Постанова

від 21.04.2009 по справі 15/б-1083

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

15/Б-1083

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 21 квітня 2009 р.                                                                                    № 15/Б-1083  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Хандуріна М.І., –головуючого,

Короткевича О.Є.,

Панової І.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу

Збаразького районного центру зайнятості Тернопільської області

на постановуЛьвівського апеляційного господарського суду від 16 лютого 2009 року

у справі господарського суду№ 15/Б-1083Тернопільської області

за заявоюУправління Пенсійного фонду України в Збаразькому районі

доСелянської спілки "Вільне життя"

провизнання банкрутом,

за участю представників сторін: не з'явились;

встановив:

Ухвалою господарського суду Тернопільської області від 14.11.2008 затверджено ліквідаційний баланс у справі № 15/Б-1088 по Селянській спілці "Вільне життя" станом на 05.11.2008. Вимоги кредиторів по справі: УПФУ в Збаразькому районі в сумі 29 956,02 грн., Збаразького районного центру зайнятості –робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України  на випадок безробіття в сумі 2911,99 грн. вважаються погашеними. Селянську спілку "Вільне життя" ліквідовано як юридичну особу. Провадження у справі припинено.

Ухвалою господарського суду Тернопільської області від 14.11.2008 (суддя Бучинська Г.Б.) затверджено оплату праці арбітражного керуючого  (ліквідатора Селянської спілки "Вільне життя") Шин Олексія Геннадійовича у розмірі двох мінімальних заробітних плат. Стягнуто з УПФУ в Збаразькому районі на користь арбітражного керуючого  (ліквідатора Селянської спілки "Вільне життя") Шина Олексія Геннадійовича оплату послуг в розмірі 2140 грн. Видано наказ.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 16.02.2009 (колегія суддів у складі: Мирутенко О.Л., Гнатюк Г.М., Кравчук Н.М.)  ухвалу господарського суду Тернопільської області від 14.11.2008 скасовано, постановлено нове рішення, яким стягнуто на користь арбітражного керуючого  (ліквідатора) Шин О. Г. в рахунок оплати послуг ліквідатора: з УПФУ в Збаразькому районі 1950,39 грн., з Збаразького районного центру зайнятості –робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України  на випадок безробіття –189,61 грн.

До Вищого господарського суду України з касаційною скаргою на постанову суду апеляційної інстанції звернувся Збаразький районний центр зайнятості, який просить скасувати  постанову апеляційного господарського суду, а ухвалу господарського суду першої інстанції залишити без змін. В обґрунтування посилається на неправильне застосування норм матеріального права, зокрема ст. 3-1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку ухвалу та постанову судів першої та апеляційної інстанцій на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про  відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі Закон), провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, ГПК України, іншими законодавчими актами України, а ч. 2 ст.4-1 ГПК України зазначає, що господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом .

Відповідно до ст. 31 Закону надання послуг професійного (ліцензованого) арбітражного керуючого відбувається на платній основі.

Оплата послуг арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) за період від дня винесення господарським судом ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство і до дня першого засідання комітету кредиторів, на якому встановлюється розмір оплати послуг та відшкодування витрат арбітражного керуючого, здійснюється кредитором або боржником, за заявою якого порушено справу, у максимальному розмірі, визначеному цією статтею.

Як вбачається з матеріалів справи, до ліквідатора із заявою про визнання кредиторських вимог звернувся Збаразький районний центр зайнятості з грошовими вимогами в сумі 2 911,99 грн.

Загальні вимоги до боржника складають 32 868,01 грн., розглянуті ліквідатором та включені до реєстру вимог кредиторів.

Згідно з ухвалою господарського суду від 14.11.2008 вищевказані грошові вимоги встановлених кредиторів: УПФУ в Збаразькому районі в сумі 29 956,02 грн. та Збаразького районного центру зайнятості в сумі 2 911,99 грн. за недостатністю майна вважаються погашеними у відповідності до п. 6 ст. 31 Закону.

Разом з тим, ухвалою суду першої інстанції  від 14.11.2008 витрати з оплати послуг арбітражного керуючого (ліквідатора)  Шина О.Г. у розмірі  двох  мінімальних розмірів заробітних плат  за період вересень –жовтень 2008 року (2140 грн.)  стягнуто з ініціюючого кредитора –Управління Пенсійного фонду в Збаразькому районі в повному обсязі.

Апеляційний господарський суд не погодився з судом першої інстанції, скасував ухвалу, постанов нове рішення, яким стягнув на користь арбітражного керуючого  (ліквідатора) оплату послуг з обох кредиторів пропорційно.

Колегія суддів погоджується з даним висновком суду апеляційної інстанції.

Відповідно до п. 10 ст. 3-1 Закону оплата послуг, відшкодування витрат арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) у зв'язку з виконанням ним своїх обов'язків здійснюються в порядку, встановленому цим Законом, за рахунок коштів, одержаних від продажу майна боржника, або за рахунок коштів кредиторів чи коштів, одержаних у результаті виробничої діяльності боржника.

Оплата послуг арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) за період від дня винесення господарським судом ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство і до дня першого засідання комітету кредиторів, на якому встановлюється розмір оплати послуг та відшкодування витрат арбітражного керуючого, здійснюється кредитором або боржником, за заявою якого порушено справу, у максимальному розмірі, визначеному цією статтею.

Відповідно до п. 12 ст. 3-1 Закону оплата послуг арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) за кожен місяць здійснення ним своїх повноважень встановлюється та виплачується в розмірі, встановленому комітетом кредиторів і затвердженому господарським судом, якщо інше не встановлено цим Законом, але не менше двох мінімальних заробітних плат та не більше середньомісячної заробітної плати керівника боржника за останні дванадцять місяців його роботи перед порушенням провадження у справі про банкрутство.

          З матеріалів справи вбачається, що провадження у справі здійснювалось з врахуванням особливостей ст. 52 Закону, нормами якої не передбачено створення комітету кредиторів. В такому випадку провадження у справі про банкрутство здійснюється за спрощеною процедурою без публікації оголошення про порушення справи про  банкрутство, без формування реєстру вимог кредиторів за наслідками проведеного публічного конкурсу, без утворення комітету кредиторів та з переходом у підготовчому засіданні суду до ліквідаційної процедури, визначеної з особливостями, передбаченими ст. 52 Закону. Законодавець  не передбачає обов'язку  ініціюючого кредитора оплатити арбітражному керуючому усі надані ним послуги у процедурі банкрутства відповідно до положень ст. 52 Закону.

Отже, у процедурі банкрутства всі кредитори повинні нести витрати по справі, тобто на рівних умовах.

У зв'язку з чим, витрати щодо оплати послуг арбітражного керуючого не можуть покладатися на одного кредитора без його згоди.

Твердження скаржника про порушення і неправильне застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваної постанови не знайшли свого підтвердження.

Враховуючи те, що у касаційній інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи у суді першої інстанції за винятком процесуальних дій, пов'язаних із встановленням обставин справи та їх доказуванням, прийнята апеляційним господарським судом постанова відповідає нормам чинного законодавства та підстав для її скасування не вбачається.

На підставі наведеного та керуючись  ст. ст. 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Збаразького районного центру зайнятості Тернопільської області  залишити без задоволення.

Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 16 лютого 2009 року у справі № 15/Б-1083  залишити без змін.

        Головуючий                                                                               М.І. Хандурін

        Судді                                                                                                 О.Є. Короткевич                                                                                                                                                                                                              

                                                                                                          І.Ю. Панова