Ухвала

від 06.11.2013 по справі 821/2335/13-а

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 листопада 2013 р.Справа № 821/2335/13-а

Категорія: 10.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Варняк С.О.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Джабурія О.В.

суддів - Крусяна А.В.

- Шляхтицького О.І.

при секретарі - Філімович І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Відкритого акціонерного товариства «Новокаховський меблевий комбінат» на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 05 липня 2013 року у справі за позовом Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Нова Каховка Херсонської області до Відкритого акціонерного товариства «Новокаховський меблевий комбінат» про стягнення капіталізованих видатків,

ВСТАНОВИВ :

Позивач звернувся до суду з вищезазначеним позовом, посилаючись на те, що у зв'язку з припиненням підприємства ВАТ «Новокаховський меблевий комбінат», створенням ліквідаційної комісії, ним була розрахована потреба в капіталізації платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов'язань відповідача перед працівником ОСОБА_2 внаслідок заподіяння шкоди її здоров'ю під час виконання трудових обов'язків. Розмір потреби в капіталізації платежів склав 48 043,36 грн.

17.05.2013 року за вихідним №07-22-310-33/650 позивач надіслав відповідачу заяву про визнання кредиторських вимог.

03.06.2013 року відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у м. Нова Каховка Херсонської області (відділення Фонду) отримало від голови ліквідаційної комісії ВАТ «Новокаховський меблевий комбінат» повідомлення з відмовою у визнанні кредиторських вимог в повному обсязі за відсутності достатніх доказів та аргументів, що підтримують вказану позицію. Позивач просить суд стягнути з відкритого акціонерного товариства «Новокаховський меблевий комбінат» (код ЄДРПОУ 05482895) на користь відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у м. Нова Каховка Херсонської області (код ЄДРПОУ 25900348) капіталізовані платежі в сумі 48 043,36 грн. (сорок вісім тисяч сорок три гривні 36 коп.).

У судовому засіданні представник позивача наполягав на позовних вимогах, просив суд задовольнити позов.

Представник відповідача у судовому засіданні по суті позову заперечував, посилаючись на те, що позивач виплатив потерпілій страхове відшкодування, здійснені відділенням Фонду страхові виплати є для нього шкодою в розумінні ст. 1166 ЦК, яку в порядку регресу повинен відшкодувати відповідач. Але позивач не набуває права зворотної вимоги до винної особи згідно із ч. 1 ст. 1191 цього Кодексу. Таке право зворотної вимоги до винної особи, як зазначено у ст. 993 ЦК, до страховика переходить лише в разі виплати ним страхового відшкодування за договором майнового страхування.

Крім того, обов'язковою умовою застосування Порядку капіталізації платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов'язань підприємства-банкрута перед громадянами внаслідок заподіяння шкоди їх життю і здоров'ю є факт визнання підприємства банкрутом. Відкрите акціонерне товариство «Новокаховський меблевий комбінат» не є банкрутом, припинення юридичної особи відбулось за рішенням загальних зборів учасників товариства.

Порядок не регулює питання капіталізації платежів у разі ліквідації страхувальника поза процедурою банкрутства, а тому можна зробити висновок, що чинне законодавство не передбачає обов'язку сплати капіталізованих платежів страхувальником у разі його ліквідації поза процедурою банкрутства. Представник відповідача просив у задоволенні позову відмовити.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 05 липня 2013 року адміністративний позов задоволено. Стягнуто з відкритого акціонерного товариства «Новокаховський меблевий комбінат» (код ЄДРПОУ 05482895) на користь відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у м. Нова Каховка Херсонської області (код ЄДРПОУ 25900348) капіталізовані платежі в сумі 48 043 (сорок вісім тисяч сорок три) грн. 36 коп.

Не погодившись з таким рішенням Відкрите акціонерне товариство «Новокаховський меблевий комбінат» звернулося з апеляційною скаргою на зазначену постанову, просить її скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити повністю.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини.

За період роботи на ВАТ «Новокаховський меблевий комбінат» ушкодила здоров'я ОСОБА_2, про що свідчить акт за формою Н-1 від 20 вересня 1994 року № 1. 13 липня 1999 року експертами Новокаховської міжрайонної МСЕК проведено опосвідчення потерпілої, в результаті якого у ОСОБА_2 встановлена стійка втрата працездатності 20% (виписка з акту опосвідчення МСЕК від 13 липня 1999 року).

Рішенням Новокаховського міського суду Херсонської області від 17.03.2004 року по справі №2-316/04 визнана виробничою травма, отримана ОСОБА_2 13.09.1994 року на Новокаховський меблевій фабриці, на підставі розслідування якої було складено акт форми Н-1 № 1 від 20.09.1994 року. Зобов'язано ВАТ «Новокаховський меблевий комбінат» для виплати страхових сум, пов'язаних з отриманням травми на виробництві оформити особову справу ОСОБА_2 згідно з вимогами чинного законодавства та передати її Новокаховському відділенню управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Херсонській області для проведення страхових виплат. Стягнуто з ВАТ «Новокаховський меблевий комбінат» на користь ОСОБА_2 у відшкодування моральної шкоди 1000 грн., витрати, пов'язані з проведенням експертизи у сумі 300 грн., а всього 1300 грн. Стягнуто з Новокаховського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Херсонській області на користь ОСОБА_2 одноразову допомогу у сумі 2664,20 грн., страхові виплати з 19.03.2002 року по 17.03.2004 року у сумі 639,36 грн., а всього 3303,56 грн. та зобов'язано Новокаховське відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Херсонській області щомісяця виплачувати на користь ОСОБА_2 страхові виплати у сумі 26,64 грн. з подальшим їх підвищенням згідно з чинним законодавством.

Постановою відділення Фонду від 29.03.2013 року №2115/481/481/9 «Про призначення потерпілому перерахованої щомісячної страхової виплати з 01 березня 2013 року» призначено потерпілій ОСОБА_2 перераховану щомісячну грошову суму в розмірі 106,82 грн.

Відповідно до протоколу загальних зборів учасників відкритого акціонерного товариства «Новокаховський меблевий комбінат» № б/н від 5 квітня 2013 року загальними зборами учасників товариства було прийнято рішення про його ліквідацію. Дані про прийняття рішення про ліквідацію товариства внесені до єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

З'ясувавши обставини справи, дослідивши докази на їх підтвердження, суд першої інстанції дійшов до висновку про необхідність задоволення позову.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій, чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед Законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Вимогами ч. 1 ст. 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 2 КАС України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Керуючись положеннями вищевказаних законів, Кодексом та контекстом Конституції України можна зробити висновок, що однією з найважливіших тенденцій розвитку сучасного законодавства України є розширення сфери судового захисту, в тому числі судового контролю за правомірністю і обґрунтованістю рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень.

Колегія суддів не погоджується з доводами апелянта стосовно того, що капіталізація страхових виплат у випадку ліквідації підприємства не за процедурою банкротства не здійснюється, виходячи з наступного.

Так, відповідно до пункту 1 частини першої ст. 112 Цивільного кодексу України (далі ? ЦК) у разі ліквідації платоспроможної юридичної особи вимоги її кредиторів задовольняються у першу чергу щодо відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, та вимоги кредиторів, забезпечені заставою чи іншим способом. За змістом ч. 3 ст. 110 цього Кодексу (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) якщо вартість майна юридичної особи є недостатньою для задоволення вимог кредиторів, юридична особа ліквідується в порядку, встановленому Законом «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Вимогами ч. 2 ст. 1205 ЦК встановлено, що у разі ліквідації юридичної особи, платежі, належні потерпілому або особам, визначеним ст. 1200 цього Кодексу, мають бути капіталізовані для виплати їх потерпілому або цим особам у порядку, встановленому законом або іншим нормативно-правовим актом.

Правову основу, економічний механізм та організаційну структуру загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які призвели до втрати працездатності або загибелі застрахованих на виробництві, визначено Законом № 1105-XIV.

Основними принципами страхування від нещасного випадку, зокрема, є: своєчасне та повне відшкодування шкоди страховиком; обов'язковість страхування від нещасного випадку осіб, які працюють на умовах трудового договору (контракту) та інших підставах, передбачених законодавством про працю, а також добровільність такого страхування для осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, та громадян-суб'єктів підприємницької діяльності.

В силу вимог пункту 2 частини другої ст. 45 Закону № 1105-XIV (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) роботодавець як страхувальник зобов'язаний своєчасно та повністю нараховувати і сплачувати в установленому порядку страхові внески до Фонду.

За змістом ст.ст. 15, 46 цього Закону Фонд - це некомерційна самоврядна організація, яка провадить збір та акумулювання страхових внесків.

За приписами статті 46 Закону № 1105-XIV фінансування Фонду здійснюється за рахунок, зокрема, внесків роботодавців та капіталізованих платежів, що надійшли у випадках ліквідації страхувальників у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Порядок обчислення і сплати страхових внесків до Фонду визначений Інструкцією про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, затвердженою постановою правління Фонду від 12 липня 2007 року № 36 (зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 1 серпня 2007 року за № 867/14134; чинною на час виникнення спірних відносин), пунктом 5.9 якої встановлено, що для покриття витрат Фонду потерпілим на виробництві, які працювали на підприємствах, що ліквідовані (якщо вони не мають правонаступника), кошти до Фонду сплачуються страхувальником згідно з Порядком, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 06 травня 2000 року №765 (далі - Порядок №765).

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що капіталізація платежів платоспроможної юридичної особи, яка ліквідується, здійснюється на підставі Порядку №765 від 06.05.2000 року.

Відповідно до абзацу другого пункту 1 Порядку капіталізації платежів для задоволення вимог, що виникли, із зобов'язань підприємства-банкрута перед громадянами внаслідок заподіяння шкоди їх життю і здоров'ю, капіталізація платежів здійснюється щодо кожної особи з урахуванням заборгованості за попередні роки та необхідності виплати майбутніх платежів. Під час розрахунку сум цих платежів повинні враховуватися заробітна плата потерпілого, відсоток втрати професійної працездатності, витрати по догляду за потерпілим, на реабілітацію, протезування, придбання транспортних засобів та види соціальної допомоги відповідно до медичного висновку, необхідність сплати одноразової допомоги у зв'язку з травмою або професійним захворюванням, які можуть призвести до смерті потерпілого, а також інших виплат, передбачених законодавством.

За змістом пункту 3 Порядку №765 капіталізація платежів розраховується на період, що визначається як різниця між середньою тривалістю життя для чоловіків і жінок у країні та їх віком на момент здійснення капіталізації.

Згідно таблиці середньої очікуваної тривалості життя за 2011 рік, наданої Головним управлінням статистики у Херсонській області Держкомстату України, різниця між середньою тривалістю життя жінок в міських поселеннях вікової групи 40-44 роки та віком ОСОБА_2 на момент здійснення капіталізації становить 37,48 років.

Колегія суддів погоджується з проведеним позивачем розрахунком потреби в капіталізації страхових виплат, який становить 48 043,36 грн., а саме щомісячні страхові виплати станом на 29.03.2013 року в розмірі 106,82 грн. помножені на 12 місяців та на 37,48 років: 106,82 х 12 х 37,48 = 48 043,36 грн.

Відповідно до виписки з акту опосвідчення МСЕК від 13 липня 1999 року ОСОБА_2 не визначено потреби в додаткових видах допомоги.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 26.02.2013 року у справі № 21-156а12 за позовом відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у м. Суми до ТОВ «Фрунзе-авто».

Відповідно до вимог ст.244-2 КАС України , рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Виходячи з наведеного колегія суддів не погоджується з доводами апелянта про те, що на випадок ліквідації платоспроможної юридичної особи вимоги ст.46 Закону № 1105-XIV та положення Порядку не поширюються.

Колегія суддів доходить до висновку про те, що обов'язок страхувальника, який ліквідується, проводити капіталізацію страхових виплат не залежить від порядку та підстав проведення ліквідації юридичної особи (за рішенням її учасників чи в порядку, встановленому Законом України від 14.05.1992 року №2343-ХІІ «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»).

Колегія суддів не погоджується з доводами апелянта, який посилається на вимоги ст. 993 ЦК України, як на підставу, що унеможливлює капіталізацію страхових платежів, оскільки ця норма регулює відносини, що склалися за договором майнового страхування, а відповідно до вимог ст. 6 Закону № 1105-ХІV об'єктом страхування від нещасного випадку є життя фізичної особи, його здоров'я та працездатність, а не майно.

Колегія суддів критично відноситься до твердження апелянта щодо регулювання спірних відносин сторін в рамках такого правого інституту цивільного права, як відшкодування шкоди. Вимоги ст.ст. 1166, 1191 Глави 82 ЦК України, які передбачають відповідальність за майнову шкоду, завдану неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи та право зворотної вимоги до винної особи, невірно використані апелянтом в апеляційній скарзі, оскільки регулюють відносини, що не є предметом даного спору.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що предметом спору є капіталізація платежів - розрахунок необхідності майбутніх платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов'язань підприємства, що ліквідується перед громадянами внаслідок заподіяння шкоди їх життю і здоров'ю. Данні правовідносини регулюються нормами статті 1205 ЦК України, оскільки капіталізація платежів не є зворотною вимогою Фонду, що здійснив страхову виплату, до винної особи з відшкодуванням понесених витрат.

Колегія суддів вважає наведені висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 7, 10, 11, 70, 71 КАС України та не приймає доводи, наведені в апеляційній скарзі про те, що постанова підлягає скасуванню.

Відповідно до вимог ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в адміністративних справах про протиправність рішень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення та надання відповідних доказів покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Отже, в адміністративному процесі, як виняток із загального правила, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень встановлена презумпція його винуватості. Презумпція винуватості покладає на суб'єкта владних повноважень обов'язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів. Такий обов'язок відсутній, якщо відповідач визнає позов. Позивач, який є суб'єктом владних повноважень, свою позицію суду доказав та обґрунтував її.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 195; 196; 198; 200; 205; 206; 254 КАС України, суд апеляційної інстанції, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Новокаховський меблевий комбінат» залишити без задоволення, а постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 05 липня 2013 року без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом 20 днів.

Повний текст судового рішення виготовлений 08.11.2013 року.

Головуючий: О.В. Джабурія

Суддя: А.В. Крусян

Суддя: О.І. Шляхтицький