Постанова

від 05.08.2013 по справі 804/7172/13-а

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 серпня 2013 р. Справа № 804/7172/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіОзерянської С.І. при секретаріМізері А.В. за участю: представників позивача Підлужного В.М., Сиромятникова Е.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю промислової компанії "Лідер" до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю промислова компанія «Лідер»(далі ТОВ ПК «Лідер») звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби, в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення №№ 0000152305, 0000162305, 0000172305 від 22.01.2013 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що податковим органом було проведено планову виїзну перевірку ТОВ промислова компанія «Лідер» (код ЄДРПОУ 13427220). В акті № 7253/221/13427220від 28.12.2012 року, складеному за результатами перевірки, зафіксовано численні порушення законодавства та на підставі акта були прийняті податкові повідомлення-рішення №№ 0000152305,0000162305,0000172305 від 22 січня 2013 року. Позивач вважає оскаржувані податкові повідомлення-рішення - необґрунтованими, прийнятими з порушенням вимог чинного законодавства та такими, що підлягають скасуванню. Висновки зазначені в акті перевірки не відповідають фактичним обставинам та повністю спростовуються наявними первинними документами.

Представники позивача у судовому засіданні позов підтримали в повному обсязі та просили його задовольнити, посилаючись на обставини, що викладені в позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання 05.08.2013 року не з'явився, повідомлявся належним чином.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, свідка, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, проаналізувавши чинне законодавство, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що позивач Товариство з обмеженою відповідальністю промислова компанія «Лідер» (код ЄДРПОУ 13427220) зареєстроване 18.03.1999 року Виконавчим комітетом Бабушкінської районної ради м. Дніпропетровська та знаходиться на податковому обліку в Державній податковій інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби.

На підставі направлень, виданих Державною податковою інспекцією у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська №№1142,1143,1155,1150,1151 від 12.11.2012 року та на підставі п. 77.1 ст.77 Податкового Кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI та відповідно плану - графіку проведення планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання на 4 квартал 2012 року , проведена планова виїзна перевірка фінансово-господарської діяльності з питань дотримання Товариством з обмеженою відповідальністю промислова компанія «Лідер» вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2011 року по 30.09.2012 року відповідно до затвердженого плану перевірки.

За результатами перевірки податковою інспекцією було складено Акт № 7253/221/13427220 від 28.12.2012 року, яким зафіксовано порушення ТОВ ПК «Лідер» п.п.14.1.36 п. 14.1 ст. 14, п. 135.1 п. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135, п. 137.10 ст. 137, п. 138.2 ст. 138, п. п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового Кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток на загальну суму 358 284 грн., в тому числі у 3 кварталі 2011 року у сумі 227 629 грн., у 4 кварталі 2011 року у сумі 80 532 грн., у 3 кварталі 2012 року у сумі 50 123 грн.; п.п. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14, п. 135.1 п.п. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135, п. 137.10 ст. 137,п. 138.2 ст. 138, п.п.139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового Кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями в результаті чого встановлено завищення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток за 1-3 квартали 2012 року на суму 1 216 048 грн.; п.п.14.1.36 п. 14.1 ст. 14, п. 198.2 п. 198.6 ст. 198, п. 201.1 ст. 201 Податкового Кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI(із змінами та доповненнями) в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість на загальну суму 175 300 грн. в тому числі по періодам: за липень 2011 року на суму 26 091 грн., за вересень 2011 року на суму 22 972 грн., за грудень 2011 року на суму 58 357 грн., за січень 2012 року на суму 23 986 грн., за лютий 2012 року на суму 23 082 грн., за березень 2012 року на суму 19 187 грн., за квітень 2012 року на суму 1 625 грн.

На підставі акту перевірки Державною податковою інспекцією в Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби були прийняті податкові повідомлення-рішення №0000152305 від 22.01.2013 року ,яким збільшено суму грошового зобов'язання Товариству з обмеженою відповідальністю промислова компанія «Лідер» з податку на прибуток приватних підприємств у сумі 383 345,50 грн., з яких за основним платежем на суму 358 284 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 25 061,50 грн.; № 0000162305 від 22.01.2013 року, яким зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 1 216 048 грн. за 3 квартали 2012 року; № 0000172305 від 22.01.2013 року , яким збільшено суму грошового зобов'язання Товариству з обмеженою відповідальністю промислова компанія «Лідер» з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт , послуг) в розмірі 219 125 грн., з яких за основним платежем в сумі 175 300 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 43 825 грн.

Підставою для прийняття зазначених податкових повідомлень-рішень стала встановлена податковим органом при перевірці нереальність господарських операцій між Позивачем та ТОВ «Укрстройтранссервіс» (код 36495398), ТОВ «Тандем 2009» (код 36573664) , ТОВ «Котедж» (код 32965070), ТОВ «ВЛВ» (код 35497499), ТОВ «Компанія «Терра Агро» (код 37374969), вчинення цих правочинів без наміру створення правових наслідків, які обумовлювались цими правочинами, про що свідчить передусім інформація з актів перевірок зазначених контрагентів позивача. Також зазначено невірне відображення та не відображення складу доходів позивача.

Проте, надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд не може погодитись з указаними висновками відповідача, зазначеними в акті перевірки, з огляду на нижченаведене.

Частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Податкового Кодексу України, об'єктом оподаткування можуть бути майно, товари, дохід (прибуток),операції з постачання товарів (робіт, послуг) та інші об'єкти, визначені податковим законодавством, з наявністю яких податкове законодавство пов'язує виникнення у платника податкового обов'язку.

Об'єктом оподаткування з податку на прибуток підприємства визнається, відповідно до статті 134 Податкового Кодексу України в редакції від 27.05.2012 року, прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Пунктом 135.2. статті 135 Податкового Кодексу України визначено, що доходи визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують отримання платником податку доходів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно п. 135.3 статті 135 Податкового кодексу України, суми відображені у складі доходів платника податку, не підлягають повторному включенню до складу його доходів.

Відповідно до підпункту 135.5.4 пункту 135.5 статті 135 Податкового Кодексу України, інші доходи включають вартість товарів (робіт/послуг) безоплатно отриманих платником податку у звітному періоді, визначена на рівні не нижче звичайної ціни, суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, безнадійної кредиторської заборгованості, крім випадків, коли операції з надання/отримання безповоротної фінансової допомоги проводяться між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи.

У відповідності до пункту 138.1 статті 138 Податкового Кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 ст.138: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 ст.138, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 ПК України; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті 138 а у статті 139 ПК України.

Так, згідно пункту 138.2 статті 138 Податкового Кодексу України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податків витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно пп.138.10.2 п.138.10 статті 138 Податкового кодексу України до складу інших витрат включаються адміністративні витрати, спрямовані на обслуговування та управління підприємством: а) загальні корпоративні витрати, в тому числі організаційні витрати, витрати на проведення річних та інших зборів органів управління, представницькі витрати; б) витрати на службові відрядження й утримання апарату управління підприємством (у тому числі витрати на оплату праці адміністративного апарату) та іншого загальногосподарського персоналу; в) витрати на утримання основних засобів, інших необоротних матеріальних активів загальногосподарського використання ( оперативна оренда ( в тому числі оренда легкових автомобілів), придбання пально-мастильних матеріалів, стоянка, паркування легкових автомобілів, страхування майна, амортизація, ремонт, опалення, освітлення, водопостачання, водовідведення, охорона); г) винагороди за консультаційні, інформаційні, аудиторські та інші послуги, що отримує платник податку для забезпечення господарської діяльності; г*) витрати на оплату послуг зв'язку (пошта, телеграф, телефон, телекс, телефакс, стільниковий зв'язок та інші подібні витрати); д) амортизація нематеріальних активів загальногосподарського використання; е) витрати на врегулювання спорів у судах; є) плата за розрахунково - касове обслуговування та інші послуги банків; ж) інші витрати загальногосподарського призначення.

Відповідно до підпункту 139.1.9 пункту139.1 статті 139 Податкового Кодексу України, не включаються до складу витрат, витрати не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до п.146.12 статті 146 Податкового кодексу України, сума витрат пов'язана з ремонтом та поліпшенням об'єктів основних фондів, у тому числі орендованих або отриманих у концесію або створених (збудованих) концесіонером, у розмірі не перевищує 10 відсотків сукупної балансової вартості всіх груп основних засобів на початок звітного року, відносяться платником податку до складу витрат.

Порядок визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість, в тому числі формування податкового кредиту, визначається Податковим кодексом України.

Так, підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України встановлено, що податковим кредитом є сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

У відповідності до п. 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг); або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями та іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Виходячи із системного аналізу вказаних норм Податкового кодексу України, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. Виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит не ставиться у залежність від дотримання вимог податкового законодавства і сплатою податку до бюджету іншими суб'єктами господарювання.

Водночас, за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку, відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту для цілей оподаткування податком на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Тобто, для підтвердження даних податкового обліку платника податку можуть братись до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Господарською операцією, згідно зі ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Також, вказана вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків, як обов'язкова ознака господарської операції, кореспондує і з нормами Податкового кодексу України. При цьому, сама собою відсутність окремих документів (ліцензій, дозволів і т.п.), а так само помилки у їх оформленні, не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

Судом встановлено, що між Товариством з обмеженою відповідальністю промисловою компанією «Лідер» та ТОВ «Укрстройтранссервіс» був укладений договір №21Т від 02.03.2011 року на купівлю поліетилену на загальну суму 156 544,50 грн., в т.ч. ПДВ на суму 26 090,75 грн.

На виконання умов договору ТОВ «Укрстройтранссервіс» на адресу позивача були видані видаткові накладні за №№ РН-070805 від 08.07.2011, РН-071104 від 11.07.2011, РН-071201 від 12.07.2011, РН-071403 від 14.07.2011, РН-071502 від 15.07.2011, РН-071904 від 19.07.2011, РН-072704 від 27.07.2011, РН-072908 від 29.07.2011 року та податкові накладні за №№ 350 від 08.07.2011, 431 від 11.07.2011, 471 від 12.07.2011, 548 від 14.07.2011, 551 від 15.07.2011, 612 від 19.07.2011, 773 від 27.07.2011, 820 від 29.07.2011 року.

Розрахунки між підприємствами проведено у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів ТОВ ПК «Лідер» на розрахунковий рахунок ТОВ «Укрстройтранссервіс» на загальну суму 156 544,50 грн.

На виконання договору були оформленні акти звірки взаєморозрахунків та товарно-транспортні накладні, що підтверджують транспортування.

Сума придбаних товарів в розмірі 130 453,75 грн. віднесено до складу витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, а сума у розмірі 26 090,5 грн. до податкового кредиту за 3 кв.2011 року.

01.09.2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю промисловою компанією «Лідер» та ТОВ «Тандем 2009» був укладений договір №17-Т на купівлю поліетилену на загальну суму 137 831,64 грн., в т.ч. ПДВ на суму 22 971,94 грн.

На виконання умов договору ТОВ «Тандем 2009» на адресу позивача були видані видаткові накладні за №№ РН-090901 від 09.09.2011, РН-091402 від 14.09.2011, РН-092007 від 20.09.2011,РН-092201 від 22.09.2011, РН-092704 від 27.09.2011, РН-093004 від 30.09.2011 року та податкові накладні за №№ 268 від 09.09.2011, 346 від 14.09.2011, 670 від 20.09.2011, 705 від 22.09.2011, 777 від 27.09.2011, 835 від 30.09.2011 року.

Розрахунки між підприємствами проведено у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів ТОВ ПК «Лідер» на розрахунковий рахунок ТОВ «Тандем 2009» на загальну суму 137 831,64 грн., в т.ч. ПДВ на суму 22 971,94 грн.

На виконання договору були оформленні акти та товарно-транспортні накладні, що підтверджують транспортування.

Сума придбаних товарів в розмірі 114 860 грн. віднесено до складу витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, а сума у розмірі 22 971,94 грн. до податкового кредиту за 3 кв.2011 року.

01.11.2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю промисловою компанією «Лідер» та ТОВ «Котедж» був укладений договір №19-Т на купівлю поліетилену на загальну суму 383 126,40 грн., в т.ч. ПДВ на суму 63 854,40 грн.

На виконання умов договору ТОВ «Котедж» на адресу позивача були видані видаткові накладні за №№ РН-011005 від 10.01.2012, РН-011313 від 13.01.2012, РН-011903 від 19.01.2012, РН-012503 від 25.01.2012, РН-012701 від 27.01.2012, РН-013101 від 31.01.2012, РН-020604 від 06.02.2012, РН-020901 від 09.02.2012, РН-021302 від 13.02.2012, 022002 від 20.02.2012, РН-022402 від 24.02.2012 року, РН-022705 від 27.02.2012, РН-022903 від 29.02.2012, РН-031304 від 13.03.2012, РН-031602 від 16.03.2012, РН-032302 від 23.03.2012, РН-032803 від 28.03.2012, РН-033001 від 30.03.2012 року та податкові накладні за №№ 133 від 10.01.2012, 205 від 13.01.2012, 326 від 19.01.2012, 454 від 25.01.2012, 535 від 27.01.2012, 612 від 31.01.2012, 196 від 06.02.2012, 304 від 09.02.2012, 411 від 13.02.2012, 571 від 20.02.2012, 663 від 24.02.2012 року, 695 від 27.02.2012, 746 від 29.02.2012, 126 від 13.03.2012, 222 від 16.03.2012, 319 від 23.03.2012, 459 від 28.03.2012, 482 від 30.03.2012 року.

Розрахунки між підприємствами проведено у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів ТОВ ПК «Лідер» на розрахунковий рахунок ТОВ «Котедж» на загальну суму 383 126,46 грн.

На виконання договору були оформленні акти та товарно-транспортні накладні, що підтверджують транспортування.

Сума придбаних товарів в розмірі 319 272 грн. віднесено до складу витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, а сума у розмірі 63 854,40 грн. до податкового кредиту за 1 кв.2012 року.

Отриманий від ТОВ «Укрстройтранссервіс», ТОВ «Тандем 2009» та ТОВ «Котедж» поліетилен був використаний у виробничій діяльності позивача та підтверджується терміновими звітами, звітами про рух товарно-матеріальних цінностей, звітами про залишки товарно-матеріальних цінностей, списками сировини, актами списання на виробництво.

У лютому-квітні 2012 року Товариством з обмеженою відповідальністю промисловою компанією «Лідер» на підставі усного договору купівлі-продажу від ТОВ «В.Л.В.» був отриманий бетон М-500 на загальну суму 24 150 грн., в т.ч. ПДВ на суму 4 025 грн.

На виконання договору були видані видаткові накладні за №№19,62,78 та податкові накладні за №№5,76,177,155, товарно-транспортні накладні №№179, 152, 152.

Розрахунки між підприємствами проведено у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів ТОВ ПК «Лідер» на розрахунковий рахунок ТОВ «В.Л.В.» на загальну суму 24 150 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №№5879, 6397, 6504.

Сума придбаних товарів в розмірі 20 125 грн. не віднесено до складу витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування валових витрат. Сума ПДВ у розмірі 4 025 грн. віднесена до податкового кредиту січня, березня та квітня 2012 року.

У грудні 2011 року Товариством з обмеженою відповідальністю промисловою компанією «Лідер» на підставі договору купівлі-продажу №61 від 28.11.2011 року від ТОВ «Компанія Терра Агро» був отриманий товар на загальну суму 350 139,70 грн., в т.ч. ПДВ на суму 58 356,67 грн.

На виконання договору були видані видаткові накладні за №№142,151 та податкові накладні за №№239,240, товарно-транспортні накладні.

Розрахунки між підприємствами проведено у безготівковій формі шляхом надання векселів власної емісії ТОВ ПК «Лідер» на адресу ТОВ «Компанія Терра Агро» на загальну суму 350 140 грн.

Сума придбаних товарів в розмірі 291 783,1 грн. не віднесено до складу витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування валових витрат. Сума ПДВ у розмірі 58 357 грн. віднесена до податкового кредиту грудня 2011 року.

Отримані матеріали були використані для проведення ремонтних робіт, що підтверджується актом випробувань, актами та актом інвентаризації.

Допитаний в якості свідка Директор ТОВ ПК «Лідер» ОСОБА_1 підтвердив реальність даних угод на пояснив, що всі отримані товари були використані у власній господарській діяльності підприємства.

Отже, як в процесі розгляду справи, як і до перевірки позивачем були надані всі первинні документи, копії яких знаходяться в матеріалах справи, на підтвердження фактів здійснення господарських операцій з контрагентами, сумнівність яких зазначена в акті перевірки, а саме податкові накладні, видаткові накладні,приймальні акти, товарно-транспортні накладні, акти про списання та ін.

Надані первинні документи відповідають вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та мають всі необхідні реквізити (печатки підприємств, підписи уповноважених осіб тощо) як наслідок - вони є такими, які підлягають обов'язковому врахуванню як в бухгалтерському, так і в податковому обліку.

Суд, також зазначає, що сама собою відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні, не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце. Акти перевірок контрагентів позивача не можуть бути безумовним доказом нереальності чи то фіктивності вчинених правочинів.

Єдиною підставою висновку податкового органу щодо не підтвердження факту придбання товарів ТОВ ПК «Лідер» від зазначених контрагентів є акти перевірок цих контрагентів, отримані від податкових інспекцій інших районів та зазначені в акті перевірки, що на думку суду не може бути виключною підставою для визнання правочинів нікчемними чи то фіктивними.

З огляду на наведене, враховуючи встановлені обставини, які підтверджують рух активів в процесі здійснення господарської операції, зв'язок між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, понесенням інших витрат і господарською діяльністю позивача та досліджені докази на переконання суду, господарські операції між позивачем та «Укрстройтранссервіс», ТОВ «Тандем 2009» , ТОВ «Котедж», ТОВ «ВЛВ», ТОВ «Компанія «Терра Агро» є реальними, направленими на настання правових наслідків, які обумовлені ними та підтверджені належним чином складеними первинними документами. Тобто, позивач має право на відображення цих господарських операцій у податковому обліку зокрема при визначені об'єкту оподаткування податком на додану вартість та включення до складу витрат.

Суд також відмічає, що в силу положень Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" позивач та його контрагенти є окремими суб'єктами права зі статусом юридичної особи, а відтак за змістом Податкового кодексу України позивач та контрагенти позивача є окремими платниками податку на додану вартість. За таких обставин, межі юридичної відповідальності кожного платника ПДВ, яка (слід розуміти - відповідальність) відповідно до статті 61 Конституції України має індивідуальний характер, поширюються на діяння, що визнаються законом протиправними та були вчинені саме цим платником. Притягнення суб'єкта права до юридичної відповідальності за діяння, що було вчинено іншою особою, згідно з законом є неможливим.

Під час розгляду справи відповідачем за правилами частини 2 статті 71 КАС України не спростовано достовірності відомостей первинних та розрахункових документів, поданих платником податків на підтвердження факту реальності здійснення господарських операцій за спірними правочинами, відповідачем не доведено неможливості проведення господарських операцій з урахуванням фізичних характеристик товару, просторових та часових факторів, економічних чинників, не подано доказів відсутності руху активів у процесі здійснення господарської операції, доказів відсутності зміни стану та структури активів, зобов'язань чи власного капіталу сторін спірних правочинів, доказів отримання майнової вигоди чи права на таку вигоду будь-кого з учасників операції виключно шляхом зменшення бази оподаткування з певного податку та/або отримання коштів із Державного бюджету за одночасної відсутності об'єктивної можливості отримати майнову вигоду від цієї операції в інший спосіб, доказів отримання позивачем товарів (робіт, послуг) від іншої особи ніж сторона за правочином.

У ході розгляду справи відповідачем не доведений факт несумісності предмету спірних правочинів з напрямом господарської діяльності позивача. Доказів того, що у спірних правовідносинах позивач та його контрагенти є пов'язаними особами, були обізнані з обставинами організації господарської діяльності один одного, діяли взаємоузгоджено та зловмисно, маючи на меті завдати шкоди інтересам Держави, мали інший матеріальний інтерес, ніж виконання зобов'язань за спірними правочинами, вчинені правочини об'єктивно не були потрібні для організації господарської діяльності позивача, господарські операції за спірними правочинами були відображені лише в документообігу, а фактично не відбулись і не спричинили змін у структурі і складі активів сторін спірних правочинів, відповідач до суду не подав.

Щодо завищення Товариством з обмеженою відповідальністю промисловою компанією «Лідер» витрат на проведення поточного ремонту основних засобів, суд встановив наступне.

При перевірці податковим органом було встановлено та зафіксовано актом перевірки не вірно визначений обсяг витрат на проведення поточного ремонту основних засобів на суму 116 627 грн., які не підтверджені первинними документами.

Судом встановлено, що 09.11.2012 року позивачем була подана податкова декларація з податку на прибуток підприємства за ІІІ квартали 2012 року.

У рядку 06.1 даної декларації до адміністративних витрат була включена сума 116 627 грн.

Згідно додатку АМ до податкової декларації з податку на прибуток підприємства за ІІІ квартали 2012 року балансова вартість основних засобів на початок звітного (податкового) року становить 6 091 970 грн., відповідно сума ліміту витрат на поліпшення за звітний (податковий) рік становить 609 197 грн.

При цьому акт перевірки не містить жодних даних які підлягали перевірці та дослідженню, не містить посилань на те, які витрати не підтверджені, що було досліджено і встановлено, та на підставі яких даних відповідач дійшов таких висновків.

За таких обставин, суд вважає, зазначені висновки необґрунтованими та не підтвердженими жодними доказами.

Що стосується заниження податку на прибуток по господарським операціям з ТОВ Термінал-93» на суму 865 256 грн. суд встановив наступне.

В серпні 2011 року ТОВ ПК «Лідер» придбало у ТОВ «Термінал-93» поліетилену на загальну суму 500 000 грн.

13.09.2011 року ТОВ ПК «Лідер» придбало у ТОВ «Алькор Фінанс» простий вексель серії АА 1717406 від 26.02.2009 року номінальною вартістю 500 000 грн. за договірною ціною 50 000 грн.

ТОВ ПК «Лідер» погасило заборгованість перед ТОВ «Термінал-93» на суму 500 000 грн. шляхом передачі йому актом прийому-передачі від 14.09.2011 року простого векселя серії АА 1717406 від 26.02.2009 року номінальною вартістю 500 000 грн.

У липні 2012 року ТОВ ПК «Лідер» придбало у ТОВ «Термінал-93» поліетилену на загальну суму 461 356, 37 грн.

ТОВ ПК «Лідер» придбало у ТОВ Фондова Компанія «Гермес»» чотири прості векселі від 23.09.2010 року загальною номінальною вартістю 461 356,37 грн. за договірною ціною 46 100 грн.

07.08.2012 року ТОВ ПК «Лідер» погасило заборгованість перед ТОВ «Термінал-93» на суму 461 356, 37 грн. шляхом передачі йому актом прийому-передачі від 07.08.2012 року простих векселів серії від 23.09.2010 року номінальною вартістю 461 356, 37 грн.

Враховуючи, що за товар вартістю 500 000 грн. та 461 356, 37 грн. фактично було сплачено 50 000 грн. та відповідно 46 100 грн., перевіряючими зроблено висновок про необхідність включення до доходів суми різниці, як безоплатно отриманий товар.

З досліджених в судовому засіданні податкових декларацій вбачається, що у податковій декларації з податку на прибуток підприємств за 2-4 квартали 2011 року , код рядка 03 ІД відображено суму 453 065 грн., яка відповідно до додатку ІД декларації складається з доходів між іншим і від операцій з торгівлі цінними паперами, деривативами та іншими, ніж цінні папери корпоративними правами у розмірі 450 000 грн.

У податковій декларації з податку на прибуток підприємств за 3 квартали 2012 року, код рядка 03 ІД відображено суму 720 746 грн., яка відповідно до додатку ІД включає зокрема і прибуток від операцій з торгівлі цінними паперами, деривативами та іншими, ніж цінні папери корпоративними правами у розмірі 415 256 грн.

За таких обставин, враховуючи самостійне включення до складу доходу різницю між номінальною та договірною ціною вартості векселів, суд погоджується з позицією позивача та вважає неможливим повторне включення до складу доходів суми вже відображені в його складі раніше.

Що стосується заниження доходу по взаємовідносинам з ТОВ «Верона НВФ» на суму 199 300 грн. суд зазначає наступне.

10.10.2010 року між позивачем та ТОВ «Верона НВФ» був укладений договір поставки №38.

При перевірці перевіряючи ми було встановлено, що від ТОВ «Верона НВФ» згідно даних бухгалтерського обліку рахується кредиторська заборгованість у сумі 199 300 грн. та дійшов висновку, що позивач не надав ніякої компенсації вартості товарів отриманих від ТОВ «Верона НВФ», а отже отримав їх безоплатно , внаслідок чого повинен був відобразити цю суму у відповідному періоді в якості доходів.

Однак, в судовому засіданні було досліджене повідомлення від 03.10.2011 року про відступлення права вимоги, згідно якого ТОВ «Верона НВФ» відступило ТОВ «Словекс-МЕТ» право вимоги боргу за договором поставки №38 від 16.10.2010 року у розмірі 199 300 грн. та договір про відступлення права вимоги від 03.10.2011 року.

Отже, в даному випадку, враховуючи наявність кредиторської заборгованості перед ТОВ «Славекс-МЕТ», позивачем правомірно не відображено суму у розмірі 199 300 грн. у якості доходу.

За таких обставин суд вважає помилковими висновки податкового органу заниження податку на прибуток на суму 358 284 грн., завищення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток на суму 1 216 048 грн. та заниження податку на додану вартість на 175 300 грн.

Таким чином, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд дійшов висновку, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби не відповідають вимогам частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, в зв'язку з чим адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю промислової компанії «Лідер» підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю промислової компанії "Лідер" до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень- задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 22.01.2013 року за №№ 0000152305,0000162305 ,0000172305 .

Стягнути з Держанвого бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю промислової компанії "Лідер" (код ЕДРПОУ 13427220) судовий збір у розмірі 2 294грн (дві тисячі двісті дев"яносто чотири грн. 00 коп.).

Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складено 12 серпня 2013 року

Суддя С.І. Озерянська