Рішення

від 12.11.2013 по справі 909/1102/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 листопада 2013 р. Справа № 909/1102/13

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Максимів Т. В. , при секретарі судового засідання Конашенко О. В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: комунального підприємства "Івано-Франківський міський рекламно-інформаційний центр", вул. Незалежності, 9,м. Івано-Франківськ,76018

до відповідача: фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1

про стягнення 47300, 00 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: представник Любінець І.О., (довіреність № б/н від 07.02.13 )

від відповідача: не з"явився.

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство "Івано-Франківський міський рекламно-інформаційний центр" звернулося до господарського суду з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у сумі 47300,00грн.

Позовні вимоги мотивовано невиконанням відповідачем прийнятих на себе зобов"язань згідно договору на право тимчасового користування місцем (-ями) для розміщення рекламного (-их) засобу (-ів), що перебуває (-ють) у комунальній власності територіальної громади м.Івано-Франківська №34/01-10 від 01.10.10 та обґрунтовано положеннями статей 526, 530, 611, 612 Цивільного та ст.218 Господарського кодексів України.

В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлений позов з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач в судове засідання жодного разу не з"явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином ухвалами суду від 25.09.13 та 22.10.13, що підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями про вручення поштових відправлень №2840482 та №2869212, відзиву на позов не подав, причини неявки суду не повідомив.

На момент розгляду справи судом заяв та клопотань від відповідача не надходило.

Частиною 3 статті 22 ГПК України встановлено обов"язок сторін добросовісно користуватися належними їм процесуальним правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходи до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Крім того, згідно з пунктом 3.9.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України 26.12.2011 N 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" з наступними змінами, у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи викладене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про розгляд судової справи і забезпечення його явки в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів, що дає підстави для висновку суду щодо розгляду справи в порядку, передбаченому статтею 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи із врахуванням вимог Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод стосовно розгляду справи упродовж розумного строку, всебічно і повно з"ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються вимоги, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, вислухавши представника позивача, суд вважає за правильне взяти до уваги наступне.

01.01.10 між комунальним підприємством "Івано-Франківський міський рекламно-інформаційний центр" та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 укладено договір на право тимчасового користування місцем (-ями) для розміщення рекламного (-их) засобу (-ів), що перебуває (-ють) у комунальній власності територіальної громади м.Івано-Франківська №34/01-10. Термін дії договору - до закінчення строку дії пріоритету та/або дозволу (п.8.1. договору).

Додатковими угодами №1 від 01.08.10 та №2 від 01.01.12 вносилися зміни до договору №34/01-10 від 01.01.10, що стосувалися прав та обов"язків сторін та розміру плати за право тимчасового користування місцем (-ями) для розміщення рекламних засобів; згідно додаткової угоди №2 від 01.01.12 розмір щомісячної плати становить 1321,92грн.

За умовами договору №34/01-10 від 01.01.10 Уповноважений орган (позивач) надає Розповсюджувачу зовнішньої реклами (відповідачу) в тимчасове користування місце (-я) для розміщення рекламного (-их) засобу (-ів) на підставі оформленого (-их) належним чином дозволу (-ів) на розміщення зовнішньої реклами, а Розповсюджувач зовнішньої реклами використовує надане (-і) місце (-я) відповідно до Порядку розміщення зовнішньої реклами в м. Івано-Франківську та здійснює оплату за його (їх) користування(п.2.1 договору).

Згідно п.3.4.18 договору, розповсюджувач зовнішньої реклами зобов'язується після закінчення строку дії цього договору та/або дозволу, протягом трьох робочих днів повернути Уповноваженому органу місце (-я) для розміщення рекламних засобів та провести самостійно їх демонтаж.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачу видано дозволи на розміщення зовнішньої реклами №136-1-1 та №158-1, термін дії яких до 01.01.12; після закінчення терміну дії дозволів відповідачем не повернуто позивачу місце (-я) для розміщення рекламних засобів та не проведено їх демонтаж.

12.04.13 за вих. №02-118 комунальним підприємством "Івано - Франківський міський рекламно - інформаційний центр" на адресу відповідача надіслано лист-попередження щодо проведення демонтажу рекламних конструкцій згідно рішення виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради №33 від 11.01.13 у зв"язку із закінченням терміну дії дозволів на розміщення рекламних засобів.

Згідно акта №02/13, копія якого міститься в матеріалах справи, демонтаж об"єктів зовнішньої реклами проведено позивачем 18.04.13.

Пунктом 7.8. договору сторони погодили, що у разі прострочення повернення Розповсюджувачем зовнішньої реклами місця, наданого в тимчасове користування для розміщення РЗ, Розповсюджувач зовнішньої реклами сплачує штраф у розмірі 100 грн. за кожен день затримки повернення місця.

Згідно п.10.4. договору відносно стягнення штрафних санкцій за цим договором строк позовної давності складає 3 (три) роки.

Сторони дійшли взаємної згоди, що штрафні санкції за цим договором нараховуються протягом всього строку позовної давності, зазначеного п.10.4. даного договору(п.10.5 договору).

З метою досудового врегулювання спору, 22.05.13 позивачем на адресу відповідача направлено претензію №02-201 щодо сплати штрафних санкцій за порушення терміну повернення розповсюджувачем зовнішньої реклами місць, наданих для розміщення рекламних засобів у розмірі 47300,00грн. Факт направлення позивачем вказаної претензії підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №2744163, копія якого міститься в матеріалах справи.

Відповіді на претензію позивачем не отримано.

За змістом ч. 1 ст. 16 Закону України «Про рекламу» розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах проводиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, та в порядку, встановленому цими органами на підставі типових правил, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Розміщення реклами в м. Івано - Франківську здійснюється на підставі дозволів на розміщення реклами, виданих виконавчим комітетом Івано - Франківської міської ради та у відповідності до Порядку розміщення зовнішньої реклами в м. Івано - Франківську, який затверджений рішенням виконавчого комітету Івано - Франківської міської ради від 29.12.09.

В силу статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ст.173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених ГК України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші тощо), а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Наведена правова норма кореспондується зі ст.509 Цивільного кодексу України: зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов"язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов"язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні положення встановлено і статтею 193 Господарського кодексу України: суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Враховуючи умови п.3.4.18 спірного договору граничний строк повернення місця (-ць) для розміщення рекламного засобу та проведення їх демонтажу - 04.01.12.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно пункту 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Пунктом 2 ст. 614 Цивільного кодексу України встановлено, що відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Відповідач доказів належного виконання своїх зобов'язань не надав, доводи позивача не спростував.

Статтею 216 Господарського кодексу України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ч.1 ст.230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

В силу ст.546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема неустойкою (штрафом, пенею), якою, з огляду на положення ст.549 Цивільного кодексу України, є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

У відповідності до ст. 547 Цивільного кодексу України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

Пунктом 7.8. договору сторони погодили, що у разі прострочення повернення Розповсюджувачем зовнішньої реклами місця, наданого в тимчасове користування для розміщення РЗ, Розповсюджувач зовнішньої реклами сплачує штраф у розмірі 100 грн. за кожен день затримки повернення місця.

Таким чином, укладаючи договір, сторони дійшли згоди відносно забезпечення виконання відповідачем грошових зобов'язань штрафом та погодили строк його нарахування.

На підставі зазначеного пункту договору позивачем нараховано 47300,00грн. штрафу за період з 01.01.12 по 01.04.13.

Відповідно до вимог частини 1 статті 4-7 Господарського процесуального кодексу України щодо прийняття судового рішення за результатами обговорення усіх обставин справи та частини 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд повинен перевірити обґрунтованість і правильність здійсненого позивачем нарахування , і в разі, якщо його обчислення помилкове - зобов'язати позивача здійснити перерахунок відповідно до закону чи договору або зробити це самостійно.

Відповідно до ст.55 Господарського процесуального кодексу України, судом перевірено правильність нарахування позивачем суми штрафу та задоволено її частково, на суму 46900,00грн., оскільки згідно п.3.4.18 договору нарахування штрафних санкцій слід проводити з 05.01.12 - після спливу строку, визначеного п.7.8 договору .

В контексті вищенаведеного, позов підлягає до задоволення частково.

Судові витрати, у відповідності до ст.49 ГПК України, покласти на відповідача пропорційно до задоволених позовних вимог.

На підставі вищевикладеного, у відповідності до ст.124 Конституції України, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.ст.11, 509, 525, 526, 530, 546, 547, 549, 610, 612, 614, 629 Цивільного Кодексу України, ст.ст.173, 193, 216 Господарського кодексу України, ст. 16 Закону України «Про рекламу», керуючись ст.ст.4-7, 43, 49, 55, 75, ст. 82 - 85Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов комунального підприємства "Івано-Франківський міський рекламно-інформаційний центр" до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у сумі 47300,00грн. задовольнити частково.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь комунального підприємства "Івано-Франківський міський рекламно- інформаційний центр" (вул. Незалежності, 9, м. Івано- Франківськ, 76018, код ЄДРПОУ 36732773) 46900,00(сорок шість тисяч дев"ятсот гривень) штрафу та 1705,95(одну тисячу сімсот п"ять гривень дев"яносто п"ять копійок) судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 15.11.13

Суддя Максимів Т. В.

Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду"