Постанова

від 18.10.2013 по справі 826/13209/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

18 жовтня 2013 року 11:55 № 826/13209/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Шулежка В.П.,

при секретарі Пасічнюк С.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Трейд Маркет Ф.К.А.У.» до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

З позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «Трейд Маркет Ф.К.А.У.» (далі - позивач, ТОВ «Трейд Маркет Ф.К.А.У.») до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (далі - відповідач, ДПІ у Дарницькому районі) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 25.03.2013 року № 0003351520.

Свої позовні вимоги ТОВ «Трейд Маркет Ф.К.А.У.» обґрунтовує тим, що висновки акту перевірки, на підставі яких винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення не відповідають дійсним обставинам справи та нормам чинного законодавства, тому позивач вважає рішення прийняте з порушенням норм податкового законодавства та підлягає скасуванню.

Зокрема, позивач зазначає, що товариство повністю дотрималось норм чинного законодавства та правомірно додало заяву із скаргою на постачальника до податкової декларації за той період, в якому відбулося включення суми податку до податкового кредиту.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю, просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, заяви про розгляд справи за його відсутності не подавав.

В матеріалах справи містяться письмові заперечення, в яких відповідачем позовні вимоги не визнано та зазначено, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте податковим органом відповідно до вимог чинного законодавства.

Відповідач вважає, що заява зі скаргою на постачальника про порушення ним порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних повинна бути подана позивачем разом з декларацією за звітний (податковий) період, в якому такі накладні були виписані.

Відповідно до вимог ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З огляду на вищевикладене та з урахуванням вимог ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд прийшов до висновку про доцільність розгляду справи в порядку письмового провадження на підставі наявних матеріалів справи.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Дарницькою районною в м. Києві державною адміністрацією 02.04.2007 року зареєстроване як юридичну особу товариство з обмеженою відповідальністю «Реал, - Гіпермаркет Україна», ідентифікаційний код 35030945.

Відповідно до наявної в матеріалах справи копії протоколу №13/13 Позачергових Загальних зборів Учасників ТОВ «Реал, - Гіпермаркет Україна» від 25.07.2013 року прийнято рішення про зміну найменування ТОВ «Реал, - Гіпермаркет Україна» на ТОВ «Трейд Маркет Ф.К.А.У.».

Відповідні зміни зареєстровані в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що підтверджується копією виписки серії АВ № 315432.

ТОВ «Трейд Маркет Ф.К.А.У.» перебуває на податковому обліку як платник податків в ДПІ у Дарницькому районі Головного управління Міндоходів у м. Києві, відповідно до свідоцтва № 200136180 від 14.08.2013 року є платником податку на додану вартість.

Як вбачається з матеріалів справи, ДПІ у Дарницькому районі проведено камеральну перевірку податкової звітності ТОВ «Реал, - Гіпермаркет Україна» з податку на додану вартість за грудень 2012 року, за результатами якої складено акт № 1005 від 05.03.2013 року.

Згідно з висновками, викладеними в акті перевірки, ТОВ «Реал, - Гіпермаркет Україна» порушило вимоги п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, що призвело до завищення суми, що підлягала зарахуванню до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на суму 25 682,57 грн.

На підставі висновків, викладених у вищезазначеному акті, відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 25.03.2013 року № 0003351520, яким зменшено ТОВ «Реал,-Гіпермаркет Україна» розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 25 682,57 грн.

Позивач, у відповідності до п.56.2 ст. 56 Податкового кодексу України, вказане податкове повідомлення-рішення від 25.03.2013 року № 0003351520 оскаржив в порядку адміністративного оскарження.

За результатами розгляду первинної та повторної скарг позивача, рішенням Державної податкової служби у м. Києві від 24.05.2013 року № 416/10/12-4-09 та рішенням Міністерства доходів і зборів України від 02.08.2013 року № 8153/6/99-99-10-01-15 залишено без змін податкове повідомлення-рішення від 25.03.2013 року № 000335152. а скарги позивача - без задоволення.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, яке вважає прийнятим з порушенням норм чинного законодавства України, позивач звернувся до суду з відповідним позовом за захистом своїх порушених прав та інтересів.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.

Судом встановлено, що між позивачем (Покупець) та ТОВ «Науково-виробниче підприємство «Глобинський свинокомплекс» (Постачальник) укладено договір поставки № 24349 від 01.07.2010 року, за умовами якого Постачальник здійснює поставку товару, а Покупець приймає товар у відповідності до умов поставки, що підтверджується товарними накладними.

На виконання умов договору ТОВ «Науково-виробниче підприємство «Глобинський свинокомплекс» виписало на користь позивача податкові накладні № 25/2 від 26.11.2012 року на загальну суму 64 709,64 грн., в тому числі, ПДВ - 10 784,94 грн. та № 28/2 від 27.11.2012 року на загальну суму 89 385,78 грн., в тому числі ПДВ - 14 897,63 грн.

Як встановлено під час розгляду справи, позивачем подано до ДПІ у Дарницькому районі податкову декларацію з податку на додану вартість за грудень 2012 року та додаток 8 «Заяву про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних), в якій зазначено, що податкові накладні № 25/2 від 26.11.2012 року та № 28/2 від 27.11.2012 року, виписані ТОВ «Науково-виробниче підприємство «Глобинський свинокомплекс» не внесені до Єдиного державного реєстру податкових накладних. Також позивачем подано податковому органу документи на підтвердження факту придбання товару у вказаних контрагентів.

Представник позивача під час судового розгляду зазначив, що ТОВ «Реал, - Гіпермаркет Україна» отримані зазначені податкові накладні в грудні 2012 року, що підтверджується реєстром виданих та отриманих податкових накладних за грудень 2012 року.

На підтвердження отримання товару за умовами вищевказаного договору поставки позивачем надано товарні накладні від 26.11.2012 року та № 4501703863 та від 27.11.2012 року № 4501711571, з яких вбачається, що товар отримано позивачем 06.12.2012 року. Доказом оплати товару за договором, позивач надав копії платіжних доручень від 13.12.2012 року №18911, 03.01.2013 року №92,15.01.2013 року № 970.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Спірні правовідносини регулюються Податковим кодексом України, який визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно пп.14.1.181 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п.п. «а» п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з пп. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Так, відповідно до положень п. 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до п. 201.4. ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця.

Згідно п. 201.6. ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Згідно положень п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період. Виявлення розбіжностей даних податкової накладної та Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення органами державної податкової служби документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.

З аналізу вказаних норм випливає, що Податковий кодекс забороняє включення сум податку до податкового кредиту, якщо вони не підтверджені належним чином оформленими податковими накладними. Як наслідок, у позивача до моменту отримання податкових накладних від постачальника в грудні 2012 року та їх перевірки було відсутнє право на віднесення суми податку по податковим накладним в розмірі 25 862,57 грн. до податкового кредиту за листопад 2012 року.

Разом з цим, суд зазначає, що з аналізу положень розділу V Податкового кодексу України вбачається, що податкова накладна, заповнена без порушень порядку її заповнення та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлені строки, дає право на включення зазначених в ній сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту покупця у тому податковому періоді, в якому відбулася перша з подій, визначених п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України, у разі отримання її у такому звітному періоді.

В разі отримання податкової накладної із запізненням в інших податкових періодах право на включення сум податку на додану вартість, зазначених в ній, до податкового кредиту виникає у покупця в тому податковому періоді, в якому податкова накладна була отримана покупцем, з урахуванням того, що зазначене право зберігається за ним протягом 365 днів з дати виписки такої податкової накладної.

Також, статтею 201 Податкового кодексу України визначено, що у разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Враховуючи наведене, суд вважає, що право на включення сум податку на додану вартість в розмірі 25 862,57 грн. до податкового кредиту у позивача виникло після отримання ним податкових накладних від постачальника, після виявлення факту порушення постачальником порядку реєстрації податкових накладних та після здійснення операцій, що підтверджують факт отримання товару (послуги) та сплати у зв'язку з придбанням такого товару (послуги), а саме у грудні 2012 року. Тобто позивачем правомірно додано заяву зі скаргою на постачальника до податкової декларації за грудень 2012 року, за період, в якому відбулося включення суми податку до податкового кредиту.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що відповідачем безпідставно зменшено позивачу суму від'ємного значення суми податку на додану вартість по декларації за грудень 2012 року в розмірі 25 862,57 грн.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частин 1, 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

У відповідності до наведених вимог, відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів правомірність прийняття спірного податкового повідомлення-рішення.

В той же час, позивачем доведено факт порушення відповідачем положень чинного податкового законодавства України та надано достатньо належних доказів на підтвердження обставин, якими обґрунтовується позов.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для їх задоволення.

Відповідно до ч.1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст.ст. 94, 158-163 КАС України суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Трейд Маркет Ф.К.А.У.» задовольнити повністю

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Міндоходів у м. Києві від 25.03.2013 року № 0003351520.

Зобов'язати відповідний підрозділ Державної казначейської служби України стягнути судові витрати в сумі 367,04 грн. на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Трейд Маркет Ф.К.А.У.» (код ЄДРПОУ 35030945) за рахунок Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунків Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Міндоходів у м. Києві за рахунок бюджетних асигнувань.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі до Окружного адміністративного суду міста Києва апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до Київського апеляційного адміністративного суду.

Якщо апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Суддя В.П. Шулежко