Постанова

від 30.09.2013 по справі 801/2095/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ПОСТАНОВА

Іменем України

30 вересня 2013 р. (09:56 год.) Справа №801/2095/13-а

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Кушнової А.О., за участю секретаря Богацької А.О., розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали адміністративної справи за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «Гудвін - Лімітед»

до Сакської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в АР Крим

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень,

за участю представників сторін:

від позивача: Андруцький О.М., довіреність б/н від 22.03.13р.;

від відповідача: не з'явився;

Суть спору: позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Гудвін-Лімітед» звернувся до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим з адміністративним позовом до Сакської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим ДПС, в якому просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення №0000292301 від 14.02.2013 року, яким згідно пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України збільшено суму грошового зобов'язання ТОВ «Гудвін-Лімітед» за платежем «податок на додану вартість» (з урахуванням штрафних санкцій) на суму 222924,00 грн., зокрема: 189851,62,00 грн. - за основним платежем, 33072,38грн. - штрафні санкції, №0000272301 від 14.02.2013 року, яким згідно пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України збільшено суму грошового зобов'язання ТОВ «Гудвін-Лімітед» за платежем «податок на прибуток» (з урахуванням штрафних санкцій) на суму 258883,78 грн., зокрема: 228326,42 грн. - за основним платежем, 30557,36 грн. - штрафні санкції та №0000282301 від 14.02.2013 року, яким згідно п. 54.3 ст. 54 та п.58.1 ст. 58 Податкового кодексу України зменшено суму від'ємного значення ПДВ на 11147,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що висновки акту перевірки №60/2200/34973811 від 25.01.2013 року про завищення ним у порушення вимог Податкового кодексу України валових витрат (витрат) та податкового кредиту по взаємовідносинам з ПП «Ротонда Торг», ПП «Комманд» та БВП «Строитель- Плюс» через їх нікчемність за період з 01.01.2009 року по 31.03.2012 року, що були покладені в основу спірних податкових повідомлень-рішень, суперечать фактичним обставинам справи та не ґрунтуються на податковому законодавстві України.

Вважає, що представлені ним до перевірки по взаємовідносинам з даними контрагентами документи: договори, податкові накладні, видаткові накладні, акти виконаних робіт (наданих послуг), товарно-транспортні накладні, докази здійснення оплати тощо є первинними документами в розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», містять всі необхідні реквізити та підтверджують реальність та товарність спірних господарських операцій.

Крім того, позивач зазначив, що відповідно до ст. 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом, або якщо він не визнаний судом недійсним.

Вважає, що угоди з ПП «Ротонда Торг», ПП «Комманд» та БВП «Строитель- Плюс» є оспорюваними в розумінні чинного законодавства, та, відповідно, не можуть бути визнані відповідачем нікчемними, з огляду на що такі висновки відповідача про нікчемність угод є передчасними та невірними.

Також вважає, що висновки досудового слідства не можуть бути покладені в основу акту перевірки, оскільки такі висновки не знайшли свого підтвердження у вироку суду, який набрав би законної сили.

За таких обставин стверджує, що вищезазначені угоди відповідають усім вимогам чинного законодавства, виконані сторонами, ніким зі сторін вказаних угод не оскаржені у судовому порядку (відповідачем ніяких доказів зворотного в акті не зазначено), та, відповідно є правомірними у розумінні чинного законодавства.

На думку позивача, посилання податкового органу на порушення ним вимог Податкового кодексу України є безпідставними, оскільки він не встановлює обов'язок покупця сплачувати податок на додану вартість ще й до бюджету, якщо такий податок не сплачено продавцем, або іншою особою, з урахуванням суми податку, отриманого від покупця у складі ціни товару.

При цьому пояснив, що відповідно до Податкового кодексу України сума податку на додану вартість включена до ціни товару, є податковим зобов'язанням продавця товару, і саме продавець товару має сплачувати цей податок до бюджету. Якщо ж контрагент не виконав свого зобов'язання зі сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Чинним законодавством на сторону цивільно- правової угоди, яка є платником податків, не покладено обов'язку з перевірки дотримання постачальниками товару вимог податкового законодавства зі сплати податкових зобов'язань до бюджету, що підтверджується також відповідною судовою практикою.

Відповідач проти позову заперечував з підстав, наведених у запереченнях на позов (том 1 а.с. 89-90), зокрема, пояснив, що під час проведення невиїзної позапланової документальної перевірки ТОВ «Гудвін-Лімітед» з питань своєчасності нарахування та сплати податку на прибуток та податку на додану вартість, при здійсненні фінансово-господарських операцій з ПП «Ротонда Торг», ПП «Комманд» та БВП «Строитель - Плюс» за період з 01.01.2009р. по 31.03.2012р. було встановлено порушення позивачем вимог ч. 1, ч.5 ст. 203, ст. 215, ч. 1 ст. 216, ст. 228 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ «Гудвін-Лімітед» з ПП «Ротонда Торг», ГІП «Комманд» та БВГІ «Строитель - Плюс»; пп. 3.1.1 п.3.1 ст.3 Закону України «Про податок на додану вартість» та п.185.1 ст.185 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в сумі 189851,62 грн. та завищено від'ємне значення з ПДВ на суму 11147,00грн. по взаємовідносинах з ПП «Ротонда Торг», ПІТ «Комманд» та БВП «Строитель-Плюс»; ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України, що виразилося у заниженні позивачем податку на прибуток у перевіряємому періоді на загальну суму 228326,42грн. по взаємовідносинам з ПП «Ротонда Торг», ПП «Комманд» та БВП «Строитель-Плюс», які були покладені в основу спірних податкових повідомлень-рішень.

Таких висновків про порушення позивачем вимог податкового законодавства ДПІ дійшла у зв'язку з отриманням під час проведення перевірки від ДПІ у м. Сімферополі наступних актів: № 37/22/31263808 від 11.04.2012р. «Про неможливість проведення зустрічної звірки БВП «Строитель-Плюс» з питань правомірності проведених господарських відносин з контрагентами-покупцями та постачальниками з метою встановлення факту реальності проведених взаємовідносин, повноти та відображення в податковому обліку з урахуванням їх виду, обсягу, якості та розрахунків при здійсненні фінансово-господарської діяльності за період з 01.01.2009р. по 31.03.2012р.»; № 33/22/36165656 від 06.04.2012р. «Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «Ротонда-Торг» з питань правомірності проведених господарських відносин з контрагентами-покупцями та постачальниками з метою встановлення факту реальності проведених взаємовідносин, повноти та відображення в податковому обліку з урахуванням їх виду, обсягу, якості та розрахунків при здійсненні фінансово-господарської діяльності за період з 01.01.2009р. по 31.03.2012р.»; №32/22/37081766 від 06.04.2012р. «Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «Комманд» з питань правомірності проведених господарських відносин з контрагентами-покупцями та постачальниками з метою встановлення факту реальності проведених взаємовідносин, повноти та відображення в податковому обліку з урахуванням їх виду, обсягу, якості та розрахунків при здійсненні фінансово-господарської діяльності за період з 01.01.2009р. по 31.03.2012р.», де була відображена інформація з кримінальної справи № 69-0146, порушеної відносно директора ТОВ «Союз КДС» Кірюшка С.М. за фактом умисного ухилення від сплати податків, за попередньою змовою групою осіб, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів в особливо великих розмірах, за ознаками складу злочину, передбаченого ст. 212 ч. 3 КК України та відносно директора ТОВ БВП «Строитель-плюс» Манукяна В.Р., фізичних осіб ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 та ОСОБА_12 за фактами фіктивного підприємництва - створення та придбання суб'єктів підприємницької діяльності, зокрема: ПП «Ротонда Торг», ПП «Габарит-груп» з метою прикриття незаконної діяльності, яка полягала у сприянні директору ТОВ «Союз КДС» Кірюшко С.М. в мінімізації ним податкових зобов'язань, скоєного повторно, за попередньою змовою групою осіб, що заподіяло велику матеріальну шкоду державі, а також пособництва ними в умисному ухиленні від сплати податків директору ТОВ «Союз КДС» Кірюшко С.М., що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів в особливо великих розмірах за ознаками злочинів, передбачених ч. 2 ст.28, ч. 2 ст. 205, ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 212 КК України.

Зазначив, що для функціонування зазначеної схеми вказані особи, діючи без наміру здійснювати діяльність, пов'язану з виробництвом та продажем товарно-матеріальних цінностей, виконанням робіт, наданням послуг, у порушення встановленого законодавством порядку здійснення підприємницької діяльності, зареєстрували та придбали суб'єкти підприємницької діяльності (юридичні особи), зареєстровані на «підставних» осіб, зокрема: ПП «Ротонда Торг», ПП «Габарит-груп» та транзитне підприємство - ТОВ БВП «Строитель-Плюс», директором і головним бухгалтером якого є Манукян В.Р., через які здійснювали операції щодо незаконного переведення безготівкових коштів, перерахованих із поточних рахунків підприємств різної форми власності, у готівку.

Проведеним аналізом встановлено, що сумнівний податковий кредит, отриманий ПП «Ротонда Торг», ПП «Комманд» та БВП «Строитель-Плюс» від контрагентів-постачальників фактично не було використано у власній господарській діяльності, а було спрямовано на ухилення від сплати податкових зобов'язань інших суб'єктів господарювання. Враховуючи дані факти, податкова вигода, сформована від сумнівних постачальників, підлягає коригуванню по ланцюгу постачання до реальних вигодонабувачів.

Виходячи з викладеного, звіркою ПП «Ротонда Торг», ПП «Комманд» та БВП «Строитель-Плюс» встановлено факти формування податкового кредиту від постачальників з ознаками «фіктивності», реальність проведених господарських операцій по яким спростовано актами зустрічних звірок, а також той факт, що податкова вигода за придбані товари, роботи, послуги у контрагентів-постачальників фактично не була використана у власній господарській діяльності ПП «Ротонда Торг», ПП «Комманд» та БВП «Строитель-Плюс», а була спрямована на ухилення від сплати податкових зобов'язань інших суб'єктів господарювання, тож податкова вигода, сформована від сумнівних постачальників, підлягає коригуванню по ланцюгу постачання до реальних вигодонабувачів.

Відповідач зазначив, що у зв'язку з вищевикладеним, ним в ході проведення перевірки встановлено заниження податку на додану вартість до сплати на суму 189 851,62грн. та завищення від'ємного значення з податку на додану вартість на суму 11 147,00грн. по взаємовідносинам з ПП «Ротонда Торг», ПП «Комманд» та БВП «Строитель-Плюс», а також заниження податку на прибуток на загальну суму228 326,42грн. по взаємовідносинам з вищевказаними підприємствами, тож спірні податкові повідомлення-рішення є законними та обґрунтованими і підстави для їх скасування відсутні.

Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 27.03.2013р. по даній справі була призначена судово-бухгалтерська експертиза, у зв'язку з чим провадження у справі зупинено (том 3 а.с. 45-46).

16.08.2013р. до суду від експертної установи надійшов висновок судово-економічної експертизи № 114/13 від 13.08.2013р., у зв'язку з чим ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 21.08.2013р. провадження по справі було поновлено (том 3 а.с. 49-64, 66).

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 29.08.2013р. суддею Трещовою О.Р. заявлено самовідвід по даній справі (том 3 а.с. 70).

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 04.09.2013р. вказану справу прийнято до розгляду суддею Кушновою А.О. (том 3 а.с. 72).

У судовому засіданні 20.09.2013р. позивач збільшив позовні вимоги та просить суд стягнути з Державного бюджету України судові витрати, понесені ТОВ «Гудвін-Лімітед», які пов'язані зі сплатою судового збору та проведенням судової економічної експертизи по даній справі (том 4 а.с. 196-197).

Крім того, у судовому засіданні 20.09.2013р. відповідач надав заперечення на висновок судово-економічної експертизи № 114/13 від 13.08.2013р. (том 4 а.с. 200-203).

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 30.09.2013р. судом здійснено заміну відповідача - Сакської ОДПІ АР Крим ДПС її правонаступником - Сакською ОДПІ ГУ Міндоходів в АР Крим.

Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази по справі в їх сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Гудвін-Лімітед» має статус юридичної особи з 15.06.2007р., що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серія А01 № 229607 та статутом ТОВ «Гудвін-Лімітед» в новій редакції (том 1 а.с. 10, том 3 а.с. 84-87).

Суд зазначає, що позивач взятий на облік як платник податків в органах податкової служби 16.06.2007р. за № 6458 та перебуває на обліку в Сакській ОДПІ, а також є платником податку на додану вартість, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію платника ПДВ № 100048827 від 25.06.2007р. (том 3 а.с. 89, 90).

14.01-18.01.2013р. на підставі повідомлення № 2/2200 від 04.01.2013р. та згідно з наказом Сакської ОДПІ АРК ДПС № 715 від 24.12.2012р., відповідачем згідно з пп. 75.1.2, п.75.2 ст. 75, пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 та ст. 79 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. №2755-VI та у зв'язку з порушенням кримінальної справи № 69-0146, проведена документальна позапланова невиїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «Гудвін-Лімітед» (код за ЄДРПОУ - 34973811) з питань своєчасності нарахування та сплати податку на прибуток та податку на додану вартість при здійсненні фінансово-господарських операцій з ПП «Ротонда Торг», ПП «Комманд» та Будівельно-виробничим підприємством «Строитель-Плюс» за період з 01.01.2009р. по 31.03.2012р., за результатами якої складений акт перевірки №60/2200/34973811 від 25.01.2013 року (том 1 а.с. 25-82).

Перевіркою встановлено порушення позивачем: ч. 1, ч.5 ст. 203, ст. 215, ч. 1 ст. 216, ст. 228 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ «Гудвін-Лімітед» з ПП «Ротонда Торг», ПП «Комманд» та БВП «Строитель-Плюс»; пп. 3.1.1 п.3.1 ст. 3 Закону України «Про податок на додану вартість» та п.185.1 ст.185 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в сумі 189851,62 грн. та завищено від'ємне значення з ПДВ на суму 11 147,00грн. по взаємовідносинах з ПП «Ротонда Торг», ПІТ «Комманд» та БВП «Строитель-Плюс»; ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України, що виразилося у заниженні позивачем податку на прибуток у перевіряємому періоді на загальну суму 228326,42грн. по взаємовідносинам з ПП «Ротонда Торг», ПП «Комманд» та БВП «Строитель - Плюс».

Висновки даного акту перевірки були покладені в основу податкових повідомлень-рішень №0000292301 від 14.02.2013 року, яким згідно пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України збільшено суму грошового зобов'язання ТОВ «Гудвін-Лімітед» за платежем «податок на додану вартість» (з урахуванням штрафних санкцій) на суму 222924,00 грн., зокрема: 189851,62,00 грн. - за основним платежем, 33072,38грн. - штрафні санкції, №0000272301 від 14.02.2013 року, яким згідно пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України збільшено суму грошового зобов'язання ТОВ «Гудвін-Лімітед» за платежем «податок на прибуток» (з урахуванням штрафних санкцій) на суму 258883,78 грн., зокрема: 228326,42 грн. - за основним платежем, 30557,36 грн. - штрафні санкції та №0000282301 від 14.02.2013 року, яким згідно п. 54.3 ст. 54 та п.58.1 ст. 58 Податкового кодексу України зменшено суму від'ємного значення ПДВ на 11147,00 грн. (том 1 а.с. 20-22).

Як слідує з вищевказаного акту перевірки, ці донарахування здійснені внаслідок визнання ДПІ нікчемними господарських операцій, які позивач у перевіреному періоді здійснював з ПП «Ротонда Торг», ПП «Комманд» та БВП «Строитель - Плюс».

Так, підставою для донарахування податку на додану вартість в сумі 189851,62грн. та завищення від'ємного значення з ПДВ на 11147грн. є завищення податкового кредиту за відповідні податкові періоди на суми ПДВ, нараховані (сплачені) ТОВ «Гудвін-Лімітед» у зв'язку зі здійсненням господарських операцій: з ПП «Ротонда Торг» на 153388,64грн., з ПП «Комманд» на 36655,40грн., з БВП «Строитель-Плюс» на 10954,65грн. (т. 1 а.с.136).

В свою чергу, підставою для донарахування податку на прибуток в сумі 228326,42грн. стало виявлене перевіркою завищення показників валових витрат за відповідні податкові періоди на загальну суму 962243,75грн. у зв'язку зі здійсненням господарських операцій з ПП «Ротонда Торг» на 766943,07грн., з ПП «Комманд» на 131957,33грн., з БВП «Строитель-Плюс» на 63343,35грн. (т.1 а.с.129).

Стосовно даних порушень в акті перевірки зазначено наступне.

Сакською ОДПІ від ДПІ у м. Сімферополь був отриманий лист № 4318/7/22-320 від 28.05.2012р., в якому вказано, що ДПС в АР Крим направляє переліки підприємств - «вигодонабувачів», які отримали податковий кредит від СПД «податкових ям», «транзитерів», у зв'язку із порушенням кримінальної справи №69-0146 по обвинуваченню директора ТОВ «Союз КДС» Кірюшка С.М. за ч. 3 ст. 212 КК України, Манукяна В.Р., ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 у скоєнні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 205, ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 212 КК України, ОСОБА_10, ОСОБА_11 та ОСОБА_12 за ознаками злочинів, передбачених ст.ст. 28 ч. 2, 205 ч. 2, 27 ч. 5, 212 ч. 3 КК України.

Досудовим слідством встановлено, що протягом 2009-2012р.р. на території АР Крим діяла група осіб, яка згідно єдиного плану, з розподілом ролей, умисно, з корисливих мотивів, переслідуючи мету, спрямовану на здійснення тяжких та особливо тяжких злочинів економічної спрямованості, організувала злочинну схему незаконної діяльності щодо сприяння підприємствам в мінімізації ними податкових зобов'язань, які підлягають сплаті до бюджету, заволодіння бюджетними коштами.

Для функціонування зазначеної схеми вказані особи, діючи без наміру здійснювати діяльність, пов'язану з виробництвом та продажем товарно-матеріальних цінностей, виконанням робіт, наданням послуг, у порушення встановленого законодавством порядку здійснення підприємницької діяльності, зареєстрували та придбали суб'єкти підприємницької діяльності (юридичні особи), зареєстровані на «підставних» осіб, зокрема: ПП «Ротонда Торг», ПП «Габарит-груп» та транзитне підприємство - ТОВ БВП «Строитель-Плюс», директором і головним бухгалтером якого є Манукян В.Р., через які здійснювали операції щодо незаконного переведення безготівкових коштів, перерахованих із поточних рахунків підприємств різної форми власності, у готівку.

Зазначено, що для проведення перевірки ТОВ «Гудвін Лімітед» були надані копії первинних бухгалтерських документів по взаємостосунках з ПП «Ротонда Торг», ПП «Комманд» та БВП «Строитель-Плюс» за період з 01.01.2009р. по 31.03.2012р., проте відповідачем від ДПІ у м. Сімферополі були отримані наступні акти: № 37/22/31263808 від 11.04.2012р. «Про неможливість проведення зустрічної звірки БВП «Строитель-Плюс» з питань правомірності проведених господарських відносин з контрагентами-покупцями та постачальниками з метою встановлення факту реальності проведених взаємовідносин, повноти та відображення в податковому обліку з урахуванням їх виду, обсягу, якості та розрахунків при здійсненні фінансово-господарської діяльності за період з 01.01.2009р. по 31.03.2012р.»; № 33/22/36165656 від 06.04.2012р. «Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «Ротонда-Торг» з питань правомірності проведених господарських відносин з контрагентами-покупцями та постачальниками з метою встановлення факту реальності проведених взаємовідносин, повноти та відображення в податковому обліку з урахуванням їх виду, обсягу, якості та розрахунків при здійсненні фінансово-господарської діяльності за період з 01.01.2009р. по 31.03.2012р.»; №32/22/37081766 від 06.04.2012р. «Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «Комманд» з питань правомірності проведених господарських відносин з контрагентами-покупцями та постачальниками з метою встановлення факту реальності проведених взаємовідносин, повноти та відображення в податковому обліку з урахуванням їх виду, обсягу, якості та розрахунків при здійсненні фінансово-господарської діяльності за період з 01.01.2009р. по 31.03.2012р.»

Проведеним аналізом встановлено, що сумнівний податковий кредит, отриманий ПП «Ротонда Торг», ПП «Комманд» та БВП «Строитель-Плюс» від контрагентів-постачальників фактично не було використано у власній господарській діяльності, а було спрямовано на ухилення від сплати податкових зобов'язань інших суб'єктів господарювання. Враховуючи дані факти, податкова вигода, сформована від сумнівних постачальників, підлягає коригуванню по ланцюгу постачання до реальних вигодонабувачів.

Виходячи з викладеного, звіркою ПП «Ротонда Торг», ПП «Комманд» та БВП «Строітель-Плюс» встановлено факти формування податкового кредиту від постачальників з ознаками «фіктивності», реальність проведених господарських операцій по яким спростовано актами зустрічних звірок, а також той факт, що податкова вигода за придбані товари, роботи, послуги у контрагентів-постачальників фактично не була використана у власній господарській діяльності ПП «Ротонда Торг», ПП «Комманд» та БВП «Строитель-Плюс», а була спрямована на ухилення від сплати податкових зобов'язань інших суб'єктів господарювання, тож податкова вигода, сформована від сумнівних постачальників, підлягає коригуванню по ланцюгу постачання до реальних вигодонабувачів.

Крім того, встановлено, що керівники вищевказаних підприємств надали пояснення щодо непричетності до реєстрації та здійснення фінансово-господарської діяльності підприємств.

Враховуючи викладене, відповідачем в ході проведення перевірки встановлено заниження податку на додану вартість до сплати на суму 189 851,62грн. та завищення від'ємного значення з податку на додану вартість на суму 11 147,00грн. по взаємовідносинам з ПП «Ротонда Торг», ПП «Комманд» та БВП «Строитель-Плюс», а також заниження податку на прибуток на загальну суму 228 326,42грн. по взаємовідносинам з вищевказаними підприємствами.

Проте, суд не погоджується з даними висновками Сакської ОДПІ АРК ДПС з наступних підстав.

Передусім, слід зазначити, що інформація комп'ютерних автоматизованих інформаційних систем ДПС, матеріали кримінальної справи, протоколи допитів працівників ПП «Ротонда Торг», ПП «Комманд» та БВП «Строитель-Плюс», а також акти проведення зустрічних звірок вказаних підприємств не можуть бути покладені в основу висновків про порушення позивачем податкового законодавства, оскільки відповідно до п. 6 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України № 984 від 22.12.2010р. та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 січня 2011 р. за N34/18772, факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

П. 5.2. Порядку також передбачено, що у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно, зокрема: чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, в результаті якої здійснено це порушення, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб платника податків або його законних представників щодо встановлених порушень; зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення.

В той же час, інформація комп'ютерних автоматизованих інформаційних систем, матеріали кримінальної справи, по якій ще не винесено вироку, а по якій лише проводиться слідство, та акти зустрічних звірок контрагентів платника податків, на які посилається відповідач в обґрунтування своїх висновків, не відносяться до первинних або інших документів, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку платника податків, що достовірно підтверджують наявність факту порушення.

Досліджуючи документи на підтвердження реальності та товарності спірних господарських операцій, судом встановлено наступне.

Стосовно господарських операцій між ТОВ «Гудвін-Лімітед» та ПП «Ротонда Торг» суд зазначає, що 01.12.2009р. між ТОВ «Гудвін-Лімітед» (Покупець) та ПП «Ротонда Торг» (Продавець) був укладений договір купівлі-продажу №114, відповідно до п. 1.1 якого Продавець продає, а Покупець приймає та оплачує товар в асортименті та кількості за відпускною ціною, вказаною у накладних на кожну партію товару, які є невід'ємною частиною даного договору (т.2 а.с.32-33).

Загальна сума договору визначається із загальної кількості сум поставок за період дії договору (п. 2.4 договору).

Відповідно до п. 9.2 договору, з урахуванням додаткової угоди № 1 до нього від 31.12.2010р., строк дії договору становить з 01.12.2009р. по 31.12.2011р. (том 2 а.с. 33).

Проведеною у даній справі судово-економічною експертизою встановлено, що за період з грудня 2009 року по жовтень 2011 року позивач отримав від ПП «Ротонда Торг» папір марки МС-7Б вартістю 766943,07грн., крім того ПДВ 153388,64грн., на загальну суму 920331,70грн., що підтверджується первинними документами бухгалтерського обліку - накладними за підписом і печаткою постачальника та підписом представника покупця.

Суму ПДВ 153388,64грн., нараховану (сплачену) ТОВ «Гудвін-Лімітед» у складі договірної вартості придбаних у ПП «Ротонда Торг» товарів, підтверджено документами податкового обліку - податковими накладними.

Вартість придбаних у ПП «Ротонда Торг» товарів в сумі без ПДВ 766943,07грн., що підтверджена дослідженими первинними документами, відображено в бухгалтерському обліку ТОВ «Гудвін-Лімітед» у складі запасів за дебетом субрахунку 201 «Матеріали» рахунку 20 в кореспонденції з кредитом субрахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» рахунку 63.

Оплата шляхом внесення готівкових коштів до каси ПП «Ротонда Торг» підтверджується первинними документами бухгалтерського обліку - фіскальними чеками реєстратора розрахункових операцій (фіскальний номер 0109011245) та квитанціями до прибуткових касових ордерів в сумі 920331,70грн., в тому числі ПДВ - 153388,64грн.

Копії відповідних видаткових та податкових накладних, рахунків-фактур, а також квитанцій до прибуткових касових ордерів та фіскальних чеків містяться в матеріалах справи (том 2 а.с. 34-175).

Розрахунки з ПП «Ротонда Торг» відображено за дебетом субрахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» рахунку 63 в кореспонденції з кредитом субрахунку 3721 "Розрахунки з підзвітними особами" рахунку 37.

Стосовно господарських операцій між ТОВ «Гудвін-Лімітед» та ПП «Комманд», як свідчать матеріали справи, слідує, що у перевіреному періоді між позивачем та ПП «Комманд» були укладені: 1) договір купівлі-продажу №508 від 01.11.2011р., відповідно до п. 1.1 якого Продавець продає, а Покупець приймає та оплачує товар в асортименті та кількості за відпускною ціною, вказаною у накладних на кожну партію товару, які є невід'ємною частиною даного договору (том 3 а.с.6); 2) договір перевезення вантажу №44 від 30.01.2012р., відповідно до п. 1.1 якого Перевізник ПП «Комманд» за плату бере на себе зобов'язання надати Замовникові -ТОВ «Гудвін-Лімітед» послуги з перевезення вантажу, вказаного у п. 1.2 цього договору, з місця відправлення до місця призначення. Вантажем, що є предметом цього договору, є основа для туалетного паперу у рулонах (п. 1.2). Пункт відправлення: Сакський район, с. Суворовське, вул. Степна, 5-а, пункт призначення зазначається окремо для кожного перевезення згідно із замовленням відправника (п. 1.3, п.1.4 договору) (т.3 а.с.27).

Як було встановлено експертним дослідженням та підтверджується матеріалами справи, за перевірений період позивач отримав від ПП «Комманд»: папір марки МС-7Б вартістю 250787,55грн., крім того ПДВ 50157,51грн., на загальну суму 300945,06грн., що підтверджується первинними документами бухгалтерського обліку - накладними за підписом і печаткою продавця та підписом представника покупця; транспортно-експедиційні послуги з перевезення вантажів вартістю 12080,00грн., крім того ПДВ 2416,00грн., на загальну суму 14496,00грн., що підтверджується первинними документами бухгалтерського обліку - актами виконаних робіт за підписом і печаткою Перевізника та підписом і печаткою Відправника та товарно-транспортними накладними.

В результаті дослідження наданих товарно-транспортних накладних встановлено, що вони додавалися до кожного Акту виконаних робіт та в них вказано дати їх складання, номенклатура перевезення товарів, номери супроводжувальних документів (накладних) на товар, що перевозився, марка та державний номер автомобіля перевізника, прізвище та ініціали ім'я та по-батькові водія, наявні печатки сторін - відправника та отримувача, що підтверджує фактичне виконання угод з надання транспортних послуг.

Загальну суму ПДВ 52573,51грн. (50157,51+2416,00), нараховану (сплачену) ТОВ «Гудвін-Лімітед» у складі договірної вартості придбаних у ПП «Комманд» товарів/послуг, підтверджено документами податкового обліку - податковими накладними.

Як зазначено у висновку експерта, дослідженням наданих експертові регістрів податкової звітності (Реєстрів виданих та отриманих податкових накладних та декларацій з ПДВ з додатком 5 «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» за листопад 2011 року) підтверджено, що з загальної суми ПДВ 52573,51грн. до складу податкового кредиту в листопаді 2011 року включено ПДВ в розмірі 15918,11грн., але в Акті перевірки на стор. 29 (т.1 а.с.121) в загальній сумі визначеного перевіркою завищення ця сума ПДВ не врахована, що не відповідає даним податкової звітності ТОВ «Гудвін-Лімітед». Розбіжності становлять 15918,11грн.

Вартість придбаних у ПП «Комманд» товарів в сумі 250787,55грн., що підтверджена дослідженими первинними документами, відображено в бухгалтерському обліку ТОВ «Гудвін-Лімітед» у складі запасів за дебетом субрахунку 201 «Матеріали» рахунку 20 в кореспонденції з кредитом субрахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» рахунку 63. Але перевіркою встановлено (стор.29 Акта перевірки, т.1, а.с.121), що відповідно до регістрів бухгалтерського обліку ТОВ «Гудвін-Лімітед» було зроблено бухгалтерські записи за дебетом субрахунку 201 «Матеріали» рахунку 20 в сумі 119877,33грн., розбіжність складає 130910,22грн., пояснити яку не надається можливим.

Вартість придбаних у ПП «Комманд» послуг в сумі 12080,00грн., що підтверджена дослідженими первинними документами, відображено в бухгалтерському обліку ТОВ «Гудвін-Лімітед» у складі інших операційних витрат за дебетом рахунку 84 «Інші операційні витрати» в кореспонденції з кредитом субрахунку 685 «Розрахунки з іншими кредиторами» рахунку 68.

Оплата шляхом внесення готівкових коштів до каси ПП «Комманд» підтверджується первинними документами бухгалтерського обліку - квитанціями до прибуткових касових ордерів в сумі 226348,46грн. Розрахунки з ПП «Комманд» відображено за дебетом субрахунку 685 «Розрахунки з іншими кредиторами» рахунку 68 в кореспонденції з кредитом субрахунку 3721 "Розрахунки з підзвітними особами" рахунку 37. Залишок несплаченої суми 89092,60грн. визнано кредиторською заборгованістю перед ПП «Комманд», яка обліковується за кредитом субрахунку 685 «Розрахунки з іншими кредиторами» рахунку 68.

Копії відповідних рахунків, актів приймання-передачі наданих послуг, видаткових та податкових накладних, товарно-транспортних накладних, а також квитанцій до прибуткових касових ордерів та фіскальних чеків містяться в матеріалах справи (том 3 а.с. 7-26, 28-35).

Стосовно господарських операцій між ТОВ «Гудвін-Лімітед» та БВП «Строитель-Плюс», судом встановлено, що між ТОВ «Гудвін-Лімітед» (Замовник) та БВП «Строитель-Плюс» (Виконавець) у перевіреному періоді були укладені договори про надання транспортних послуг №37 від 05.01.2009р. та №86 від 04.01.2010р., відповідно до п. 1.1 яких Виконавець зобов'язується надавати Замовнику транспортні послуги з перевезення вантажів відповідно до умов, передбачених даними договорами (т.2 а.с.176, 177).

Як було встановлено експертним дослідженням та підтверджується матеріалами справи, за перевірений період позивач отримав від БВП «Строітель-Плюс» транспортно-експедиційні послуги з перевезення вантажів вартістю 63343,35грн., крім того ПДВ 12668,65грн., на загальну суму 76012,00грн., що підтверджується первинними документами бухгалтерського обліку - актами виконаних робіт за підписом і печаткою Виконавця та підписом представника Замовника та товарно-транспортними накладними.

В результаті дослідження наданих товарно-транспортних накладних встановлено, що вони додавалися до кожного Акту виконаних робіт та в них вказано дати їх складання, номенклатура перевезення товарів, номери супроводжувальних документів (накладних) на товар, що перевозився, марка та державний номер автомобіля перевізника, прізвище та ініціали ім'я та по-батькові водія, наявні печатки сторін - відправника та отримувача, що підтверджує фактичне виконання угод з надання транспортних послуг.

Cуму ПДВ 12668,65грн., нараховану (сплачену) ТОВ «Гудвін-Лімітед» у складі договірної вартості придбаних у БВП «Строитель-Плюс» послуг, підтверджено документами податкового обліку - податковими накладними.

Дослідженням наданих експертові регістрів податкової звітності (Реєстрів виданих та отриманих податкових накладних та декларацій з ПДВ з додатком 5 «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» за листопад і грудень 2011 року) підтверджено, що з загальної суми ПДВ 12668,65грн. до складу податкового кредиту в листопаді 2011 року включено ПДВ в розмірі 1714грн., в грудні 2011 року - 4664грн., але в Акті перевірки на стор. 19 (т.1 а.с.111) визначено, що до складу податкового кредиту в листопаді 2011 року включено 1040грн., в грудні 2011 року - 3624грн., що не відповідає даним податкової звітності ТОВ «Гудвін-Лімітед». Розбіжності становлять 1714грн.

Вартість придбаних у БВП «Строитель-Плюс» послуг в сумі 63343,35грн., що підтверджена дослідженими первинними документами, відображено в бухгалтерському обліку ТОВ «Гудвін-Лімітед» у складі витрат на збут за дебетом рахунку 93 «Витрати на збут» в кореспонденції з кредитом субрахунку 685 «Розрахунки з іншими кредиторами» рахунку 68.

Оплата шляхом внесення готівкових коштів до каси БВП «Строитель-Плюс» підтверджується первинними документами бухгалтерського обліку - фіскальними чеками реєстратора розрахункових операцій (фіскальний номер 0109004105) в сумі 76012,00грн., в тому числі ПДВ - 12668,65грн.

Розрахунки з БВП «Строитель-Плюс» відображено за дебетом субрахунку 685 «Розрахунки з іншими кредиторами» рахунку 68 в кореспонденції з кредитом субрахунку 3721 "Розрахунки з підзвітними особами" рахунку 37.

Копії відповідних рахунків, актів надання послуг, податкових та товарно-транспортних накладних, а також квитанцій до прибуткових касових ордерів та фіскальних чеків містяться в матеріалах справи (том 2 а.с. 180-250, том 3 а.с. 1-5).

Відповідно до вимог частин 1, 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарських операцій, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Згідно з частиною 2 статті 6 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», Міністерство фінансів України є уповноваженим державним органом по затвердженню національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку та інших нормативно-правових актів відносно ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності.

Пункт 2.1. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95року № 88 передбачає, що «первинні документи» - це письмові свідоцтва, які фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження і дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

До того ж, частина 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначає перелік обов'язкових реквізитів первинних бухгалтерських документів, які є підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій. Такими реквізитами є: назва документу; дата та місце складання документу; назва підприємства, від імені якого складений документ; зміст та об'єм господарської операції; одиниця виміру господарської операції; посада осіб, відповідальних за здійснення господарської операції та правильності її оформлення; особистий підпис або інші дані, які дозволяють ідентифікувати особу, яка бере участь у здійсненні господарської операції.

Дослідивши надані позивачем суду на підтвердження правомірності формування спірних валових витрат (витрат) та податкового кредиту документи, суд вважає безпідставним неприйняття їх відповідачем до уваги, оскільки вказані документи містять обов'язкові реквізити, передбачені п. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», а відтак відповідають вимогам, які висуваються до первинних документів.

Суд вважає, що вказані первинні документи підтверджують реальність та товарність спірних господарських операцій.

Більше того, як слідує з акту перевірки, самим відповідачем було встановлено, що вказані господарські операції призвели до зміни структури активів та пасивів позивача.

Суд вважає за необхідне зазначити, що оскільки спірні господарські операції, щодо оподаткування яких між сторонами є спір, відбувались у період з 01.01.2009р. по 31.03.2012р., суд перевіряє відповідність їх оподаткування Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», Закону України «Про податок на додану вартість» та Податковому кодексу України.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 року № 334/94-ВР зі змінами та доповненнями (який був чинним в період виникнення спірних правовідносин) витрати, які здійснюються платником податку з метою придбання товарів (робіт, послуг) для їх подальшого використання у власній господарській діяльності, вважаються з метою оподаткування валовими витратами.

Згідно з пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Відповідно до пп. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 даного Закону датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Як передбачено пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

За змістом цієї норми законодавства, підставою для невключення до складу валових витрат є лише випадок повної відсутності будь-яких розрахункових, платіжних та інших документів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку, а тому і неможливість віднесення до складу валових витрат підприємства сум, не підтверджених документально.

Установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі, не дозволяється (п. 5.11 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств").

Крім того, в силу п. 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

При цьому, згідно з пп. 138.1.1 п. 138.1 ст. 138 кодексу, витрати операційної діяльності включають, зокрема, собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

В силу п. 138.2 ст. 138 кодексу витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Суд вважає, що придбання позивачем товарів та транспортно-експедиційних послуг з перевезення вантажів підтверджується первинними документами, дослідженими судовим експертом та судом.

Оцінюючи доводи відповідача про те, що витрати за вищевказаними операціями не пов'язані з господарською діяльністю позивача, суд вважає їх безпідставними.

При цьому суд виходить з того, що відповідно до п. 1.32 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» господарська діяльність - це будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

В силу пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України господарська діяльність - це діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Таким чином, мається на увазі саме необхідність використання товарів (робіт, послуг) у господарській діяльності платника податків, який формує відповідні валові витрати (витрати) та податковий кредит.

Відповідно до довідки статистики, основним видом діяльності позивача є виробництво інших виробів з паперу та картону (код за КВЕД - 17.29) (том 3 а.с. 88).

Як зазначено у висновку судово-економічної експертизи, вартість придбаного у ПП «Ротонда Торг» та у ПП «Комманд» паперу марки МС-7Б в сумі 766943,07грн. та 250787,55грн. відповідно визнано прямими матеріальними витратами на виробництво готової продукції «Основа для туалетного паперу» та відображено за дебетом субрахунку 801 з подальшим віднесенням в дебет рахунку 23 «Виробництво».

Вартість готової продукції «Основа для туалетного паперу», що в частині вартості придбаного у ПП «Ротонда Торг» та у ПП «Комманд» паперу підтверджена дослідженими первинними документами, відображено в бухгалтерському обліку ТОВ «Гудвін-Лімітед» оприбуткуванням готової продукції за дебетом рахунку 26 в кореспонденції з кредитом рахунку 23 «Виробництво».

Таким чином, вартість виробленої ТОВ «Гудвін-Лімітед» продукції, що підтверджена регістрами бухгалтерського обліку, визнано собівартістю реалізованої продукції за дебетом рахунку 901 в кореспонденції з кредитом рахунку 26 «Готова продукція» одночасно з визнанням доходу від продажу покупцям за дебетом субрахунку 361 «Розрахунки за товари, роботи, послуги» в кореспонденції з рахунком 70 відображено в бухгалтерському обліку ТОВ «Гудвін-Лімітед» у складі запасів за дебетом субрахунку 201 «Матеріали» рахунку 20 в кореспонденції з кредитом субрахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» рахунку 63.

Судом встановлено, що позивач мав для здійснення вищевказаного виробництва необхідні ресурси, а саме: орендовані у ПП «СТ-Інвест-Крим» основні фонди за договорами оренди від 02.07.2008р., від 01.09.2011р. (том 1 а.с. 177-183, 184-190), а також трудові ресурси, що підтверджується копіями наказів про затвердження штатного розкладу (том 2 а.с. 11-22)

В матеріалах справи також містяться копії попередніх калькуляцій вартості виробництва продукції, обороти по рахунку 201 «Сировина», журнали-ордери по рахунку 23 «Виробництво», обороти по рахунку 26 «Готова продукція», картки рахунку 20 «ТМЦ: Папір марки МС-7Б», картки рахунку 26 «ТМЦ: Основа для туалетного паперу» (том 1 а.с.190-250, том 2 а.с. 1-10, том 3 а.с. 91-102, 103-156)

Наступний продаж готової продукції підтверджується наявними у справі журналами-ордерами і відомостями по рахунку 361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями», журналами-ордерами по рахунку 361 «Розрахунки з покупцями», договорами купівлі-продажу туалетного паперу, довіреностями на отримання, накладними, рахунками-фактурами (том 3 а.с. 158-249, том 4 а.с. 1-191).

Таким чином, експертом було підтверджено, з чим погоджується суд, що витрати, понесені ТОВ «Гудвін-Лімітед» на оплату вартості товарів та послуг, поставлених (виконаних) ПП «Ротонда Торг», ПП «Комманд» та БВП «Строитель-Плюс» за період з 01.01.2009 по 31.03.2012, підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового та бухгалтерського обліку, а товари та результати наданих цими контрагентами послуг фактично використані у господарській діяльності ТОВ «Гудвін-Лімітед».

Суд, дослідивши даний висновок судово-економічної експертизи № 114/13 від 13.08.2013р. в порядку ст. 86 КАС України, який складено судовим експертом, попередженим про кримінальну відповідальність за надання завідомо неправдивого висновку (ст. 384 КК України), яким під час дослідження використовувались методи документальної перевірки та співставлення (виконувались арифметичні розрахунки, проводилась перевірка правильності заповнення реквізитів бухгалтерських документів, здійснювалося співставлення поставки та оплати товарів, зіставлялися дані первинних документів та регістрів бухгалтерського обліку, зіставлялися дані первинних податкових документів та регістрів податкового обліку, зіставлялися дані податкового обліку та податкової звітності, зіставлялися дані податкового та бухгалтерського обліку), а також зіставивши його з іншими доказами у справі, не знаходить підстав не довіряти даному висновку експерта.

За таких обставин, суд вважає, що валові витрати (витрати) було сформовано позивачем законно та обґрунтовано, а розмір податку на прибуток, що підлягав сплаті до бюджету, також визначено правильно на підставі вимог податкового законодавства, у зв'язку з чим висновки відповідача про заниження податку на прибуток на загальну суму 228326,42грн. є безпідставними та необґрунтованими, суперечать фактичним обставинам та податковому законодавству України.

Що стосується податкового кредиту, то відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 року № 168/97-ВР з наступними змінами і доповненнями (який був чинним в період виникнення спірних правовідносин), податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 6.1 ст. 6 та ст. 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з, в тому числі, придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

За правилами пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 даного Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: - або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чеку) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пп. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. Як виняток з цього правила, підставою для нарахування податкового кредиту при поставці товарів (послуг) за готівку чи з розрахунками картками платіжних систем, банківськими або персональними чеками у межах граничної суми, встановленої Національним банком України для готівкових розрахунків, є належним чином оформлений товарний чек, інший платіжний чи розрахунковий документ, що підтверджує прийняття платежу постачальником від отримувача таких товарів (послуг), з визначенням загальної суми такого платежу, суми податку та податкового номера постачальника.

Відповідно до пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 даного Закону не підлягають включенню до податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

В свою чергу, відповідно до пп. 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 даного Закону право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Відповідно до п. 9.2 ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість» будь-якій особі, яка реєструється як платник податку на додану вартість, присвоюється індивідуальний податковий номер, який використовується для справляння цього податку.

При цьому, в силу п. 9.8 ст. 9 даного Закону реєстрація діє до дати її анулювання.

Аналогічні положення закріплені також у ст. 198, 201 Податкового кодексу України.

Відповідачем не наведено даних про те, що ПП «Ротонда Торг», ПП «Комманд» та ТОВ БВП «Строитель-плюс» на момент виписки податкових накладних не були платниками ПДВ.

До того ж, спірні податкові накладні містять всі необхідні реквізити відповідно до вимог закону та були відображені позивачем у реєстрах отриманих та виданих податкових накладних за відповідні перевірені періоди (том 2 а.с. 23-44).

При цьому суд не приймає до уваги доводи відповідача про те, що про недійсність даних податкових накладних свідчать показання посадових осіб контрагентів позивача, які нібито пояснили, що не мають відношення до їх підписання, адже відповідно до п. 1 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 01.11.2011р. № 1379 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.11.2011р. за №1333/20071, податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку у податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника ПДВ. В силу абз. 8 п. 1 цього Порядку податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж зазначена у цьому пункті.

Аналогічні положення містилися в Порядку Про затвердження форми Податкової накладної та Порядку її заповнення, затвердженому наказом Державної податкової адміністрації України від 21.12.2010р. № 969, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29 грудня 2010 р. за № 1401/18696.

Як було встановлено вище, спірні податкові накладні були виписані підприємствами - платниками ПДВ. Належних та допустимих доказів того, що вони підписані неналежною особою відповідачем суду не надано.

Таким чином, податковий кредит в розмірі 189851,62 грн. та від'ємне значення з ПДВ на суму 11 147,00грн. були сформовані позивачем законно та обґрунтовано.

Також суд зазначає, що фіктивне підприємництво, тобто створення або придбання суб'єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб) з метою прикриття незаконної діяльності або здійснення видів діяльності, щодо яких є заборона, є кримінально караним діянням відповідно до ст. 205 Кримінального кодексу України.

При цьому, як встановлено ст. 62 Конституції України та ст. 2 Кримінального кодексу України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

В даному ж випадку, як слідує з акту перевірки, висновки перевіряючих про фіктивність контрагентів позивача ґрунтувались на припущеннях, що є недопустимим.

Крім того, суд вважає безпідставними висновки відповідача, покладені в основу спірних податкових повідомлень-рішень, про нікчемність укладених позивачем з ПП «Ротонда Торг», ПП «Комманд» та ТОВ БВП «Строитель-плюс» угод.

При цьому суд виходить з наступного.

Ч. 2 ст. 215 ЦК України визначає, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Головною підставою вважати правочин нікчемним є його недійсність, встановлена законом. Саме законом, а не Актами, які б факти в цьому акті не були відображені. Вказані ж в Акті висновки є суто суб'єктивною думкою державного податкового ревізора-інспектора, оскільки були зроблені за відсутності інформації, яка надається в передбаченому законодавством порядку.

Проте, норми закону, якою б прямо була встановлена недійсність вищевказаних договорів, відповідачем не наведено.

Крім того, відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.2009 року було звернено увагу на наступне: «...вимога про встановлення нікчемності правочину підлягає розгляду у разі наявності відповідної суперечки. Такий позов може пред'являтися окремо, без застосування наслідків недійсності нікчемного правочину. В цьому випадку в резолютивній частині судового рішення суд вказує про нікчемність правочину або відмову в цьому. Вимога про застосування наслідків недійсності правочину може бути заявлена як одночасно з вимогою про визнання оспорюваного правочину недійсним, так і у вигляді самостійної вимоги у разі нікчемності правочину і наявності рішення суду про визнання правочину недійсним. Наслідком визнання правочину (договору) недійсним не може бути його розірвання, оскільки це взаємовиключні вимоги. Якщо позивач посилається на нікчемність правочину для обґрунтування іншої заявленої вимоги, суд не має права посилатися на відсутність судового рішення про встановлення нікчемності правочину, а повинен дати оцінку таким аргументам позивача. Відповідно до статей 215 і 216 ЦК України вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним і про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину можуть бути заявлені як однією із сторін правочину, так і іншою зацікавленою особою, права і законні інтереси якої порушені здійсненням правочину».

Відповідно до ст. 2 та п. 11 ст. 10 Закону України „Про державну податкову службу в Україні" № 509-ХІІ державні податкові інспекції на виконання покладених на органи державної податкової служби завдань та функцій наділені повноваженням подавати до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами.

Однак, жодною нормою законодавства органи ДПІ не наділені повноваженнями з визнання правочинів нікчемними.

Вказані висновки підтверджуються і ст. 20 Податкового кодексу України, відповідно до якої органам державної податкової служби України не надано повноважень щодо визнання тих чи інших угод (правочинів) недійсними та/або нікчемними.

Таким чином, навіть за наявності ознак нікчемності правочину податкові органи мають право лише звертатися до судів з позовами про стягнення в доход держави коштів, отриманих по правочинах, здійснених з метою, що свідомо суперечить інтересам держави і суспільства, посилаючись на їх нікчемність.

У зв'язку з цим слід зазначити, що одним з основних завдань органів державної податкової служби є здійснення контролю дотримання податкового законодавства і надання роз'яснень законодавства з питань оподаткування платникам податків. Жодним законом не передбачено право органу державної податкової служби самостійно, в позасудовому порядку, визнавати нікчемними правочини і дані, вказані платником податків в податкових деклараціях.

В силу ст. 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Відповідно до ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

При цьому, відповідно до ст. 70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

В свою чергу, ч. 2 ст. 71 КАС України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд вважає, що Сакською ОДПІ ГУ Міндоходів в АР Крим належними доказами не доведено, в чому полягає не спрямованість укладених позивачем з ПП «Ротонда Торг», ПП «Комманд» та ТОВ БВП «Строитель-плюс» угод на настання обумовлених ними правових наслідків, а також в чому полягає та чим підтверджується їх суперечність моральним засадам суспільства, а також порушення публічного порядку, спрямованість на заволодіння майном держави, дохідної частини бюджету.

Будь-яких даних та доказів нікчемності угод між позивачем та ПП «Ротонда Торг», ПП «Комманд» та ТОВ БВП «Строитель-плюс» відповідачем не зазначено.

Крім того, відповідно до ст. 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Проте, з цієї підстави спірні договори у встановленому законом порядку недійсними не визнавались.

До того ж, відповідач, стверджуючи про нікчемність правочинів, посилається на те, що сторони не мали на меті досягнення правових наслідків, що обумовлювались ними.

Однак, відповідно до частини першої статті 234 ЦК України такий правочин є фіктивним, а згідно із частиною другою цієї статті фіктивний правочин визнається судом недійсним. Тобто фіктивний правочин є оспорюваним у розумінні частини третьої статті 215 ЦК України.

Однак, і з цієї підстави спірні договори у встановленому законом порядку недійсними не визнавались.

Інших підстав для визнання укладених правочинів нікчемним відповідач не зазначив, тож застосування до спірних відносин наслідків нікчемності правочинів є необґрунтованим і помилковим.

Посилання відповідача на порушення позивачем ч. 1, 5 ст. 203, п. 1, 2 ст. 215, ч. 1 ст.216 Цивільного кодексу України є безпідставним, так як зазначені норми можуть використовуватися лише при визнанні правочинів недійсними в судовому порядку.

Ч. 2 ст.19 Конституції України зобов'язує органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

В силу ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч вимогам даної норми, відповідачем правомірності своїх податкових повідомлень-рішень суду не доведено.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Відповідно до пункту третього частини третьої 3 статті 87 КАС України витрати, пов'язані з проведенням судових експертиз належать до витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Частиною п'ятою статті 92 КАС України передбачено, що граничний розмір компенсації витрат, пов'язаних із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та проведенням судових експертиз, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно з наданою суду калькуляцією вартості проведення судової експертизи №114/13 від 13.08.2013р., експертом проведено експертизу особливої складності за нормативної вартості експертогодини 73,60грн. і витрачено на її проведення 175 годин. Вартість проведення такої експертизи становить 19 872,00грн. (том 4 а.с. 214).

Зазначений розмір вартості проведення судової експертизи не перевищує граничних розмірів, встановлених ст.ст.87, 92 КАС України з урахуванням вимог Постанови Кабінету Міністрів України №590 від 27.04.2006 року і наказу Міністерства юстиції України "Про встановлення нормативної вартості однієї експертогодини у 2012 році" №172/5 від 30.01.2012 року, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 31.01.2012 року за №153/20466.

Платіжним дорученням № 176 від 23.08.2013р. позивач перерахував вартість витрат на проведення судово-економічної експертизи в сумі 19872,00грн. (том 4 а.с. 199) .

Оскільки судом задоволено позовні вимоги позивача, а відповідачем у справі є суб`єкт владних повноважень, звільнений від сплати судових витрат, витрати на проведення судової експертизи підлягають стягненню з Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунку суб'єкта владних повноважень - відповідача, як зазначено Вищим адміністративним судом України у листі від 21.11.2011 року №2135/11/13-11 "Щодо стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ".

Під час судового засідання, яке відбулось 30.09.2013 року, були проголошені вступна та резолютивна частини постанови.

Відповідно до ст. 163 КАС України постанову складено у повному обсязі 04.10.2013 року.

Керуючись ст.ст. 160-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Сакської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби №0000292301 від 14.02.2013 року, №0000272301 від 14.02.2013 року, №0000282301 від 14.02.2013 року.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Гудвін-Лімітед» (код ЄДРПОУ 34973811) витрати зі сплати судового збору у сумі 2294,00грн. (дві тисячі двісті дев'яносто чотири грн. 00 коп.) та 19872,00грн. (дев'ятнадцять тисяч вісімсот сімдесят дві грн. 00 коп.) витрат на проведення судової експертизи шляхом їх безспірного списання з рахунку суб'єкта владних повноважень - Сакської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в АР Крим (код ЄДРПОУ 38541409).

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя А.О. Кушнова