Постанова

від 09.01.2014 по справі 801/2095/13-а

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Постанова

Іменем України

Справа № 801/2095/13-а

09.01.14 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Дудкіної Т.М.,

суддів Іщенко Г.М. ,

Омельченка В. А.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Сакської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Кушнова А.О. ) від 30.09.13 у справі № 801/2095/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Гудвін-Лімітед" (вул. Степова, буд.5-А, с. Суворовське, Сакський район, Автономна Республіка Крим, 96526)

до Сакської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів АР Крим (вул. Курортна, 57, м. Саки, Автономна Республіка Крим, 96500)

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 30.09.2013 року у справі № 801/2095/13-а позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Гудвін-Лімітед" задоволено.

Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Сакської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби №0000292301 від 14.02.2013 року, №0000272301 від 14.02.2013 року, №0000282301 від 14.02.2013 року.

Також судом вирішено питання щодо судових витрат.

Не погодившись з зазначеною постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить постанову Окружного адміністративного суду АРК від 30.09.2013 року скасувати, та прийняти нову постанову, якою ТОВ "Гудвін-Лімітед" відмовити у задоволенні адміністративного позову у повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

У судове засідання 09.01.2014 сторони, їх представники не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені в встановленому законом порядку.

Суд, керуючись положеннями пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, визнав за можливе перейти до письмового провадження по справі.

Колегія суддів, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правову оцінку обставин у справі та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що з 14.01.2013 р. по 18.01.2013р. працівниками відповідача проведена документальна позапланова невиїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «Гудвін-Лімітед» (код за ЄДРПОУ - 34973811) з питань своєчасності нарахування та сплати податку на прибуток та податку на додану вартість при здійсненні фінансово-господарських операцій з ПП «Ротонда Торг», ПП «Комманд» та Будівельно-виробничим підприємством «Строитель-Плюс» за період з 01.01.2009р. по 31.03.2012р., за результатами якої складений акт перевірки №60/2200/34973811 від 25.01.2013 року.

Перевіркою встановлено порушення позивачем: ч. 1, ч.5 ст. 203, ст. 215, ч. 1 ст. 216, ст. 228 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ «Гудвін-Лімітед» з ПП «Ротонда Торг», ПП «Комманд» та БВП «Строитель-Плюс»; пп. 3.1.1 п.3.1 ст. 3 Закону України «Про податок на додану вартість» та п.185.1 ст.185 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в сумі 189851,62 грн. та завищено від'ємне значення з ПДВ на суму 11147,00грн. по взаємовідносинах з ПП «Ротонда Торг», ПІТ «Комманд» та БВП «Строитель-Плюс»; ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України, що виразилося у заниженні позивачем податку на прибуток у перевіряємому періоді на загальну суму 228326,42грн. по взаємовідносинам з ПП «Ротонда Торг», ПП «Комманд» та БВП «Строитель - Плюс».

Висновки даного акту перевірки були покладені в основу податкових повідомлень-рішень №0000292301 від 14.02.2013 року, яким згідно пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України збільшено суму грошового зобов'язання ТОВ «Гудвін-Лімітед» за платежем «податок на додану вартість» (з урахуванням штрафних санкцій) на суму 222924,00 грн., зокрема: 189851,62,00 грн. - за основним платежем, 33072,38грн. - штрафні санкції, №0000272301 від 14.02.2013 року, яким згідно пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України збільшено суму грошового зобов'язання ТОВ «Гудвін-Лімітед» за платежем «податок на прибуток» (з урахуванням штрафних санкцій) на суму 258883,78 грн., зокрема: 228326,42 грн. - за основним платежем, 30557,36 грн. - штрафні санкції та №0000282301 від 14.02.2013 року, яким згідно п. 54.3 ст. 54 та п.58.1 ст. 58 Податкового кодексу України зменшено суму від'ємного значення ПДВ на 11147,00 грн.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що відповідач дійшов помилкових висновків стосовно порушення позивачем вимог податкового законодавства, визнавши нікчемними угоди між позивачем та ПП «Ротонда Торг», ПП «Комманд» та БВП «Строитель - Плюс».

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та в межах доводів апеляційної скарги зазначає наступне.

Підставою для донарахування податку на додану вартість в сумі 189851,62грн. та завищення від'ємного значення з ПДВ на 11147грн. є завищення податкового кредиту за відповідні податкові періоди на суми ПДВ, нараховані (сплачені) ТОВ «Гудвін-Лімітед» у зв'язку зі здійсненням господарських операцій: з ПП «Ротонда Торг» на 153388,64грн., з ПП «Комманд» на 36655,40грн., з БВП «Строитель-Плюс» на 10954,65грн. (т. 1 а.с.136), а для донарахування податку на прибуток в сумі 228326,42грн. стало виявлене перевіркою завищення показників валових витрат за відповідні податкові періоди на загальну суму 962243,75грн. у зв'язку зі здійсненням господарських операцій з ПП «Ротонда Торг» на 766943,07грн., з ПП «Комманд» на 131957,33грн., з БВП «Строитель-Плюс» на 63343,35грн. (т.1 а.с.129).

Висновку про наявність порушень податкового законодавства відповідач дійшов внаслідок того, що позивач мав правовідносини з вказаними контрагентами, стосовно посадових осіб яких порушено кримінальні справи та щодо деяких з них є вирок.

Стосовно правомірності таких висновків слід зазначити наступне.

Сакською ОДПІ від ДПІ у м. Сімферополь був отриманий лист № 4318/7/22-320 від 28.05.2012р. з переліком підприємств - «вигодонабувачів», які отримали податковий кредит від СПД «податкових ям», «транзитерів», у зв'язку із порушенням кримінальної справи №69-0146 по обвинуваченню директора ТОВ «Союз КДС» ОСОБА_2 за ч. 3 ст. 212 КК України, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 у скоєнні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 205, ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 212 КК України, ОСОБА_10, ОСОБА_11 та ОСОБА_12 за ознаками злочинів, передбачених ст.ст. 28 ч. 2, 205 ч. 2, 27 ч. 5, 212 ч. 3 КК України.

Вказаний перелік містить, зокрема, ПП «Ротонда Торг», ПП «Комманд» та ТОВ БВП «Строитель-Плюс».

Зазначено, що для проведення перевірки ТОВ «Гудвін Лімітед» були надані копії первинних бухгалтерських документів по взаємостосунках з ПП «Ротонда Торг», ПП «Комманд» та БВП «Строитель-Плюс» за період з 01.01.2009р. по 31.03.2012р., проте відповідачем від ДПІ у м. Сімферополі були отримані акти: № 37/22/31263808 від 11.04.2012р. «Про неможливість проведення зустрічної звірки БВП «Строитель-Плюс»; № 33/22/36165656 від 06.04.2012р. «Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «Ротонда-Торг»; №32/22/37081766 від 06.04.2012р. «Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «Комманд» за період з 01.01.2009р. по 31.03.2012р. А проведеним аналізом встановлено, що сумнівний податковий кредит, отриманий ПП «Ротонда Торг», ПП «Комманд» та БВП «Строитель-Плюс» від контрагентів-постачальників фактично не було використано у власній господарській діяльності, а було спрямовано на ухилення від сплати податкових зобов'язань інших суб'єктів господарювання. Враховуючи дані факти, податкова вигода, сформована від сумнівних постачальників, підлягає коригуванню по ланцюгу постачання до реальних вигодонабувачів.

З цих підстав відповідачем в ході проведення перевірки встановлено заниження податку на додану вартість до сплати на суму 189 851,62грн. та завищення від'ємного значення з податку на додану вартість на суму 11 147,00грн. по взаємовідносинам з ПП «Ротонда Торг», ПП «Комманд» та БВП «Строитель-Плюс», а також заниження податку на прибуток на загальну суму 228 326,42грн. по взаємовідносинам з вищевказаними підприємствами.

Проте, колегією суддів безперечно встановлено, що 01.12.2009 р. між ТОВ «Гудвін-Лімітед» (Покупець) та ПП «Ротонда Торг» (Продавець) був укладений договір купівлі-продажу №114, відповідно до п. 1.1 якого Продавець продає, а Покупець приймає та оплачує товар в асортименті та кількості за відпускною ціною, вказаною у накладних на кожну партію товару, які є невід'ємною частиною даного договору (т.2 а.с.32-33).

Проведеною у даній справі судово-економічною експертизою встановлено, що за період з грудня 2009 року по жовтень 2011 року позивач отримав від ПП «Ротонда Торг» папір марки МС-7Б вартістю 766943,07грн., крім того ПДВ 153388,64грн., на загальну суму 920331,70грн., що підтверджується первинними документами бухгалтерського обліку - накладними за підписом і печаткою постачальника та підписом представника покупця.

Суму ПДВ 153388,64грн., нараховану (сплачену) ТОВ «Гудвін-Лімітед» у складі договірної вартості придбаних у ПП «Ротонда Торг» товарів, підтверджено документами податкового обліку - податковими накладними.

Вартість придбаних у ПП «Ротонда Торг» товарів в сумі без ПДВ 766943,07грн., що підтверджена дослідженими первинними документами, відображено в бухгалтерському обліку ТОВ «Гудвін-Лімітед» у складі запасів за дебетом субрахунку 201 «Матеріали» рахунку 20 в кореспонденції з кредитом субрахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» рахунку 63.

Оплата шляхом внесення готівкових коштів до каси ПП «Ротонда Торг» підтверджується первинними документами бухгалтерського обліку - фіскальними чеками реєстратора розрахункових операцій (фіскальний номер 0109011245) та квитанціями до прибуткових касових ордерів в сумі 920331,70грн., в тому числі ПДВ - 153388,64грн.

Копії відповідних видаткових та податкових накладних, рахунків-фактур, а також квитанцій до прибуткових касових ордерів та фіскальних чеків містяться в матеріалах справи (том 2 а.с. 34-175).

Розрахунки з ПП «Ротонда Торг» відображено за дебетом субрахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» рахунку 63 в кореспонденції з кредитом субрахунку 3721 "Розрахунки з підзвітними особами" рахунку 37.

Стосовно господарських операцій між ТОВ «Гудвін-Лімітед» та ПП «Комманд», як свідчать матеріали справи, слідує, що у перевіреному періоді між позивачем та ПП «Комманд» були укладені: 1) договір купівлі-продажу №508 від 01.11.2011р., відповідно до п. 1.1 якого Продавець продає, а Покупець приймає та оплачує товар в асортименті та кількості за відпускною ціною, вказаною у накладних на кожну партію товару, які є невід'ємною частиною даного договору (том 3 а.с.6); 2) договір перевезення вантажу №44 від 30.01.2012р., відповідно до п. 1.1 якого Перевізник ПП «Комманд» за плату бере на себе зобов'язання надати Замовникові -ТОВ «Гудвін-Лімітед» послуги з перевезення вантажу, вказаного у п. 1.2 цього договору, з місця відправлення до місця призначення. Вантажем, що є предметом цього договору, є основа для туалетного паперу у рулонах (п. 1.2). Пункт відправлення: Сакський район, с. Суворовське, вул. Степна, 5-а, пункт призначення зазначається окремо для кожного перевезення згідно із замовленням відправника (п. 1.3, п.1.4 договору) (т.3 а.с.27).

Як було встановлено експертним дослідженням та підтверджується матеріалами справи, за перевірений період позивач отримав від ПП «Комманд»: папір марки МС-7Б вартістю 250787,55грн., крім того ПДВ 50157,51грн., на загальну суму 300945,06грн., що підтверджується первинними документами бухгалтерського обліку - накладними за підписом і печаткою продавця та підписом представника покупця; транспортно-експедиційні послуги з перевезення вантажів вартістю 12080,00грн., крім того ПДВ 2416,00грн., на загальну суму 14496,00грн., що підтверджується первинними документами бухгалтерського обліку - актами виконаних робіт за підписом і печаткою Перевізника та підписом і печаткою Відправника та товарно-транспортними накладними.

В результаті дослідження наданих товарно-транспортних накладних встановлено, що вони додавалися до кожного Акту виконаних робіт та в них вказано дати їх складання, номенклатура перевезення товарів, номери супроводжувальних документів (накладних) на товар, що перевозився, марка та державний номер автомобіля перевізника, прізвище та ініціали ім'я та по-батькові водія, наявні печатки сторін - відправника та отримувача, що підтверджує фактичне виконання угод з надання транспортних послуг.

Загальну суму ПДВ 52573,51грн. (50157,51+2416,00), нараховану (сплачену) ТОВ «Гудвін-Лімітед» у складі договірної вартості придбаних у ПП «Комманд» товарів/послуг, підтверджено документами податкового обліку - податковими накладними.

Як зазначено у висновку експерта, дослідженням наданих експертові регістрів податкової звітності (Реєстрів виданих та отриманих податкових накладних та декларацій з ПДВ з додатком 5 «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» за листопад 2011 року) підтверджено, що з загальної суми ПДВ 52573,51грн. до складу податкового кредиту в листопаді 2011 року включено ПДВ в розмірі 15918,11грн., але в Акті перевірки на стор. 29 (т.1 а.с.121) в загальній сумі визначеного перевіркою завищення ця сума ПДВ не врахована, що не відповідає даним податкової звітності ТОВ «Гудвін-Лімітед». Розбіжності становлять 15918,11грн.

Вартість придбаних у ПП «Комманд» товарів в сумі 250787,55грн., що підтверджена дослідженими первинними документами, відображено в бухгалтерському обліку ТОВ «Гудвін-Лімітед» у складі запасів за дебетом субрахунку 201 «Матеріали» рахунку 20 в кореспонденції з кредитом субрахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» рахунку 63. Але перевіркою встановлено (стор.29 Акта перевірки, т.1, а.с.121), що відповідно до регістрів бухгалтерського обліку ТОВ «Гудвін-Лімітед» було зроблено бухгалтерські записи за дебетом субрахунку 201 «Матеріали» рахунку 20 в сумі 119877,33грн., розбіжність складає 130910,22грн., пояснити яку не надається можливим.

Вартість придбаних у ПП «Комманд» послуг в сумі 12080,00грн., що підтверджена дослідженими первинними документами, відображено в бухгалтерському обліку ТОВ «Гудвін-Лімітед» у складі інших операційних витрат за дебетом рахунку 84 «Інші операційні витрати» в кореспонденції з кредитом субрахунку 685 «Розрахунки з іншими кредиторами» рахунку 68.

Оплата шляхом внесення готівкових коштів до каси ПП «Комманд» підтверджується первинними документами бухгалтерського обліку - квитанціями до прибуткових касових ордерів в сумі 226348,46грн. Розрахунки з ПП «Комманд» відображено за дебетом субрахунку 685 «Розрахунки з іншими кредиторами» рахунку 68 в кореспонденції з кредитом субрахунку 3721 "Розрахунки з підзвітними особами" рахунку 37. Залишок несплаченої суми 89092,60грн. визнано кредиторською заборгованістю перед ПП «Комманд», яка обліковується за кредитом субрахунку 685 «Розрахунки з іншими кредиторами» рахунку 68.

Копії відповідних рахунків, актів приймання-передачі наданих послуг, видаткових та податкових накладних, товарно-транспортних накладних, а також квитанцій до прибуткових касових ордерів та фіскальних чеків містяться в матеріалах справи (том 3 а.с. 7-26, 28-35).

Стосовно господарських операцій між ТОВ «Гудвін-Лімітед» та БВП «Строитель-Плюс», апеляційним розглядом встановлено, що між ТОВ «Гудвін-Лімітед» (Замовник) та БВП «Строитель-Плюс» (Виконавець) у перевіреному періоді були укладені договори про надання транспортних послуг №37 від 05.01.2009р. та №86 від 04.01.2010р., відповідно до п. 1.1 яких Виконавець зобов'язується надавати Замовнику транспортні послуги з перевезення вантажів відповідно до умов, передбачених даними договорами (т.2 а.с.176, 177).

Як було встановлено експертним дослідженням та підтверджується матеріалами справи, за перевірений період позивач отримав від БВП «Строітель-Плюс» транспортно-експедиційні послуги з перевезення вантажів вартістю 63343,35грн., крім того ПДВ 12668,65грн., на загальну суму 76012,00грн., що підтверджується первинними документами бухгалтерського обліку - актами виконаних робіт за підписом і печаткою Виконавця та підписом представника Замовника та товарно-транспортними накладними.

В результаті дослідження наданих товарно-транспортних накладних встановлено, що вони додавалися до кожного Акту виконаних робіт та в них вказано дати їх складання, номенклатура перевезення товарів, номери супроводжувальних документів (накладних) на товар, що перевозився, марка та державний номер автомобіля перевізника, прізвище та ініціали ім'я та по-батькові водія, наявні печатки сторін - відправника та отримувача, що підтверджує фактичне виконання угод з надання транспортних послуг.

Cуму ПДВ 12668,65грн., нараховану (сплачену) ТОВ «Гудвін-Лімітед» у складі договірної вартості придбаних у БВП «Строитель-Плюс» послуг, підтверджено документами податкового обліку - податковими накладними.

Дослідженням наданих експертові регістрів податкової звітності (Реєстрів виданих та отриманих податкових накладних та декларацій з ПДВ з додатком 5 «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» за листопад і грудень 2011 року) підтверджено, що з загальної суми ПДВ 12668,65грн. до складу податкового кредиту в листопаді 2011 року включено ПДВ в розмірі 1714грн., в грудні 2011 року - 4664грн., але в Акті перевірки на стор. 19 (т.1 а.с.111) визначено, що до складу податкового кредиту в листопаді 2011 року включено 1040грн., в грудні 2011 року - 3624грн., що не відповідає даним податкової звітності ТОВ «Гудвін-Лімітед». Розбіжності становлять 1714грн.

Вартість придбаних у БВП «Строитель-Плюс» послуг в сумі 63343,35грн., що підтверджена дослідженими первинними документами, відображено в бухгалтерському обліку ТОВ «Гудвін-Лімітед» у складі витрат на збут за дебетом рахунку 93 «Витрати на збут» в кореспонденції з кредитом субрахунку 685 «Розрахунки з іншими кредиторами» рахунку 68.

Оплата шляхом внесення готівкових коштів до каси БВП «Строитель-Плюс» підтверджується первинними документами бухгалтерського обліку - фіскальними чеками реєстратора розрахункових операцій (фіскальний номер 0109004105) в сумі 76012,00грн., в тому числі ПДВ - 12668,65грн.

Розрахунки з БВП «Строитель-Плюс» відображено за дебетом субрахунку 685 «Розрахунки з іншими кредиторами» рахунку 68 в кореспонденції з кредитом субрахунку 3721 "Розрахунки з підзвітними особами" рахунку 37.

Копії відповідних рахунків, актів надання послуг, податкових та товарно-транспортних накладних, а також квитанцій до прибуткових касових ордерів та фіскальних чеків містяться в матеріалах справи (том 2 а.с. 180-250, том 3 а.с. 1-5).

Надані позивачем документи містять обов'язкові реквізити, передбачені п. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», а відтак відповідають вимогам, які висуваються до первинних документів.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що вказані первинні документи підтверджують реальність та товарність спірних господарських операцій.

Більше того, як слідує з акту перевірки, самим відповідачем було встановлено, що вказані господарські операції призвели до зміни структури активів та пасивів позивача.

Колегія суддів зазначає, що придбання позивачем товарів та транспортно-експедиційних послуг з перевезення вантажів підтверджується первинними документами, дослідженими судовим експертом та судом.

Колегія суддів також вважає безпідставними доводи відповідача про те, що витрати за вищевказаними операціями не пов'язані з господарською діяльністю позивача.

Відповідно до довідки статистики, основним видом діяльності позивача є виробництво інших виробів з паперу та картону (код за КВЕД - 17.29) (том 3 а.с. 88).

Як зазначено у висновку судово-економічної експертизи, вартість придбаного у ПП «Ротонда Торг» та у ПП «Комманд» паперу марки МС-7Б в сумі 766943,07грн. та 250787,55грн. відповідно визнано прямими матеріальними витратами на виробництво готової продукції «Основа для туалетного паперу» та відображено за дебетом субрахунку 801 з подальшим віднесенням в дебет рахунку 23 «Виробництво».

Вартість готової продукції «Основа для туалетного паперу», що в частині вартості придбаного у ПП «Ротонда Торг» та у ПП «Комманд» паперу підтверджена дослідженими первинними документами, відображено в бухгалтерському обліку ТОВ «Гудвін-Лімітед» оприбуткуванням готової продукції за дебетом рахунку 26 в кореспонденції з кредитом рахунку 23 «Виробництво».

Таким чином, вартість виробленої ТОВ «Гудвін-Лімітед» продукції, що підтверджена регістрами бухгалтерського обліку, визнано собівартістю реалізованої продукції за дебетом рахунку 901 в кореспонденції з кредитом рахунку 26 «Готова продукція» одночасно з визнанням доходу від продажу покупцям за дебетом субрахунку 361 «Розрахунки за товари, роботи, послуги» в кореспонденції з рахунком 70 відображено в бухгалтерському обліку ТОВ «Гудвін-Лімітед» у складі запасів за дебетом субрахунку 201 «Матеріали» рахунку 20 в кореспонденції з кредитом субрахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» рахунку 63.

Судом першої інстанції також встановлено, що позивач мав для здійснення вищевказаного виробництва необхідні ресурси, а саме: орендовані у ПП «СТ-Інвест-Крим» основні фонди за договорами оренди від 02.07.2008р., від 01.09.2011р. (том 1 а.с. 177-183, 184-190), а також трудові ресурси, що підтверджується копіями наказів про затвердження штатного розкладу.

В матеріалах справи також містяться копії попередніх калькуляцій вартості виробництва продукції, обороти по рахунку 201 «Сировина», журнали-ордери по рахунку 23 «Виробництво», обороти по рахунку 26 «Готова продукція», картки рахунку 20 «ТМЦ: Папір марки МС-7Б», картки рахунку 26 «ТМЦ: Основа для туалетного паперу».

Наступний продаж готової продукції підтверджується наявними у справі журналами-ордерами і відомостями по рахунку 361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями», журналами-ордерами по рахунку 361 «Розрахунки з покупцями», договорами купівлі-продажу туалетного паперу, довіреностями на отримання, накладними, рахунками-фактурами (том 3 а.с. 158-249, том 4 а.с. 1-191).

Таким чином, експертом було підтверджено, що витрати, понесені ТОВ «Гудвін-Лімітед» на оплату вартості товарів та послуг, поставлених (виконаних) ПП «Ротонда Торг», ПП «Комманд» та БВП «Строитель-Плюс» за період з 01.01.2009 по 31.03.2012, підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового та бухгалтерського обліку, а товари та результати наданих цими контрагентами послуг фактично використані у господарській діяльності ТОВ «Гудвін-Лімітед».

Висновок судово-економічної експертизи № 114/13 від 13.08.2013р. сумнівів у колегії суддів не викликає.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що валові витрати (витрати) було сформовано позивачем законно та обґрунтовано, а розмір податку на прибуток, що підлягав сплаті до бюджету, також визначено правильно на підставі вимог податкового законодавства, у зв'язку з чим висновки відповідача про заниження податку на прибуток на загальну суму 228326,42 грн. є безпідставними та необґрунтованими, суперечать фактичним обставинам та податковому законодавству України.

Що стосується податкового кредиту, то відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 року № 168/97-ВР з наступними змінами і доповненнями (який був чинним в період виникнення спірних правовідносин), податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 6.1 ст. 6 та ст. 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з, в тому числі, придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до пп. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Відповідачем не наведено даних про те, що ПП «Ротонда Торг», ПП «Комманд» та ТОВ БВП «Строитель-плюс» на момент виписки податкових накладних не були платниками ПДВ.

До того ж, спірні податкові накладні містять всі необхідні реквізити відповідно до вимог закону та були відображені позивачем у реєстрах отриманих та виданих податкових накладних за відповідні перевірені періоди (том 2 а.с. 23-44).

Колегія суддів не приймає до уваги доводи відповідача про те, що про недійсність даних податкових накладних свідчать показання посадових осіб контрагентів позивача, які нібито пояснили, що не мають відношення до їх підписання, адже відповідно до п. 1 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 01.11.2011р. № 1379 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.11.2011р. за №1333/20071, податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку у податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника ПДВ. В силу абз. 8 п. 1 цього Порядку податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж зазначена у цьому пункті.

Аналогічні положення містилися в Порядку Про затвердження форми Податкової накладної та Порядку її заповнення, затвердженому наказом Державної податкової адміністрації України від 21.12.2010р. № 969, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29 грудня 2010 р. за № 1401/18696.

Як було встановлено вище, спірні податкові накладні були виписані підприємствами - платниками ПДВ. Належних та допустимих доказів того, що вони підписані неналежною особою відповідачем суду не надано.

Таким чином, податковий кредит в розмірі 189851,62 грн. та від'ємне значення з ПДВ на суму 11 147,00 грн. були сформовані позивачем законно та обґрунтовано.

Висновки перевіряючих про фіктивність контрагентів позивача ґрунтувались на припущеннях, що є недопустимим.

Колегія суддів вважає безпідставними висновки відповідача, покладені в основу спірних податкових повідомлень-рішень, про нікчемність укладених позивачем з ПП «Ротонда Торг», ПП «Комманд» та ТОВ БВП «Строитель-плюс» угод, з огляду на таке.

Ч. 2 ст. 215 ЦК України визначає, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Головною підставою вважати правочин нікчемним є його недійсність, встановлена законом.

Норми закону, якою б прямо була встановлена недійсність вищевказаних договорів, відповідачем не наведено.

Крім того, відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.2009 року було звернено увагу на наступне: «...вимога про встановлення нікчемності правочину підлягає розгляду у разі наявності відповідної суперечки. Такий позов може пред'являтися окремо, без застосування наслідків недійсності нікчемного правочину. В цьому випадку в резолютивній частині судового рішення суд вказує про нікчемність правочину або відмову в цьому. Вимога про застосування наслідків недійсності правочину може бути заявлена як одночасно з вимогою про визнання оспорюваного правочину недійсним, так і у вигляді самостійної вимоги у разі нікчемності правочину і наявності рішення суду про визнання правочину недійсним. Наслідком визнання правочину (договору) недійсним не може бути його розірвання, оскільки це взаємовиключні вимоги. Якщо позивач посилається на нікчемність правочину для обґрунтування іншої заявленої вимоги, суд не має права посилатися на відсутність судового рішення про встановлення нікчемності правочину, а повинен дати оцінку таким аргументам позивача. Відповідно до статей 215 і 216 ЦК України вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним і про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину можуть бути заявлені як однією із сторін правочину, так і іншою зацікавленою особою, права і законні інтереси якої порушені здійсненням правочину».

Відповідно до ст. 2 та п. 11 ст. 10 Закону України „Про державну податкову службу в Україні" № 509-ХІІ державні податкові інспекції на виконання покладених на органи державної податкової служби завдань та функцій наділені повноваженням подавати до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами.

Однак, жодною нормою законодавства органи ДПІ не наділені повноваженнями з визнання правочинів нікчемними.

Вказані висновки підтверджуються і ст. 20 Податкового кодексу України, відповідно до якої органам державної податкової служби України не надано повноважень щодо визнання тих чи інших угод (правочинів) недійсними та/або нікчемними.

Таким чином, навіть за наявності ознак нікчемності правочину податкові органи мають право лише звертатися до судів з позовами про стягнення в доход держави коштів, отриманих по правочинах, здійснених з метою, що свідомо суперечить інтересам держави і суспільства, посилаючись на їх нікчемність.

Жодним законом не передбачено право органу державної податкової служби самостійно, в позасудовому порядку, визнавати нікчемними правочини і дані, вказані платником податків в податкових деклараціях.

В силу ст. 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Сакською ОДПІ ГУ Міндоходів в АР Крим належними доказами не доведено, в чому полягає не спрямованість укладених позивачем з ПП «Ротонда Торг», ПП «Комманд» та ТОВ БВП «Строитель-плюс» угод на настання обумовлених ними правових наслідків, а також в чому полягає та чим підтверджується їх суперечність моральним засадам суспільства, а також порушення публічного порядку, спрямованість на заволодіння майном держави, дохідної частини бюджету.

Будь-яких даних та доказів нікчемності угод між позивачем та ПП «Ротонда Торг», ПП «Комманд» та ТОВ БВП «Строитель-плюс» відповідачем не зазначено.

Посилання відповідача на порушення позивачем ч. 1, 5 ст. 203, п. 1, 2 ст. 215, ч. 1 ст.216 Цивільного кодексу України є безпідставним, так як зазначені норми можуть використовуватися лише при визнанні правочинів недійсними в судовому порядку.

Посилання відповідача на Інформацію комп'ютерних автоматизованих інформаційних систем ДПС, матеріали кримінальної справи, протоколи допитів працівників ПП «Ротонда Торг», ПП «Комманд» та БВП «Строитель-Плюс», а також акти проведення зустрічних звірок вказаних підприємств не можуть бути покладені в основу висновків про порушення позивачем податкового законодавства, оскільки відповідно до п. 6 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України № 984 від 22.12.2010р. та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 січня 2011 р. за N34/18772, факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

П. 5.2. Порядку також передбачено, що у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно, зокрема: чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, в результаті якої здійснено це порушення, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб платника податків або його законних представників щодо встановлених порушень; зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення.

В той же час, інформація комп'ютерних автоматизованих інформаційних систем, матеріали кримінальної справи, по якій ще не винесено вироку, а по якій лише проводиться слідство, та акти зустрічних звірок контрагентів платника податків, на які посилається відповідач в обґрунтування своїх висновків, не відносяться до первинних або інших документів, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку платника податків, що достовірно підтверджують наявність факту порушення податкового законодавства.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку про безпідставність доводів апеляційної скарги в зв'язку з їх спростуванням матеріалами справи і встановленими обставинами, а тому, відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, залишає апеляційну скаргу без задоволення, оскільки судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Разом з тим, колегія суддів вважає необхідним змінити п.3 резолютивної частини постанови стосовно стягнення судових витрат.

Так, суд першої інстанції, вирішуючи питання про судові витрати, стягнув на користь позивача судовий збір з Державного бюджету України шляхом безспірного списання коштів з рахунків Сакської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в АРК. Проте, приписами ч.1 ст.94 КАС України визначено, що у разі, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись статтями 195, 197, 198, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Сакської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів АР Крим залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 30.09.13 у справі № 801/2095/13-а змінити.

Викласти п. 3 резолютивної частини постанови в наступній редакції: «Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Гудвін-Лімітед» (код ЄДРПОУ 34973811) витрати зі сплати судового збору у сумі 2294,00грн. (дві тисячі двісті дев'яносто чотири грн. 00 коп.) та 19872,00грн. (дев'ятнадцять тисяч вісімсот сімдесят дві грн. 00 коп.) витрат на проведення судової експертизи».

В іншій частині постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 30.09.13 у справі № 801/2095/13-а залишити без змін.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Постанову може бути оскаржено до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя підпис Т.М. Дудкіна

Судді підпис Г.М. Іщенко

підпис В.А.Омельченко

З оригіналом згідно

Головуючий суддя Т.М. Дудкіна