Ухвала

від 13.11.2013 по справі 805/11725/13-а

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1 інстанції - Куденков К.О.

Суддя-доповідач - Лях О.П.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 листопада 2013 року справа №805/11725/13-а приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача Лях О.П.,

суддів Нікуліна О.А., Попова В.В.

при секретарі судового засідання - Гуринович А.Б

за участю сторін:

представник позивача - Феоніна М.Ю.,

представник відповідача - Цуканова С.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного Управління Міндоходів Донецької області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 30 вересня 2013 р. у справі № 805/11725/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Краматорський ювелірний завод Ювеліреліт" до Державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного Управління Міндоходів Донецької області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Краматорський ювелірний завод Ювеліреліт» звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного управління Міндоходів у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 29.07.2013 року №0000012202/1334.

Позов мотивовано незгодою позивача з висновками акта перевірки від 12.07.2013р. №55/05-15-22-02-30201295, на підставі якого прийняте спірне рішення, щодо не настання реальних юридичних наслідків за фінансово-господарськими взаємовідносинами між ТОВ «Краматорський ювелірний завод Ювеліреліт» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Айсіпі». Зазначає, що здійснення господарських операцій із ТОВ «Айсіпі» та використання отриманих робіт у господарській діяльності позивача підтверджується належними первинним документами. Крім того, позивач вказує на те, що суми сплаченого податку на додану вартість за податковими накладними №139 та №140 від 31.08.2012р. включені до складу податкового кредиту за листопад 2012р., а не за серпень 2012р., як відображено в акті перевірки.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 30 вересня 2013 р. позов задоволено.

В апеляційній скарзі відповідач, а під час апеляційного розгляду справи представник відповідача посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог позивача .

Представник позивача проти доводів апеляційної скарги заперечував.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін з наступних підстав.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, Товариство з обмеженою відповідальністю «Краматорський ювелірний завод Ювеліреліт» зареєстроване у якості юридичної особи, ідентифікаційний код: 30201295, місцезнаходження: 84301, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Леніна, буд.14, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію серії А00 №606281 та довідкою АБ №565732 від 03.12.2012р. з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, перебуває на обліку в ДПІ у м. Краматорську.

Позивач зареєстрований у якості платника податку на додану вартість, що підтверджується свідоцтвом №06292157 від 06.02.2003р. про реєстрацію платника податку на додану вартість.

ДПІ у м. Краматорську проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Краматорський ювелірний завод Ювеліреліт» з питань дотримання вимог податкового законодавства при формуванні податкового кредиту по декларації з податку на додану вартість за серпень 2012р. по господарських відносинах з платником податків ТОВ «Айсіпі» (код за ЄДРПОУ 38123927) та подальшої реалізації товарно-матеріальних цінностей, за наслідками якої складено відповідний акт перевірки від 12.07.2013р. №55/05-15-22-02-30201295.

Згідно висновку вказаного акта перевіркою встановлені порушення пп.14.1.181 п.14.1 ст.14, п.198.3 та п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, а саме: встановлено заниження податку на додану вартість на суму 11 200,00 грн. за серпень 2012р.

Відповідно до акта перевірки від 12.07.2013р. №55/05-15-22-02-30201295, за період, що перевірявся, згідно наданих до перевірки копій документів, а саме: податкових накладних, платіжного доручення, акта здачі-прийняття виконаних робіт, договору та відповідно до автоматизованої системи співставлення податкового кредиту та податкових зобов'язань на рівні ДПА України встановлено, що ТОВ «Краматорський ювелірний завод «Ювеліреліт» мало взаємовідносини з ТОВ «Айсіпі» у серпні 2012 року на суму податку на додану вартість 11 200,00 грн. на підставі договору №21 від 27.08.2012р.

За висновком податкового органу фінансово-господарські взаємовідносини між ТОВ «Краматорський ювелірний завод Ювеліреліт» та ТОВ «Айсіпі» не спричинили реального настання юридичних наслідків, оскільки згідно до акту від 07.12.2012 року №2083/22-40/38123927 ДПІ у Шевченківському районі на момент проведення перевірки товариство за податковою адресою не знаходиться, що позбавляє ТОВ «Краматорський ювелірний завод «Ювеліреліт» права на формування податкового кредиту.

Як вбачається із матеріалів справи, між ТОВ «Айсіпі», у якості виконавця та ТОВ «Краматорський ювелірний завод «Ювеліреліт», у якості замовника, укладено договір №21 від 27.08.2012р., згідно якого, виконавець зобов'язується за завданням замовника виконати у відповідності до умов цього договору роботи, а замовник зобов'язується прийняти ці роботи та оплатити їх вартість (розділ перший договору).

Згідно п.2.1 вказаного договору виконавець здійснює розробку дизайн-макету виставкової експозиції площею 35 м-2, виготовлення елементів оформлення виставкової експозиції площею 35м-2 відповідно до узгодженого із замовником дизайну (додаток 1), у разі здійснення замовником оплати. При цьому, відповідно до пп.2.1.3, при необхідності, виконавець може залучати до виконання робіт третіх осіб.

Відповідно до п.3.1 вказаного договору вартість робіт складає 56 000,00 грн., а також ПДВ - 11 200,00 грн., загальна вартість - 67 200,00 грн.

Додатком 1 до вказаного договору узгоджено проект виставочного стенду (макет). Додатком 2 визначено перелік обладнання, що переходить у власність замовника.

На підтвердження оплати робіт за вказаним договором позивачем надано платіжне доручення №605 від 05.09.2012р. на загальну суму 67 200,00 грн., у тому числі 11 200,00 грн. ПДВ, а також відповідний рахунок-фактура №135 від 27.08.2012р.

ТОВ «Айсіпі» та ТОВ «Краматорський ювелірний завод «Ювеліреліт» складено та підписано акт здачі-приймання виконаних робіт (надання послуг) від 31.08.2012р.

В матеріалах справи містяться отримані від ТОВ «Айсіпі» податкові накладні №139 від 31.08.2012р. на суму ПДВ 4 533,33 грн. та №140 від 31.08.2012р. на суму ПДВ 6 666,67 грн.

На підтвердження подальшого використання у власній господарській діяльності отриманої від ТОВ «Айсіпі» виставкової експозиції позивачем надані:

- договір №77 від 14.03.2013р. укладений між позивачем, у якості експонента, та ТОВ «Київський міжнародний контрактовий ярмарок», у якості організатора, щодо участі позивача у виставці «Ювелір Експо Україна 2013» (весна), рахунок на оплату №52-Ю1В від 02.04.2013р., акт про надання послуг №1932 від 19.05.2013р., податкові накладні від 18.04.2013р. №2726, від 23.04.2013р. №2750, від 08.05.2013р. №2802, від 13.05.2013р. №2820, платіжні доручення №252 від 18.04.2013р., №265 від 23.04.2013р., №291 від 08.05.2013р., №294 від 13.05.2013р.;

- договір №100/12 від 01.12.2012р. укладений між позивачем, у якості учасника, та ТОВ «Українська виставкова компанія», у якості організатора, щодо участі позивача у виставці «Ювелірна весна на лівобережній», заявки на забудову та облаштування власної виставкової експозиції на виставці, акт надання послуг №7 від 04.03.2013р., податкові накладні від 14.01.2013р. №2, від 30.01.2013р. №8, від 04.03.2013р. №3, платіжні доручення №15 від 14.01.2013р., №66 від 30.01.2013р., №223 від 04.04.2013р.;

- договір №77 від 29.08.2012р. укладений між позивачем, у якості експонента, та ТОВ «Київський міжнародний контрактовий ярмарок», у якості організатора, щодо участі позивача у виставці «Ювелір Експо Україна 2012» (осінь), рахунок на оплату №Ю-49 від 30.08.2012р., акт про надання послуг №3738 від 17.11.2012р., податкові накладні від 08.10.2012р. №5233, від 17.10.2012р. №5328, від 22.10.2012р. №5385, від 02.11.2012р. №5674, платіжні доручення №685 від 08.10.2012р., №706 від 17.10.2012р., №720 від 22.10.2012р., №753 від 02.11.2012р.

З реєстрів виданих та отриманих податкових накладних за серпень 2012р. та листопад 2012р., вбачається, що податкові накладні №139 від 31.08.2012р. та №140 від 31.08.2012р. від ТОВ «Айсіпі» отримані ТОВ «Краматорський ювелірний завод «Ювеліреліт» 30.11.2012р. (п.40 та п.41 розділу ІІ реєстру за листопад 2012р.).

Із наданої позивачем податкової звітності з податку на додану вартість за серпень 2012р. та за листопад 2012р. вбачається, що суми податку на додану вартість за податковими накладними №139 від 31.08.2012р. та №140 від 31.08.2012р. включені до складу податкового кредиту позивача у податковій декларації з податку на додану вартість за листопад 2012р., що підтверджується додатком 5 до цієї декларації (п.34 розділу ІІ).

Відповідно до пп.14.1.36 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, господарська діяльність - це діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Підпунктом 14.1.181 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України визначено, що податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно положень п.138.2, п.138.6 ст.138 ПКУ витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді.

Платник податку для визначення об'єкта оподаткування має право на врахування витрат, підтверджених документами, що складені нерезидентами відповідно до правил інших країн.

Собівартість придбаних та реалізованих товарів формується відповідно до ціни їх придбання з урахуванням ввізного мита і витрат на доставку та доведення до стану, придатного для продажу.

Згідно пп. «а» п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України встановлено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктами 198.2, 198.3 статті 198 ПКУ визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями, що були включені отримувачем таких послуг до податкової декларації попереднього періоду.

Датою виникнення права замовника на віднесення сум до податкового кредиту з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9 статті 187 цього Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами).

Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

З наведених положень випливає, що умовами реалізації права платника на податковий кредит та валові витрати є фактичне придбання товарів (робіт, послуг) та наявність первинних документів, оформлених у відповідності з вимогами чинного законодавства, отже

Положеннями ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Водночас, ч.ч. 1, 2 ст. 9 цього Закону встановлюються вимоги до первинного документу та визначена сфера застосування первинного документу.

Так, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Надані позивачем документи на підтвердження здійснення господарських операцій за договором із ТОВ «Айсіпі» відповідають наведеним вище вимогам до первинних документів згідно Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Необґрунтована ж податкова вигода характеризується відсутністю фактичного виконання господарських операцій, здійсненням операцій без ділової мети та обліком операцій безвідносно до їх реального економічного змісту, узгодженістю дій покупця та постачальника для штучного створення умов для податкової економії.

В обґрунтування безтоварності операцій податковий орган вказує на: акт ДПІ у Шевченківському районі м. Києва від 07.12.2012р. №2083/22-40/38123927 про неможливість проведення зустрічної звірки, який був використаний при складенні акту перевірки від 12.07.2013р. №55/05-15-22-02-30201295, в якості підтвердження безтоварної операції між ТОВ "Краматорський ювелірний завод Ювеліреліт"та ТОВ «Айсіпі».

Суд першої інстанції, оцінивши вказані обставини у сукупності та дослідивши наявні у справі документи, подані платником податку на підтвердження понесених витрат по взаємовідносинах за вказаним контрагентом, дійшов обґрунтованого висновку, що первинні документи підтверджують реальність господарських операцій позивача, оскільки доводи податкового органу ґрунтуються виключно на неможливості здійснити перевірку контрагентів позивача, тобто за своєю сутністю є припущеннями, жодних фактичних даних, що обґрунтовують зроблені податковим органом під час перевірки висновки викладені у акті перевірки апелянт не надає.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому підстави для задоволення апеляційної скарги - відсутні.

На підставі викладеного, керуючись статтями 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного Управління Міндоходів Донецької області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 30 вересня 2013 р. у справі № 805/11725/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Краматорський ювелірний завод Ювеліреліт" до Державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного Управління Міндоходів Донецької області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 30 вересня 2013 р. у справі № 805/11725/13-а - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дня складання в повному обсязі.

В повному обсязі ухвалу складено 14 листопада 2013 року.

Колегія суддів: О.П. Лях

О.А. Нікулін

В.В. Попов