ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 817/3479/13-а
07 листопада 2013 року 17год. 50хв. м. Рівне Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Дорошенко Н.О. за участю секретаря судового засідання Бондаренко В.Ю. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:
позивача: представник ОСОБА_1
відповідача: представник ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
Товариство з обмеженою відповідальністю "Колор С.І.М." до Державної податкової інспекції у Рівненському районі Головного управління Міндоходів у Рівненській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Колор С.І.М." звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Рівненському районі про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №000262251 від 20.05.2013 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток на 9292,00 грн. та №000272251 від 20.05.2013 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість на 5900,00 грн.
В обґрунтування позову заперечує висновки податкового органу щодо безтоварності операцій з контрагентом з ТОВ "Торговий дім "АСТАТ". Зазначає, що до перевірки були надані всі належні первинні документи, які підтверджують реальність господарської операції, правомірність формування позивачем витрат та податкового кредиту. Зауважує, що відсутність контрагента за місцезнаходженням на момент перевірки не визнається Податковим кодексом України як підстава для не включення до складу валових витрат вартості отриманих від такого контрагента товарів, використаних в господарській діяльності. Відтак, відсутні підстави для зменшення витрат та податкового кредиту з податку на додану вартість по взаємовідносинах із вищевказаним контрагентом.
Представник позивача в судовому засіданні адміністративний позов підтримав з наведених у ньому підстав, просив задовольнити повністю.
Відповідно до статті 55 КАС України суд замінив відповідача Державна податкова інспекція у Рівненському району правонаступником Державна податкова інспекція у Рівненському районі Головного управління Міндоходів у Рівненській області.
Відповідач Державна податкова інспекція у Рівненському районі Головного управління Міндоходів у Рівненській області позов не визнав, подав письмове заперечення (72-74 ). Представник відповідача в судовому засіданні пояснив, що одним із постачальників ТОВ "Колор С.І.М." в липні 2012 року було ТОВ "Торговий Дім "Астат" (код ЄДРПОУ 37642424). Від ДПІ у Солом'янському районі м.Києва ДПС надійшов акт перевірки №59/22.8-17/37642424 від 16.01.2013 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Торговий Дім "Астат" щодо підтвердження господарських відносин з ТОВ "Ресурс Еко". Обумовленим актом встановлено порушення ТОВ "Торговий Дім "Астат": відсутність об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів (робіт, послуг) у липні 2012 року, які підпадають під визначення ст.ст. 22, 138, 198, 185 Податкового кодексу України; не підтверджено задекларовані податкові зобов'язання ТОВ "ТД "Астат" за липень 2012 року; не підтверджено задекларований податковий кредит ТОВ "ТД "Астат" за липень 2012 року по контрагенту-постачальнику ТОВ "Ресурс Еко" на загальну суму 192500,52 грн.
Податкові зобов'язання ТОВ "ТД "Астат" сформовано, зокрема, за рахунок покупця ТОВ "Колор С.І.М.", яке придбало у ТОВ "ТД "Астат" товар (уайт-спіріт) на загальну суму 35400 грн., в т.ч. ПДВ 5900 грн.
Податковий кредит ТОВ "ТД "Астат" у липні 2012 року сформований на 34,5% за рахунок постачальника ТОВ "Ресурс Еко". На момент перевірки ТОВ "ТД "Астат" не надано первинні та інші документи, що підтверджують взаємовідносини з зазначеним постачальником.
Перевіркою ТОВ "Ресурс Еко" не підтверджено задекларовані ТОВ "Ресурс Еко" податкові зобов'язання з ПДВ за липень 2012 року в частині поставки по ланцюгу товарів (робіт, послуг), придбаних у ТОВ "Метрос", а також не підтверджено задекларований податковий кредит по постачальнику ТОВ "Метрос" за липень 2012 року.
За таких обставин, відповідач вважає, що ТОВ "ТД "Астат" не мало підстав відображати у податковій звітності з ПДВ за липень 2012 року податкові накладні постачальника ТОВ "Ресурс-Еко", та, відповідно, угоди, укладені та такі, що виконувались протягом перевіреного періоду ТОВ "Колор С.І.М." з вказаними суб'єктами господарювання не спричиняють реального настання правових наслідків, а тому є нікчемними. Враховуючи вищенаведене, вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, з метою штучного формування витрат та податкового кредиту, які не мають реального товарного характеру.
З наведених підстав спірні рішення представник відповідача вважає правомірними, в задоволенні позову просив відмовити повністю за безпідставністю вимог.
Заслухавши пояснення представників сторін, встановивши фактичні обставини справи, перевіривши їх доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх у сукупності, відповідно до вимог закону, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення повністю з таких підстав.
Матеріалами справи стверджено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Колор С.І.М." код ЄДРПОУ 31299514 зареєстроване розпорядженням голови Рівненської райдержадміністрації від 14.08.2008, перебуває на податковому обліку в ДПІ у Рівненському районі, зареєстроване платником податку на додану вартість. Основні види діяльності: виробництво лаків та фарб; роздрібна торгівля залізними виробами; оптова торгівля будматеріалами; загальне будівництво.
Судом встановлено, що на підставі направлення від 22.04.2013 №74/22-138, відповідно до наказу ДПІ у Рівненському районі від 22.04.2013 №177 уповноваженою особою ДПІ у Рівненському районі на підставі пп.78.1.1 п.78.1, п.78.4 ст.78, п.82.2 ст.82 Податкового кодексу України в період з 23.04.2013 по 25.04.2013 проведено документальну позапланову виїзну перевірку фінансово-господарської діяльності ТОВ "Колор С.І.М." з питань дотримання вимог податкового законодавства за липень 2012 року при проведенні взаємовідносин з ТОВ "Торговий Дім "Астат" код ЄДРПОУ 37642424 в липні 2012р.
За результатами перевірки складено акт №34/22-141/31299514 від 30.04.2013 (а.с.13-28), відповідно до висновків якого перевіркою встановлено порушення:
п.44.1 ст.44, п.138.2 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток за три квартали 2012 року в сумі 6095,00 грн., за 2012 рік в сумі 100,00 грн.;
п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого зменшено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 19 декларації з ПДВ) в сумі 5900,00 грн.
Подані платником податків заперечення на акт перевірки податковим органом були відхилені (а.с.38-41,42-44).
Державною податковою інспекцією у Рівненському районі Рівненської області Державної податкової служби на підставі акта перевірки № 34/22-141/31299514 від 30.04.2013 прийнято:
податкове повідомлення-рішення № 000262251 від 20.05.2013 форма "Р", яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 9292,00 грн., у тому числі за основним платежем на 6195,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями на 3097,00 грн. (а.с.10);
податкове повідомлення-рішення № 000272251 від 20.05.2013 форма "В4", яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за липень 2012 року на 5900,00 грн. (а.с.12).
Позивач використав процедуру адміністративного оскарження, за наслідками якої Головним управління Міндоходів у Рівненській області та Міністерством доходів і зборів України скарги платника податків залишені без задоволення, податкові повідомлення-рішення - без змін (а.с.45-48,49-52,53-56).
Як встановлено судом з пояснень представника відповідача та з акту перевірки, висновки податкового органу про порушення позивачем приписів Податкового кодексу України при формуванні витрат та податкового кредиту по господарських операціях з ТОВ "Торговий Дім "Астат" грунтуються на тому, що обумовлені господарські операції носять безтоварний характер, правочини сторін укладені без наміру створення правових наслідків, що обумовлені ними, та є нікчемними.
При вирішенні даного адміністративного спору суд виходить з того, що згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Водночас статтею 1 Закону України від 16.07.1999 № 996-ХІV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.
Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.
З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.
Згідно зі статтею 1 Закону України від 16.07.1999 № 996-ХІV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.
Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.
Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.
Так, згідно з пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
Відповідно до пп.138.1.1 п.138.1 ст.138 Податкового кодексу України витрати операційної діяльності включають, зокрема, собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2-140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.
Пунктом 138.8 ст.138 Податкового кодексу України визначено, що собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а зокрема, амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг.
При цьому відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.
Водночас відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Тобто, необхідною умовою для віднесення до податкового кредиту сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.
Перевіряючи фактичність здійснення позивачем господарських операцій з ТОВ "Торговий Дім "Астат" судом встановлено, що 20.03.2012 між ТОВ "Торговий Дім "Астат" (постачальник) та ТОВ "Колор С.І.М." (покупець) укладено договір поставки нафтопродуктів № 82/03-12 (а.с.57-62). Відповідно до умов договору та додаткової угоди № 5 від 13.07.2012 до договору поставки нафтопродуктів № 82/03-12 від 20.03.2012 постачальник зобов'язався передати у власність покупця товар: уайт-спірит в кількості 3000 кг на загальну суму 35400,00 грн., у тому числі ПДВ 5900,00 грн. (а.с91).
На виконання умов договору ТОВ "Торговий Дім "Астат" поставлено позивачу товар: уайт-спірит в кількості 3000,00 кг на загальну суму 35400,00 грн., у тому числі ПДВ 5900,00 грн. відповідно до видаткової накладної № РН-0000404 від 17.07.2012 (а.с.66).
Товар отримано під підпис уповноваженою особою позивача ОСОБА_5 на підставі довіреності №851 від 16.07.2012, зареєстрованої в журналі реєстрації довіреностей ТОВ "Колор С.І.М." (а.с.94), про що зазначено безпосередньо в видатковій накладній.
На підставі рахунку-фактури №СФ0000444 від 13.07.2012 (а.с.92) ТОВ "Колор С.І.М." проведено оплату товару постачальнику платіжними дорученнями № 11369 від 16.07.2013 та № 11569 від 27.07.2013 на загальну суму 35400,00 грн. (а.с.63).
Постачальником виписано позивачу податкові накладні №40 від 16.07.2012 на суму 17700,00 грн., у тому числі ПДВ 2950,00 грн., та № 49 від 17.07.2012 на суму 17700,00 грн., у тому числі ПДВ 2950,00 грн. (а.с.64-65), які відображені в реєстрі отриманих податкових накладних, а податок на додану вартість за якими в загальній сумі 5900,00 грн. позивачем віднесено до податкового кредиту з податку на додану вартість за листопад 2012 року.
Придбаний від ТОВ "Торговий Дім "Астат" уайт-спірит на суму 29500,00 грн. (без ПДВ) оприбутковано ТОВ "Колор С.І.М." по рахунку Дт201 Кт 631 в липні 2012 року (а.с.68-71) та включено на витрати в рядок 05.1 "собівартість придбаних та реалізованих товарів, робіт, послуг" (ряд.05.1.1 "прямі матеріальні витрати") декларації з податку на прибуток за три квартали 2012 року в сумі 29024,00 грн. та декларації за 2012 рік в сумі 476,00 грн., про що стверджено актом перевірки.
Доставка товару від постачальника до покупця підтверджується товарно-транспортною накладною серії 02АТ 293806 від 17.07.2012, подорожнім листом вантажного автомобіля на транспортний засіб № ВК 5548КА (а.с.67,96). Транспортний засіб MERCEDES-BENZ вантажний-С бортовий тентований ВК 5548ВА на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу САЕ 872585 належить ТОВ "Колор С.І.М." (а.с.95).
На підтвердження якості поставленого уайт-спіриту постачальником видано покупцю паспорт в„– 19 форма № 11-НК, виписаний 22.04.2012 виробником товару НАК "Нафтогаз Україна" ДК "Укргазвидобування" УПГГК Шебелинське ВПГКН (а.с.93).
Уайт-спірит використаний позивачем в господарській діяльності відповідно до основного реєстраційного виду, а саме при виготовленні лако-фарбової продукції, що підтверджується калькуляціями вартості виробництва продукції за період липень-жовтень 2012 року (а.с150-175).
Всі проаналізовані вище документи бухгалтерського обліку ТОВ "Колор С.І.М.", якими оформлені спірні господарські операції, відповідають вимогам Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", розкривають зміст господарських операцій, підтверджують реальність руху активів позивача та використання придбаних товарів в оподатковуваних операціях в межах господарської діяльності, а саме у виробництві продукції. Таким чином, вказані документи є первинними документами в розумінні закону, які належить складати для даного виду господарських операцій, а відтак є належними та допустимими доказами відповідно до приписів статті 70 КАС України, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій.
За встановлених обставин суд приходить до висновку, що придбання позивачем товарів за досліджуваними господарськими операціями відповідає основному реєстраційному виду господарської діяльності ТОВ "Колор С.І.М." та спрямоване на одержання прибутку в результаті реалізації виробленої продукції кінцевому споживачу; а їх реальність підтверджена належними та допустимими доказами.
Відповідно до статті 83 Податкового кодексу України для посадових осіб органів державної податкової служби під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки; судові рішення; інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на органи державної податкової служби.
В силу приписів ст.ст.44,83 Податкового кодексу України посадові особи податкового органу під час проведення перевірки були зобов'язані врахувати надані ТОВ "Колор С.І.М." первинні документи. У разі, якщо первинні документи, надані платником податків під час проведення перевірки, викликають сумніви у їх достовірності, акт документальної перевірки повинен містити посилання на докази, що доводять складання таких документів без реального здійснення господарських операцій. Однак, в дослідженому судом акті перевірки належно підтверджені висновки щодо складання бухгалтерських документів без реального здійснення господарських операцій - відсутні.
Оцінюючи покликання відповідача на акт №59/22.8-17/37642424 від 16.01.2013 ДПІ у Солом'янському районі м.Києва Державної податкової служби "Про неможливість проведення зустрічної звірки "ТОВ "Торговий Дім "Астат" щодо підтвердження господарських відносин з ТОВ "Ресурс Еко" щодо підтвердження господарських відносин із платником податків (а.с.75-82), суд вважає за необхідне зауважити наступне. Зазначеним актом підтверджується, що контрагент позивача є зареєстрованою юридичною особою, основним видом діяльності якого є оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами; перебуває на податковому обліку в ДПІ у Солом'янському районі м.Києва; є зареєстрованим платником податку на додану вартість. Постачальником подавалась податкова декларація з податку на додану вартість за липень 2012 року до податкового органу, при цьому на наявність розбіжностей між податковим кредитом позивача та податковими зобов'язаннями постачальника податковий орган не вказує.
В основу висновку податкового органу щодо порушення позивачем порядку формування витрат та податкового кредиту покладено описані в акті №59/22.8-17/37642424 від 16.01.2013 порушення при формуванні "ТОВ "Торговий Дім "Астат" податкового кредиту в липні 2012 року по ланцюгу постачання по ТОВ "Ресурс Еко" та ТОВ "Метрос".
Оцінюючи вищевказані доводи відповідача на підтвердження безтоварності господарських операцій ТОВ "Колор С.І.М.", суд вважає за необхідне зазначити, що поведінка постачальників по ланцюгу постачання, з якими позивач не перебував у безпосередньому господарському зв'язку, порушення ними податкової дисципліни не впливає на оцінку правомірності формування даних бухгалтерського та податкового обліку позивача, позаяк будь-які відомості щодо обізнаності позивача з можливими порушеннями контрагентів постачальника в матеріалах справи відсутні.
При цьому суд враховує практику Європейського Суду з прав людини, а саме у справі "Булвес" АД проти Болгарії (заява № 3991/03) Європейський Суд з прав людини в своєму рішенні від 22.01.2009 зазначив, що у разі якщо національні органи за відсутності будь-яких вказівок на безпосередню участь фізичної або юридичної особи зловживанні, пов'язаним зі сплатою ПДВ, який нараховується у ланцюгу поставок, або будь-яких вказівок на обізнаність про таке порушення, все ж таки застосовують негативні наслідки для отримувача оподатковуваної ПДВ поставки, який повністю виконав свої зобов'язання, за дії або бездіяльність постачальника, який перебував поза межами контролю отримувача і відношенні якого у нього не було засобів перевірки та забезпечення його виконання, то такі владні органи порушують справедливий баланс, який має підтримуватися між вимогами суспільних інтересів та вимогами захисту права власності.
Контрагент-постачальник позивача ТОВ "Торговий Дім "Астат" на час здійснення спірних господарських операцій був зареєстрованим як юридична особа, володів спеціальною податковою правосуб'єктністю, належність оформлення виданих ним податкових накладних податковим органом не заперечується, а укладений з його участю господарський договір з позивачем в установленому порядку недійсним не визнаний. Крім цього, суд зауважує, що відсутність контрагента за місцезнаходженням не має доказового значення при вирішенні даного адміністративного спору, позаяк зазначені обставини встановлені податковим органом поза межами періоду здійснення господарських операцій з позивачем.
Крім цього, слід зазначити, що висновки податкового органу про нікчемність правочинів, про порушення вимог ст.ст.203, 215, 216 Цивільного кодексу України зроблені з перевищенням компетенції органів державної податкової служби, оскільки Податковий кодекс України не надає податковим органам повноважень на встановлення фактів порушення платниками податків норм цивільного або господарського законодавства. За загальним визначенням компетенцією є сукупність повноважень, прав та обов'язків державного органу, установи або посадової особи, які вони зобов'язані використовувати для виконання своїх функціональних завдань.
Порядок дій органів Державної податкової служби під час реалізації владної управлінської функції контролю за правильністю та повнотою справляння податкових зобов'язань, у тому числі щодо спірних зобов'язань, визначається Податковим кодексом України. Зазначений нормативно-правовий акт не містить норм, які б наділяли орган Державної податкової служби повноваженнями на визнання правочинів нікчемними або такими, що не відповідають вимогам законодавства.
З огляду на вищенаведене, суд вважає, що відповідач належними та допустимими доказами не підтвердив безтоварного характеру спірних господарських операцій.
Відповідно до ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
В ході судового розгляду адміністративної справи позивач належними та допустимими доказами підтвердив, що при формуванні витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, та податкового кредиту з податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ "Торговий Дім "Астат "позивач діяв у відповідності до приписів податкового законодавства, дані податкового обліку відповідають даним бухгалтерського обліку та ґрунтуються на первинних документах, які підтверджують реальність руху його активів.
Відповідач не виконав процесуального обов'язку доказування правомірності спірних податкових повідомлень-рішень та не довів порушення позивачем п.138.2 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України та п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України.
Відтак суд вважає неправомірним збільшення позивачу грошового зобов'язання з податку на прибуток, зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість та застосування штрафних (фінансових) санкцій.
З огляду на наведене, за результатами судового розгляду справи суд дійшов висновку, що податкові повідомлення-рішення від 20.05.2013 №000262251 та №000272251 не відповідають критеріям правомірності, встановленим в статті 2 КАС України, порушують права та законні інтереси платника податків, які підлягають до судового захисту шляхом скасування протиправних рішень суб'єкта владних повноважень.
Судові витрати суд присуджує на користь позивача відповідно до ч.1 ст.94 КАС України.
Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Позов задовольнити повністю.
Податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Рівненському районі Рівненської області Державної податкової служби: від 20.05.2013 № 000262251 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток на 9292,00 грн., у том числі за основним платежем на 6195,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями на 3097,00 грн.; від 20.05.2013 № 000272251 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість на 5900,00 грн., - визнати протиправними та скасувати.
Присудити на користь позивача Товариство з обмеженою відповідальністю "Колор С.І.М." із Державного бюджету України судовий збір у розмірі 151,93грн.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Дорошенко Н.О.
Суд | Рівненський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 07.11.2013 |
Оприлюднено | 19.11.2013 |
Номер документу | 35250853 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Рівненський окружний адміністративний суд
Дорошенко Н.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні