Ухвала

від 22.10.2013 по справі 815/1053/13-а

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 жовтня 2013 р.Справа № 815/1053/13-а Категорія: 8.2.6 Головуючий в 1 інстанції: Аракелян М. М.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Коваля М.П.,

суддів - Потапчука В.О.,

- Семенюка Г.В.,

при секретарі - Журкіній І.І.,

за участі: представник позивача - Лакотош Д.В. (довіреність від 10.05.2013 р.),

представник відповідача - Лупуленко О.П. (довіреність від 08.08.2013 р.),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 14 травня 2013 року по справі за адміністративним позовом Малого приватного підприємства «Зеніт» до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про визнання протиправними дій та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И Л А:

Мале приватне підприємство «Зеніт» (далі - позивач, або МПП «Зеніт») звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби (правонаступник - Державна податкова інспекція у Малиновському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області) про визнання протиправними дій Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби при проведенні перевірки Малого приватного підприємства «Зеніт», результати якої викладені в документі № 325/23-214/25916467-2622 від 30.10.2012 року; визнання протиправним та скасування у повному обсязі податкового повідомлення-рішення № 0012142301 від 08.11.2012 року, винесене Державною податковою інспекцією у Малиновському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби на підставі документу № 325/23-214/25916467-2622 від 30.10.2012 року.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 14 травня 2013 року позовні вимоги Малого приватного підприємства «Зеніт» задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області № 0012142301 від 08.11.2012 року. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням суду першої інстанції, в частині задоволених позовних вимог, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні адміністративного позову в повному обсязі, наголошуючи, зокрема, на правомірності винесення оскаржуваного податкового повідомлення - рішення № 0012142301 від 08.11.2012 року.

В судовому засіданні представник апелянта підтримав вимоги апеляційної скарги, з підстав викладених в поданій апеляційній скарзі.

Представник позивача в судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги відповідача, та просив залишити останню без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, у період з 22.10.2012 року по 26.10.2012 року, на підставі наказу начальника ДПІ в Малиновському районі м. Одеси Одеської області ДПС від 18.10.2012 року № 1622, згідно із пп. 20.1.4 п.20.1 ст.20, пп. 75.1.2 п.75.1 ст. 75, пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78. п.79.2 ст. 79, п. 82.2 ст. 82 Податкового кодексу України, посадовими особами ДПІ в Малиновському районі м. Одеси Одеської області ДПС було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку МПП «Зеніт» з питань взаєморозрахунків та правових відносин з TOB «Майстерня заходів» за період з 01.01.2011 року по 31.12.2011 року, за результатами якої складено акт від 30.10.2012 року № 325/23-214/25916467-2622 (а.с.23-34 т.1).

В висновках акту зазначено, що перевіркою встановлено порушення позивачем п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та п.п. 139.1.9 п. 139 розділу III «Податок на прибуток підприємств» Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток в розмірі 221364 грн., в тому числі: за 1 квартал 2011 року на суму 221364 грн.

На підставі вказаного акту перевірки від 30.10.2012 року ДПІ в Малиновському районі м. Одеси Одеської області ДПС прийняте податкове повідомлення-рішення № 0012142301 від 08.11.2012 року про збільшення МПП «Зеніт» грошового зобов'язання по податку на прибуток приватних підприємств на суму 221364 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 1 грн. (а.с.35 т.1).

Не погодившись з діями при проведенні перевірки та прийнятим податковим повідомленням-рішенням, позивач оскаржив їх до суду, вказуючи на їх протиправність.

Вирішуючи спірне питання та задовольняючи частково позовні вимоги МПП «Зеніт» суд першої інстанції виходив з того, що в акті спірної перевірки необґрунтовано в чому полягає порушення позивачем п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України з посиланням на первинні або інші документи бухгалтерського та податкового обліку, тому цей акт оцінюється судом за правилами ст. 86 КАС України як доказ, що не підтверджує наявність такого порушення у зв'язку з включенням МПП «Зеніт» витрат за операціями з ТОВ «Майстерня заходів» до валових. Отже, висновки відповідача про порушення позивачем приписів п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України є безпідставними та необґрунтованими, відтак прийняте на їх підставі податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.

Колегія суддів погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Так, як вірно встановлено судом першої інстанції, відносини між МПП «Зеніт» та TOB «Майстерня Заходів» ґрунтувались на Договорі поставки № 2402011 від 24.02.2011 року, відповідно до якого TOB «Майстерня Заходів» передає у власність позивачу товар - металопрокат (а.с.41 т.1).

На підтвердження виконання сторонами умов зазначеного Договору позивачем до суду надано: видаткові, товарно-транспорті та податкові накладні, сертифікати якості, а також банківські виписки по рахунку (а.с.42-70 т.1, а.с.114-145 т.2).

Крім того, у якості доказів того, що позивач мав в наявності приміщення для розміщення та зберігання придбаного товару, останнім надано до суду: договір оренди № 0402-11 від 04.01.2011 року та договори суборенди №№ 02-01/11А, 03-01/11А від 01.11.2011 року, укладені між ПП «Техносоюз», ФОП ОСОБА_4,ФОП ОСОБА_5 (Орендодавці) та МПП «Зеніт» (Орендар) (а.с.38-42 т.2).

Також, як вбачається з наданих позивачем первинних документів, отримані МПП «Зеніт» товари від TOB «Майстерня Заходів» у подальшому були реалізовані, чим підтверджується їх використання у господарській діяльності підприємства в межах оподатковуваних операцій (зокрема ПП «Техносоюз», ФОП ОСОБА_4, ФОП ОСОБА_5, ТОВ «Південна енергетична компанія», ТОВ «Новотех-Термінал», ТОВ «Євробуд», КП «Одесміськелектротранс», ТОВ «Інфокс», ПП «Роднік», ТВО «Завод «Полігон») (а.с.43-113 т.2).

Зі змісту акту спірної перевірки вбачається, що перевіряючими взагалі не досліджувались первинні документи по господарським відносинам МПП «Зеніт» з ТОВ «Майстерня заходів», що підтверджується безпосередньо змістом п. 2.9 акту від 30.10.2012 року та не заперечується відповідачем. Більш того, як вірно встановлено судом першої інстанції, податковим органом не направлявся запит на одержання документів та пояснень відповідно до п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України до початку перевірки та не оформлявся запит на надання необхідного переліку документів в ході перевірки, після чого у платника податків відповідно до положень п. 85.2 ст. 85 Податкового кодексу України виникає обов'язок подання документів, що належать до предмету перевірки. Тобто, відповідачем було проведено документальну перевірку МПП «Зеніт» в порушення вимог ст.ст. 75, 79 Податкового кодексу України без дослідження документів та даних, наданих платником.

Посилання податкового органу на акт ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС від 14.03.2012 року № 209/22-4/36590737 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Майстерня Заходів» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період січень-жовтень 2011 року» (а.с.123-136 т.1), який став підставою для висновку про завищення позивачем валових витрат та заниження податку на прибуток, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки для висновків акту перевірки про порушення позивачем податкового законодавства, посилання в ньому лише на акт про неможливість проведення зустрічної звірки, складеного органом державної податкової служби відносно контрагента позивача недостатньо, без визначення в акті перевірки і дослідження договорів позивача з його контрагентом, які на думку перевіряючих не відповідають закону, поставок та інших господарських операцій, умов цих договорів, їх виконання з посиланням на первинні документи, такі висновки не ґрунтуються на законодавстві і не можуть бути підставою для прийняття рішень про донарахування податкових зобов'язань та застосування штрафних санкцій відносно позивача.

На думку колегії суддів, такого роду обґрунтування, взагалі не припустимі в офіційних документах суб'єктів владних повноважень, на підставі яких приймаються акти індивідуальної дії, на зразок оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, оскільки, по-перше, приписами ч. 2 ст. 19 Конституції України чітко визначено, що органи державної влади та їх посадові особи можуть діяти виключно на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, тобто, роблячи висновок про допущення будь-яким суб'єктом правовідносин порушення діючого законодавства, орган державної влади зобов'язаний чітко встановити склад такого порушення, зазначивши, в якій саме події воно полягає та якими саме фактичними даними (доказами) це підтверджується, та жодним чином не викладати припущення щодо порушення законодавства за відсутності належних доказів на підтвердження їх вчинення. По-друге, суб'єкт владних повноважень повинен бути здатним підтвердити правомірність зроблених ним висновків у законодавчо визначеному порядку.

Крім того, колегія суддів вважає за необхідне наголосити, що як вбачається зі змісту акту ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС від 14.03.2012 року № 209/22-4/36590737 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Майстерня Заходів» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період січень-жовтень 2011 року» (а.с.123-136 т.1), який став підставою для висновку про завищення позивачем валових витрат та заниження податку на прибуток, правовідносини, що виникли між позивачем та ТОВ «Майстерня Заходів» не досліджувались перевіряючими, тоді як висновки вказаного акту ґрунтуються виключно на тому, що в ланцюгах ТОВ «Майстерня Заходів» маються підприємства з ознаками фіктивності. Так, у висновках вказаного акту зазначено, що за результатами перевірки не підтверджено задекларовані ТОВ «Майстерня Заходів» податкові зобов'язання з ПДВ за січень - жовтень 2011 року, а також не підтверджено задекларований ТОВ «Майстерня Заходів» податковий кредит з ПДВ по контрагенту - постачальнику ПП «Малахіт 2007». При цьому, доходячи вказаного висновку перевіряючи послались на акт ДПІ у Печерському районі м. Києва про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «Малахіт 2007» щодо підтвердження господарських відносин з ТОВ «Холодильник» за квітень, травень 2011 року, ТОВ «Актив медіа» за березень, квітень, травень 2011 року, ПП «Юпітер Русторг» за жовтень 2010 року, січень 2011 року. Тобто, висновок податкового органу щодо порушення позивачем вимог п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та п.п. 139.1.9 п. 139 розділу III «Податок на прибуток підприємств» Податкового кодексу України ґрунтується виключно на інформації викладеній в акті ДПІ у Печерському районі м. Києва про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «Малахіт 2007», який, в свою чергу, мав господарські відносини з контрагентом позивача - ТОВ «Майстерня Заходів». У вказаних актах взагалі відсутні посилання на нікчемність правочинів між МПП «Зеніт» та ТОВ «Майстерня Заходів», а також встановлення порушень податкового законодавства з боку вказаного підприємства (ТОВ «Майстерня Заходів») при здійсненні господарських операцій з позивачем.

Разом з тим, не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобов'язань визнання недійсними (у тому числі нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку, оскільки відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом. Господарські взаємовідносини контрагента позивача - ТОВ «Майстерня Заходів» із власними постачальниками, не мають правового значення при визначенні податкових зобов'язань позивачем.

Можливі ж порушення податкового законодавства з боку контрагента позивача - ТОВ «Майстерня Заходів» при здійсненні господарських операцій в ланцюзі постачання з третіми особами для зниження об'єкту оподаткування, доказів чого податковим органом до суду надано не було, не можуть бути самостійною та достатньою підставою для висновку про відсутність фактичного здійснення ТОВ «Майстерня Заходів» господарських операцій для МПП «Зеніт» та відсутність у позивача, як покупця товару, права на валові витрати, а тому не можуть бути підставою для позбавлення позивача права формувати валові витрати по господарських операціях з цим контрагентом.

Крім того, для того, щоб стверджувати про відсутність поставок в ланцюгу ПП «Малахіт 2007» та будь-які інші підприємства - ТОВ «Майстерня Заходів» - позивач, податковий орган в першу чергу повинен був встановити тотожність товару, який переміщувався за цим ланцюгом, але акти перевірки ТОВ «Майстерня Заходів» та позивача не містять даних, які б дозволяли зробити висновок про те, що товар, який позивач придбав у ТОВ «Майстерня Заходів» раніше був предметом договору між останнім і, зокрема, ПП «Малахіт 2007».

Крім того, колегія суддів вважає, також, за необхідне зазначити, що діючим законодавством, не передбачено і не визначено обов'язку підприємства встановлювати ланцюг суб'єктів підприємницької діяльності, з якими контрагенти такого підприємства мали договірні відносини, а також підприємству не надано право вимагати від його контрагентів такої інформації.

Це відповідає практиці Верховного Суду України у подібних правовідносинах. Так, у постанові від 11 грудня 2007 року (справа № 21-1376во06) Верховний Суд України дійшов висновку, що у разі невиконання контрагентом зобов'язання зі сплати податку до бюджету, відповідальність та негативні наслідки настають саме щодо цієї особи. Ця обставина не є підставою для позбавлення платника ПДВ права на його відшкодування у разі, коли цей платник виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Така позиція, також, узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у справі «БУЛВЕС» АД проти Болгарії» (заява № 3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Також, колегія суддів зазначає, що у разі, якщо на час здійснення господарських операцій, за якими податковий орган не визнає обґрунтованим віднесення позивачем до валових витрат витрати на придбання таких товарів/послуг, постачальник був включений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, покупець не може нести відповідальність ні за несплату податків продавцями та їх постачальниками, ні за можливу недостовірність відомостей про них, наведених у зазначеному реєстрі, за умови необізнаності щодо неї.

Як встановлено судом, позивач та його контрагент - ТОВ «Майстерня Заходів» на момент укладання та виконання спірного Договору були зареєстровані в ЄДР, знаходились на податкову обліку в ДПІ, що не заперечується відповідачем.

Окрім викладено, колегія суддів зазначає, що в акті спірної перевірки відповідачем, також, наводяться висновки акту ДПІ у Малиновському районі м. Одеси Одеської області ДПС від 24.04.2012 року № 122/22-214/25916467/569 «Про результати невиїзної позапланової перевірки МПП «Зеніт» з питань щодо повноти нарахування та сплати ПДВ по взаємовідносинах з ТОВ «Майстерня Заходів» за період з 01.01.2011 року по 31.12.2011 року» (а.с.89-101 т.1), відповідно до яких не встановлено документального підтвердження відображених МПП «Зеніт» в податковому обліку господарських відносин безпідставно завищено податковий кредит за березень 2011 року в сумі 177091 грн., який не має документального підтвердження зв'язку із фінансово-господарською діяльністю, що призвело до фактичного ненадходження до Державного бюджету України податку на додану вартість у розмірі 177091 грн.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, на підставі висновків вказаного акту відповідач прийняв та надіслав позивачу податкове повідомлення-рішення № 0008632301 від 24.05.2012 року, яким МПП «Зеніт» було збільшено суму грошового зобов'язання за основним платежем у розмірі - 177091 грн. 00 коп. та у розмірі - 01 грн.00 коп. за штрафними санкціями.

Зазначене податкове повідомлення-рішення було оскаржено позивачем в судовому порядку.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 09.10.2012 року (а.с.102-106 т.1), залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 21.05.2013 року (справа № 1570/4279/2012) (а.с.177-181 т.2), адміністративний позов МПП «Зеніт» до ДПІ у Малиновському районі м. Одеси про визнання дій протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення № 0008632301 від 24.05.2012 року задоволено частково та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Малиновському районі м. Одеси № 0008632301 від 24.05.2012 року. При цьому, при розгляді вказаної справи суди досліджували господарські відносини МПП «Зеніт» та TOB «Майстерня Заходів», що склалися на підставі Договору поставки № 2402011 від 24.02.2011 року, який, також, є предметом розгляду даної справи, та прийшли до висновку, що наявні у позивача податкові накладні (та інші первинні документи) та сплата на користь постачальника товарів суми ПДВ, які були заявлені ним в подальшому до відшкодування, у повній мірі виконують функції, покладені на них Податковим кодексом України та підтверджують фактичність здійснення господарських операцій. Зазначені обставини у відповідності до ч. 1 ст. 72 КАС України не підлягають доказуванню.

Таким чином, оскільки відповідачем, як під час розгляду справи в суді першої інстанції, а так само під час апеляційного розгляду справи, не надано належних та допустимих доказів, які б свідчили про нездійснення позивачем та його контрагентом господарської операції по поставці товару, можливі ж порушення податкового законодавства з боку контрагента позивача - TOB «Майстерня Заходів» при здійсненні господарських операцій в ланцюзі постачання з третіми особами для зниження об'єкту оподаткування, доказів чого податковим органом, також, до суду надано не було, не можуть бути самостійною та достатньою підставою для висновку про відсутність фактичного здійснення TOB «Майстерня Заходів» господарських операцій для МПП «Зеніт» та відсутність у позивача, як покупця товару, права на валові витрати, а також враховуючи висновки Постанови Одеського окружного адміністративного суду від 09.10.2012 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 21.05.2013 року (справа № 1570/4279/2012) щодо фактичності здійснення господарських операцій МПП «Зеніт» та TOB «Майстерня Заходів» на підставі Договору поставки № 2402011 від 24.02.2011 року, який, також, є предметом розгляду даної справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачем не доведено правомірність винесення спірного податкового повідомлення-рішення № 0012142301 від 08.11.2012 року.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим, відповідно до ст. 200 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.

Керуючись ст.ст. 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 14 травня 2013 року - залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 14 травня 2013 року по справі за адміністративним позовом Малого приватного підприємства «Зеніт» до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про визнання протиправними дій та скасування податкового повідомлення-рішення - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 20 днів після набрання чинності безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали складений та підписаний колегією суддів 25 жовтня 2013 року.

Головуючий суддя: /М.П. Коваль/

Суддя: /В.О. Потапчук/

Суддя: /Г.В. Семенюк/