Рішення

від 11.11.2013 по справі 380/1211/13-ц

ТЕТІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

11.11.2013 Провадження по справі № 2/380/334/13

Справа № 380/1211/13-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 листопада 2013 року Тетіївський районний суд Київської області в складі :

головуючого судді : Косович Т.П.

при секретарі : Козуб І.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тетієві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Хліб України», третя особа відділ Держземагенства в Тетіївському районі Київської області про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Хліб України» до ОСОБА_1, треті особи відділ Держземагенства в Тетіївському районі Київської області та Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Дібрівка-Агросервіс» про стягнення збитків,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Хліб України» ( далі ТОВ «Агрофірма Хліб України») про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, укладеного 24 вересня 2012 року між ним та відповідачем, посилаючись на те, що в даному договорі відсутня умова передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки, що відповідно до ст. 15 Закону України «Про оренду землі» є істотною умовою договору оренди землі, відсутність якої є підставою для визнання договору недійсним відповідно до закону.

Представник відповідача ТОВ «Агрофірма Хліб України», не погоджуючись із названим позовом, звернувся до суду із зустрічним позовом, в якому просив стягнути із ОСОБА_1 на користь ТОВ «Агрофірма Хліб України» 40 424,53 гривні прямих збитків та 85550,80 гривень збитків заподіяних внаслідок неодержання доходів та судові витрати.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2 позовні вимоги підтримав, з урахуванням уточнених позовних вимог і просив суд визнати недійсним договір оренди земельної ділянки, укладений 24 вересня 2012 року між позивачем та відповідачем, скасувати його державну реєстрацію та зобов»язати ТОВ «Агрофірма Хліб України» повернути належну йому земельну ділянку. Позовні вимоги за зустрічним позовом не визнав та просив в його задоволенні відмовити повністю, посилаючись на обставини, викладені в письмовому запереченні ( а.с.-128-129)

Представник відповідача ОСОБА_3 в судове засідання не з»явився, до суду надав заяву про розгляд справи за його відсутності, вказавши, що позовних вимог за первісним позовом не визнає, зустрічний позов просив задовольнити в повному обсязі, посилаючись на викладене у ньому обґрунтування ( а.с. 70-73)

Представник третьої особи відділу Держземагенства в Тетіївському районі Київської області в судове засідання не з»явилася, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, до суду надала письмове заперечення проти первісного позову, в якому вказала, що в разі задоволення позовних вимог за первісним позовом, не заперечує проти задоволення зустрічного позову. ( а.с.-149-153)

Представник третьої особи СТОВ «Дібрівка Агросервіс» ОСОБА_4 в судовому засіданні не визнала позовних вимог за первісним позовом та просила задовольнити позовні вимоги за зустрічним позовом, посилаючись на обставини, викладені в письмовому запереченні ( а.с.-147-148)

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін та дослідивши письмові докази, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 за первісним позовом є обґрунтованими та підлягають до задоволення, а в зустрічному позові слід відмовити, виходячи із наступного.

В судовому засіданні встановлено, що 24 вересня 2012 року між позивачем ОСОБА_1, як власником земельної ділянки площею 3,7196 га, на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯМ № 131753 та ТОВ «Агрофірма Хліб України» був укладений договір оренди вказаної земельної ділянки терміном на 5 років, який був зареєстрований 29 грудня 2012 року за № 322460004007498 Управлінням Держкомзему у Тетіївському районі Київської області.( а.с.-6-7,9-10)

Відповідно до акту прийому передачі земельної ділянки від 24 вересня 2012 року позивач передав належну йому земельну ділянку ТОВ «Агрофірма Хліб України» в оренду (а.с.-8)

Проект договору оренди був розроблений відповідачем, згодом після його укладення позивачу стало відомо, що договір укладений з порушенням чинного законодавства, оскільки не містить усіх істотних умов, передбачених ст.15 Закону України « Про оренду землі» Так, в договорі відсутні умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки .

Дізнавшись про допущені порушення при укладанні договору, 15.10.2012 року та 29.05.2013 року позивач звертався до відповідача із заявами про розірвання договору оренди земельної ділянки, які залишені відповідачем без задоволення. ( а.с.-114-115)

Відповідач в зустрічній позовній заяві в порядку ст.216 ЦК України просить в разі задоволенні первісного позову, стягнути ОСОБА_1 40 424,53 гривні прямих збитків та 85550,80 гривень збитків заподіяних внаслідок неодержання доходів, посилаючись на те, що ТОВ «Агрофірма Хліб України» уклала із СТОВ «Дібрівка Агросервіс» договір № 6-к від 03.01.2011 року про виробництво та продаж продукції, за яким СТОВ «Дбірівка Агросервіс» систематично вкладає кошти на вирощування ТОВ «Агрофірма Хліб України» кормів, які посіяні на полях, де розташовані земельні ділянки, що належать позивачу на праві приватної власності, що підтверджується клопотанням директора СТОВ «Дібрівка Агросервіс» та копією вищевказаного договору( а.с.75-77)

Аналізуючи таким чином зібрані по справі та досліджені в судовому засіданні докази суд вважає, що позовні вимоги за первісним позовом є обґрунтованими та підлягають задоволенню, виходячи із наступного.

Відповідно до ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно зі ст. 10 п.3 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Частиною 3 ст. 792 ЦК України передбачено, що відносини щодо найму (оренди)земельної ділянки регулюються законом.

Відповідно до ч.1 ст.210 ЦК України та ч.1 ст.20 Закону України « Про оренду землі» договір оренди землі підлягає державній реєстрації, після чого він відповідно до ст.18 Закону « Про оренду землі « набирає чинності.

Відповідно до ч.1 ст.15 Закону України « Про оренду землі» істотними умовами договору оренди землі є об»єкт ( місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу,строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об»єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження ( обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони,яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об»єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін; умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

В договорі оренди земельної ділянки відсутнє положення, що визначає умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених статтею 15 Закону України « Про оренду землі «, а також порушення вимог статей 4-6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону.

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні, або є необхідними для договорів даного виду, а також всі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною ( сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3,5-6 ст. 203 цього Кодексу .

Статтею 203 ЦК України передбачені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до ч.1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи ( потерпілого) без достатньої правової підстави ( безпідставно набуте майно), зобов»язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов»язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно набуте, згодом відпала.

Відповідно до ч.2 ст.1212 ЦК України положення цієї глави застосовуються незалежно від того чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

В силу вищевикладеного, вимога позивача про повернення земельної ділянки від відповідача є обґрунтованою.

Вирішуючи заявлений відповідачем зустрічний позов, суд вважає, що в його задоволенні слід відмовити, виходячи із наступного.

Так, відповідно до ст.216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов»язані з його недійсністю.

За загальними правилами встановленими цією статтею, наслідком укладення правочину, що не відповідає вимогам закону і визнається недійсним, є двостороння реституція, яка полягає в тому, що кожна сторона недійсного правочину має повернути іншій стороні все, що вона одержала на виконання такого правочину. Якщо повернути в натурі отримане за правочином, що є недійсним, неможливо, то підлягає поверненню вартість того, що одержано.

Ні позивач в первісному позові, ні відповідач в зустрічному позові не заявляє вимогу про повернення вартості того, що одержано по недійсному договору.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що з власної ініціативи не може застосувати наслідки недійсності правочину, передбачені ст.216 ЦК України за відсутності вимог про це у позові.

Відповідно до ч.1 ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданих відповідно до цього Кодексу в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Нікчемний правочин, або правочин визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його державної реєстрації, тому позивач, на думку суду, не повинен відшкодовувати відповідачу за зустрічним позовом 40 424,53 гривні прямих збитків та 85550,80 гривень збитків заподіяних внаслідок неодержання доходів в майбутньому, поскільки договір оренди був складений працівниками відповідача, які не зазначили всіх істотних умов, що стало наслідком визнання договору недійсним.

Крім того, відповідач в зустрічній позовній заяві не довів того, які збитки саме йому спричинені, оскільки в договорі № 6-к від 03.01.2011 року вказано, що фінансування проведених робіт ТОВ «Агрофірма Хліб України» по вирощуванню кормів на полях, розташованих на території Стадницької сільської ради Тетіївського району Київської області проводить СТОВ «Дібрівка Агросервіс», яке не є позивачем по зустрічному позову.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача ОСОБА_1 необхідно стягнути судові витрати в розмірі 114,71 гривень

Керуючись ст.ст. 203,210,215,216,638,792,1212 ЦК України ст.ст. 10,11,60,88,123,209,213-215, 360-7 ЦПК України, суд ,-

вирішив:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Хліб України», третя особа відділ Держземагенства в Тетіївському районі Київської області про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним - задовольнити.

Визнати недійсним договір оренди земельної ділянки, укладений 24 вересня 2012 року, який зареєстровано 29.12.2012 року за № 322460004007498 управлінням Держкомзему у Тетіївському районі Київської області між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Хліб України»

Скасувати державну реєстрацію договору оренди земельної ділянки від 24 вересня 2012 року площею 3,719 га реєстраційний номер 322460004007498 укладеного між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Хліб України»

Зобов»язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Хліб України» код ЄДРПОУ 307 09843, МФО 300830, р/р 26009670114503 відділення ВАТ КБ «Хрещатик» повернути земельну ділянку площею 3,719 га власнику ОСОБА_1.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя:

ОСОБА_5