Ухвала

від 06.11.2013 по справі 826/7047/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/7047/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Пащенко К.С. Суддя-доповідач: Міщук М.С.

У Х В А Л А

Іменем України

06 листопада 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді суддів: при секретарі Міщука М.С. Бєлової Л.В., Гром Л.М. Коток А.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Алмаз-Демонтаж» до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

14 травня 2013 року товариство з обмеженою відповідальністю «Алмаз-Демонтаж» (далі Товариство або позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва із позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби (далі ДПІ або відповідач), у якому просило скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача № 0007802270, № 0007812270 від 17.12.2012 року.

Окружний адміністративний суд міста Києва постановою від 27 червня 2013 року позов задовольнив.

В апеляційній скарзі про скасування постанови ДПІ посилається на те, що правочини між підприємствами ТОВ «Алмаз-Демонтаж» з TOB «Суперолл», TOB «СКП «Київ-Запчастина» є недійсними.

Заслухавши пояснення представників сторін та перевіривши за матеріалами справи наведені у скарзі доводи колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, у період з 22.11.2012 року по 04.12.2012 року ДПІ проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податку на додану вартість та податку на прибуток по фінансово-господарським взаємовідносинам з ТОВ «Суперолл» та ТОВ «СКП «Київ-Запчастина» за період з 01.01.2011 року по 30.06.2012 року.

За результатами перевірки ДПІ складено Акт № 542/1-22-70-35981116 від 04.12.2012 року (далі Акт перевірки), яким встановлено порушення:

- підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму у розмірі 43 426 грн.;

- пунктів 198.3, 198.6 статті 198 ПК України, в результаті чого завищено податковий кредит на загальну суму у розмірі 47 348 грн.

На підставі Акту перевірки відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення 17.12.2012 року:

- № 0007802270, яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 43 426 грн., а також застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 311 грн.;

№ 0007812270, яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 37 098 грн., а також застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 9 275 грн.

Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що правочини між ТОВ «Алмаз-Демонтаж» та ТОВ «СКП «Київ-Запчастина», ТОВ «Суперолл» були укладені з метою здійснення передбаченої законодавством підприємницької діяльності.

Колегія суддів погоджується з даним висновком суду першої інстанції.

Як підтверджується матеріалами справи, позивачу на підставі усних домовленостей з ТОВ «Суперолл» та ТОВ «СКП «Київ-Запчастина» (далі Договори) поставлено відповідний товар (сегменти для дисків, сегменти для коронок, двигун у зборі, підшипник тощо) та надано відповідні послуги (діагностування обладнання, алмазне різання тощо), що підтверджується належним чином оформленими актами здачі-прийняття робіт (надання послуг), видатковими та податковими накладними.

За результатами відповідних господарських операцій з ТОВ «Суперолл» та ТОВ «СКП «Київ-Запчастина» у липні-жовтні 2011 року ТОВ «Алмаз-Демонтаж» сформовано податковий кредит на загальну суму у розмірі 37 098 грн.

Позивач вказані товари та послуги оплатив повністю, в тому числі сплативши у їх ціні ПДВ у розмірі 37 098 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи виписками по рахунку позивача з банківськими відмітками.

Зобов'язання за Договорами між ТОВ «Алмаз-Демонтаж» та ТОВ «СКП «Київ-Запчастина», ТОВ «Суперолл» виконувались сторонами у повному обсязі, що підтверджується відповідними актами здачі-прийняття робіт (надання послуг), видатковими та податковими накладними.

Реальність спірних господарських операцій підтверджується також залученими до матеріалів справи актами здачі-прийняття робіт (надання послуг), складеними між позивачем та ТОВ «Нерухомість-Центр» за результатами виконання відповідних договірних відносин, з метою виконання яких здійснювались спірні господарські операції.

Сума ПДВ у розмірі 37 098 грн. була віднесена позивачем до складу податкового кредиту на підставі податкових накладних, виписаних ТОВ «СКП «Київ-Запчастина» та ТОВ «Суперолл».

На момент складання вказаних податкових накладних ТОВ «СКП «Київ-Запчастина» та ТОВ «Суперолл» були включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також зареєстровані платниками податку на додану вартість відповідно до чинного законодавства.

Таким чином, сума податку на додану вартість у розмірі 37 098 грн., віднесена ТОВ «Алмаз-Демонтаж» до податкового кредиту, підтверджується податковими накладними, оформленими відповідно до вимог податкового законодавства.

З огляду на вищевказане, витрати позивача за Договорами з ТОВ «СКП «Київ-Запчастина» та ТОВ «Суперолл» підтверджуються належним чином оформленими первинними документами.

Колегія суддів зазначає, що підставою для висновку відповідача про порушення позивачем податкового законодавства стала встановлена ним нікчемність вказаних Договорів внаслідок:

- внесення до ЄДР запису про відсутність підтвердження відомостей стосовно ТОВ «Суперолл» та ТОВ «СКП «Київ-Запчастина»;

- анулювання 22.11.2011 та 17.02.2013 свідоцтв платників ПДВ ТОВ «Суперолл» та ТОВ «СКП «Київ-Запчастина» відповідно;

- відсутності у ТОВ «Суперолл» та ТОВ «СКП «Київ-Запчастина» необхідних основних фондів та обладнання для виконання господарської діяльності;

- порушення СУ ДПС у м. Києві кримінальної справи № 70-556 за фактом створення невстановленими слідством особами суб'єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб) з метою прикриття незаконної діяльності, за ознаками злочину передбаченого частиною 2 статті 28, частиною 2 статті 205 Кримінального кодексу України, в якій зазначено, зокрема, що засновник та директор ТОВ «Суперолл» ОСОБА_5, будучи допитаним в якості свідка показав, що відношення до фінансово-господарської діяльності вказаного підприємства не має, а також, що засновник та директор ТОВ «СКП «Київ-Запчастина» ОСОБА_6, будучи допитаним в якості свідка показав, що відношення до фінансово-господарської діяльності вказаного підприємства не має, разом з тим, ДПІ у Деснянському районі м. Києва ДПС проведено документальну позапланову невиїзну перевірку з питань дотримання вимог податкового законодавства ТОВ «СКП «Київ-Запчастина», за результатами якої складено акт № 60/2305/32979167 від 20.01.2012 року, в якому вказано, що задекларовані ТОВ «СКП «Київ-Запчастина» податкової зобов'язання зменшені до « 0», а задекларований податковий кредит по контрагентам-покупцям сформований неправомірно та підлягає зменшенню до « 0».

Колегія суддів вважає, що наведені обставини не можуть бути підставою для визнання про неможливість здійснення господарських операцій позивача з його контрагентами.

Згідно правової позиції Вищого адміністративного суду України, викладених в ухвалах від 29.03.2012 року у справі № К/9991/1617/11 та від 09.04.2012 року у справі № К-46073/09, несплата продавцем або його контрагентами податку на додану вартість до бюджету, у разі фактичного здійснення господарської операції, не впливає на формування податкового кредиту покупцем та не є підставою для позбавлення останнього права на відшкодування цього податку.

Якщо контрагенти по ланцюгу постачання товарів (послуг) не виконали свого зобов'язання по сплаті податку на додану вартість до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цих осіб. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого адміністративного суду України від 28.03.2012 року у справі № К/9991/72712/11.

За змістом інформаційного листа Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 № 742/11/13-11, при дослідженні факту здійснення господарської операції оцінюватися повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобов'язань визнання недійсними (у тому числі нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Між тим, колегія суддів вважає, що головною підставою вважати правочин нікчемним являється його недійсність, встановлена законом, а вказані ж в акті висновки є суто суб'єктивною думкою державного податкового ревізора-інспектора, оскільки були зроблені за відсутності інформації, яка надається в передбаченому законодавством порядку.

Відповідно до статті 20 ПК України, органам державної податкової служби України не надано повноважень щодо визнання тих чи інших угод (правочинів) недійсними та/або нікчемними.

Разом з тим, акт перевірки не містить обґрунтованих посилань, з яких підстав відповідач вважає угоди, здійснені позивачем, нікчемним правочином, в чому саме, на думку відповідача, дана угода порушують публічний порядок.

Більш того, на час здійснення господарський операцій відповідачем не надано переконливих доказів про те, що контрагенти позивача ліквідовані або припинили підприємницьку діяльність.

Отже, доказів того, що позивач мав господарські відносини з його контрагентом, що на думку відповідача має ознаки нікчемності, ДПІ суду не надало, не вбачаються вони і з матеріалів справи.

Окрім того, колегія суддів враховує, перевірку проведено згідно із підпунктом 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 ПК України на підставі Постанов старшого слідчого ОВС СУ ДПС у м. Києві Демченко О.Б. від 31.07.2012 року та 16.10.2012 року, винесених за результатом розгляду матеріалів кримінальної справи № 70-556.

Згідно з підпунктом 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 ПК України документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється у разі отримання постанови суду (ухвали суду) про призначення перевірки або постанови органу дізнання, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону у кримінальних справах, що перебувають у їх провадженні.

Відповідно до пункту 86.9 статті 86 ПК України (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) та пункту 7 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 22.12.2010 року і зареєстрованого Міністерством юстиції України № 34/18772 від 12.01.2011 року (далі Порядок), у разі якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду. Матеріали перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку. Статус таких матеріалів перевірки та висновків органу державної податкової служби визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність.

За своїм змістом дані норми не містять жодних обмежень чи застережень щодо застосування лише до осіб, відносно яких порушена кримінальна справа чи ведеться оперативно-розшукова справа, тому стосується всіх перевірок, призначених відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність.

Таким чином, згідно з пунктом 86.9 статті 86 ПК України належним доказом на підтвердження правомірності прийняття податкового повідомлення-рішення за результатами вказаної перевірки є відповідне рішення суду.

З огляду на те, що під час розгляду даної справи відсутні відомості про відповідне судове рішення у кримінальній справі, що набрало законної сили, оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті відповідачем всупереч приписам пункту 86.9 статті 86 ПК України, у зв'язку з чим підлягають скасуванню.

Отже, висновки ДПІ обґрунтовують свою позицію на неналежних, недопустимих і незасвідчених доказах і як наслідок прийняло неправомірні податкові повідомлення-рішення № 0007802270, № 0007812270 від 17.12.2012 року з порушенням норм матеріального права.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, зроблених у відповідності з вищеназваними нормами матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим колегія суддів вважає за необхідне відхилити апеляційну скаргу.

Керуючись статтями 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 червня 2013 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя

Судді:

Повний текст судового рішення складено 11.11.2013 року

.

Головуючий суддя Міщук М.С.

Судді: Бєлова Л.В.

Гром Л.М.