДВ контрагентів) у розрізі звітних періодів. Статистична інформація щодо кількості, суми відхилень ПДВ та результатів їх опрацювання органом ДПС формується за підпорядкованими органами ДПС, категоріями платників ПДВ (або категоріях записів), звітними періодами.

З 01 Січня 2013 року в органах державної податкової служби була впроваджена єдина система «Податковий блок», до складу якої увійшли також підсистеми «Податковий аудит» (замість АРМ «Аудит») та «Аналітична система» (замість «Системи співставлення податкового кредиту та податкових зобов'язань»).

Виходячи з наведеного у сукупності, слід дійти висновку, що дані усіх актів перевірок (камеральних, документальних невиїзних, планових, позапланових) або довідок без виключень, що здійснювались посадовими особами Державної податкової служби, підлягають фіксації в інформаційній аналітичній системі «Аудит» незалежно від їх змісту .

Зміст інформації, що міститься в актах або довідках, коригується по мірі підписання актів перевірки та узгодження податкових зобов'язань.

Інформація, внесена до інформаційних систем державної податкової служби, не визначає змісту прав та обов'язків платників податків, а є службовою інформацією , яка використовується в інформаційно-аналітичних цілях з метою здійснення податкового контролю.

Внесення до інформаційно-аналітичних систем податкової інформації, незалежно від її позитивного чи негативного змісту, перевірка цієї інформації, є обов'язком податкового органу.

Як було встановлено під час розгляду справи, жодних нарахувань або збільшення податкових зобов'язань, рівно як і зменшення суми податкового кредиту з ПДВ, за карткою особового рахунку позивача податковим органом здійснено не було.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 ст. 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи наведене в сукупності та виходячи із встановлених судом обставин, оцінивши надані сторонами докази в контексті наведених вище вимог законодавства, суд дійшов висновку, що внесення або зміна інформації у базах інформаційних систем, які використовуються органами державної податкової служби є функціональним процедурним обов'язком органів ДПС. Внесення інформації до баз даних само по собі не зумовлює для платника податків будь-яких юридичних наслідків у формі виникнення або зміни у структурі податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ, не призводить до коригування податкових зобов'язань та не порушує права позивача.

Виходячи з наведеного, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову у зв'язку з тим, що судом не встановлено порушень прав позивача з боку відповідача в контексті спірних відносин.

Керуючись вимогами статей 69-71, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Геокс» (код 37265947) залишити без задоволення .

Постанова набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.А. Кармазін

Повний текст судового рішення складено та підписано 13.11.2013 р.